Українська література. 9 клас. Міщенко

Петро Гулак-Артемовський

(1790-1865)

ПАМ’ЯТАЙМО!

Саме з творчості Петра Гулака-Артемовського розпочалася доба романтичного письменства в Україні. 1827 року в часопису «Вестник Европы» було опубліковано його балади «Твардовський» і «Рибалка».

Професор, ректор Харківського університету (1841-1849), він чимало доклав зусиль до виховання талановитої української молоді. Але поступово в душі Гулака-Артемовського поет поступився високопосадовцеві, якого влада щедро обдаровувала чинами й орденами. Творчість його втрачала ті яскраві й самобутні риси, які свого часу так захопили молодого Шевченка: «Гулак-Артемовський хоч чув (народну мову. - О.М.), так забув, бо в пани постригся». Але без його творів барвисте й соковите полотно українського романтизму було б неповним, а відтак, повернімося до його «Рибалки».

У листі до редактора журналу, де було опубліковано цей твір, Гулак-Артемовський писав про те, що стало поштовхом до написання переспіву балади Ґете. Редактор у передмові пояснив таємницю творчого задуму: «...між іншим і заради цікавості захотів він спробувати, чи не можна малоросійською мовою передати почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача або слухача сміятися, як від “Енеїди” Котляревського і від інших, з тією ж метою писаних віршів».

Петро Гулак-Артемовський

У баладі Ґете юнак, зачарований русалкою, поринає в привабливе підводне царство. Гулак-Артемовський, дотримуючись у своєму переспіві сюжету оригіналу, свій сюжет будує цілком у дусі української фольклорної традиції.

Використання засобів народної пісенності дає змогу авторові створити неповторні образи мрійливого Рибалки і русалки, позначені виразним національним колоритом.

За буденним заняттям - риболовлею - застає героя водяна красуня і зваблює його нерозгаданою таїною підводного світу. Але звільнення від пут буденщини виявилося для юнака трагічним:

Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..

І більше вже нігде не бачили Рибалки!