Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Могорита

§ 22. Україна в складі Російської та Австро-Угорської імперій

На уроці ви дізнаєтеся:

  • Як Російська та Австрійська імперії поділили українські землі?
  • Яким було становище українців у цих імперіях?
  • Яким було становище освіти в ті часи?
  • Як українці обстоювали власну гідність і свої права?

• Прочитайте вірші й розгляньте портрети. Кого на них зображено? Визначте, кому з них належать подані поезії. Що ви знаєте про творчий шлях цих видатних особистостей?

1. Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Ніби дівчина в вінку.

Зацвіли луги, діброви,

Повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику.

2. Вже сонечко в море сіда;

У тихому морі темніє;

Прозора, глибока вода,

Немов оксамит, зеленіє.

На хвилях зелених тремтять

Червонії іскри блискучі

І ясним огнем миготять,

Мов блискавка з темної тучі.

3. Вітер з гаєм розмовляє,

Шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю

Один за водою.

Пливе човен, води повен,

Ніхто не спиняє,

Кому спинить — рибалоньки

На світі немає.

1. Яким було становище українських земель у XIX ст.?

На початку XIX ст. Україна залишалася підневільною. Проте кількість держав, які володіли українськими землями, зменшилася. Сталося це після того, як Річ Посполиту поділили між собою сусідні держави. Тепер землями України володіли дві імперії — Російська й Австрійська.

Робота в парі

Пригадайте, що таке «імперія». Розгляньте карту та з ’ясуйте, які історичні землі на початку XIX ст. відійшли Російській імперії, а які Австрійській. До складу якої із цих двох держав ввійшла більшість українських земель?

Хоча в житті двох імперій було чимало відмінностей, ставлення правителів обох держав до українського народу було майже однаковим. Його не вважали окремим народом, який має свою мову, багатовікову історію та унікальну культуру. Усіляко обмежували вживання української мови, зокрема забороняли навчання рідною мовою в школах та університетах.

Жорсткішими такі обмеження були в Російській імперії, де навіть діяла заборона друкувати книжки українською мовою. Усіляко намагалися викорінити з ужитку слова Україна й українці. Натомість використовували Малоросія та малороси, що було проявом дискримінації українців за ознакою національності. Російський цар та його оточення сподівалися перетворити український народ — нащадків козаків — на безвольний народ без своєї мови й історії. Таку саму політику російський царат здійснював і щодо інших народів, землі яких за різних обставин підкорила Російська імперія.

Україна в XIX — на початку XX ст.

Кращим було становище українців в Австрійській імперії, адже там було дозволено здобувати початкову освіту рідною мовою.

Робота в групі

Прочитайте поетичні рядки й розгляньте ілюстрації. Яке у вас склалось уявлення про українське село XIX ст.?

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

М. Беркос. У квітучому саду. 1916 р.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

Тарас Шевченко

С. Васильківській. Весна в Україні. 1883 р.

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде її мати.

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

Леся Українка

Більшість українського населення в обох імперіях проживала в селах. Краса українського села зачаровувала мандрівників і митців. Проте найтяжчим лихом тих часів було кріпацтво. Селяни-кріпаки народжувались і жили все своє життя, не маючи особистої волі. Вони були власністю панів, які мали право здійснювати над ними суд, навіть продати чи обміняти на когось іншого. Саме тому прогресивна громадськість обох імперій докладала максимум зусиль, аби скасувати кріпацтво. Першими отримали волю селяни підавстрійської, а згодом і підросійської України. Відсутність особистої свободи, неписьменність не сприяли відновленню власної держави.

2. Як українці обстоювали свої права?

Українська інтелігенція піднялася на захист української мови. Вона опікувалася і духовним життям, створюючи осередки збирачів і поціновувачів усної народної творчості. Піднесення духовного життя спостерігалося після виходу у світ у 1798 р. поеми Івана Котляревського «Енеїда». Це був перший твір, написаний новою українською літературною мовою. Головними героями твору стали козаки — волелюбні й хоробрі лицарі. Такий твір про життя та побут козаків було створено автором на противагу бажанню російської влади стерти в народу пам’ять про славне козацтво.

Титульний аркуш першого видання «Енеїди» І. Котляревського. 1798 р.

Хвиля національного відродження піднялася також на українських землях Австрійської імперії. Слави галицьких будителів зажили учасники літературного гуртка «Руська трійця» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.

