Антологія. Казка в шкільному курсі літератури. 5-6 клас. Морщавка

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розумний швець і король Матяш

Жив собі, був собі на правому березі Дунаю в місті Буді бідний швець. Надумався він пошити гарні-прегарні чоботи і віднести їх королю — може ж таки, король йому добре заплатить.

Пошив він чоботи й пішов до королівського палацу. Але біля брами шлях йому заступив вартовий.

— Куди йдеш, бідний шевче?

— До короля Матяша. Несу йому ці чоботи в подарунок. Пусти мене.

— Гаразд, пушу тебе, але за однієї умови, — каже вартовий.

— Чого ж тобі треба?

— Віддаси мені половину того, що тобі король заплатить за чоботи.

Що вдієш? Згодився швець віддати вартовому половину й пішов далі. Та біля самісіньких покоїв короля його зупинив другий вартовий. Цей теж зажадав половину того, що король заплатить шевцеві за чоботи. Швець і йому обіцяв віддати половину.

Нарешті швець добився до короля і віддав йому ті чоботи. Король Матяш дуже зрадів, побачивши їх, і зразу ж наміряв. Вони пришилися по нозі, ніби швець шив їх за міркою.

— Чим же тобі віддячити за такі гарні чоботи? — спитав король шевця.

— Не ображайтесь, ваша величносте! Всипте мені в нагороду сто різок.

Здивувався король: чи не причулося йому?

— Сто ударів різками за ці прегарні чоботи?

Різка — зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик.

— Саме так, — кивнув швець.

Король частував своїх підданців частенько, але ніколи ще люди самі не просили різок. Він знизив плечима і сказав:

— Ну що ж, коли тобі це до смаку, нехай буде й так!

Показати, де раки зимують (фразеологізм) — помститися, покарати, поставити на місце.

І він наказав негайно принести різки. <...> Незабаром прийшли чотири здоровенні гайдуки — мовляв, от зараз вони покажуть, де раки зимують!..

Гайдуки (угор.), (укр. гайдамаки, опришки) — збройні повстанці, які боролись проти національного гноблення у Східній Європі.

— Ну, добродію, лягайте! — наказали гайдуки шевцеві.

— Ваша величносте, — обізвався швець, — ці сто ударів належать уже не мені, а вартовим, які впустили сюди мене. Вони взяли з мене слово, що я віддам кожному половину того, що ваша величність зволить мені подарувати за чоботи. Я згодився, тож тепер не можу зламати своє слово.

Гайдуки привели двох вартових, які «відлічили» п’ятдесят різок.

А швець дістав від короля цілу торбу золота за свою кмітливість.

(переклад К. Бібікова)