«Самотній кедр на стромині...»

Wenn zwei von einander scheiden,

So geben sie sich die Händ',

Und fangen an zu weinen,

Und seufzen ohne End'.

Wir haben nicht geweinet,

Wir seufzten nicht Weh und Ach!

Die Thränen und die Seufzer,

Die kamen hintennach.

***

Самотній кедр на стромині

В північній стоїть стороні,

І кригою, й снігом укритий,

Дрімає і мріє вві сні.

І бачить він сон про пальму,

Що десь у південній землі

Сумує в німій самотині

На спаленій сонцем скалі.

Переклад із німецької Леоніда Первомайського

Зміст