Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Мокрогуз

§ 5. Що досліджує історія

Як ти розумієш поняття «багатоманітність»? Які емоції та думки воно викликає?

1. Багатоманітність історії

З давніх-давен людські спільноти різняться побутом, мовою, ритуалами та звичаями, вірою тощо. Ще на початку своєї історії люди, беручи за основу очевидні відмінності, поділялися на «ми» і «вони», «свої» і «чужі», а світ розглядали як «близький» і «далекий». Усе це відповідало тогочасним умовам життя, яке відбувалося в межах конкретної спільноти — роду, племені, поза якими для людини був «чужий світ». Спільноти між собою торгували, обмінювалися досвідом. Між ними бували конфлікти і війни за багатство, землю, вплив. Тоді ще ніхто не думав про рівність людей і єдність людства.

Історія людства складається з історій окремих людей, спільнот і суспільств. Різноманітність суспільств і держав, що існували в минулому, зумовила багатоманітність досвіду, традицій, історичних пам’яток.

На території України в різні часи існувало понад десять державних об’єднань. З часом якісь зникали, а на їхньому місці поставали інші. І завжди вони залишали для нащадків те, що створили своєю працею і розумом. Наступні покоління все це зберігали і примножували. Чимало з тодішніх надбань втрачено або ще не знайдено і не досліджено. Спадок різних спільнот формує багатоманітну і водночас єдину нашу історію.

«Обговоріть»

1. Чому історію показано на малюнку на с. 32 як комбінацію пазлів?

2. Що б ти зобразив/зобразила на окремих пазлах історії?

2. Особа та суспільство в історії

Хто творить історію — особа чи суспільство? Відповідь на це запитання однозначна: і особа, і суспільство.

Згадай ситуації, коли тільки від тебе залежало здійснення задумів, а відповідальність за конкретні вчинки також була покладена на тебе. І не завжди було зрозуміло, як вчинити правильно, тому доводилося приймати і помилкові рішення.

Буває й так, що діяльність однієї людини впливає на справи, долю багатьох людей і навіть на перебіг історичних подій. Таких людей вважають історичними особистостями, історичними постатями — людьми, які зробили вагомий внесок у життя спільноти, держави, зумовили значні зрушення в історії.

«Поміркуйте»

1. Розглянь діаграму на с. 33 «Найзапитуваніші історичні постаті у Вікіпедії». Чому люди цікавляться ними?

2. Хто із цих постатей відомий тобі своєю діяльністю?

Люди не народжуються видатними. Ними вони стають. Цьому сприяють історичні умови, коли суспільство потребує змін, і виняткова активність тих, хто все робить, аби ті зміни відбулися. Весь шлях людства переконує, що творять історію суспільство й окремі особистості.

«Обговоріть»

1. Чому активність людини без відповідних історичних умов не приносить результатів?

2. Чому роль особи в історії не можна переоцінювати?

Історичні постаті, інформацію про яких найчастіше запитували у Вікіпедії (2020 р.)

Людина, як ми розуміємо, творить своє життя і є учасницею подій історії. Їй важливе все, що відбувається в особистому просторі, і події в суспільстві. Особистий простір — це простір навколо людини, який вона вважає своїм і намагається нікого не впускати туди. Людині буває дуже незручно, коли під час спілкування до неї доторкаються або надто близько стоять. Це зумовлено її потребою бути в безпеці.

Відстані особистого простору

«Обговоріть»

1. Наведи приклади, коли важливо дотримуватися власного особистого простору та особистого простору інших людей.

2. Який зв’язок між дотриманням особистого простору людини та потребою в безпеці?

Особистий простір стосується і внутрішнього світу людини — її думок, почуттів і переживань. Безцеремонне вторгнення в нього є порушенням прав особистості. Важливі для людини також особисті час і місце, матеріальні речі. Особистий простір тісно пов’язаний із суспільним і є його складовою частиною.

Простір

Приклад

Особистий простір

Відстань навколо мене, моя кімната, моя квартира, мій дім

Суспільний простір

Моя вулиця, мій населений пункт, моя країна

Історія знає багато прикладів порушення особистого простору людини, а також простору спільнот іншими людьми, спільнотами чи державами. Особливо це стосується суспільств, у яких відсутня повага до прав людини.

«Обговоріть»

1. Що спільного між фотографією і кадром з фільму?

2. Доведи, що особистий простір людей порушують.

Вивезення євреїв до концтабору. Фотографія 1942 р., Братислава

Вивезення кримських татар із Криму. Кадр з фільму «Хайтарма». Режисер Ахтем Сеітаблаєв. 2013 р.

