Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Мокрогуз

§ 31. Знайомимося з Новою історією України

Які роки охоплює період Нової історії?

1. Річ Посполита

У 1569 р. Польське королівство і Велике князівство Литовське об’єдналися в одну державу — Річ Посполиту (в перекладі з польської — Республіка). Ця держава проіснувала до 1795 р. До її складу входила значна частина території сучасної України. На той час Річ Посполита була найбільшою країною Європи. Її багатомільйонне населення було різноманітним за національним складом і релігійністю.

«Обговоріть»

1. Розглянь карту на с. 208. Території яких сучасних держав входили до складу Речі Посполитої?

2. Які відомі тобі історико-етнографічні регіони України входили до складу Речі Посполитої?

3. До складу яких держав входили українські землі поза Річчю Посполитою?

Влада в Речі Посполитій належала шляхті. Так називали привілейований стан, що ніс військову службу, мав право володіти землею, ухвалювати закони та обирати короля. Українська шляхта була рівноправною із шляхтою інших народів.

Більшість населення становили селяни. За право користування землею шляхти селяни мусили сплачувати гроші, віддавати продукти або відпрацьовувати. Вони не мали права вільного пересування. Це спричинювало їх незадоволення, втечі в малозаселені степові землі та повстання. Міські жителі займалися переважно ремеслом і торгівлею. Вони домагалися прав самостійно керувати містами.

У XVI ст. у Речі Посполитій могли вільно сповідувати свої релігії католики, православні, протестанти, юдеї та мусульмани. І все-таки католики мали більші можливості. Це було однією з передумов об’єднання в 1596 р. на Берестейському соборі значної кількості православних вірян з католиками в Руську (Українську) греко-католицьку церкву. Вона визнавала зверхність Папи Римського, католицьке віровчення, але зберігала православні обряди. Багато православних не визнали цього об’єднання і домоглися збереження Київської православної митрополії.

Посилення релігійної нетерпимості і гноблення селян у XVIII ст. спричинило внутрішні конфлікти й ослаблення Речі Посполитої.

«Поміркуйте»

Чи можна вважати Річ Посполиту демократичною державою?

У результаті перебування України у складі Речі Посполитої відбулося поєднання в її культурі традиційних елементів з європейськими. Це проявилося в архітектурі, містобудуванні, мистецтві, музиці.

«Обговоріть»

1. Розглянь зображення Собору Святого Юра.

2. Яку інформацію можна отримати із зображень?

3. Чи дає змогу лише одне зображення скласти повноцінне уявлення про споруду? Чому?

4. Опиши споруду, узагальнивши три зображення.

Собор Святого Юра (Львів, XVIII ст.)

Послабленням Речі Посполитої скористалися сусідні країни. Вони розділили землі Речі Посполитої між собою і в 1795 р. ліквідували її як державу.

2. Козацтво та козацька держава

У шостому параграфі підручника ти вже ознайомився/ ознайомилася з появою козацтва. Козацтво — військова спільнота колишніх шляхтичів, міщан і селян.

«Обговоріть»

1. Коли козаків уперше згадано в письмових документах?

2. Пригадай, чим займалися козаки.

3. З якою метою було засновано Запорозьку Січ?

4. За гравюрою 1622 р. опиши зовнішній вигляд козака.

Першу Запорозьку Січ, за даними деяких істориків, заснував князь Дмитро Вишневецький (Байда) на дніпровському острові Хортиця. Це була дерев’яна фортеця, обнесена валом і частоколом.

«Варто запам’ятати»

Січ — укріплення (фортеця), адміністративний і військовий центр козацтва.

Козаки постійно воювали, тому їхні січі часто зазнавали руйнувань. Із цих причин за 200 років у різних місцях Запорожжя було сім січей. Займалися козаки і промислами: мисливством, рибальством, бортництвом, добуванням солі та селітри, охороною кордонів. Усі справи вирішували на спільній раді. Для керівництва січчю обирали старшину (від слова «старший») на чолі з кошовим отаманом (кіш — укріплений табір; орган козацького управління).

Військові дії козаки вели самостійно або наймалися до європейських володарів і знаті. Мали авторитет неперевершеної піхоти: влучно стріляли, ефективно штурмували фортеці й оборонялися в таборах, вправно долали відстані на човнах у річках і в морі.

«Обговоріть»

1. Опиши реконструкцію Запорозької Січі (сучасна фотографія ).

2. Визнач сильні та слабкі сторони фортеці козаків.

У козаків були часті конфлікти за землі, на які претендувала шляхта. Також вони домагалися прав, які мала шляхта. Їхні повстання підтримували селяни та міщани, які теж страждали від її зловживань.

«Поміркуйте»

Чи можна вважати козаків демократичною спільнотою?

У 1648 р. повстання козаків на чолі з Богданом Хмельницьким переросло в національно-визвольну війну, яка тривала багато років. Війна примусила Річ Посполиту визнати державу Військо Запорозьке, яка існувала в середині XVII—XVIII ст. Главою держави був гетьман, тому її часто називали Гетьманщина. Важливе місце посіли в ній козаки. Ними вільно могли стати селяни та міщани.

«Обговоріть»

1. Які українські землі ввійшли до козацької держави?

2. Які українські землі опинилися поза козацькою державою?

