Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Мокрогуз

Тема 5. Історія України та її дослідники

§ 29. Давня історія України

Що означає словосполучення «льодовиковий період»? Чому ти так вважаєш?

1. Залюднення території України

Перші люди з’явилися на території України приблизно 1 млн років тому. Прийшли вони з півдня. Історики встановили це на підставі археологічних знахідок у Закарпатті. Виглядом перші люди відрізнялися від сучасних. Подібними на сучасну людину вони стали приблизно 250 тисяч років тому.

«Поміркуйте»

На підставі зображень установи, як змінився зовнішній вигляд людини за мільйон років.

Давня людина (приблизно 1 млн років)

Неандерталець (приблизно 250 тис. років)

Сучасна людина (приблизно 30 тис. років)

Величезні льодовики, що періодично насувалися з півночі, сягали середньої течії Дніпра. Вони перетворювали територію України на холодні степи. Виживали там мамонти, шерстисті носороги, вівцебики, північні олені, бізони. На них полювали вовки. З відступом льодовика територію вкривали ліси, з півдня туди підходили дикі коні, сайгаки, ведмеді, леви та інші тварини. Приблизно у IX тис. до н. е. льодовик відступив остаточно і клімат став схожий на сучасний.

«Обговоріть»

1. На яких тварин полювали давні люди? Яких тварин вони мусили остерігатися?

2. Які небезпеки підстерігали давніх людей?

3. Розглянь карту на с. 191 та її легенду. Чому на території Чернігівщини та Київщини знайдено порівняно мало стоянок первісних людей?

Спочатку люди жили невеликими групами — родами. З часом роди об’єднувалися в племена. У племенах більшого значення набували родинні зв’язки людей. Постійних місць поселень не було, племена мігрували в пошуках їжі. Їх господарювання було привласнювальним. Вони використовували і постійно вдосконалювали знаряддя праці з дерева, каменю, кісток і жил тварин. Житлом їм були печери або споруди із жердин, кісток і шкір тварин. Навчившись поводитися з вогнем, вони отримали змогу зігріватися та готувати їжу. У цей час люди приручили першу тварину — собаку.

«Обговоріть»

1. Пригадай, що таке привласнювальне (присвоювальне) господарство.

2. Розглянь знаряддя давніх мисливців. Із чого вони зроблені? Як їх використовували?

У VI тис. до н. е. на територію України прорвалися води Середземного моря й утворилися Чорне та Азовське моря, а Крим став півостровом.

Люди почали створювати постійні поселення. Їх виживання вже менше залежало від полювання, а більше від прирученої худоби і їстівних рослин, які вони вирощували.

«Обговоріть»

1. Пригадай, що таке відтворювальне господарство.

2. Розглянь знаряддя праці давніх землеробів на с. 190. Із чого вони зроблені? Як їх використовували?

2. Давні народи

Племена, що займалися відтворювальним господарством, поступово розділилися на дві групи. Одна займалася переважно землеробством, інша — скотарством.

Серед землеробських племен найвищого розвитку досягли трипільці1, які проживали у IV — середині III тис. до н. е. на території правобережжя України, Молдови, сходу Румунії.

1 Трипільці — умовна назва спільноти за місцем першої знахідки речових пам’яток давніх племен — села Трипілля на Київщині. Не відомо, як вони себе називали, оскільки в ті часи ще не було писемності.

Трипільці вперше застосували чергування посівів рослин, винайшли колесо, мали розвинені гончарство і ткацтво. Житла будували з дерева, лози та глини, покривали їх соломою. Зводили і двоповерхові будинки. Поселення трипільців були різними за величиною. Вони могли мати кілька хат, а в селищах могли мешкати і 15-20 тис. осіб. На ті часи такі поселення були найбільшими у світі.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Вікентій Хвойка (1850-1914) — український археолог-аматор чеського походження. Здійснював археологічні дослідження поселень первісних мисливців і землеробів, давніх слов’ян і русів. Визначними його відкриттями були Кирилівська стоянка в Києві та пам’ятки трипільської культури. Доводив, що давні народи України стали генетичною основою українців. Дослідження В. Хвойки заклали початок української археології.

