Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Могорита

§ 23. Україна та українці в боротьбі за власну державність упродовж XX ст.

На уроці ви дізнаєтеся:

  • Які випробування принесли українцям дві світові війни?
  • Які події нашої історії символізує День Соборності?
  • Який наступ на традиції українського народу здійснювали більшовики?
  • Як українці змагалися за свою державу й права людей у середині та в другій половині XX ст.?

• Уважно розгляньте «хмару» слів. Що об’єднує ці поняття та на який період історії вони вказують?

1. Якою була участь українців у Першій світовій війні?

Пригадайте, які українські землі входили до складу Російської, а які до складу Австрійської імперій.

Нове століття принесло складні випробування населенню українських земель. Найстрашнішим лихом початку століття стала Перша світова війна, у яку було втягнуто багато держав.

Не оминула війна й українські землі. За іронією долі Австрійська (на той час уже Австро-Угорська) і Російська імперії опинилися по різні сторони, а українці — в арміях, які воювали одна проти одної. Ні російський цар, ні австрійський цісар не переймалися долею українців у цій війні. Українці-галичани й українці-наддніпрянці, а також українці-кубанці тисячами гинули на війні, почасти в боях одні проти одних.

Війна принесла українському народу неймовірні страждання, водночас загартовуючи його. У цей період пожвавився національно-визвольний рух. Українці прагнули жити всі гуртом і спільно вирішувати власну долю. Активними учасниками руху стали січові стрільці. На заклик створення українського військового підрозділу в 1914 р. відгукнулися тисячі добровольців, з яких і було сформовано легіон Українських січових стрільців. Серед них було багато студентів і гімназистів. Окрім героїчної доблесті, вони залишили нащадкам і безцінний скарб — стрілецькі пісні.

Перше товариство «Січові стрільці», яке виникло ще в 1913 р., відмовилося приймати до свого складу дівчат. Однак на початку війни серед 300 січовиків було 33 жінки, які сформували свій підрозділ. Його очільницею стала Олена Степанів.

Історична особистість

Олена Степанів (1892-1963) — громадська та військова діячка. Пішла на війну добровольцем. Вона перша у світі жінка зарахована на військову службу у званні офіцера. Її ставили за приклад стрільцям як взірець мужності й честі. Отримала медаль за хоробрість. У травні 1915 р. потрапила в російський полон. Факт перебування О. Степанів у полоні висвітлювали на шпальтах багатьох європейських газет. Це було поштовхом до порушення питання про долю українців.

2. Чим завершилася чергова спроба відновлення української державності?

Пригадайте, коли наші предки мали свою державу, а коли українськими землями володіли інші держави.

Перша світова війна призвела до зубожіння населення країн, які воювали. У лютому 1917 р. в Російській імперії цар Микола II зрікся престолу. З особливою радістю цю новину сприйняли в Україні, адже з’явилася надія на відродження власної держави.

У перших числах березня 1917 р. в Києві громадські організації утворили Центральну Раду, яку очолив знаний історик Михайло Грушевський. Згодом Центральна Рада сформувала власний уряд. Українці радо вітали ці події, сподіваючись на відновлення Української держави. У листопаді того ж року було проголошено створення Української Народної Республіки (УHP). 22 січня 1918 р. перший український парламент — Українська Центральна рада — Четвертим універсалом проголосив незалежність УHP. Ті бурхливі події історики називають Українською революцією. Українці прагнули наблизити її перемогу самовідданою працею в надії, що нарешті всі українські землі будуть об’єднані в межах своєї держави. Невдовзі ситуація в Україні загострилася через війну з більшовиками, які захопили владу в Росії.

Проголошення Першого універсалу в м. Києві. 1917 р.

Знайдіть на світлині М. Грушевського. Які емоції простежуються на обличчях учасників події? Як ви думаєте, які їхні плани на майбутнє?

Словник

Революція — швидка докорінна зміна системи чи життя. Може стосуватися суспільства, людини, науки та виробництва.

Не менш бурхливо розвивалися події і на західноукраїнських землях. У перші дні листопада 1918 р. українські війська здобули владу у Львові. Уже 13 листопада постала Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУHP). 22 січня 1919 р. в Києві відбулося урочисте проголошення об’єднання ЗУНР та УНР. Здійснилася давня мрія українського народу. Той день увійшов в історію як День Соборності України. Однак утримати свою незалежність українцям тоді не вдалося.

Соборна Україна

Уважно розгляньте карту. Порівняйте території УНР і ЗУНР та території під контролем української влади в день об’єднання держав. Чи відповідала дійсність прагненням українців?

На державному рівні День Соборності почали відзначати тільки наприкінці 1990-х років. Проте в історію святкування цього дня ввійшов саме 1990 рік. Тоді населення України вперше по-справжньому відзначило цей день. 21 січня українці й українки утворили «живий ланцюг» від Києва до Львова, який символічно поєднав дві столиці — УНР та ЗУНР.

