Зарубіжна література. 9 клас. Міляновська
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
До А. П. Керн
Я помню чудное мгновенье:
Передо мной явилась ты,
Как мимолётное виденье,
Как гений чистой красоты.
В томленьях грусти безнадежной,
В тревогах шумной суеты,
Звучал мне долго голос нежный
И снились милые черты.
Шли годы. Бурь порыв мятежный
Рассеял прежние мечты,
И я забыл твой голос нежный,
Твои небесные черты.
В глуши, во мраке заточенья
Тянулись тихо дни мои
Без божества, без вдохновенья,
Без слез, без жизни, без любви.
Душе настало пробужденье:
И вот опять явилась ты,
Как мимолётное виденье,
Как гений чистой красоты.
И сердце бьётся в упоенье,
И для него воскресли вновь
И божество, и вдохновенье,
И жизнь, и слёзы, и любовь.
***
Я пам’ятаю мить чудову,
Коли мені явилась ти,
Як привид, сповнений любов’ю,
Як геній чистий красоти.
В сумній, холодній безнадії,
В людській тривожній метушні,
Звучав твій голос, наче мрії,
Ти часто снилася мені.
Йшли роки. Мрії чарівничі
Розвіяв часу вітер злий.
І я забув твоє обличчя,
Твій стан і голос ніжний твій.
У глушині важкій вигнання
Минали дні мого життя
Без божества і без палання,
Без сліз, кохання, без чуття.
Душа проснулась в мить чудову.
І знов мені явилась ти,
Як привид, сповнений любов’ю,
Як геній чистий красоти.
І серце б’ється променисте,
В моїй душі воскресли знов
І божество, й натхнення чисте,
Й життя, і сльози, і любов.
Переклад із російської Володимира Сосюри
