Мистецтво. 7 клас. Масол

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 11-12. Абетка архітектури, або як народжуються архітектурні образи

Упродовж століть архітектура формувала уявлення людей про красу, викликала певні почуття та настрої. Архітектурні шедеври є візитівкою міст: Ейфелева вежа — Парижа, Колізей — Рима тощо.

Назвіть архітектурну споруду, яка вам найбільше подобається. Охарактеризуйте особливості її архітектоніки.

Усі будинки складаються із двох типів конструкцій: опорних (фундамент, стіни, колони) і тих, що перекривають (дах, купол тощо).

У процесі пошуку й розроблення ідеї архітектори прагнуть віднайти гармонійне поєднання конструктивних і декоративних елементів. Свої «ролі» у створенні архітектурного образу виконують усі деталі: вікна, двері, сходи, балкони, карнизи тощо.

Але «обличчям» будівлі завжди є її зовнішній бік — фасад.

Палац Санта-Софія (Венеція, Італія)

Будинок вдови, яка плаче (Київ, Україна)

Краєзнавчий музей (Полтава, Україна)

Житловий будинок (Н. Гориця, Словенія)

Порівняйте фасади архітектурних споруд. Завдяки яким художнім засобам створено неповторний образ кожної будівлі?

Конструктивні та декоративні елементи будівель

Балкон — відкритий майданчик, що виступає за площину зовнішньої стіни й огороджений перилами. Тип французького балкона не має власне балконного майданчика (або він дуже вузький); огорожа встановлюється в отворі із зовнішнього боку, зразу перед дверима.

Балюстрада (з лат. підтримка) — елемент оформлення архітектурних споруд; невисока, наскрізна огорожа балконів, сходів, терас тощо, що складається з ряду фігурних стовпчиків, з’єднаних угорі плитою, балкою чи горизонтальними перилами. Виконується з каменю, дерева, металу.

Колона — вертикальна опора, що має вигляд циліндричного або багатогранного стовпа і складається з бази, стовбура та капітелі.

Ліпнина — рельєфні прикраси (фігурні й орнаментальні) на фасадах та в інтер’єрах будівель.

Ніша — архітектурний елемент — декоративне заглиблення в стіні, що використовують для встановлення статуй, ваз тощо.

Портал — архітектурно оформлений вхід до будівлі.

Дослідіть, які конструктивні та декоративні елементи використали архітектори на відомих спорудах у вашому рідному краї.

Портрет митця

Невідомий художник XVII ст. Портрет Франческо Борроміні

Франческо Борроміні (1599-1667) — італійський архітектор, якого вважають своєрідним скульптором в архітектурі. Тривалий час працював на будівництві храмів у Мілані. За його проектом у Римі зведено церкву Сан-Карло біля чотирьох фонтанів, що стала еталоном хвилястого фасаду. Поверхня стіни задумана як одне ціле: масивний виразний карниз, що розбиває споруду на два яруси, ритм колон, вікон і ніш зі скульптурами, фігури ангелів, що підтримують великий овал із зображенням герба, — усе це зливається в єдиний архітектурний орнамент і створює незвичайну динамічність форми.

Оригінальність плавної архітектури виявилася і в інтер’єрі церкви: у ній немає жодного кута. Адже Борроміні вважав, що «кут — це ворог гарної архітектури».

Франческо Борроміні — визнаний майстер архітектурних креслень. Конструкцію спроектованої церкви Сан-Карло він зафіксував на плані будівлі й на схемі (у перерізі), де чітко проглядають пропорції та деталі конструкції, купол будівлі й розташовані по обидва боки дві невеликі каплички.

Франческо Борроміні. Церква Сан-Карло в Римі (Італія): фасад, креслення

Упродовж століть в архітектурі переважали дерев’яні й кам’яні споруди. Поширення у будівництві металу, скла, залізобетону та інших новітніх матеріалів і технологій суттєво змінили архітектурні образи. На зміну важким конструкціям із величними колонами та безліччю дрібних деталей прийшли легкі й виразні скляні витвори. Побачивши деякі з них, просто неможливо стримати здивування. Приголомшливо, наприклад, виглядає споруда нідерландського Інституту звуку і зображення, повністю вкрита кадрами телебачення. А розкішний 60-поверховий готель у Дубаї, розташований на штучному острові, має форму вітрил і гармонійно вписується в довкілля.

Інститут звуку і зображення (Хілверсюм, Нідерланди)

Готель у Дубаї (ОАЕ)

Ідею вітрил взято за основу архітектурного образу оперного театру в Сіднеї. Цей оригінальний проект було втілено, незважаючи на значні технічні труднощі. Він отримав Прітцкерівську премію (щорічна нагорода в галузі архітектури — аналог Нобелівської премії). У концертній залі розміщено найбільший у світі орган. Цей архітектурний шедевр став візитівкою Австралії.