У середині III тис. до н. е. в місцях розселення трипільців різко став сухішим клімат, і це спричинило катастрофічне зниження врожаїв. Трипільські племена занепали і змішалися із сусідніми племенами.

«Обговоріть»

1. Пригадай, що ти вже знаєш про трипільців.

2. Які висновки про трипільців можна зробити на основі іграшки?

Трипільська іграшка, IV тис. до н. е.

3. Опиши трипільське поселення, скориставшись зображенням. Як трипільці будували житла?

4. За картою поселення трипільців опиши їх географічне розташування на території України.

У прадавні часи (IV — середина III тис. до н. е.) південь і схід України заселяли племена середньостогівців1. Вони розводили корів, кіз, овець, свиней, першими приручили коня. Навесні засівали поля, потім випасали худобу, а тому мусили кочувати. Восени поверталися на місця стоянок, збирали врожай і готувалися до зимівлі. Таке господарювання називають «відгінне скотарство». Померлих ховали в курганах і встановлювали на їхніх могилах кам’яні скульптури. Навчившись обробляти метал, виготовляли значно досконалішу зброю. Винайдення колісниці дало їм переваги у війнах. Кочуючи на конях, колісницях і возах, вони розселялися по Європі та Азії. Змішуючись там із місцевими народами, поширювали свою культуру. Завдяки цьому мови народів від Португалії до Індії мають спільне походження.

1 За назвою поселення Середній Стіг, де було знайдено перше матеріальне джерело цієї спільноти.

«Обговоріть»

1. Чи є підстави вважати, що середньостогівська і трипільська культури впливали одна на одну?

2. Які висновки про кочові племена можна зробити на основі кам’яної стели нащадків середньостогівців — Керносівського ідола?

Керносівський ідол — одна з перших відомих кам’яних статуй (III тис. до н. е.)

3. Давні державні утворення

У І тис. до н. е. — І тис. н. е. на території сучасної України проживали кімерійці (до VII ст. до н. е.), скіфи (VII—III ст. до н. е., у причорноморських степах і Криму до III ст. н. е.) і сармати (II ст. до н. е. — III ст. н. е.). Ці народи вже мали державні утворення і залишилися в письмових згадках. Головне їхнє заняття — кочове скотарство. Інколи ходили війною на Близький Схід, Балкани, в Центральну Європу. Держава скіфів була найпотужніша, вона об’єднувала, крім кочовиків, і землеробські племена. Сармати були відомі рівноправ’ям жінок. Мали важку кавалерію, завдяки чому перемагали у війнах. Це означало, що вони вже вміли розводити породистих коней.

«Поміркуйте»

1. Проаналізуй карту. Які висновки на основі неї можна зробити?

2. Опиши одяг кімерійців, скіфів і сарматів. Що в ньому спільного?

3. Що спільного і відмінного між Керносівським ідолом і скіфською статуєю?

Скіфська статуя (V ст. до н. е.)

4. Чому одяг давніх греків відрізнявся від одягу кочівників?

У VII ст. до н. е. на узбережжі Чорного та Азовського морів з’явилися поселення давніх греків. Вони засновували міста-держави. Деякі міста об’єднувалися в союзи. Таким способом у Криму було створено Боспорське царство, в якому проживали греки та місцеві народи. Греки займалися землеробством, садівництвом, ремеслами, торгівлею із сусідніми народами. Житло будували з каменю, тому залишили багато пам’яток історії.

«Варто запам’ятати»

Історична пам'ятка — місця та об'єкти, пов'язані з важливими історичними подіями.

«Поміркуйте»

1. За картою визнач назви грецьких міст.

2. Чи можна за одягом визначити, що греки не були кочовим народом?

