Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Масол

Тема 13-14. Ідеали й образи Ренесансу

Які шедеври доби Відродження відомі в усьому світі? Яких митців-титанів Ренесансу ви знаєте?

Доба Відродження, або Ренесанс (XIV-XVI ст.) — час панування ідеалів гуманізму. Час ствердження краси і гідності людини, сили її розуму, волі, невичерпного творчого потенціалу. Цей період відзначився виникненням нових напрямів у філософії, науці, літературі, зокрема нового стилю в мистецтві. Термін «ренесанс» уведено Джорджо Вазарі — автором праці про відомих живописців, скульпторів і зодчих. Під цим терміном розумілося відродження інтересу до античної спадщини й повернення до відповідних форм у мистецтві, зокрема до ордерів в архітектурі, реалістичної манери в живописі, скульптурі.

Антична спадщина була переосмислена по-новому, передусім, в Італії, де всюди збереглися руїни давньоримських пам’ятників. У період зародження нового стилю центром мистецтва стало місто Флоренція, окраса і символ якої — величезний купол головного міського собору Санта Марія дель Фьоре архітектора Філіппо Брунеллескі. У своїх спорудах він використовував основні елементи архітектури Ренесансу. Саме вони, а не римські руїни, слугували взірцями для наслідування і розвитку нового архітектурного стилю. Йому були притаманні симетрична композиція, пропорційність, чіткість і раціональність побудови планів, членування на поверхи фасадів, які увінчували фронтони, застосування ордерів, куполів, карнизів, ритмічне чергування вікон, колон, пілястр тощо.

Новий стиль отримав теоретичне обґрунтування у трактатах, зокрема Леона Баттіста Альберті «Десять книжок про зодчество», що став практичним посібником для багатьох майбутніх європейських архітекторів.

Собор Санта Марія дель Фьоре, м. Флоренція, Італія

Згодом мистецький центр переміщується з Флоренції до Риму. Донато Браманте спроектував собор Св. Петра, зведення якого тривало понад 100 років. Багато різних митців (серед них і Рафаель) керували спорудженням цього грандіозного собору, щоразу змінюючи його план і деталі.

Остаточно реалізував проект Мікеланджело Буонарроті, який завершив образ собору урочистим куполом з 16-гранною підставою, наближеною до кола (не повторюючи відомий восьмигранний флорентійський купол Брунеллескі).

Собор Св. Петра, м. Рим, Італія

Проаналізуйте особливості споруд доби Ренесансу. Як досягнуто ритмічності архітектурних елементів на фасадах? Поясніть роль симетрії. Які деталі успадковано з античного зодчества?

Як і античні попередники, митці Ренесансу прикрашали архітектурні споруди скульптурою, а також створювали станкові твори, незалежні від архітектурного ансамблю. Так, у соборі Св. Петра міститься скульптурний шедевр «П’єта», яку створив Мікеланджело у 23 роки. До теми оплакування Христа митець повертався ще не раз: у зрілому віці трактовки образів змінювалися.

П’єта (1499)

П’єта (1550)

Порівняйте варіанти втілення теми «П’єта» тим самим автором. Які емоції та настрій вони викликають? Який із них трагічніший? Поясніть, аналізуючи кожну композицію, пластичні засоби, ракурси, пози.

Художники Ренесансу, як і античні митці, у пластиці звеличували красу людського тіла, намагаючись не тільки реалістично передати зовнішність персонажів, а й одухотворити їхні образи.

Цікаво, як по-різному зображали митці популярного в ті часи біблійного героя Давида, який переміг велетня Голіафа. Донателло зобразив його юнаком, майже хлопчиком, з довгим волоссям, у капелюсі, увінчаному лавровим вінком. Давид у задумі спирається на меч, голова Голіафа лежить під його ногами. Скульптуру супроводжував напис: «Перемагає той, хто бореться за батьківщину. Господь крушить гнів могутнього ворога. Хлопчик здолав страшного тирана. Радійте, громадяни». Верроккйо майже повторив позу Давида, зображеного Донателло. Проте його бронзова статуя справляє інше враження: уся постать, а особливо усмішка на обличчі, випромінює впевненість переможця. Мармуровий Давид Мікеланджело зображений у вільній позі з мужнім поглядом юнака, готового до бою із сильнішим за нього супротивником.