Розгляньте світлини. Що спонукало людей утворити «живий ланцюг»? Чому так важливо відзначати цей день і в наш час?

«Живий ланцюг». 1990 р.

3. Якими були більшовицькі порядки в Україні?

Великою проблемою для молодої держави стала більшовицька Росія. Захопивши владу в Україні, більшовики проголосили створення своєї держави, яка в 1922 р. утворила союз з іншими республіками, де до влади прийшли більшовики. Трагічно складалася доля України й українців у цій державі. Влада всіляко намагалася залякати представників усіх соціальних станів. Більшовицька влада переконувала населення, що соціальні стани робітників і селян мають владу в країні Рад. Насправді, господарями в країні були тільки представники партії більшовиків.

З прадавніх часів наші предки були успішними землеробами, які любили землю до нестями й уміли на ній господарювати. Більшовики створювали колективні господарства — колгоспи. У селян примусово відбирали землю, худобу та реманент (знаряддя для обробітку землі). Переставши бути господарями, українські хлібороби перетворилися на наймитів. З такими порядками селяни не хотіли миритися.

Щоб залякати селян, більшовицька влада організувала голодомор — так називають спланований владою голод. У селян забрали все зерно, а тому на найродючіших землях у світі люди масово гинули від голоду. Найважчими були зима-весна 1932-1933 рр. Український народ втратив майже 5 млн осіб.

Словник

Соціальний стан — велика група людей, об’єднаних правовим і господарським становищем у суспільстві.

Починаючи з 2003 р. в Україні проходить акція «Запали свічку пам’яті». О 16.00 в останню суботу листопада на центральних площах міст чи у вікнах своїх квартир українці/українки запалюють свічки, щоб ушанувати пам’ять загиблих від Голодомору.

Чому учасники/учасниці акції кладуть поряд із запаленими свічками колоски пшениці чи жита, ягоди калини, яблука?

Після упокорення українського селянства більшовики взялися за діячів освіти й науки, мистецтва, фахівців у різних галузях. Усіх тих, хто був незгодний із діями більшовиків, заарештовували, ув’язнювали чи висилали в Сибір. Багатьох було розстріляно. Такі дії влади щодо незгодних з її політикою називають репресіями.

Чому більшовицька влада боролася насамперед із високоосвіченими людьми?

Закарпаття, яке в той час входило до складу Чехословаччини, восени 1938 р. отримано автономію — можливість більш самостійно визначати засади свого життя. 15 березня 1939 р. було проголошено незалежність Карпатської України. Однак через угорську окупацію новоутворена держава припинила своє існування.

4. Як українці боролися за свою свободу в роки Другої світової війни?

На обезлюднену Голодомором 1932-1933 рр. і репресіями Україну чекало чергове випробування — Друга світова війна. Вона розпочалася 1 вересня 1939 р. А для українців ця війна розпочалася 17 вересня, коли нацистська Німеччина та сталінський Радянський Союз за попередньою змовою поділили Польщу. Радянському Союзу дісталися західноукраїнські землі. А 22 червня 1941 р. розпочалися військові дії між колишніми союзниками — Німеччиною та Радянським Союзом. Уже 30 червня у Львові було проголошено Акт відновлення Української держави, проте це не входило до планів нацистів, і всіх учасників цієї події було заарештовано. Нацисти встановили на українських землях «новий порядок». Що це означало? Україна мала стати постачальником сировини й продовольства. Майже 2,5 млн юнаків і дівчат вивезли до Німеччини на примусові роботи. Закривали школи й університети, адже нова влада не потребувала освічених людей.

Робота в групі

Розгляньте світлини й поясніть мету встановлення нацистами на українських землях «нового порядку».

Окрім радянської влади, за звільнення українських земель боролася також Українська повстанська армія. Вона була створена 14 жовтня 1942 р. та вела підпільну боротьбу з усіма загарбниками, намагаючись відновити незалежну Українську державу. Завершилася війна в Європі 8 травня 1945 р. перемогою союзників над нацистською Німеччиною. Саме 8 травня ми щороку вшановуємо всіх загиблих у роки війни.

Історична особистість

Про справжні наміри нацистів щодо населення України свідчить доля Олени Теліги (1906-1942). Українська поетеса й патріотка прибула до Києва тоді, коли там уже господарювали нацисти. Вона встигла випустити чотири номери літературного видання «Літаври». У лютому 1942 р. разом із чоловіком та іншими соратниками була розстріляна в Бабиному Яру (м. Київ). Загалом у Бабиному Яру нацисти знищили майже 100 тис. осіб різних національностей.

5. Якою була боротьба за державність у повоєнні роки?

