Зарубіжна література. 9 клас. Міляновська

«Мій дух як ніч...»

My soul is dark — Oh! quickly string

The harp I yet can brook to hear;

And let thy gentle fingers fling

Its melting murmurs o'er mine ear.

If in this heart a hope be dear,

That sound shall charm it forth again:

If in these eyes there lurk a tear,

Twill flow, and cease to bum my brain.

But bid the strain be wild and deep,

Nor let thy notes of joy be first:

I tell thee, minstrel, I must weep,

Or else this heavy heart will burst;

For it hath been by sorrow nursed,

And ached in sleepless silence, long;

And now 'tis doomed to know the worst,

And break at once — or yield to song.

***

Мій дух як ніч. О, грай скоріш:

Я ще вчуваю арфи глас.

Нехай воркує жалібніш

І тішить слух в останній час.

Як ще надія в серці спить,

Її розбудить любий спів.

Як є сльоза — вона збіжить,

Поки мій мозок не згорів.

Але суворо й смутно грай,

Додай жалю в свій перший звук.

Молю тебе, заплакать дай,

Бо розпадеться серце з мук.

Воно в собі терпить давно,

Вже в йому вщерть тяжких образ;

Як не поможе спів, воно

Від мук страшних порветься враз.

Переклад з англійської Володимира Самійленка

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Готуємося до роботи з творами

• 1. Складіть хронологічну таблицю життя і творчості Джорджа Гордона Байрона.
• 2. Чому діяльність лорда Байрона вважалася взірцем романтичної поведінки?
• 3. Чому поет критично ставився до вищих прошарків суспільства?
• 4. Що стало причиною розчарувань лорда Байрона у парламентській діяльності?

Працюємо над текстами творів

• 5. Які особливості романтичної літератури притаманні поезії «Хотів би жити знов у горах...»?
• 6. Чого прагне ліричний герой цього твору?
• 7. Що для ліричного героя символізують гори?
• 8. Наведіть приклади епітетів, якими характеризується дика природа.
• 9. Чому «край безлюддя і стихій» для ліричного героя привабливіший за строкатий світ титулів?
• 10. А якими епітетами характеризується в цьому творі цивілізоване суспільство?
• 11. Із ким порівнюється душа ліричного героя? Поясніть зміст цього порівняння.
• 12. Скільки разів у творі зустрічається образ серця? Як у вірші характеризується серце? Поміркуйте, що символізує цей образ.
• 13. Знайдіть у вірші приклади контрасту й антитези. Поясніть, яку роль виконують ці художні прийоми в тексті твору.
• 14. Як світ мрій протиставляється реальному світові?
• 15. Виразно прочитайте вірш «Мій дух як ніч...». Поміркуйте над інтонацією.
• 16. Який настрій переважає у вірші «Мій дух як ніч...»?
• 17. Прокоментуйте порівняння, до яких звернувся поет.
• 18. Що, на вашу думку, у творі символізують образи арфи, серця, сльози?

Узагальнюємо і підсумовуємо

• 19. Які почуття є центральними у віршах Дж. Байрона?
• 20. Порівняйте настрої в оді «До радості» Ф. Шиллера і віршах Дж. Г. Байрона.
• 21. Як у цих творах відображено просвітницький і романтичний світогляд двох поетів?

Літературний коментар

Історична поема Джорджа Гордона Байрона «Мазепа»

В основу поеми Джорджа Гордона Байрона «Мазепа» покладено романтичну легенду, пов’язану з таємним коханням пажа¹ Івана Мазепи і дружини польського вельможі. Закоханих викрили, а Мазепу жорстоко покарали: юнака прив’язали до спини коня, якого пустили на волю. Оскільки кінь, дикий і необ’їжджений, був з українських степів, то й повернувся він у рідні для нього місця, принісши на собі знесиленого, помираючого Мазепу.

¹ Паж — хлопчик або юнак дворянського походження, який перебував на службі у вельможі чи короля. Пажів навчали військової справи, шляхетного поводження. Також вони мали прислуговувати своїм патронам і виконувати їхні доручення.