Пам’ятник «Руській трійці» (скульп. І. Довбенюк). м. Івано-Франківськ. 2012 р.

Ще в студентські роки вони заприсяглися жити для рідного народу. Прагнучи покращити долю українського народу (у Галичині тоді казали руського, на Закарпатті — русинського), хлопці-патріоти обстоювали право навчатися рідною мовою, адже за тих часів у краї панували німецька й польська мови. Великою подією став вихід у світ у 1836 р. першої друкованої книжки «Русалка Дністровая», написаної мовою, зрозумілою всім українцям. І хоча більшу частину видання становили народні пісні й думи, це так налякало австрійську владу, що тираж книжки наказали вилучити з продажу.

Робота в групі

«Ми маємо по горло клопоту з поляками, а ці божевільні хочуть ще воскресити давно поховану русинську мову» — так висловився один із львівських керівників поліції про діяльність «Руської трійці». Як ви вважаєте, чому не дозволили продаж «Русалки Дністрової»?

У 1840 р. відбулася найвидатніша подія в історії української літератури. Саме тоді світ побачила збірка «Кобзар» нікому не відомого на той час автора — Тараса Шевченка. Усі вміщені в ній поезії нагадували читачам і читачкам про втрачені героїчне минуле та свободу. Саме палке Шевченкове слово спонукало багатьох до дій. Зокрема, у 1846 р. постало Кирило-Мефодіївське товариство, назване на честь розробників слов’янської абетки Кирила та Мефодія. Товариство об’єднало вчених, письменників, учителів і студентів, які прагнули скасування кріпацтва й рівних прав для всіх людей і народів, об’єднання слов’янських народів в одну демократичну державу. Щоправда, товариство проіснувало недовго. Уже в 1847 р. його учасників було заарештовано й засуджено. За свою революційну поезію Т. Шевченко отримав суворе покарання — 10 років солдатської служби без права писати й малювати.

Пам’ятник Кирилу та Мефодію (скульп. І. Бровді). м. Мукачево. 1996 р.

• Чим, на вашу думку, можна пояснити такий суворий вирок суду Т. Шевченку?

Мовою джерел

• Прочитайте уривок із програми Кирило-Мефодіївського товариства та дайте відповіді на запитання.

— Про яку «могилу» ідеться в тексті?

— Які території потрібно розуміти під словом Слов’янщина?

— Чи можна визначити головну ідею діяльності товариства із цього уривка?

«...I встане Україна зі своєї могили, і знову озветься для всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і повстане Слов’янщина, і не останеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні кріпака, ні холопа, ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у сербів, ні у болгар...»

3. Як українці боролися за своє право на освіту?

У першій половині XIX ст. освіта розвивалася доволі повільно. Не в усіх населених пунктах були школи. Та й у тих небагатьох школах навчання велося не українською мовою. Від учнів вимагали заучувати навчальні тексти й переказувати їх навіть без розуміння написаного.

Водночас в освіті почали відбуватися зміни. На підросійській Україні в 1805 р. було відкрито університет у Харкові, а в 1834 р. — у Києві. У великих містах діяли гімназії та ліцеї. Існували також професійні школи, які готували фахівців для певних галузей. До таких шкіл можна зарахувати, зокрема, школу бджільництва, відкриту в 1828 р. поблизу м. Батурина на Чернігівщині. Існували також школи садівників, землеробів, рибалок та ін.

Кращою була ситуація в підавстрійській Україні. Перший університет у Львові відчинив двері для студентів у 1661 р. При університеті з 1787 р. діяв Руський інститут для українців, котрі не володіли латиною, яку на той час вважали мовою науки. На жаль, невдовзі Руський інститут було закрито. А в другій половині XIX ст. в Австрійській імперії було проголошено загальне обов’язкове навчання на західноукраїнських землях. Початкові школи відкривали в усіх населених пунктах.

Робота в групі

• Розгляньте світлини XIX ст. українських університетів (с. 162). Як потрібно їх розмістити, щоб дотриматися хронологічної послідовності їхнього заснування? Підготуйте презентацію про освіту на українських землях в XIX ст., скориставшись запитаннями-підказками.

— Які факти з навчального матеріалу параграфа свідчать про те, що тогочасна шкільна система не сприяла розвиткові дітей?

— Які зміни відбувалися в освіті в XIX ст. ?