Грандіозна споруда Норвезької національної опери і балету в Осло, яка нібито здіймається з моря, побудована на півострові. На відміну від вже звичних сучасному оку хмарочосів, архітектори, навпаки, спроектували пласку будівлю з просторим дахом, який можна за розмірами порівняти з футбольним полем чи майданчиком для скейтбордистів.

Сіднейський оперний театр (Австралія)

Норвезький національний театр опери і балету (Осло, Норвегія)

Секрети майстерності

До абетки візуальних мистецтв, які ви вже знаєте, належить поняття перспектива. Щоб зобразити в живописних чи графічних композиціях архітектурні споруди, застосовують спеціальні правила перспективи.

Форму будинків складають об’ємні фігури: куби, паралелепіпеди, багатогранники. Щоб зобразити куб у перспективі, насамперед з’ясовують об’ємність його форми, потім з однієї загальної точки зору зображають кожну його грань так, як ми її бачимо.

Різницю в зовнішньому вигляді предметів та уявні зміни називають перспективними, тобто «побаченими наскрізь». Існує ціла наука, яка вивчає закони зображення предметів на площині так, як сприймає їх людське око. Вона називається перспективою.

Повітряна перспектива стосується закономірностей малювання в кольорі. Тому її легше побачити в живописних пейзажах, коли дальній план ми бачимо ніби в «серпанку», крізь шар повітря.

Лінійна перспектива вивчає правила зображення на площині тривимірних об’єктів і предметів. Лінія горизонту, точка/точки сходження є визначальними для побудови реалістичного зображення. Лінії побудови, що спрямовуються в точку/точки сходження, утворюють враження ілюзії глибини простору, визначають розміри, форму зображень.

Усі зображення сприймаються або у фронтальному положенні, коли предмети розташовані паралельно картинній площині (фронтальна перспектива), або під кутом до неї (кутова перспектива). Особливістю кутової перспективи є наявність двох точок сходження.

Повітряна перспектива

Лінійна (фронтальна) перспектива

Лінійна (кутова) перспектива

Варіант 1. Намалюйте в лінійній (фронтальній) перспективі графічну композицію «Вулиця міста» (кольорові олівці).

Мистецькі поради

  • Спочатку проведіть лінію горизонту і нанесіть на ній точку сходження.
  • Через точку сходження проведіть лінії, які визначатимуть горизонтальні межі будинків.
  • Проведіть паралельні вертикальні лінії, намічаючи початок та кінець кожної споруди.
  • Зобразіть дорогу. Домалюйте вікна, двері, ліхтарі та інші деталі. Розфарбуйте композицію.

Варіант 2. Намалюйте будинок у лінійній (кутовій) перспективі. Продумайте зовнішнє оздоблення, додаючи декоративні елементи архітектури.

Мистецькі поради

  • Виберіть формат аркуша. Намітьте загальну форму — обрис будинку.
  • Проведіть лінію горизонту і позначте на ній дві точки сходження.
  • Проведіть паралельні вертикальні лінії стін будинків.
  • З’єднайте лініями вершини стін будинку з точками сходження.
  • Малювання даху починайте з найвищої точки. Домалюйте декоративні елементи — сходи, оздоблення фасаду тощо.

Мистецька скарбничка

Лінійна перспектива — спосіб зображення об’ємних предметів на площині, що передбачає зміни форми, розмірів, ліній контуру віддалених предметів.

Перспектива (фр. perspective, від лат. perspicio — ясно бачу) — система зображення простору та об’ємних предметів на площині, що враховує їх розташування, віддалене від спостерігача.

Повітряна перспектива — спосіб зображення простору, заснований на зоровому сприйнятті, що передбачає зміну кольору і тону віддалених предметів.

Точка сходження — уявна точка на лінії горизонту, у якій сходяться при подовженні паралельні горизонтальні лінії об’єктів.

  • 1. Яка роль конструктивних і декоративних елементів у створенні архітектурного образу?
  • 2. Поясніть, що таке перспектива.
  • 3. Назвіть, які існують види перспективи. У чому полягають їх відмінності? Поясніть, яку перспективу застосовує художник Кел Гаджум, малюючи архітектуру міст.

  • 4. Поміркуйте, які пам’ятки архітектури, на вашу думку, варто віднести до ста чудес України.
  • 5. Обговоріть із однокласниками та однокласницями, як можна поліпшити навколишнє архітектурне середовище вашого міста (села), збагатити його для комфортнішого проживання людей.