Креслення. 8-9 клас. Сидоренко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

9. Вибір зображень на кресленнях

9.1. Узагальнене поняття про зображення

Коли говорять про виконання креслення, то мають на увазі відображення на аркуші паперу створених в уяві людини просторових образів якогось предмета. Надалі за цим кресленням інші люди створять у своїй уяві зображений їх попередником предмет. У цьому і полягає основне призначення будь-якого креслення — давати якнайповніше уявлення про форму зображеного на ньому предмета.

Зображують предмети на кресленнях за допомогою виглядів, перерізів і розрізів. З ними ви вже ознайомились. Уміле і вдале застосування виглядів, перерізів і розрізів дає змогу відобразити на кресленні форму будь-якого предмета.

Вигляди, перерізи і розрізи — це основні елементи креслення. Вони взаємно доповнюють один одного на кресленні, між ними є багато спільного, оскільки в основі їх утворення лежить спосіб прямокутного проеціювання.

Виходячи з однакового призначення виглядів, перерізів і розрізів — відображати на кресленнях форму предметів — їх узагальнено називають зображеннями. Отже, зображенням на кресленні слід вважати і вигляд, і переріз, і розріз.

Тепер можна зробити висновок, що виконання креслення зводиться до побудови на ньому зображень. Які це будуть зображення і скільки їх буде на кресленні — залежить від складності форми предмета.

9.2. Вибір кількості зображень

Приступаючи до виконання креслення, слід перш за все правильно визначити необхідні зображення. При цьому треба намагатись, щоб кількість зображень на кресленні була якнайменшою і водночас достатньою для забезпечення повного уявлення про форму предмета.

Кількість зображень на кресленні залежить головним чином від складності форми предмета.

У найпростіших випадках для повного уявлення про форму предмета досить одного зображення (вигляду, розрізу чи їх поєднання) з нанесеними відповідними умовними знаками і написами. Звернемось до прикладів.

Рис. 180. Зображення плоского предмета

Щоб зрозуміти форму плоского предмета, зображеного на рисунку 180, досить одного вигляду — головного. Вигляди зверху чи зліва не потрібні. Уявлення про товщину предмета дає умовне позначення s2, яке замінило вигляд зверху чи зліва. Предмет призматичної форми (рис. 181, а) також потребує одного зображення (рис. 181, б) — головного вигляду. Вигляд зверху чи зліва тут замінює умовне позначення l400, яке визначає довжину предмета.

Форма багатьох предметів утворена поверхнями тіл обертання — циліндричними, конічними, сферичними. Приклади таких деталей наведено на рисунку 182. Уявлення про форму округлих деталей дає одне зображення (рис. 182, а). Про те, що предмети мають округлу форму, свідчать умовні знаки діаметрів (Ø). Для зображення порожнистих округлих деталей застосовують розрізи (рис. 182, б). В разі необхідності на одному зображенні поєднують половину вигляду з половиною відповідного розрізу (рис. 182, в).

Якщо на поверхні округлого предмета є площини, то їх умовно виділяють суцільними тонкими лініями, як показано на рисунку 183, а. Якщо частина округлого предмета являє собою призматичну поверхню з квадратною основою, то на її зображення наносять розмір сторони квадрата з умовним знаком □ (рис. 183, б). У цьому разі відпадає потреба в будь-яких інших зображеннях.

Кількість зображень більш складних за формою предметів залежить не лише від форми їх складових частин, а й від взаємного їх розміщення. На рисунку 184 показано предмети, складені з двох однакових, але по-різному розміщених частин. Це визначає різну кількість зображень на кресленнях предметів. У першому випадку для показу форми предмета достатньо двох зображень (рис. 184, а), а у другому їх має бути три (рис. 184, б).

Рис. 181. Зображення призматичного предмета

Рис. 182. Зображення круглих предметів: а — суцільних; б, в — порожнистих

Кількість зображень на кресленні часто залежить також від вибору положення предмета на головному вигляді.

ЗАПИТАННЯ

  • 1. За яким принципом вибирають кількість зображень на кресленні?
  • 2. Від чого залежить кількість зображень на кресленні?
  • 3. Яка найменша кількість зображень може давати повне уявлення про форму предмета?
  • 4. Як можна скорочувати кількість зображень на кресленні?

Рис. 183. Умовне зображення плоских поверхонь

Рис. 184. Вплив взаємного розміщення частин предмета на кількість його зображень на кресленні

Рис. 185. Вибір головного зображення предмета

Рис. 186. Завдання для вправи

9.3. Вибір головного зображення

За головне на кресленні приймають зображення, утворене на фронтальній площині проекцій. Ним може бути вигляд, розріз або їх поєднання. Інші зображення на кресленні займають певне місце відносно головного.

Завжди слід пам’ятати, що головне зображення має давати найповніше уявлення про форму і розміри предмета. Разом з тим головне зображення повинне визначатись таким положенням предмета відносно фронтальної площини проекцій, при якому буде забезпечена найменша кількість зображень на кресленні. Звернемось до прикладу. Якщо для предмета, показаного на рисунку 185, а головне зображення обрати за напрямом стрілки А, то для показу його форми на кресленні необхідно застосувати три зображення (рис. 185, б). Якщо ж головне зображення обрати за напрямом стрілки Б, то для повного уявлення про форму предмета досить двох зображень (рис. 185, в).

ЗАПИТАННЯ

  • 1. Яким вимогам повинно відповідати головне зображення на кресленні?
  • 2. Чим слід керуватися при виборі головного зображення предмета на кресленні?

ЗАВДАННЯ

  • За одним із наочних зображень (рис. 186) виконайте ескіз предмета. Побудуйте необхідні зображення, застосувавши доцільні розрізи. Нанесіть розміри.