Визнання прав людини в суспільстві сприяє дотриманню особистого простору всіх громадян. Особистий та суспільний простір досліджує також історія.

3. Факт, судження і фейк в історії

Дослідження історії мають базуватися на фактах. Усе, що не має у своїй основі фактів, не є історією.

«Варто запам’ятати»

Факт — подія, достовірність якої доведена.

Факти існують незалежно від бажання та волі людини. Їх дізнаються завдяки історичним дослідженням — пошуку нових знань з метою відтворення подій минулого.

Факти завжди можна перевірити. Наприклад, день твого народження є фактом. Станція метро «Арсенальна» в Києві є найглибшою у світі й розташована на глибині 105 метрів; Конституцію України прийнято в 1996 р. — це також факти. У науці вважають фактом неодноразово підтверджений результат дослідження. Шкільні підручники містять факти, перевірену інформацію.

«Поміркуйте»

Наведи приклади фактів зі свого життя та життя суспільства.

Щодо конкретного факту можливі різні судження.

«Варто запам’ятати»

Судження — думка, твердження про предмети, події та явища.

Судження є особистою думкою, ставленням людини та оцінкою того, про що вона думає. Вони можуть стосуватися особи, події, явища, кінофільму, історичного героя тощо. Судження бувають або правдивими, або хибними. Хибними вони є тоді, коли не ґрунтуються на фактах або на основі фактів роблять помилкові висновки.

«Обговоріть»

1. «Давні люди будували собі житло з дерева і глини, тому змогли б швидко звести сучасні будинки». Що в наведеному тексті є фактами, а що — судженнями?

2. Це повідомлення загалом є правдивим чи хибним?

3. Чому наведений на с. 36 колаж є судженням про Україну?

4. Чому фотографія є фактом?

Є люди, які заради власних інтересів навмисно спотворюють факти і вводять в оману інших. Такі повідомлення, судження називають фейком. В англійській мові це слово означає: підробка, фальшивка.

Колаж «Україна»

П’ятницька церква в Чернігові (фотографія, сучасний вигляд)

«Варто запам’ятати»

Фейк — неправдива інформація.

Фейковим може бути вчинок задля обману. Фейки можуть лякати, ображати, заплутувати, налаштовувати проти когось, рекламувати щось або когось, спонукати діяти за чиїмось умислом. Їх умонтовують у тексти, зображення чи відео, поширюють у медіа, в повсякденних розмовах. Причинами цього є нездоровий інтерес, низька культура, невміння розрізняти правдиву інформацію від оманливої, а також неуважність і необережність. Щоб не стати жертвою фейків, інформацію обов’язково треба перевіряти.

«Обговоріть»

1. Яке запитання на малюнку найважливіше для розкриття фейку? Поясни свій вибір.

2. Прочитай твердження:

• Найдавніше місто України — Львів. Про нього є згадки в рукописних книгах.

• На купюрі 20 гривень зеленого кольору зображено письменницю Лесю Українку.

• Одеса розташована на березі Чорного моря.

• Мобільні телефони винайшли в Китаї 30 років тому.

• Учителька історії є свідком заснування Києва.

Які з наведених тверджень є фейком?

Як можна перевірити правдивість тверджень (інформації)?

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

РОЗУМІЮ

1. Поясни зміст наведених прислів’їв. Чи допомагають вони зрозуміти зв’язок між особою і суспільством?

• Один у полі не воїн.

• Де дружніші, там і сильніші.

• Громада — це рада: що вирішила, так і буде.

• Отаманом громада міцна.

• Без ради і військо гине.

2. Які передумови багатоманітності історії?

3. Чим факт відрізняється від судження та фейку?

РОБЛЮ

1. Одного разу сусід показав двогривневу купюру і сказав, що такий вигляд вона мала у 2005 р. За допомогою QR-коду (https://uk.wikipedia.org/wiki/2_ гривні_(банкнота)) перевір, чи це є фактом.

2. Сформулюй правила для учнів/учениць початкової школи «Як не потрапити під вплив фейків».

3. Зобрази багатоманітність історії через малюнок.

ДУМАЮ

1. Агресія проти країни — це посягання на особистий простір кожної людини чи тільки на суспільний простір? Що із цього приводу ти думаєш?

2. Чи є вимога дотримуватися соціальної дистанції під час карантину, викликаного пандемією, порушенням особистого простору?

3. Чому необхідно обов’язково перевіряти інформацію на достовірність?