Українська література. 9 клас. Міщенко

...Твори високої поетичної стійності, яких не постидалась би жодна література на світі і котрі сміло можуть видержати порівняння з найкращим... твори, котрі справедливо і по заслузі здобули собі серед народу таку широку популярність.

Іван Франко

Поезія

«Сад поетичний»

На другу половину XVII століття припав розквіт не лише прози, а й віршованої літератури. Провідну роль тут відігравала Києво-Могилянська академія. В академії читали унікальні курси поетики й риторики справжні світочі науки, письменники, громадські, культурні, релігійні діячі:

Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Феофан Прокопович, Митрофан Довгалевський та багато інших. їхні наукові праці, лекції стали основою викладання поетичного мистецтва в академії, зокрема це «Настанови в поетичному мистецтві» Григорія Кониського, «Сад поетичний» Митрофана Довгалевського та «Про поетичне мистецтво» Феофана Прокоповича.

ПАМ’ЯТАЙМО!

У тогочасних трактатах виділяли такі роди і види поезії: епічна, драматична (трагедії, комедії та трагікомедії), сатирична, буколічна (поезія пастухів), елегійна (скорботна), епістолярна, лірична, епіграматична, курйозна і фігурна (вірші у формі «раків», хрестів, зірок, лабіринтів, акровірші), емблематична, віршові загадки та пародії.

Спробуймо з’ясувати особливості курйозної поезії, найталановитішим представником якої є Іван Величковський.