Мистецтво. 7 клас. Масол

13. Радуйся, Маріє, або Сакральна музика

Духовна музика, або сакральна (тобто «священна») чи релігійна...

Такі характеристики дедалі частіше можна почути в музичній культурі сучасності. Релігійними називають твори, що виникли в рамках церковно-співочої традиції. А ось під «духовним» розуміють значно ширші музичні явища, віднесені і до церковного вжитку, і світські, концертні. Адже такі твори охоплюють усе, що стосується душі людини, глибин її внутрішнього світу. У духовній музиці «Божественне» гармонійно поєднується із «земними» загальнолюдськими цінностями. Сакральна музика — проміжна характеристика між двома попередніми, вона спрямована від суєтного й тяжіє до вічного.

Леонардо да Вінчі. Благовіщення

У легендах і міфах багатьох народів є образ, сповнений безмежною мудрістю і любов’ю — образ Богині-Матері. У стародавніх слов’ян вона звалася Берегинею.

Християнська культура дала людству свій образ Матері, наділила його неповторними рисами. У східному православному обряді — це Богородиця, у західному католицькому — Мадонна. Її вважали заступницею, покровителькою родини, народження дітей. Світлий образ Богоматері — один із найбільш шанованих й улюблених багатьма народами, він отримав натхненні втілення в поетичних, живописних, музичних творах. Це — одна з «вічних тем» у мистецтві.

Музичні твори, присвячені Діві Марії, охоплюють широке коло жанрів, насамперед вокальних, хорових («Ave Maria» чи «Богородице Діво, радуйся»), а також інструментальних, оркестрових і театральних. Тематика творів пов’язана із сакральною подією — Благовіщенням. Від початкової фрази-привітання архангела Гавриїла до Марії виникла відома молитва, яка згодом перетворилася на знаменитий християнський гімн «Ave Maria» (з латинської — «Радуйся, Маріє»).

На слова молитви або на вільний текст за цією сюжетною канвою виникло більше 40 музичних творів, а саме: Палестрині, Т. Альбіноні, Ф. Шуберта, Дж. Верді, Ф. Ліста, А. Дворжака, П. Масканьї, Й. Брамса, К. Сен-Санса, Ж. Бізе, Г. Форе, І. Стравінського та ін.

Хорова мініатюра «Богородице Діво, радуйся» написана Ігорем Стравінським на канонічний текст молитви для православного обряду богослужіння, але згодом композитор створив нову, католицьку версію композиції — «Ave Maria» з латинським текстом. У сучасній музиці «Радуйся, Маріє» звучала у виконанні безлічі співаків і гуртів, навіть у рок-опері «Нотр-Дам де Парі» є фрагмент цієї молитви-гімну.

На основі інструментального твору — Маленької прелюдії Йоганна Себастьяна Баха до мінор французький композитор Шарля Гуно створив цікаву вокальну версію музики. Вона звучить у мінорі, хоча передусім пов’язана з радісною подією Благовіщення, що передбачає просвітлений характер. Надзвичайна популярність цієї музики — яскравий приклад, коли аранжування твору набуває нового життя.

Фра Беато Анжеліко. Благовіщення

Олександр Мурашко. Благовіщення

Грецький розспів XVII ст. «Богородице Діво, радуйся».

Ігор Стравінський. «Богородице Діво, радуйся» або Сергій Рахманінов. «Богородице Діво, радуйся» («Всенощна»).

Йоганн Себастьян Бах — Шарль Гуно. «Ave Maria».

Джуліо Каччіні. «Ave Maria» в різних інтерпретаціях.

Якими рисами наділили композитори музичні образи? Зверніть увагу на ритмічний рисунок мелодії (плавність, пластичність, гнучкість), передайте лінією (графічно або уявно — рукою) розвиток мелодії, виділіть кульмінацію. Створіть власну музичну інтерпретацію образу Марії (музична фраза, мелодія, пісня).

AVE MARIA

Музика Джуліо Каччіні

Мистецькі поради

• Під час виконання великих тривалостей звуків та довгих фраз використовуйте прийом ланцюгового дихання.

• Для уникнення «відкритого» звучання, зверніть увагу, що виконання звуку «а» має бути наближеним до «о».

Хочу знати більше

До речі, факт належності музики «Ave Maria» Джуліо Каччіні є сумнівним. Існує версія про альтернативного автора — композитора Володимира Вавілова.