3. Які висновки про життя греків можна зробити на основі руїн Херсонесу?

4. Чи є у твоїй місцевості будівлі з подібними колонами?

Руїни грецької колонії Херсонесу

На території лісу та лісостепу Правобережної України від І тис. до н. е. проживали слов’янські племена землеробів, які очолювали обрані вожді. Вони займалися відгінним скотарством і ремеслами — гончарством, ковальством і ткацтвом. Слов’яни воювали та вступали в союзи із сусідніми народами, часто входили в їхні державні утворення.

У IV—VI ст. унаслідок збільшення кількості населення, різкого похолодання та нестачі придатних для життя земель розпочалося Велике переселення народів. Цей процес поширився і на українські землі. Спільноти, які прибували в Північне Причорномор’я, намагалися витіснити слов’ян, які рішуче обстоювали обжиті території. Через якийсь час тих, хто прибував, витісняли інші спільноти.

«Обговоріть»

1. Чому письмові згадки про слов’ян з’явилися лише у І—II ст. н. е.?

2. Опиши одяг давніх слов’ян. Чим подібний він на одяг сарматів, що жили на території України одночасно з ними, а чим відрізняється від нього?

Давні слов’яни

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

РОЗУМІЮ

1. Як знаряддя праці первісних людей допомагали задовольняти їхні потреби?

2. Чим унікальний побут трипільців і середньостогівців?

3. Скориставшись QR-кодом (https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0a/Scythian_capital_and_royal_kurgans.png), знайди на карті й випиши історичні пам’ятки скіфів.

РОБЛЮ

1. Зроби з пластиліну макет посуду первісної людини за поданим зразком.

2. Проаналізуй уривок історичного джерела «Клятва херсонесців (початок III ст. до н. е.)». Які висновки про життя давніх греків — херсонесців — можна зробити?

«Робота із джерелом»

Клянусь Зевсом, Землею, Сонцем, Дівою, богами і богинями олімпійськими, героями, що володіють містом, землею та укріпленням херсонесців: я буду однодумний щодо благоденства і свободи міста й громадян і не віддам ні Херсонеса, ні Керкінітіди, ні Прекрасної гавані, ні інших укріплень, ні інших земель, якими херсонесці управляють або управляли, нічого нікому — ні греку, ні іншому, а буду оберігати [все це] для херсонського народу; я не порушу демократичного ладу і не дозволю цього тим, хто бажає зрадити або порушити, і не приховаю цього...

3. Проаналізуй уривок історичного джерела «Війна з готами» Прокопія Кесарійського. Які висновки про життя слов’ян можна зробити на підставі його змісту?

«Робота із джерелом»

Народами склавинами і антами не править один муж, але з давніх часів живуть так, що порядкує громада. І для того всі справи, чи щасливі, чи лихі, йдуть до громади... Єдиного бога, що насилає блискавку, визнають єдиним владикою всіх і жертвують йому кров та всяку худобу... Шанують вони річки, німф і деякі інші божества, жертвують їм всім і з тих жертв ворожать собі. Живуть вони в тимчасових хатках, селячись далеко один від одного і переміняючи часто кожний своє житло. Вступаючи в битву, ідуть здебільшого на ворогів піші, маючи в руках невеликі щити і списи, а нагрудників не одягають... Виглядом вони також не різняться поміж собою; всі вони високі і надзвичайно міцні тілом, волоссям не дуже білі й не русяві, і не впадають зовсім в чорне, а рудуваті всі...

ДУМАЮ

1. Чому первісні люди надавали перевагу полюванню на великих тварин?

2. Спосіб життя яких народів, що населяли українські землі в І тис. до н. е. — на початку І тис. н. е., подібний на спосіб життя трипільців, а яких — на спосіб життя середньостогівців?

3. Які висновки про скіфів можна зробити на основі аналізу золотого гребеня, що був знайдений в одному з їхніх курганів?