Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Мокрогуз

§ 11. Писемні джерела

Згадай, що ти прочитав/прочитала за останні кілька днів, крім текстів у шкільних підручниках.

1. Писемне джерело

Ти вже знаєш, що спершу люди створювали, зберігали і передавали інформацію усно. Навіть літературні твори існували в усній формі. А для усного джерела потрібен оповідач. Якщо він зникає, то з ним зникають його знання. У ті часи своєрідними бібліотекою й архівом інформації була людська пам’ять. Пізніше для збереження і передавання інформації люди навчилися використовувати знаки. У давнину спершу ними були малюнки чи подряпини на дереві, кістці, камені, глині. Із цього розпочалося винайдення писемного джерела.

«Варто запам’ятати»

Писемне джерело — предмет, на якому записано інформацію.

Таке джерело називають історичним документом.

На підставі зовнішнього вигляду писемного джерела і матеріалу, на якому воно зафіксоване, історики визначають, хто, коли і де його створив.

Матеріали, на яких у ранні часи фіксували зображення і тексти, були ненадійними та незручними. Однак глиняні таблички були крихкі та важкі, кора дерев не підходила для великих повідомлень, очерет для папірусу ріс не скрізь, а шкіра молодих тварин, з якої виготовляли пергамент, була дорога. Через це людина постійно їх змінювала. Дешевшим, легшим і зручнішим був папір, який винайшли майже 2 тисячі років тому в Давньому Китаї.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Цей напис на висушених глиняних табличках вважають найдавнішим писемним документом. Його не розшифровано — ймовірно, він стосується господарства.

«Обговоріть»

1. Які символи помітні на цих табличках?

2. Що вони можуть означати?

Використання сталого набору знаків, які виражали конкретний зміст, започаткувало писемність. Різні спільноти створювали свою писемність. Перше письмо було малюнковим (піктографічним) — у формі малюнків (піктограм), що виражали конкретне значення. З часом піктограми почали спрощувати, і вони ставали несхожими на предмети, які зображували. Окремі піктограми позначали склади слів. Так з’явилися ієрогліфи в давніх єгиптян і китайців, клинопис — у Месопотамії.

«Обговоріть»

1. Як змінювалися зображення риби, птаха, сокири, стріли, пляшки в писемності Месопотамії, Єгипту, Китаю?

2. Чи схожі зображення об’єктів (риби, птаха, сокири, стріли, пляшки) у цих видах писемності на початку і в пізніші часи?

Необхідність мати для кожного слова окремий символ змушувала людину, яка писала (писця), пам’ятати тисячі знаків. Фінікійці, які жили на Близькому Сході, почали позначати окремими знаками кожен приголосний звук. Так вони винайшли літери та алфавіт. За цим принципом створено більшість алфавітів на Землі, в тому числі й український алфавіт.

Перетворення піктограм на абстрактні знаки (месопотамські клинописи, єгипетські ієрогліфи, китайські ієрогліфи

Порівняльна таблиця «Як фінікійський алфавіт став подібним на римський» (на темному тлі літери фінікійського алфавіту, а над ними — грецького та римського)

Писемні джерела, як і усні, доносять події такими, якими їх бачить і розуміє автор/авторка, а тому не завжди є об’єктивними. Автором/авторкою може бути конкретна людина, група людей, організація тощо. Вони по-своєму бачать події. Зміст джерел залежить і від обставин, які впливали на автора/авторку, його/її обізнаності, освіченості, зацікавленості повідомити чи приховати інформацію. Інколи в джерелах наявна мова ворожнечі — агресивні висловлювання, спрямовані на людину або групу осіб.

Жертвами мови ворожнечі можуть бути люди з іншим матеріальним становищем, кольором шкіри, релігійними віруваннями тощо.

2. Види писемних джерел

Для писемних джерел незмінним є поділ, про який ти вже знаєш: першоджерела, вторинні, третинні джерела. Їх класифікують ще й за такими ознаками:

  • видом матеріалу, на якому зроблено напис (глина, пергамент, папір тощо);
  • способом створення (рукопис, машинопис, друк, електронний набір тощо);
  • доступністю (рідкісні, масові);
  • мовою написання;
  • місцем походження (українські, іноземні).

Учені-історики поділяють писемні джерела на види:

Епіграфічні

написи на каменях чи будівлях, берестяні грамоти

Літературні

художня література

Літописи

літописи, хроніки, хронографи

Актові

закони, постанови і розпорядження органів влади, угоди

Преса

газети, журнали, інші періодичні видання

Особисті

спогади, щоденники, автобіографії

Важливими джерелами для історії України є літописи.

«Варто запам’ятати»

Літописи — літературні твори історичного змісту з викладом подій у часовій послідовності.