На платівці з першим записом цього твору спочатку було позначено «Невідомий автор XVI століття», а згодом він став з’являтись у світ під авторством Дж. Каччіні. Хто підставив ім’я італійця до талановито стилізованого під старовину твору, наразі невідомо. Через певний час у дослідників виникли сумніви.

Виконавці в концертах інколи стали оголошувати вже подвійне авторство: Каччіні — Вавілов. Проте деякі професіонали однозначно вважають, що автор — В. Вавілов. За твердженням доньки композитора, містифікація трапилася з огляду на побоювання, що твори нікому не відомого автора, до того ж на релігійну тему, в радянські часи не мали шансів на публікацію.

Одним із перших композиторів, хто втілив релігійний образ Діви Марії в інструментальній музиці, був угорський композитор Ференц Ліст. Для цього він звернувся до свого улюбленого інструмента — фортепіано. Авторська фортепіанна транскрипція включена до циклу «Релігійні та поетичні гармонії» (п’єса № 2). Розкрити зміст образу суто інструментальними засобами, без тексту, — сміливий крок композитора. Слова (канонічний тест молитви) були підписані під нотами без ритмічної деталізації з метою проникнення у відповідний духовний стан внутрішньої глибокої зосередженості.

Джон Колієр. Благовіщення

Не менш новаторським втіленням образу стала друга фортепіанна п’єса «Ave Maria» з уточнюючим програмним підзаголовком «Дзвони Рима», створена в період, коли композитор жив у цьому італійському місті. Можливо, саме римський церковний передзвін маленьких дзвіночків і великих дзвонів надихнув композитора на картинне відтворення свята Благовіщення.

Окрім оригінальних композицій, Ференц Ліст створив також інструментальну транскрипцію «Ave Maria» відомого вокального твору Франца Шуберта.

Франц Шуберт. «Ave Maria».

Франц Шуберт — Ференц Ліст. «Ave Maria».

Ференц Ліст. «Дзвони Рима» (для фортепіано).

Охарактеризуйте динаміку й інструментальну фактуру твору. Яке, на вашу думку, значення має прийом зіставлення регістрів для створення звукової картини?

Гімн «Ave Maria» надихав митців на створення аранжувань і транскрипцій, навіть масштабних композицій. Приміром, солоспів «Ave Maria» українського композитора Михайла Скорульського, що отримав назву «Лярго», набув поширення в інструментальних обробках для різних інструментів (у супроводі фортепіано): скрипки, віолончелі, альта, кларнета, навіть контрабаса. До творів великої форми належать Поема для малого симфонічного оркестру Євгена Станковича, Концерт для фортепіано Алемдара Карамонова.

Донателло. Благовіщення

Алемдар Караманов. Концерт для фортепіано з оркестром № 3 «Ave Maria» (фрагмент).

Охарактеризуйте головну мелодію концерту, що звучить кілька разів на початку твору. Чи можна стверджувати, що вона випромінює Світло і Благодать?

Образ Діви Марії, як носій основ людського духу, в музичній інтерпретації авторів різних епох і країн залишається ідеалом, що з’єднує земні — материнські й водночас незбагненні Божественні якості: Мудрість і Любов, Красу і Світло.

МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Сакральний — священний, який належить до релігійного культу і ритуалу, обрядовий.

• 1. Поясніть, як ви розумієте значення словосполучень «сакральна музика», «релігійна музика», «духовна музика».
• 2. Наведіть приклади сакральної музики, що нас оточує.
• 3. Назвіть, які ви знаєте твори «Ave Maria». Хто їх автор? У яких жанрах вони написані?
• 4. Додатково поцікавтеся музичними творами, присвяченими Діві Марії, які не звучали на уроці, та прослухайте їх (зокрема, фрагменти рок-опери «Нотр-Дам де Парі»), Поміркуйте, чим відрізняється розкриття цієї духовної теми в класичній і сучасній інтерпретаціях.
• 5. Мистецький проект. Створіть мистецьку колекцію на тему «Радуйся, Маріє...» з музичних і живописних творів. Спираючись на ілюстрації, поміркуйте щодо оригінального втілення цього сакрального образу в різноманітних художніх техніках. Створіть власну інтерпретацію образу Богоматері.