Українська народна казка

Ситий голодного не розуміє

Ішов якось навесні через поле чудотворець. Бачить, а чоловік мотикою прокопує овес.

— Чому ви мотикою пораєтеся, хіба не маєте плуга?

— Не маю.

Мотика — ручне знаряддя для обробки ґрунту.

Тоді чудотворець каже:

— Зніміть свої постоли, закопайте в землю та примітьте місце. Буде у вас все, бо я — чудотворець.

Закопав чоловік постоли в землю. Прийшов додому, а в нього будинок новий і худоби повна садиба. Почав чоловік господарювати і таким пихатим став, ніби ніколи бідним і не був. І бідним не допомагав, бо кажуть, що ситий голодного не розуміє.

Через три роки восени знову прийшов чудотворець у те село. «Ану, — думає, — зайду до того чоловіка, попрошуся переночувати». Зайшов та питає:

— Чи можна у вас переночувати?

— Ні, бо ви мені дім запаскудите.

Земля — символ астральний і космічний; матері-годувальниці; Вітчизни; духовності; життя; багатства; щедрості; родючості; плодючості; позитивного і негативного начала; світла і темряви; гріхопадіння, місця вигнання людини із раю.

Той ще раз попросив, але чоловік пустив пса. Тоді чудотворець каже:

— Як до тебе прийшло, нехай так і піде!

І все господарство спалахнуло. А хазяїн із сім’єю вискочили лише в тому, у чому ходили.

— Іди викопай свої постоли та й ходи в них далі, — сказав чудотворець чоловікові.

Хто не хоче по правді жити, той біди зазнає.