Українська література. 9 клас. Міщенко

Посланіє «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»

Цей твір став кодексом честі й совісті української нації. Шевченко в невеликому вірші зумів вибудувати концепцію життя нації, об’єднавши минуле, сучасне і майбутнє.

Ключовою для розуміння глибинного змісту твору є його повна назва «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє». Поет знову звертається до земляків, продовжуючи умовний діалог, розпочатий ще в поемі «Сон».

За що картав Шевченко «земляків» у комедії «Сон»?

Насамперед Кобзар говорить про те, що Україна - це славна історія, неповторна мова, могутня культура, невмирущий фольклор. І ті, до кого поет звертається, повинні це усвідомлювати. Вони мають почуватися дітьми, а не байстрюками на своїй землі, національна ідея - ось те, навколо чого повинні об’єднатися українці в боротьбі за вільне майбутнє.

Дата написання твору - 14 грудня 1845 року - досить промовиста. Це були двадцяті роковини повстання декабристів. Напевно, і цим Шевченко прагнув підкреслити необхідність остаточного прозріння й боротьби свідомих українців за свободу своєї Вітчизни.

Провідні ідеї, висловлені Шевченком у «Посланії...», - протест проти соціального та національного гноблення, заклик любити рідний край і народ, возз’єднатися різним суспільним верствам в Україні.

«Посланіє...» адресоване передовсім «землякам» - українській дворянській інтелігенції та ліберальному панству. Поет закликає їх припинити «запрягати людей у тяжкі ярма», «дерти шкуру з братів незрячих, гречкосіїв», бо настане колись суд, і тоді «сторіками» потече «кров у синє море». Шевченко радить розвивати національну культуру, а не сліпо переносити чужі гасла й чужі ідеї на національний ґрунт.

Як ви вважаєте, ці ідеї актуальні для сьогодення?

Поет не лише порушує нагальні проблеми, він накреслює і шляхи їх розв’язання. Насамперед потрібно ліквідувати гніт соціальний - і він закликає: «Розкуйтеся!». Неодмінною умовою подальшого поступу є любов до рідного краю і народу: «Полюбіте щирим серцем велику руїну», бо «нема на світі України, немає другого Дніпра». Нарешті, слід знати свою мову і свою історію, бо тільки так можна побудувати національну культуру: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля». І тільки тоді, коли «земляки» втілять усі поетові мрії та бажання, коли вони «обіймуть найменшого брата», настануть для України кращі часи «і світ ясний, невечірній тихо засіяє».

Діалогічне мовлення, що створює ефект полеміки, довершеність ораторських інтонацій, яскраві сатиричні варіації лише поглиблюють провідні ідеї твору, надають їм виразності та переконливості.

Доведіть або спростуйте, що «Посланіє...» - дороговказ на шляху національного відродження українського народу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

  • 1. Про що розповідає Тарас Шевченко в поемі «Сон»?
  • 2. До кого звертається Шевченко в «Посланії...»?
  • 3. Вивчіть напам’ять (за вибором) фрагмент «Сну».

Міркуємо

  • 1. Як поет ставиться до тих, кого називає «землячками»?
  • 2. У яких фрагментах поеми автор використовує прийом контрасту?
  • 3. Поміркуйте, яку роль відіграють у поемі «Сон» пейзажні картини.

Аналізуємо

  • 1. З якою метою Шевченко застосував у «комедії» художній прийом сну? Чи весь твір побудований на змалюванні дійсності через сновидіння? Чому?
  • 2. Докладно проаналізуйте засоби комічного, використані поетом у «Сні» та «Посланії...».
  • 3. Віднайдіть і запишіть у зошит усі афоризми з творів «Сон» та «Посланіє...». Обов’язково прокоментуйте (усно чи письмово) зміст і значення кожного з них, їхню викривальну силу.

Дискутуємо

  • 1. На якій підставі ми називаємо поему «Сон» політичною? Аргументуйте.
  • 2. Які містичні картини є в поемі «Сон»? Яка їхня ідейно-художня роль?
  • 3. Доведіть чи спростуйте думку, що «Посланіє...» Шевченка не втратило актуальності й нині.

РОБОТА В ГРУПАХ

Об’єднавшись у групи, підготуйте коротке повідомлення на одну з тем:

  • 1. «Образ сови в поемі “Сон”, його роль і значення».
  • 2. «Образ “темного царства” (Іван Франко) в поемі “Сон”».
  • 3. «Образ України в поемі “Сон”».

Виконуючи завдання, врахуйте особливості використання художніх засобів, специфіку лексики, інтонацій.

ПРАЦЮЄМО З ПРОЕКТОМ

ВАШЕ ПОРТФОЛІО

Назва проекту - «Образи українських гетьманів у творчості Шевченка». Для виконання проекту скористайтеся довідковою літературою з історії і з’ясуйте, об’єктивну чи суб’єктивну оцінку дає своїм героям Кобзар. Також скористайтеся альбомами живопису, довідковою літературою про українське малярство, Інтернетом.

ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК

Алегорія (від грец. інший і кажу, інакомовлення) — це троп, у якому абстрактне поняття втілюється в конкретному образі. Наприклад, в образах тварин, рослин, явищ природи змальовано людські риси і характери. Такі образи називають алегоричними. Алегорія притаманна байкам, притчам, прислів’ям тощо.

Гротеск (франц. смішний, химерний, незвичайний) — художній прийом у літературі й мистецтві, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, несподіваних поєднаннях нереального й химерного, трагічного й комічного. Гротеск - вищий ступінь комічного. Особливо яскраво виявляються сатиричні форми гротеску.

Контраст (франц. протилежність) — художній прийом, що передбачає змалювання різко окреслених протилежностей у властивостях предметів і явищ, рис характеру тощо. Іван Франко називав його «одним з наймогутніших способів поетичного малювання». Використовувався ще у фольклорі (казка «Правда і Кривда»).

Умовність — нетотожність образу відповідному об’єкту зображення в художньому творі.

Віднайдіть у вивчених творах Шевченка приклади алегорії, гротеску, контрасту, умовності. Заповніть таблицю відповідними цитатами.