Наприкінці 50-х — на початку 60-х років XX ст. постало нове покоління борців за волю України. Невипадково їх назвали шістдесятниками. Молоді письменники, художники, журналісти, науковці, освітяни та лікарі відважилися на протест проти знищення української мови; проти брехні, що лунала з екранів телевізорів і яку друкували на шпальтах газет; проти перекручувань історії українського народу. Шістдесятники вшановували річниці дня народження Т. Шевченка, проводили конференції, зверталися у своїх творах із правдивим словом про минуле та сьогодення України, писали листи до урядовців про порушення прав людини. Чимало з них зазнали переслідувань. Звільнення з роботи, арешти й ув’язнення, заслання, примусове лікування в психіатричній лікарні — такою була ціна правди. Не всі з них дожили до незалежності України.

Алла Горська, художниця

Василь Симоненко, поет і журналіст

В’ячеслав Чорновіл, літературний критик і політик

Історична особистість

Доля поета Василя Стуса (1938-1985) засвідчує безвихідь становища, у якому перебував український народ. Талановитим людям доводилось або зректися своїх переконань і пристосуватися та догоджати владі, або поневірятися у в’язницях. В. Стус не дожив до Української незалежної держави. Йому всіляко перешкоджали творити, не друкували за життя його творів. Значну частину свого життя провів у в’язницях і таборах. Однак доля не зламала його. Він поклав своє життя за свободу України.

Мовою джерел

• Прочитайте уривок із листа В. Стуса до свого сина Дмитра.

• Які настанови дає своєму синові В. Стус? Чи варто скористатися цими настановами кожному/кожній із вас?

«...Коли в тебе буде чисте, безгрішне серце, тоді тобі легко житиметься у світі — де б ти не був та які б лиха не зазнавав. Бо будеш, як світлий вогник, чистий промінь, до якого все тягнеться з найчистішими поривами. Бо будеш сам прекрасною людиною — такою, як твоя мама, як бабуся Їлинка. Не гріши, сину. Це перше правило. І, може, єдине. Ні перед ким — ні перед людьми (байдуже — добрими чи злими), ні перед деревом, ні перед птахою. І тоді будеш, як Бог» (1982).

ВИСНОВКИ

XX ст. для українського народу виявилося вкрай важким. Довелося перенести негаразди двох світових воєн, знущання більшовицької влади. Голодомор і репресії, намагання знищити все українське. Події Української революції спонукали український народ більш рішуче боротися за нашу незалежність.

Запитання та завдання

1. Пригадайте фрагмент найвідомішої стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина похилилася». Чому в стрілецькій пісні калина й Україна взаємопов’язані? Яку роль відіграли Січові стрільці у визвольних змаганнях українців?

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми тую славну Україну, гей-гей, розвеселимо.

2. Робота в групі. Розгляньте світлини (1-4). Які історичні події вони ілюструють? Розмістіть світлини в хронологічній послідовності.

3. Що нового ви дізналися про діяльність М. Грушевського? Як ви вважаєте, чому саме його було обрано очільником Центральної Ради?

4. Розгляньте «хмару» слів. На які події історії вказують зображені дати? Позначте їх на шкалі часу.

5. Творче завдання. Складіть речення зі словами та сполученнями слів репресії, більшовики прагнули, колективні господарства.

6. Чи були у вашій родині учасники Другої світової війни? Якщо так, то чи зберігаються в родині листи з фронту та нагороди за звитяги? Яку цінність вони мають не тільки для вашої родини, а й для нашого суспільства?

7. Чому радянська влада переслідувала борців за волю України й права людини в 60-80-х роках XX ст.? У чому це виявлялося?

8. Доберіть асоціації до терміна «шістдесятники». Запишіть у зошит.

Домашнє завдання

9. Розв’яжіть хронологічну задачу.

Л. Костенко, поетеса-шістдесятниця у 1961 р. видала збірку «Мандрівки серця», яка була дуже популярною. Скільки років минуло із часу виходу збірки?

10. Оберіть одну з подій, які вивчали на уроці. Підготуйте презентацію про цю подію.

11. У «живому ланцюзі» 1990 р. взяло участь майже 5 млн осіб. Прочитайте, як згадують про цю подію її учасники й учасниці. Що вони відчували? Чи виправдалися їхні сподівання, що Україні бути?

«Кожний брав машину, яку мав, сідали по троє, по четверо, по п’ятеро, скільки могли виїжджали. Були скептичні побоювання, чи ми зуміємо все організувати. Як виявилося, зуміли. Емоції були суперпозитивні, але не тільки від “ланцюга”, а тому що Україна рухається вперед, має перспективи щось здобути».

«З того дня ми перестали боятися. З’явилася колосальна віра в майбутнє».

«Коли ми побачили стільки усміхнених людей з українською символікою, одразу зрозуміли — Україні бути!»

12. Творче завдання. Проведіть дослідження. Чи є серед дорослих членів вашої родини учасники/учасниці «живого ланцюга»? Якщо так, то запишіть їхні спогади. Основну увагу зверніть на почуття та емоції, які вони тоді відчували. Чи є у вашій родині світлини тих часів? Щоб оформити спогади, попросіть допомоги в дорослих. Презентуйте ваше дослідження в класі.