Українська література. 9 клас. Міщенко

Михайло Петренко

(1817 — р. см. невід.)

Нам, на жаль, украй мало відомо про цього талановитого поета, що народився у Слов’янську, на Донеччині. Скупі крихти інформації віднаходяться в його творах - вірш «Батькова могила», наприклад, розповідає про раннє сирітство, а «Слов’янськ» - про короткі миті щасливого дитинства.

Навчаючись у Харківському університеті, почав писати вірші. Є ще згадка про те, що він працював «по цивільних відомствах». Точна дата смерті невідома.

Творча спадщина Михайла Петренка - усього 19 творів. Але навіть якби він написав тільки поезію «Небо» («Дивлюсь я на небо...»), то й тоді посів би почесне місце в історії української літератури. Цей твір став народною піснею, яка й досі лунає в різних куточках України.

Авторський оригінал вірша значно різниться від невеликого уривка, що навіки закріпився в національному фольклорі. Поезія пройнята непереборним бажанням ліричного героя втекти, заховатися від самоти й гіркого сирітства. Нас мимоволі захоплює романтичний порив у небесне безмежжя, мрія покинути землю й полинути в захмарну далечінь, де можна віднайти інший, кращий світ. Там немає рутини й буденності, але є незрівнянно прекрасна сила, що дає прихисток зболеній душі ліричного героя:

А тільки кохає небесна музика,

І легко колише вона його стиха.

Містична картина прикутої до неба душі набуває символічного звучання. Але не завжди небесний полон виявляється легким і принадним:

Неначе небо все і хмари ті

Мені схилилися на груди.

Так закінчується цей своєрідний поетичний триптих. Тлумачити його ми можемо по-різному: як бажання поета зблизити височінь неба і високості поетичного слова, знайти натхнення саме в тих захмарних далях, дорівняти муки поетичної творчості до громів і хмар, що час від часу тривожать небеса.

В українській літературі це був один з перших зразків нового поетичного жанру - медитативно-елегійного вірша, який належить до філософської лірики. В основі такої лірики - роздуми про вічні проблеми життя і смерті, сенс людського буття.

Як ви тлумачите символічний образ неба в цьому творі?