Суперечності між козаками призводили до боротьби за владу. У цій боротьбі вони зверталися по допомогу до сусідніх держав, а ті прагнули встановити контроль над Військом Запорозьким. Це спричинило розкол Гетьманщини. Його наслідками були відновлення на Правобережжі Дніпра влади Речі Посполитої, а на Лівобережжі — посилення позицій Московського царства.

Спроба гетьмана Івана Мазепи на початку XVIII ст. розірвати союз із Московією зазнала поразки. Упродовж XVIII ст. Російська імперія (так називалося Московське царство) неухильно обмежувала права Гетьманщини. У 1775 р. царські війська захопили і зруйнували Січ. Через кілька років було остаточно ліквідовано самоврядування Гетьманщини та окуповано Кримське ханство.

Козацтво є важливою віхою в державотворчій традиції та історичній пам’яті українців.

«Варто запам’ятати»

Історична пам'ять — пам'ять народу про своє минуле.

Козаків пам’ятають як свідомих і мужніх борців за права, свободу та державу.

«Поміркуйте»

1. Які причини розколу Гетьманщини?

2. Поміркуй, чому Російська імперія неухильно обмежувала права Гетьманщини.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Історичними джерелами про події, пов’язані з козацтвом у XVII—XVIII ст., є козацькі літописи. До наших днів дійшли Літопис Самовидця, Літопис Григорія Граб’янки і Літопис Самійла Величка, написані наближеною до народнорозмовної літературною мовою. За стилем письма вони не подібні на давні літописи. Їх вважають першими історико-літературними творами.

3. У складі імперій

Наприкінці XVIII — на початку XX ст. українські землі перебували переважно під владою Австрійської (від середини XIX ст. — Австро-Угорської) та Російської імперій.

«Поміркуйте»

1. Розглянь карту на с. 213. У складі якої імперії опинилися території України, позначені зеленим кольором, а якої — жовтим? Чому зелений колір охоплює більшу територію? Чим це можна пояснити?

2. У яких державах опинилися колишні землі Речі Посполитої та Гетьманщини?

Наприкінці XVIII ст. Австрійська імперія урівняла в правах представників різних релігій, дозволила початкову освіту рідною мовою. Однак більшість українців не могли брати участь у виборах до органів влади, оскільки належали до бідних верств населення.

«Поміркуйте»

Чи можна Австро-Угорську імперію назвати демократичною державою?

Становище українців у Російській імперії було ще складнішим. Кріпосне право зробило селян товаром — аж до 1861 р. їх можна було продавати. Було ліквідовано міське самоврядування, заборонено греко-католицьку церкву та обмежено українське православ’я. Влада нав’язувала думку, що українці не є окремим народом, вони — частина російського народу. Українська мова була заборонена в школах, державних установах і в громадських місцях.

«Поміркуйте»

Чи можна Російську імперію вважати демократичною державою?

У XIX ст. в Україні розвивалася промисловість, розросталися міста, ставало більше освічених людей. Освічені українці об’єднувалися і дедалі частіше заявляли про свої права. Поступово серед них визріла думка, що лише у власній державі українці зможуть бути повноправними господарями. Наприкінці XIX — на початку XX ст. вони об’єднувалися в політичні організації, які боролися за вільний розвиток української мови, демократію, поліпшення становища людей і створення Української держави.

«Обговоріть»

1. Що зумовило об’єднання українців в обстоюванні своїх прав?

2. Чому народ не може вільно розвиватися без власної держави?

3. Яку ідею, на твою думку, виражає назва брошури (с. 213)?

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

РОЗУМІЮ

1. Які факти про Річ Посполиту, що збереглися в історичній пам’яті українців, тобі відомі?

2. Як характеризують козаків прислів’я: «Де козак, там і слава», «Козак на печі — ворог Січі», «Щирий козак ззаду не нападає», «Степ та воля — козацька доля», «Козацькому роду нема переводу», «Гляди, козаче, щоб татари сидячого не взяли»?

3. За характерними ознаками, про які йшлося у параграфі, визнач, хто зображений на картині Іллі Рєпіна. Знайди її назву, скориставшись пошуковими системами.

РОБЛЮ

1. Запиши століття утворення та припинення існування Речі Посполитої. Чи збігаються ці дати з датами появи та ліквідації козацтва? Порахуй, скільки часу минуло між цими подіями.

2. Скористайся пошуковими системами, охарактеризуй пам’ятку архітектури козацької доби — Георгіївську церкву Видубицького монастиря в Києві — за таким планом:

— назва;

— місце розташування;

— час спорудження;

— як називалася держава в той час, коли було збудовано церкву;

— архітектор;

— матеріал, з якого збудовано церкву;

— споруда є частиною архітектурного ансамблю чи автономною;

— значення архітектурної пам’ятки для історії та культури України.

3. Здійсни віртуальну подорож Музеєм під відкритим небом «Запорозька Січ», скориставшись QR-кодом. Занотуй трьома тезами, що тебе найбільше вразило.

ДУМАЮ

1. Розглянь карту (https://museums.authenticukraine.com.ua), на якій продемонстровано розташування козацьких січей. Чому саме на цих територіях вони розташовані?

2. До яких наслідків для України призвів указ Катерини II, уривок з якого подано: «Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь»?

3. Чому російський уряд у XVIII—XIX ст. не зміг винищити в українців прагнення відновити самостійну Україну?