Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Міляновська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

АНТИУТОПІЇ ДЖОРДЖА ОРВЕЛЛА

Повість-казка Джорджа Орвелла «Колгосп тварин»

Антитоталітарну повість-казку «Колгосп тварин» (в інших перекладах «Ферма тварин», «Скотоферма», «Скотохутір») письменник закінчив у лютому 1944 року, а видана вона була лише в серпні 1945 року (тобто вже після капітуляції гітлерівської Німеччини).

Абсолютно прозорі паралелі з Радянським Союзом, проведені автором книги, лякали англійських видавців. Адже Велика Британія була союзницею СРСР, який ніс безпрецедентні втрати у війні, тому ніхто не хотів акцентувати увагу читачів на справжній диктаторській сутності радянської влади.

Джордж Орвелл ніколи не був у Радянському Союзі, але він бачив, як поводилися радянські спецслужби в Іспанії, тому був переконаний у тоталітарному устрої цієї країни. Його висновки підтверджувалися свідченнями очевидців, які побували в СРСР, однак значна частина моральних авторитетів Західної Європи перебувала в захваті від радянського соціалізму. Так, наприклад, видатні митці Герберт Веллс і Бернард Шоу навіть побували в Радянському Союзі, де їм показали лише те, що вони мали побачити. Окрім того, їх персонально прийняв глава держави Йосип Сталін, від особистості якого вони прийшли у неймовірне захоплення.

«Колгосп тварин» (перше українське видання повісті, здійснене в Німеччині в 1947 році)

Орвелла цікавило справжнє життя в СРСР, а не організована показуха для приїжджих знаменитостей. Тому він шукав вірогідні джерела, й одним із них стала документальна книжка «Відрядження в утопію» американського журналіста Юджина Лайонза1, який працював у Москві з 1928 до 1934 року. Лайонз знав усе про «червону Росію», і головне — не боявся писати правду, зокрема про Голодомор, засилля спецслужб, арешти, концтабори, а також про те, що радянські люди повністю безправні й живуть фактично у кріпацтві. Подробиці виявилися настільки переконливими, що Орвелл повірив свідченням Лайонза і склав остаточну думку про СРСР.

1 Юджин Лайонз товаришував із Михайлом Булгаковим і переклав його п'єси англійською.

Події повісті-казки «Колгосп тварин» відбуваються на хуторі, де свійські тварини важко працюють на благо людини. Проте одного дня вони під проводом свиней виганяють фермера геть і вирішують створити колгосп, де трудитимуться «тварини і для тварин». Очолювані свинями, вони звершують революцію; здобувши перемогу, співають революційні пісні, працюють та будують устрій, який дуже нагадує радянський соціалізм. Та невдовзі свині-вожді перетворюються на таких самих поневолювачів-експлуататорів, якими були люди.

Так Орвелл зобразив у повісті-антиутопії цілковите фіаско жовтневої революції, що привела до влади ошуканців-більшовиків, які прагнули лише повного контролю над країною. Молодий, амбітний та лицемірний лідер — кнур Наполеон (як і Йосип Сталін, постійно курить люльку) очолює колгосп. Свині-помічники Наполеона теж мають своїх прототипів із найближчого оточення очільника Радянського Союзу.

Тварини, які вірили у світле майбутнє, у те, що можна працювати на себе, а не на користь вождів, були підло обмануті. Спілка тварин, яка щиро прагнула збудувати справедливий устрій, продрейфувала від утопічних революційних ідей до нової тоталітарної системи. Повість «Колгосп тварин» Орвелла досі входить до топових списків найпопулярніших і найвпливовіших творів світової літератури. Однак у СРСР Джорджа Орвелла назвали «автором наймерзеннішої книги про Радянський Союз».

Першим перекладом повісті-казки «Колгосп тварин» іноземною мовою став переклад на українську.

Цей переклад має свою історію. 11 квітня 1946 року Джордж Орвелл отримав листа від українця Ігоря Шевченка, який був біженцем у західній зоні окупації Німеччини1. Двадцятип'ятирічний Ігор Шевченко — син члена уряду УНР і доктор класичної філології — просив письменника дозволу на безгонорарний переклад твору.

Джордж Орвелл не просто дозволив здійснити цей переклад, а й узяв участь у фінансуванні видання.

Твір вийшов друком у 1947 році в Німеччині (видавництво «Прометей»). Із міркувань безпеки перекладач Ігор Шевченко вказав псевдонім Іван Чернятинський. Передмову спеціально для цього видання написав Орвелл (англійське видання було без передмови).

Коли після смерті письменника впорядковували його творчий спадок, з'ясувалося, що єдиною передмовою Орвелла для «Колгоспу тварин» була передмова до українського видання.

Оскільки англійський оригінал було втрачено, то упорядникам довелося здійснити зворотний переклад цієї передмови з української на англійську. Отож усі передмови, що їх зараз друкують до «Колгоспу тварин», — це переклади з української мови.