— Чому влада двох імперій не була зацікавлена в тому, щоб українці здобували належну освіту?

Львівський університет

Університет святого Володимира. м. Київ

Харківський університет

Із середини XIX ст. на українських землях з’явилися недільні школи, розраховані на здобуття початкової освіти насамперед дорослими, а тому працювали вони в неділю та у святкові дні. Згодом у таких школах отримали змогу навчатися українською мовою також і діти. Відкривали недільні школи й для здобуття освіти жінками. У ті часи існувало чимало перепон, які доводилося долати жінкам, щоб здобути хорошу освіту. Дівчата із заможних родин могли навчатися в приватних закладах, натомість дочки селян і робітників не мали такої можливості.

Велику підтримку недільні школи отримали від Т. Шевченка, який написав кілька підручників, які використовували для навчання в цих школах.

У 1862 р. з ініціативи Христини Алчевської (1841-1920) було відкрито жіночу недільну школу в м. Харкові. Школа проіснувала понад 50 років, хоча перших 8 років — нелегально. Спочатку в школі навчалося приблизно 50 учениць, а згодом — 600-700. Навчальні заняття проводили безкоштовно понад 100 вчителів. Харківська жіноча недільна школа була єдиною в Україні, яка мала власне приміщення, збудоване коштом X. Алчевської. Незважаючи на заборону, вона пропагувала у своїй школі українську мову й народну пісню, творчість Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка та ін. Її син Микола написав перший буквар для дорослих українською мовою.

Христина Алчевська

Згодом X. Алчевська відкрила ще одну недільну школу в с. Олексіївці Луганської області. Відомо, що деякі свої листи X. Алчевська підписувала псевдонімом «Українка».

Яку роль відігравали недільні школи в поширенні освіти на українських землях? Яку мету ставили перед собою організатори недільних шкіл? Яке значення має освіченість в обстоюванні своїх прав і прав народу? Яка з відомих жінок того часу також використовувала псевдонім «Українка»?

ВИСНОВКИ

У XIX ст. українські землі опинилися під владою Російської та Австрійської імперій. В обох імперіях ігнорували потреби українців. Хоча в Австрійській імперії становище українського населення було дещо кращим. В обох імперіях українцям доводилось обстоювати свої права й боротися з дискримінацією в усіх сферах життя.

Запитання та завдання

1. Розв’яжіть хронологічну задачу.

Першими на теренах України отримали волю саме селяни Галичини. Сталося це в 1848 р. Натомість у Російській імперії звільнення з кріпацтва відбулося тільки в 1861 р. Скільки років відділяє ці події? Скільки років минуло з моменту скасування кріпацтва в Галичині?

2. Прочитайте уривки з народних пісень. Чому ці пісні є неоціненним історичним джерелом? До якого виду історичних джерел вони належать? Чому панщина лягла важким тягарем на плечі селян?

Та посіяв вельможний пан пшеницю ланами,

Та позганяв на панщину батьків із синами.

Летить крячок над женцями, літаючи, кряче,

За сльозами в пана хлопи світу не бачать!

Летить крячок над женцями, літаючи, плаче.

Коли ж тії в пана хлопи та долю побачать?

* * *

Женуть батька в степ косити,

Сина молотити,

Третю дочку-паняночку —

Тютюну садити,

А невістку зі свекрухою

У лан жита жати.

3. Охарактеризуйте причинно-наслідкові зв’язки виходу у світ альманаху «Русалка Дністровая» у 1836 р. За потреби попросіть допомоги в учителя/учительки.

4. Робота в парі. Складіть 3-4 запитання до тексту параграфа, які розпочиналися б словами чому та з якою метою. Обміняйтеся запитаннями та знайдіть відповіді на них у підручнику.

Домашнє завдання

5. Розв’яжіть хронологічну задачу.

Останньою прижиттєвою книжкою Т. Шевченка був «Буквар південноруський». Це книжка для навчання грамоти. «Буквар» був надрукований у 1860 р. і мав 24 сторінки. Скільки років минуло відтоді?

6. Оберіть одну з подій, про які йшлося на уроці. Підготуйте коротку розповідь про неї. Обов’язково висловте своє ставлення до цієї події.

7. Творче завдання. Складіть запитання до кросворда. Запитання мають бути короткими та влучними.

Наприклад: Як називався навчальний заклад, у якому в XIX ст. здобували початкову освіту? (Школа).