Більша частина поеми Байрона «Мазепа» — це розповідь старого суворого воїна про своє минуле на прохання пораненого шведського короля Карла XII. Розмова відбувалася після поразки шведів у Полтавській битві. Гетьман згадує свою давню любовну історію, розмірковуючи про повороти сліпої долі, яка, подібно до дикого коня, несе людину незвіданими життєвими шляхами. Доля романтичного героя доводить: те, що вчора здавалося падінням і приниженням, завтра може стати для непересічної особистості поштовхом для піднесення.

Байрон у своїй всесвітньо відомій поемі зобразив історичних осіб (короля Карла XII й гетьмана Івана Мазепу) і поєднав історичні події Великої Північної війни 1700-1721 років між Росією і Швецією з романтичною легендою. До цієї легенди про таємне кохання Мазепи зверталося чимало письменників і художників у літературних творах і малярських полотнах. Але дослідники життя українського гетьмана сумніваються, що цей сюжет мав реальне підґрунтя.

Карл XII (картина невідомого художника кінця XVII — початку XVIII століття)

Гетьман Іван Мазепа залишив в історії чіткий слід та величезний список друзів і ворогів. Відомо, що Мазепа народився у 1639 році в родині шляхтича на хуторі Мазепинці Київського воєводства. Освіту він здобув у Києво-Могилянській академії. Після закінчення навчання батьки відправили Івана на службу до короля Речі Посполитої Яна II Казимира. Своєю чергою, польський король відіслав юнака за кордон для продовження освіти, звідки Мазепа повернувся у 20-річному віці.

При дворі короля Іван виконував дипломатичні доручення, вивчав особливості польської державної політики, набував досвіду переговорів. Перед вродливим і розумним юнаком відкривалися широкі перспективи, але щось змусило Мазепу залишити польський двір, блискучу кар’єру і повернутися в Україну.

Історики схиляються до думки, що причиною цього могла стати невдала дипломатична місія Івана у Військо Запорозьке або конфлікт із польським шляхтичем. Мазепа звинуватив його у зраді короля, але довести свою правоту не зміг. Як наслідок, він утратив прихильність Яна II Казимира і змушений був повернутися на батьківщину, вражений тим, що його вірність і службу не оцінили.

Легенда про кохання українця Івана Мазепи, людини високоосвіченої, з винятковим політичним хистом, який користувався прихильністю жінок, була надзвичайно популярною в європейському мистецтві. Однак письменників і художників XVIII—XIX століть приваблювала не стільки любовна пригода молодого пажа, скільки те, що Мазепа після жахливого приниження й повного краху життєвих перспектив зумів стати видатним державним діячем, гетьманом Війська Запорозького, очільником козацької держави, який зміцнив авторитет козацтва і забезпечив економічне зростання України.

Історія юності гетьмана Мазепи і його перше кохання в поемі — підкреслено романтичні, а пейзажі, одяг, побут козаків, змальовані Байроном, були для тогочасного англійського читача неабиякою екзотикою. У завершальних словах романтичної оповіді старого гетьмана підкреслюється роль долі в житті людини: «Ніхто із смертних на землі не відгада своєї долі».

Гетьман Іван Мазепа (картина невідомого художника кінця XVIII століття)

Перекладати твори Байрона почали ще українські класики XIX століття. Найзначнішими є переклади Пантелеймона Куліша (перша частина «Дон Жуана», 1891 рік; «Чайльд-Гарольдова мандрівка», 1894 рік), Павла Грабовського («Шильйонський в'язень», 1894 рік), Івана Франка («Каїн», 1879 рік, уривок із «Дон Жуана», 1885 рік). Лірику Байрона перекладав Микола Костомаров. Сучасні переклади належать Володимирові Самійленку, Дмитрові Загулу, Дмитрові Паламарчуку, Саві Голованівському, Валерії Богуславській.