Українська література. 9 клас. Міщенко

«Катерина»

Поема присвячена Василю Жуковському в пам’ять про 22 квітня 1838 року - день викупу з кріпацтва. Також Тарас Григорович написав прекрасне художнє полотно під назвою «Катерина» як ілюстрацію до поеми.

Шевченко оплакував недолю своєї матері, яку «ще молодою у могилу нужда та праця положила», своїх сестер, «голубок молодих», що не бачили справжнього жіночого щастя, бо «у наймах коси побіліли». Щемно оповідаючи про Катерину, напевно, пригадував своє перше кохання, красуню Оксану Коваленко, так само збезчещену примхливим паном.

Поема «Катерина» - емоційна розповідь про долю простої селянки, яка стала черговою забавкою офіцера-москаля. Розповідь переривається численними ліричними відступами, у яких поет висловлює свої думки й почуття з приводу трагедії дівчини. Він живе її болями, журиться разом зі своєю героїнею, коли вона стала покриткою: «Катерино, серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі подінешся 3 малим сиротою?».

Карпо Трохименко. Катерина.

Як художник відтворив душевний стан героїв поеми «Катерина»?

Поет пройшов з Катериною весь страдницький шлях - від порога батьківської хати, з якої вигнали її, до холодних доріг Московщини, на яких зустріла дівчина свого москаля.

Високим емоційним напруженням переповнені ліричні рядки, де автор оповідає про сина героїні - сироту-безбатченка Івася.

Романтичний характер поеми «Катерина» виявився в загостреному драматизмі подій: Катерина стає покриткою, батьки виганяють її з дому, вона прощається з рідним селом і вирушає в Московщину, іде від оселі до оселі, живучи з милостині, зрештою, зустрічає свого милого, та він нехтує нею. Романтична картина зимових сутінків закономірно підводить читача до трагічної смерті Катерини.

Пейзаж у поемі цілком суголосний переживанням і стражданням героїні. Зверніть увагу: «кричать сови, спить діброва», коли вирушає Катерина у свою страдницьку путь; «свище полем завірюха», «реве, стогне хуртовина», «крізь хмару сонце зайнялось, надувся вітер, та тільки лісом загуло».

Відомий український поет-дисидент Іван Світличний відзначив ще один важливий аспект поеми: «Шевченко мужньо дивився правді в вічі і бачив, як підневільне життя здеморалізувало найширші верстви простих, покріпачених людей, як здичавіли вони в своєму тваринному бутті, здеградували до страшного в своїй реальності людожерства. Моральна деградація народу була для Шевченка доконаним фактом, і він не пробував її зменшити... Люди гірші від собак - отакий остаточний присуд знедоленої героїні, і такий же підтекст усієї поеми Шевченка».

Що мав на увазі критик? Аргументуйте свою відповідь цитатами.