Донателло. Давид (1440)

Верроккйо. Давид (1473)

Мікеланджело. Давид (1504)

Порівняйте інтерпретації образу Давида різними авторами.

Епоха Відродження — час бурхливого розвитку малярства, у якому разом з фресками починає розвиватися станковий живопис. Під впливом наукових відкриттів італійські художники опановували закони перспективи й світлотіні, правило «золотого перетину», досконало вивчали пропорції людського тіла. Перспектива і світлотінь стали художніми засобами, які дали змогу включити у живописні композиції пейзажі й архітектуру. Живописці писали вже не на дошках, як їхні попередники, а й на полотні, застосовуючи олійні фарби, які краще передавали природні кольори. Митці прагнули до реалістичного зображення, що зумовило розвиток портретного жанру. Автори ставили підписи на своїх картинах.

Італійський Ренесанс подарував світові плеяду видатних художників, з-поміж яких Джорджоне, Тінторетто, Боттічеллі, Тіціан, Рафаель. Творчості Мікеланджело — геніального скульптора, художника, архітектора, притаманна багатогранність. Досягнення Леонардо да Вінчі — унікального мислителя, були пов’язані не лише з мистецтвом, а й із науковими та технічними відкриттями.

У малярстві італійців один із улюблених образів — Мадонна, Діва Марія з немовлям Ісусом на руках — уособлювала ніжність і духовність Матері (див. додаток 4). Найвище досягнення в цій темі — Сікстинська Мадонна, яку написав Рафаель без попереднього ескізу, такою, якою він побачив її уві сні.

Рафаель Санті. Сікстинська Мадонна

Сандро Боттічеллі. Мадонна магніфікат

Тіціан. Мадонна з кроликом

Леонардо да Вінчі. Мадонна з квіткою

Зверніть увагу на вирази облич, погляди, пози зображених. Проаналізуйте композиції картин, витонченість кольорової гами, роль деталей і тла. Який образ найбільше вас вразив? Поясніть чому.

З історії шедевра

Досконалим утіленням духу Високого Відродження, справжнім гімном освіті й знанням є фреска Рафаеля «Афінська школа» (1511 р.). На ній Платон і Арістотель стоять у центрі в оточенні інших грецьких філософів, зокрема їхніх учнів і послідовників, кожному з яких надана індивідуальна характеристика. Персонажі окремих груп зображені у взаємодії, у характерних позах. Усі разом вони утворюють ритмічну багатофігурну композицію (понад 50 осіб), сповнену динаміки й експресії. Арочність побудови, її симетричність підкреслена величезними статуями, архітектурне тло з високим куполом посилюють гармонійність фрески.

«Афінська школа» разом з іншими розписами, що символізували духовну діяльність людини: богослов’я («Диспут»), поезію («Парнас»), юриспруденцію («Мудрість, Міра, Сила»), написана Рафаелем на замовлення папи Юлія ІІ для парадних залів (станців) Ватиканського палацу. На фресці є автопортрет художника.

Леонардо да Вінчі в образі Платона

Рафаель Санті. Афінська школа

Уявіть себе у храмі, де звучить церковна музика, яка ніби перегукується з настінними розписами та скульптурами. Які відчуття виникають?

Відродження сприяло розвитку музичного мистецтва. У цей період виникло поняття «композитор». Музика поступово відходить від середньовічного церковного канону, творчість митців набуває ознак індивідуальності, зазнає впливу народної музики.

Вершиною духовної хорової музики стала меса, яка складається з п’яти частин: Kyrie eleison (Господи, помилуй); Gloria (Слався); Credo (Вірую); Sanctus (Святий Боже); Agnus dei (Агнець божий). Поліфонічний розвиток музики відбувається з використанням антифонного співу.

У центрі музичної культури італійського Відродження — хорова спадщина Джованні Палестріни (1525-1594). Усе своє життя він присвятив створенню церковної музики, написав близько ста мес, багато гімнів. У них втілено образи піднесеного споглядання і спокою, устремління до світла й краси. Стилю композитора притаманні прості та щирі наспіви, гармонійний розвиток, світла та прозора фактура. Лише в кульмінаціях музика досягає урочистого, патетичного звучання.

