Тема 12. Музика і архітектура

Музика й архітектура... Такі різні, на перший погляд, види мистецтва. Чи може між ними бути щось спільне? Адже філософи минулого називали архітектуру «застиглою музикою» або «музикою в камені». Давньоримський архітектор і будівельник Вітрувій, який жив ще в І ст. до нашої ери, визначив основні вимоги до архітектури (ми про них уже говорили!). Він писав, що архітектор «...повинен бути людиною грамотною, уміло малювати, знати геометрію, історію, мати поняття про медицину, володіти відомостями з астрономії і бути знайомим з музикою».

«Музичні» сходи й будинки в Лівані, Німеччині та Китаї

Порівняйте засоби виразності музики й архітектури. Чи є серед них подібні чи суголосні? Поясніть свою думку.

Музика невидима, архітектура — нечутна. Становлення музичних образів відбувається в часі, архітектурних — у просторі. Але, сприймаючи твори цих видів мистецтва, ми відчуваємо, що музика нерідко викликає в нас зорові уявлення, а архітектура — слухові.

Різноманітні музичні мелодії можна порівняти з розмаїттям ліній обрисів архітектурних споруд, що утворюють певні форми. У музичному мистецтві форма також має велике значення — через неї втілюються відповідні ідеї та образи, що складають зміст твору. Різноманітні чергування музичних звуків, як і чергування конструктивних чи декоративних елементів архітектурної споруди, утворюють певний ритм.

Сприймаючи твори цих двох різних видів мистецтва, ми бачимо та відчуваємо симетричність чи несиметричність будови (споруди чи твору), гармонію поєднань різних частин, загальний колорит (у музиці — темброву окрасу) тощо.

У храмі, де музика — хорова або органна — настільки гармонійно поєднується з архітектурою, що важко, навіть неможливо визначити, який вид мистецтва потужніше впливає на людину.

У храмах православного обряду служба відбувається в супроводі хору а capella. Характерною рисою православного співу є багатоголосся, в яке включені сольні частини, виконувані священнослужителями.

У храмах католицького обряду під час богослужінь, крім хорового співу, звучить орган. Цей найбільший у світі музичний інструмент є органічною частиною архітектури храму, у простір якого його вбудовують. Багатоголосна органна музика і сама багато в чому схожа на архітектуру: масивні «фундаментальні» баси, цілі «башти» з повторюваних у різних регістрах мелодій-тем, що зводять звукові «міста», а може й цілий Всесвіт. Цей клавішно-духовий інструмент складається із сотень і навіть тисяч труб, тому звучить велично і владно.

Орган Домського собору в Ризі (Латвія)

Пригадайте, які органні твори ви слухали. Хто їхні автори?

Оскільки орган, один із найдавніших музичних інструментів у всій історії світової культури, визнано «королем інструментів», то кількість творів, написаних для нього, перевищує репертуар для будь-якого іншого музичного інструмента. Репертуарне розмаїття органної музики пояснюється ще й тим, що протягом багатьох століть орган був основним (а часто і єдиним) музичним інструментом, який активно використовувався в церковно-богослужбовій практиці багатьох країн. Музику для органа писали Йоганн Себастіан Бах, Георг Фрідріх Гендель, Макс Регер, Сезар Франк та інші. Сьогодні у виконанні органістів можна почути транскрипції найрізноманітніших творів, навіть джазових.

У харківському Будинку органної і камерної музики можна побачити унікальні проекційні світломузичні шоу під музику органа (у 3D технології).

Світломузичні композиції в Харківському будинку органної і камерної музики

Поміркуйте, чи можна прослухану органну музику назвати «архітектурою, що ожила». Аргументуйте свої міркування.

Хочу знати більше

У польському місті Кракові на площі Головного ринку височіє старовинний Маріацький костел, який у давні часи був дощенту зруйнований завойовниками (пізніше реставрований). Існує легенда, що сурмач-сигнальник, який стояв на вежі костелу, першим побачив наближення раті й засурмив сигнал тривоги — хейнал. Але раптом у музиканта влучила ворожа стріла, і наспів труби обірвався...

Годинник із фігуркою сурмача з’явився на вежі Маріацького костелу через багато років. З тих пір кожну годину на вежі з’являється фігурка механічного сурмача, який виконує хейнал, і старовинний сигнал знову і знову обривається на тій самій ноті, на якій обірвалося життя захисника Кракова. Ця мелодія стала позивними Краківської астрономічної обсерваторії як сигнал точного часу, і щодня о дванадцятій годині дня польське радіо розносить її всією країною.

Маріацький костел у Кракові (Польща)

Існують твори, що втілюють у музиці архітектурні образи. Вони написані в різних жанрах — камерно-інструментальних, як, наприклад, фортепіанні прелюдії Клода Дебюссі «Затонулий собор» та «Пагоди», п’єса із сюїти «Картинки з виставки» Модеста Мусоргського «Богатирські ворота», а також симфонічних — симфонія Жоржа Бізе «Рим», симфонічна сюїта Отторіно Респіги «Фонтани Рима».

Пригадайте, які п’єси з циклу «Картинки з виставки» ви слухали в попередні роки. Хто оркестрував цей твір?