Більшість літописів починається однаково — «в лѣто» (літорік), тому ці твори називають літописами. Писали їх переважно церковнослов’янською мовою із численними вкрапленнями місцевих слів. В інших європейських країнах такі твори називали «хроніками», їх писали здебільшого латинською мовою.

Класифікуй подані писемні джерела. До якого виду вони належать?

1. Графіті (Софія Київська, XI—XII ст.)

2. Титульна сторінка часопису (Лубни, 1905 р.)

3. Із записів Аркадія Любченка (Харків, 1941 р.)

4. З «Повісті минулих літ»:

У літо 913 почав княжити Ігор після Олега.

У літо 914 пішов Ігор на древлян і, перемігши, наклав на них данину, більшу від Олегової.

У літо 915 уперше прийшли печеніги на Руську землю і, вчинивши мир з Ігорем, пішли до Дунаю.

5. З «Повчання Володимира Мономаха»:

А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов, — а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж — усьому [лихому] мати: що [людина] вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не вчиться.

6. Конвенція про права дитини (20 листопада 1989 року) (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року). Конвенцію ратифіковано Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.91.

3. Аналіз писемних джерел

Уяви себе дослідником/дослідницею. Щоб дослідити писемне джерело, ти маєш дізнатися про нього якнайбільше, а також виокремити факти і судження, основне і другорядне, правду і фейки. Найкраще це зробити за такою послідовністю:

«Алгоритм»

1. З’ясувати вид джерела.

2. Установити, якщо можливо, ким, коли і де створене джерело.

3. Уточнити, про кого або про що йдеться в тексті. На цій підставі можна буде зрозуміти — це первинне джерело чи ні.

4. Визначити, що саме стверджується про це. Виокремити в джерелі головне, те, що цікавить, з’ясувати факти.

5. Критично проаналізувати джерело на об’єктивність інформації. Автори джерела (документа) можуть захищати свою точку зору, писати неправду. Через це легко помилитися, безоглядно повіривши їм. Щоб уникнути цього, варто використовувати якомога більше джерел.

6. Наприкінці зробити висновок про користь джерела і як його можна використати для історичних досліджень.

«Поміркуйте»

Проаналізуй подане джерело за наведеною вище послідовністю.

«Робота із джерелом»

Із виступу Симона Петлюри, члена Директорії УНР під час проголошення Злуки (об’єднання) УНР та ЗУНР. 22 січня 1919 р.

Громадяне! Тільки тоді ми будемо кричати «Слава!» вільними грудьми, коли зміцнимо нашу владу, коли настане спокій на нашій землі. Всі, як один чоловік, станьте плечем до плеча на оборону рідного краю від ворогів наших. Я, як Отаман всього війська Українського, кажу вам, що зо всіх боків оточені ворогами. Не слів, а діла чекає від вас Українська Народня Республіка. Доведіть своєю чесною роботою свою любов до неї, доведіть, що ви гідні сьогодняшнього свята. Я сам буду кричати з вами «Слава!», коли ні одного ворога не буде на нашій території. Перед вами пройшло Українське Республіканське Військо, котре не щадить свого життя й сил у боротьбі з ворогами. Допоможіть же і ви йому одежою, харчами. Підтримайте ж Республіку, котрій ви кричите «Слава!», не словом, а ділом.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

РОЗУМІЮ

1. Доповни визначення поняття «літопис» так, щоб воно стало точнішим — «послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником». Яку ознаку пропущено в наведеному визначенні?

2. Чи є книга на фото першоджерелом? Відповідь обґрунтуй.

3. Яким поняттям можна назвати заклики до насильства, приниження і образи особи чи соціальної групи?

РОБЛЮ

1. За допомогою пошукових систем знайди по одному джерелу соціального або історичного змісту, що відповідає поділу на види. Впиши його назву в таблицю.

Епіграфічні

Літературні

Літописи

Актові

Преса

Особисті

2. Що спільного і відмінного в поданих зображеннях писемних джерел? Визнач по дві спільні та по дві відмінні ознаки.

Папірус із єгипетськими ієрогліфами

Сувій із пергаменту

Папір із китайськими ієрогліфами

3. Напиши своє ім’я іноземною мовою, яку вивчаєш у школі. За допомогою фінікійського алфавіту, поданого в підручнику, спробуй написати своє ім’я в перекладі з іноземної на фінікійську. Чому це зробити непросто?

ДУМАЮ

1. У чому полягає важливість джерелознавства як історичної дисципліни, що досліджує історичні джерела та їх використання?

2. Під час дискусії вчених один із них сказав, що знайшов рідкісне джерело, яке допоможе відповісти на всі запитання щодо конкретної проблеми. Інший сумнівався і запропонував перевірити це джерело на достовірність, адже точність важливіша за все. Кого ти підтримуєш? Аргументуй відповідь.

3. Чи завжди потрібно перевіряти джерела інформації щодо їх достовірності та повноти?