Досліджуємо історію і суспільство. 5 клас. Мороз

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 12. Пізнання історії через візуальні джерела

1. У чому особливість візуальних джерел?

Всім відома народна мудрість: «Краще один раз побачити, аніж сто разів почути». І справді, інформація, отримана за допомогою зору, вважається найбільш переконливою та доступною для розуміння. Тож розглянемо ще один вид історичних джерел — візуальні. Їх ще називають зображувальними.

До візуальних (зображувальних) історичних джерел належать: фотографії, відео, плакати, карикатури, листівки, картини, ікони, твори прикладного мистецтва, малюнки.

Працюємо разом!

За допомогою вчителя/вчительки або самостійно визначте, до якого історичного періоду належить кожне візуальне джерело. Що можна дізнатися з цих джерел про спосіб життя людей, їхні заняття чи вірування? За якими ознаками джерел ви це визначили?

1. Наскельний малюнок; 2. Зображення з гробниці давньоєгипетського вельможі

3. Рицарська кіннота. Мініатюра з Біблії Мацієвського

2. Фотографія як історичне джерело

Незважаючи на те, що передісторія фотографії починається в глибокій давнині, це порівняно молодий вид мистецтва. Перші фотографії належать до 20-х років XIX століття. В Україні фотографія з’явилася в середині XIX століття. Це мистецтво принесли іноземні фотографи — учасники щорічних міжнародних Київських ярмарків («Контрактів»), які часто залишалися в Україні. Фотографії того часу були чорно-білими, а фотоапарати великими і важкими. Сам процес фотографування потребував тривалих приготувань і часу.

Працюємо в парі

На основі тексту визначте, яку інформацію несуть фотографії минулих часів.

Із часом процес фотографування вдосконалювався, а фотоапарати ставали зручнішими. Нині фотографії стали цифровими, і процес фотографування займає частки секунди.

Фотографія фіксує у формі зображення різноманітні аспекти людського буття: родинне життя, повсякдення, побут, моду, виробничі процеси, розваги, дозвілля, різноманітні історичні події тощо. Вона немовби зупиняє час, фіксує назавжди історичну реальність. Таким чином, фотографія стала хронікою суспільного й буденного життя як людства у цілому, так і конкретної людини.

Досліджуючи фотографії, можна отримати інформацію про історичні події, звичаї, культурне та політичне життя відповідного історичного періоду.

Один із перших фотографів — Герман Крон (світлина 1858 р.)

Анна Аткінс. Вважається першою жінкою-фотографом (світлина 1861 р.)

Утім, аналізуючи фотографії варто врахувати кілька моментів. По-перше, фотографії, особливо у періодичних виданнях чи книгах, піддаються ретельному добору: і фотограф, і редактори відбирають фотографії на підставі багатьох критеріїв (тогочасної актуальності, зв’язку з конкретним матеріалом чи газетним повідомленням тощо). Слід пам’ятати, що фотографії легко піддаються корекції і зміні змісту, а часом і підробці (особливо в наш час цифрової фотографії).

Аналізуючи історичні фотографії, варто звернути увагу також на мотиви фотографа і причини, через які він опинився в тому місці й зробив саме такі, а не інші знімки. Тому важливо опанувати алгоритм аналізу фотоджерел.

Алгоритм (послідовність кроків) дослідження фотоджерел

1. Уважно розгляньте світлину. Опишіть, що ви бачите на ній.

2. Коли було зроблено знімок (рік, пора року, подія)?

3. З якою метою зроблено фотографію?

4. Опишіть осіб, зображених на фотографії, а також їхні дії. Зверніть увагу на те, чи спеціально позували люди для цієї фотографії.

5. Які об’єкти (предмети, речі, споруди тощо) зображені на фото?

6. Що ви знаєте про події чи осіб, зображених на фото, з інших джерел? Як співвідноситься інформація з фотографії з інформацією з інших відомих вам джерел?

7. Яку нову інформацію ви отримали, розглядаючи та аналізуючи це фото. У чому цінність фотографії для історика?

3. Практична робота «Інформація про минуле з фотоджерел»

Об’єднайтеся у групи і спільно проведіть дослідження фотографій із певної тематики (кожну може досліджувати кілька груп) відповідно до алгоритму їх аналізу. Виконайте додаткові завдання для кожної групи.

Результати вашого дослідження представте однокласникам/однокласницям.

Група 1. «Українське село кінця XIX — початку XX століття». Як на фотографіях відображено життя тогочасного українського села? Опишіть одяг, заняття селян зображених на фото.

Група 2 «Київ кінця XIX — початку XX століття». Як на фотографіях відображено тогочасний Київ? Опишіть одяг городян. Якими були будинки та транспорт у місті?

Група 3. «Чорнобильська катастрофа: як це було». Як на фотографіях відображено перебіг ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції? Яку інформацію можна отримати з фотографій про масштаби аварії та роботу її ліквідаторів?

Група 4 «Революція Гідності у фотографіях». Як на фотографіях відображено перебіг Революції Гідності? Яку інформацію можна отримати про масштаби протестів проти політики тогочасного керівництва країни?

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ.

Після завершення групової роботи обговоріть у загальному колі, що було важливим на цьому уроці. Що виявилося найцікавішим?

Продовжіть речення:

«Після практичної роботи я знаю...; вмію... ..., розумію... ... .»

«Мені було цікаво (не цікаво) на уроці, тому що...»

Мініпроєкт «Історія родини у фотографіях»

https://bit.ly/3qsmko2