1 Союзники, що входили до антигітлерівської коаліції, після поразки Німеччини у війні поділили її територію на зони окупації (на заході — англійську, американську і французьку, на сході — радянську). Згодом Британія, Америка і Франція об'єднали свої зони окупації в одну.

Із передмови Джорджа Орвелла до повісті-казки «Колгосп тварин»

«[В Іспанії] у половині 1937 року, коли комуністи здобули контроль (чи частковий контроль) над іспанським урядом, ми з дружиною опинилися серед переслідуваних. Ми справді мали щастя, що нам вдалося покинути Іспанію живими; багато з-поміж наших друзів були розстріляні, інші просиділи довгий час по в'язницях чи просто позникали. Ці переслідування в Іспанії йшли поруч з великими чистками в СССР і були лише їхнім відгомоном... Увесь цей досвід був для мене цінною наукою: він показав мені, як легко тоталітарній пропаганді керувати поглядами освічених верств у демократичних країнах.

Ми обоє з дружиною були свідками, як невинних людей кидали у в'язниці тільки тому, що їх запідозрювали в неправильних поглядах... Для мене надзвичайно важливо, щоб люди на Заході Європи побачили совєтський режим таким, яким він є.

...[Англія] — це країна, де люди вже сотні років не знають громадянської війни, де закони відносно справедливі, де висловлення опозиційних поглядів... не зв'язане з небезпекою. У цій атмосфері звичайна людина не має справжнього зрозуміння, що таке концтабори, масові депортації, ув'язнення без суду, цензура преси тощо. Коли Англія читає про події в такій країні, як Совєтський Союз, вона перекладає все на мову англійських уявлень і не враховує безсоромної забріханости тоталітарної пропаганди...» (За перекладом Івана Чернятинського)

Інформаційно-цифрова компетентність

Знайдіть в інтернеті й перегляньте трейлер «Колгосп тварин — Джордж Орвелл» (Luke Readit Animal Farm — Georg Orwell) до британсько-американського мультфільму «Колгосп тварин», знятого в 1954 році (режисери Джон Гелез та Джой Бетчелор) за мотивами повісті-антиутопії англійського письменника Джорджа Орвелла.

Якими постають головні персонажі мультфільму? Що вас найбільше вражає в їхній поведінці? Поміркуйте, чи вдалося авторам трейлера передати головну думку письменника? Підготуйте власний буктрейлер до повісті «Колгосп тварин».

Для тих, хто хоче знати більше

Антиутопія в літературі та кіномистецтві

Антиутопія розквітла саме в ХХ столітті, такі письменники, як Євгеній Замятін, Олдос Хакслі, Айзек Азімов, Рей Бредбері, стали відомими завдяки цьому різновиду літератури. Деякі автори навіть зважилися написати продовження до орвелівського «1984» під назвою «1985».

Українські письменники також зробили свій внесок у розвиток антиутопічної літератури. Зокрема, Володимир Винниченко (1880—1951) написав роман «Сонячна машина». А вже в ХХІ столітті Юрій Щербак (1934 рік народження) видав серію антиутопічних романів з елементами політичного трилера. У 2014 році роман Артема Чапая (1981 рік народження) «Червона зона», події якого відбуваються поблизу Києва, потрапив до топ 5 за конкурсом «Книга року БіБіСі» (Україна).

Антиутопія надзвичайно цікава для світового візуального мистецтва. У кінематографі світ після катастрофи зображується дуже переконливо, із сучасними спецефектами. Наприклад, фільм «Голодні ігри», знятий за однойменним романом Сюзанни Коллінз за режисерства Ґрі Росса, розповідає про «гладіаторські» бої не на життя, а на смерть задля забави ситої еліти. Варто також згадати вже класику кінематографу — фільм «Матриця» (1999 рік) сестер Лани та Лілі Вачовскі. У відомій трилогії «Дивергент» (2014 рік) зображується боротьба із системою у постапокаліптичному світі, розділеному на фракції. В усіх згаданих антиутопічних фільмах порушуються серйозні соціальні проблеми та проголошуються революційні ідеї.

Антиутопія стала культовою не лише в літературі та кінематографі, а й у графічних новелах, коміксах та відеоіграх. Наприклад, у середовищі геймерів відома відеогра про антиутопічне містечко з назвою «Орвелл», у якому за вами стежитимуть, каральні органи з'ясовуватимуть вашу особистість, «ламатимуть» ваше листування тощо.

Так модель суспільства у романі «1984» Джорджа Орвелла стала підґрунтям для створення безлічі інших моделей орвелівського типу. До речі, слово «орвелівські» означає деструктивні, несумісні з демократичним суспільством процеси. Зараз нерідко можна почути цей епітет стосовно тоталітарних та автократичних режимів.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.