Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Мокрогуз

§ 16. Узагальнення теми 2 «Джерела пізнання суспільства»

Опановуючи матеріал теми 2, ви мали змогу дізнатися, якими є, звідки походять, як зберігають і використовують основні носії інформації про людину, людство і світ. Найцінніші серед них — першоджерела, які містять первинну інформацію про факти і є основою даних для вторинних і третинних джерел. Чим більше джерел за кількістю і видами використають дослідник чи дослідниця, тим точнішими будуть знання про минуле і сучасне суспільства.

Кожне джерело інформації по-своєму важливе. Усні джерела цінні спостереженнями людей, які були в гущі подій і мають про них особисті враження. Варто пам’ятати, що люди сприймають події залежно від віку, виховання, освіти, релігійної належності тощо. Тому про те, що одні вважають справедливим, інші можуть мати протилежну думку. Щоб дізнатися, чому вони так вважають, потрібно їх ретельно і делікатно про це розпитати. Саме такі можливості надає інтерв’ю.

Якщо події відбувалися давно і їх свідків уже немає, тоді інформацію шукають у писемних джерелах. Люди навчилися писати приблизно вісім тисяч років тому. Поступово вони створили величезну кількість джерел багатьма мовами. Їх поділяють на види залежно від способу та мови створення, матеріалів, на яких зафіксовано інформацію, тощо. Ці джерела виражають погляди і думки авторів, тому не завжди є достовірними. У роботі з ними потрібно застосовувати критичний аналіз.

За відсутності писемних свідчень мало не єдиним джерелом інформації є речі. Їх досліджують кілька допоміжних історичних дисциплін, передусім — археологія. Археологи відшуковують, аналізують, систематизують речі й на цій основі роблять висновки про життя людей.

Авдіовізуальні джерела інформації виникли майже 200 років тому. Їх багато — від фотографії та простого запису звуку до 3d-кінофільмів. Значною мірою авдіовізуальні джерела інформації виконують роль медіа. Сучасне суспільство називають інформаційним, оскільки інформація та інформаційні технології пронизують усі його сфери.

Незмінне правило використання джерел — перевіряти їх на достовірність, уникати фейків і маніпуляцій.

Кожен народ має джерела, які представляють його побут, культуру, звичаї. Їх створювали впродовж багатьох століть. Для того щоб їх зібрати, дослідники відвідують сотні населених пунктів, де слухають і записують, а потім аналізують казки, народні пісні, приказки, прислів’я і ще багато чого. Усі ці твори об’єднує поняття «фольклор». А ще існують лінгвістичні джерела, що відображають походження і зміни в назвах предметів живої та неживої природи, географічних об’єктів, імен тощо.

Пошук історичних джерел є копітким процесом. Виявлення унікальних джерел стає сенсацією. Усі історичні джерела, незалежно від значення, потребують збереження. Для цього створюють спеціальні місця — бібліотеки, архіви, музеї. У давнину вони мали інше призначення, ніж тепер. Незмінним залишилося головне — всі вони є осередками збереження, відновлення, дослідження джерел інформації й ознайомлення з ними громадськості.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перед тобою кросворд. Створи до поданих слів короткі визначення, але так, щоб вони не повторювали визначення, подані в параграфах.

2. Розподіли продемонстровані на малюнках джерела в таблиці за номерами. Зваж на те, що кожне джерело може бути записане кілька разів у різних колонках, якщо ти аргументуєш свій вибір.

Після закінчення роботи (вона може бути індивідуальна і групова) порівняйте свої записи. Наведіть власні приклади джерел до кожної колонки.

Джерела

усні

писемні

речові

авдіовізуальні

етнографічні

3. Прочитай джерело.

«Робота із джерелом»

Візантійський імператор Маврикій про культуру східних слов’ян (VI ст. н. е.)

«Племена слов’ян і антів живуть укупі, і життя їх однакове: вони живуть вільно і не дають нікому поневолити себе або підкорити... і вони дуже витривалі, зносять легко і спеку, і холод, і дощ...

Тих, хто перебуває в них у полоні, вони не держать у рабстві безстроково...

Жінки їх розумніші, ніж це властиво людській природі...

Все необхідне їм для життя закопують вони в землю, в потайних місцях, ховаючи від очей усе, що тільки здобувають, і життя ведуть прямо розбійницьке.

В них нема спільної влади, вони завжди ворогують одні з одними і в бою не знають правильного строю, але намагаються битися в бойовому порядку...

Вони надзвичайно віроломні і невірні, коли йдеться про додержання договорів, але поступаються більше перед страхом, ніж перед дарами. Часто розходяться в думках і не можуть договоритися до спільного рішення; якщо й вирішують що-небудь спільно, негайно ж порушують ухвалене рішення, бо всі додержуються протилежних думок і ніхто не хоче поступитися іншому.

Розпочинаючи проти них походи, не треба щадити ворогів, здатних учинити опір, а всіх зустрічних убивати і не баритися з тими, хто найбільше чинить опір, не гаяти часу».

Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В. М. Литвин. — К.: Наук, думка, 2013. — С. 34—36.

• Про що йдеться в джерелі?

• Це джерело первинне, вторинне чи третинне? Чому ти так вважаєш?

• Чи можна сказати, що у східних слов’ян демократичний спосіб життя був у всьому?

• Чи достатньо інформації в цьому джерелі, аби дізнатися, як жили слов’яни приблизно 1500 років тому?

• Як у тексті проявляється мова ворожнечі? Наведіть приклади.

• Чому автор інколи зневажливо висловлюється про слов’ян?

4. Почни написання власної історії або історії свого роду на основі різних джерел. Склади перелік джерел, які ти можеш використати для цієї роботи.

5. Склади розповідь обсягом до 10 речень про музей, відвіданий тобою. Це може бути і віртуальний музей.