Звичайно, музика не може й не повинна «зображати» собор або пагоду, давати нам зорові уявлення про місто Рим чи його малі архітектурні форми — фонтани. Тому в музичних образах, створених на архітектурну тематику, немає ніякого «перекладу» образотворчості в музичну «зображальність». У них музична «картина» створюється композиторами під враженнями від сприймання архітектурних шедеврів.

Клод Дебюссі. Прелюдія «Затонулий собор»; Жорж Бізе. Симфонія «Рим». Ill частина (Andantemolto); Леся Дичко. Замок Шамбор (для хору, органа, труби). «Фрески» за картинами Катерини Білокур (фрагменти).

Які візуальні образи виникли під час слухання музики? Це твори програмної чи непрограмної музики? До яких жанрів музичного мистецтва (симфонічних, камерно-інструментальних) належать прослухані твори? Пригадайте особливості жанру «симфонія».

Сучасні українські композитори Іван Карабиць, Леонід Грабовський, Леся Дичко та інші використовують у назвах своїх музичних творів слово «фрески». В образотворчому мистецтві цей вид монументального живопису можна побачити в храмах, тобто він тісно пов’язаний із архітектурою.

Подумайте, до якої музики краще застосувати цю назву — до епічної, ліричної, героїчної, гумористичної? Якщо уявити себе композитором, то для якого складу виконавців можна написати фрески, присвячені бурхливому сьогоденню?

У доробку Лесі Дичко налічується кілька фресок для різних складів виконавців. «Карпатські» написано для органа; «Французькі», «Іспанські» та «Швейцарські» — хорові (перший хоровий концерт — акапельний, а інші — з інструментальним супроводом). Під враженням від творчості геніальної української художниці Катерини Білокур виникли «Фрески» за її картинами для скрипки та органа. Музика власними, притаманними лише їй інтонаційними засобами втілює уявлення про красу квітки, яку все своє нелегке життя намагалася передати в живописних образах народна художниця. Цю тему Леся Дичко розвиває і в балетному жанрі.

Спробуйте уявити музику фресок, орієнтуючись на живописні образи Катерини Білокур. Після прослуховування музики передайте власні враження. Наскільки «співпали» ваші уявлення з композиторським баченням і відчуттям?

Постер виставки, присвяченої 115-річчю Катерини Білокур, у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» (Київ)

Портрет митця

Леся (Людмила) Василівна ДИЧКО (народилася 1939) — композитор-новатор, автор музики в різних жанрах: камерних, симфонічних, музично-театральних, хорових, зокрема духовних. Належить до сучасного напряму неофольклоризму (використовує народні тексти, а не мелодії, образи, а не сюжети).

Дичко закінчила Київську консерваторію. Цікавилася взаємодією мистецтв: прослухала курси лекцій у художньому й театральному інститутах.

Багато її творів вирізняє особливий потяг до суміжних мистецтв: народного ужиткового, живопису, архітектури. З-поміж них — цикл варіацій для фортепіано «Писанки», п’ять п’єс для фортепіано «Замки Луари», балет «Катерина Білокур» і дитяча опера «Вертепне дійство» на власні лібрето.

Інтерес до культури народів світу спонукав Лесю Дичко до подорожей, які надихнули на втілення нових тем і образів. Це ораторія «Індія — Лакшмі» на слова індійських поетів, П’ять прелюдій для хору на слова японських поетів, низка фресок.

Неповторність творчої особистості Лесі Дичко в тому, що вона здатна бачити явища світу в кольорах і звукових фарбах. Музичні образи вона перетворює майже у візуально конкретні, а останні допомагають глибше зрозуміти музику.

У мистецтві трапляються випадки, коли навпаки — музичні ідеї впливають на виникнення архітектурних образів. Наприклад, французький композитор і архітектор Яніс Ксенакіс зізнавався, що при проектуванні павільйону «Філіпс» для Всесвітньої виставки в Брюсселі запозичив ідеї з оркестрової музики, яку створював у той час.

Яніс Ксенакіс. Павільйон «Філіпс»

Взаємодія архітектури та музики може здійснюватися в абстрактній формі (наприклад, «співаючі» фонтани на міських площах) і в конкретно-змістовних варіантах. Прикладом останнього може служити музичне оформлення меморіальних комплексів або озвучування комплексу пірамід у Гізі, де «екскурсоводом» виступає... — сам сфінкс!

1. Як можуть взаємодіяти між собою два види мистецтва — архітектура та музика? Наведіть приклади.
2. Поміркуйте над висловом Й.-В. Ґете «Архітектура — це музика, що застигла в камені». Пофантазуйте і придумайте аналогічний образний вислів щодо музики.
3. У вільний час прослухайте музичні твори в жанрі фреска різних авторів, порівняйте їх, спробуйте пояснити відповідність музики цій назві.
4. Завдання за бажанням. Проведіть міні-дослідження та з’ясуйте, які образотворчі терміни (крім уже відомого вам — фреска) застосовують сучасні композитори в назвах своїх творів.
5. Поясніть взаємодію музики та архітектури на прикладі скульптури в Харкові, яку ви бачите на фотографії. Придумайте цікаву історію про неї під назвою «Скрипаль на даху».