Невідомий художник. Портрет Палестріни

Дж. Палестріна. Меса Папи Марчелло, Ave Maria.

Яке враження справила на вас музика меси? Поміркуйте, де її краще слухати: у храмі, на сцені філармонії, просто неба (на відкритій сцені)?

Ave Maria. Джуліо Каччіні (див. додаток 1).

Разом із культовою розвивалася світська музика. Злет поезії, зокрема Данте, Петрарки (див. додаток 4), сприяв розвитку вокальних жанрів.

У добу Відродження в Італії зародився новий гомофонний стиль. Його становлення відбувалося довго, адже надто складним було перевтілення поліфонічної фактури, у якій усі голоси рівні й самостійні, у гомофонну, де вони поділяються на головний і супровідні. Уявіть, як одна з хорових партій (найчастіше верхній голос) поступово почала відокремлюватися від інших голосів, щоб стати панівною. Інші об’єдналися в акорди й виконували роль гармонійного тла. Таким чином з’явилися мелодія та акомпанемент.

Італійське Відродження подарувало світові безліч інших музичних відкриттів, одне з яких — опера. Італійці здавна славилися чарівними мелодіями, солодкозвучними народними піснями й запальними танцями. Найвищої слави здобуло мистецтво бельканто — чудового співу. Голоси майстрів-співаків звучали легко і плавно (кантиленно): прозоро у високому регістрі й оксамитово в низькому.

Митці Ренесансу прагнули відродити традиції античного театру. Перші опери писали переважно на сюжети з античної міфології, найпопулярнішою була тема Орфея. Виникло два основні різновиди оперного співу — арія та речитатив. Особлива виразність притаманна аріям жалісним (ляменто) та віртуозним (бравуро). Набули розвитку й інші оперні форми: ансамблі, увертюри, які згодом з театру перейшли в концертну музику.

В Італії розвинулося й побутове музикування, і професійне мистецтво. Фаворитом у гуртках аматорів стала лютня, захоплення якою відображено на численних полотнах живописців тієї доби. Перша консерваторія — професійний заклад, де навчали співу та гри на інструментах, виникла в м. Неаполь (1537 р.). Тому й не дивно, що в цій країні музика зазвучала всюди — у палацах і на вулицях. Відтоді італійців називають одним із наймузикальніших народів світу.

Художня культура Відродження, унікального періоду в історії людства, подарувала плеяду геніальних митців у різних сферах, створила вищі духовні цінності, які знайшли своє продовження в мистецтві наступних епох.

Ян Моленар. Дует

Лоренцо Коста. Концерт

Варіант 1. Намалюй парний портрет літературних героїв доби Відродження (Ромео і Джульетта, Дон Кіхот і Санчо Панса та ін.) (кольорові олівці; акварель або гуаш, пензлі).

Варіант 2. Намалюй автопортрет (за бажанням — в інтер’єрі). Намагайся передати в ньому свої характер, захоплення (графітні олівці; акварель або гуаш, пензлі).

Мистецька скарбничка

Антифонний спів — спів-перегук двох хорів або частин хору.

Відродження, або Ренесанс (фр. Renaissance — Відродження) — епоха в розвитку культури та відповідний стиль мистецтва, що зародився в Італії в XIV ст. і поширився іншими країнами Європи в XV-XVI ст.; ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.

Меса — циклічний жанр духовної хорової поліфонічної музики.

Пілястра (від лат. pila — колона, стовп) — прямокутний у плані плаский вертикальний виступ на стіні будівлі.

Фронтон (від лат. frons — передня сторона) — завершення фасаду будівлі, що утворюють горизонтальні та похилі карнизи.

  • 1. Назвіть відомі архітектурні споруди доби Відродження та опишіть їхні особливості.
  • 2. Чому, на вашу думку, станкова скульптура набула поширення в епоху Ренесансу?
  • 3. Схарактеризуйте ренесансні новації в мистецтві живопису. Яке місце посідав у ньому портрет?
  • 4. Де виникло оперне мистецтво? Схарактеризуйте італійський оперний спів. Мистецький проект. Колективна тема: «Титани Відродження». Самостійно дослідіть творчість одного з титанів Відродження, який вас найбільше вразив і зацікавив. Створіть презентацію «Портрет митця».