Антологія. Казка в шкільному курсі літератури. 5-6 клас. Морщавка

Жадібна стара

Жив старий зі старою; пішов у ліс дрова рубати. Знайшов старе дерево, взяв сокиру і став рубати. Каже йому дерево: «Не рубай мене, старий! Що захочеш, все зроблю». — «Зроби так, щоб я багатим був». — «Гаразд; іди додому, всього матимеш багато». Повернувся старий додому — хата нова, немов чаша повна, грошей кури не клюють, хліба на десятки років вистачить, а що корів, коней, овець — за три дні не злічити! «Ах, старий, звідки все це?» — запитує баба. «Так ось, дружино, я таке дерево знайшов — що не забажай, те й зробить».

Бурмістр — голова міської управи в деяких країнах.

Пожили місяць; приїлося старій багате життя, каже старому: «Хоч живемо ми багато, та що з того, коли люди нас не шанують! От захоче бурмістр, і тебе і мене на роботу пожене; а причепиться, так і палицями покарає. Іди до дерева, проси, щоб ти бурмістром був». Взяв старий сокиру, пішов до дерева і хоче під самий корінь рубати, «Чого тобі треба?» — запитує дерево. «Зроби так, щоб я бурмістром був». — «Добре, іди з Богом!»

Вернувся додому, а його вже давно солдати чекали: «Де ти, — закричали, — старий чорт, бродиш? Відводь скоріше нам квартиру, та щоб хороша була. Ну-ну, повертайся!» <...> Бачить баба, що і бурмістрів не завжди поважають, і каже старому: «Що за користь бути бурмістровою жінкою? Ось тебе солдати прибили, а вже про пана й говорити нема чого: що захоче, те й зробить. Іди ти до дерева та проси, щоб зробило тебе паном, а мене панею».

Взяв старий сокиру, пішов до дерева, хоче знову рубати; дерево запитує: «Що тобі треба, старий?» — «Зроби мене паном, а стару панею». — «Добре, іди з Богом!» Пожила стара в панстві, захотілося їй більшого, каже старому: «Що за користь, що я пані! От якби ти був полковником, а я полковниця — інша річ, всі б нам заздрили».

Погнала старого знову до дерева; взяв він сокиру, прийшов і збирається рубати. Запитує його дерево: «Що тобі треба?» — «Зроби мене полковником, а стару полковницею». — «Добре, іди з Богом!» Повернувся старий додому, а його як полковника вітали.

Минув якийсь час, говорить йому стара: «Велике диво — полковник! Генерал захоче, під арешт посадить. Іди до дерева, проси, щоб зробило тебе генералом, а мене генеральшею». Пішов старий до дерева, хоче сокирою рубати. «Чого тобі треба?» — запитує дерево. «Зроби мене генералом, а стару генеральшею». — «Добре, йди з Богом!». Повернувся старий додому, а його в генерали возвели.

Знову пройшов час, набридло старій бути генеральшею, каже вона старому: «Велике діло — генерал! Цар захоче, в Сибір зашле. Іди до дерева, проси, щоб зробило тебе царем, а мене царицею». Прийшов старий до дерева, хоче сокирою рубати. «Чого тобі треба?» — запитує дерево. «Зроби мене царем, а стару царицею». — «Добре, йди з Богом!» Повернувся старий додому, а за ним вже посли приїхали: «Цар помер, тебе на його місце вибрали».

Знову недовго й царював старий. Старій стало нудно, покликала старого і каже йому: «Те ж мені — цар! Бог захоче, смерть нашле, і поховають тебе в сиру землю. Іди ти до дерева та проси, щоб зробило нас богами».

Пішов старий до дерева. Як почуло воно ці божевільні слова, зашуміло листям і у відповідь старому мовило: «Будь же ти ведмедем, а твоя дружина ведмедицею». У ту ж хвилину старий обернувся на ведмедя, а стара — на ведмедицю, і побігли в ліс.