Мистецтво. 6 клас. Масол

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ II. Образи природи в мистецьких жанрах

Світ тварин у мистецтві

15. АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР

Чи замислювалися ви коли-небудь, який із жанрів образотворчого мистецтва — найдавніший?

Пригадайте розписані печери первісних людей. Які зображення в них переважали?

Відкол и первісна людина почала зображувати на скелях тварин, бере свій початок анімалістичний жанр — один із найдавніших в образотворчому мистецтві. Постійний інтерес митців до нього зберігається із давнини й до сьогодення. Нині образи тварин можна побачити скрізь — у професійному живописі, графіці, скульптурі, декоративному мистецтві, а також дизайні та рекламі. Митців, які спеціалізуються в цьому жанрі, називають анімалістами.

1 — Віктор Вазарелі. Зебри; 2 — Франц Марк. Синій кінь; 3 — Валентина Матвієнко. Їжачок; 4 — Олег Дорошенко. Щеня в черевику

Для допитливих: з історії жанру

До нашого часу дійшли численні зображення тварин з різних куточків світу. На барельєфах Стародавньої Ассирії можна побачити собак, левів, биків і коней. На фресках Стародавнього Єгипту зображувалися собаки, кішки, крокодили, змії, шакали, соколи тощо. У єгиптян існував культ богині — кішки Бастет, що вважалася уособленням сонячного і місячного світла. Образи коней, зокрема в колісницях, трапляються на античній кераміці. Древнім народам Америки — ацтекам і майя — притаманні скульптурні зображення ягуарів, змій та інших тварин. Дуже високого рівня майстерності досяг анімалістичний жанр у декоративному та образотворчому мистецтві Стародавнього Китаю. Здавна в українському декоративному мистецтві традиційно зображували птаха — символ долі, сім’ї, покровителя жінок і дітей. Також в орнаментах писанок, вишивок тощо застосовували образи-символи тварин.

1 — зображення дивовижних тварин на воротах богині Іштар у Вавилоні; 2 — косівська керамічна тарілка; 3 — скульптура давньоєгипетської богині-кішки Бастет; 4 — стародавнє китайське мистецтво ажурного вирізування з паперу — «цзяньчжі»

Пригадайте, як називається техніка вирізування з паперу в українському декоративному мистецтві.

У декоративному мистецтві зображають і реальних тварин, і дивовижних істот, які виникли в уяві художника. Проте навіть звичайні тварини — зайчики, мавпочки тощо, завдяки стилізації набувають у декоративному мистецтві дещо казкового забарвлення. Тваринні образи трапляються в мистецтві багатьох народів світу. Наприклад, птахів нерідко зображують на петриківському розписі (традиційний народний промисел України).

Сповнена фантастичними образами тварин й оригінальна творчість українського майстра народного мистецтва Марії Приймаченко.

Портрет митця

Фото. Леоніда Левіта

Мене дивує, як в такої маленької жінки може взятись така потужна енергія і сила на створення таких картин.

Краса й образність її мальованих звірів вражає...

Пабло Пікассо про Марію Примаченко

Марія Оксентіївна ПРИМАЧЕНКО (також ПРИЙМАЧЕНКО) (1909—1997) — представниця «наївного мистецтва», одна з найвідоміших українських майстрів. За рішенням ЮНЕСКО 2009 рік було визнано роком Марії Приймаченко. Народилася в селі Болотня на Київщині, де і провела все життя. Дитинство її

було затьмарене тяжкою хворобою. Проте, можливо, життєві випробування й загострили її художній зір. Марія, малюючи, постійно вчилась у рідної поліської природи. Вона також вишивала, захоплювалася керамікою. Виготовлені глечики й тарелі розписувала квіточками й рудими лисичками, незвичними звірами: блакитними мавпами, різнокольоровими крокодилами, яскравими птахами. Композиції художниці дуже різноманітні: від дивоквітів (зокрема, з оченятами, як у фантастичних істот) до сюжетних сцен «звіриної серії».

Марія Приймаченко. Мавпа

Марія Приймаченко. Казкова птиця-павич

Намалюйте ескіз урівноваженої декоративної композиції «Дивний птах» (гуаш). Продумайте, де її можна використати в інтер’єрі (гобелен, розпис скрині, побутовий текстиль тощо).

МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Анімалістичний жанр (від лат. — тварина) — зображення тварин в образотворчому та декоративному мистецтві.

Стилізація — це прийоми узагальнення, спрощення форми та кольорових співвідношень у декоративному мистецтві.

  • 1. Як називаються митці, які присвятили свою творчість зображенню тварин?
  • 2. У яких видах мистецтва можна побачити зображення тварин?
  • 3. Як ви розумієте слово «стилізація»? Поясніть на прикладі зображення птахів у декоративному мистецтві.
  • 4. Гра «Пригадайте образи». Об’єднайтеся у дві групи та по черзі називайте тварин і птахів, образи яких поширені в українському народному мистецтві.
  • 5. Самостійний пошук. За допомогою додаткових інформаційних джерел підготуйте розповідь «Тварини у світовому кінематографі». Проілюструйте фрагментами ваших улюблених фільмів про тварин.

Світ тварин у мистецтві

15. ПРОГРАМНА І НЕПРОГРАМНА МУЗИКА: П’ЄСИ-МІНІАТЮРИ

Вокальна й інструментальна музика завжди існували в тісному взаємозв’язку. Впродовж тривалого часу музичні інструменти виконували допоміжну роль, супроводжуючи спів і різні дії людей. У давнину люди в певний момент усвідомили й відчули, що деякі мелодії настільки виразні, що зрозумілі й без слів. Так виникли інструментальні жанри, зокрема п’єси-мініатюри, їх виконують на різних музичних інструментах, соло, в ансамблях і оркестрах.

Наведіть приклади інструментальних жанрів вокального походження.

Завдяки «слову» вокальна музика нам завжди зрозуміліша, порівняно з інструментальною. Але і в інструментальній існує багато творів, де композитор у тій чи іншій формі пояснює слухачам його зміст. Це пояснення називається програмою, а така музика — програмною. Програми бувають різними: від конкретної назви до певного розгорнутого сюжету.

Заголовок п’єси чи літературна програма здатні спрямувати в певному напрямі фантазію слухача, допомагаючи «домалювати» в його свідомості те, що підказує автор. Програма — як «дорожні знаки», що полегшують шлях мандрівника у світі музичного мистецтва. Слухаючи програмну музику, не варто розраховувати лише на словесні пояснення. Головне — зрозуміти загальну ідею, відчути характер і настрій музики, чи то буде, приміром, войовничість, чи — казковість і фантастичність, гумор або лірика.

У програмній музиці є чимало творів, присвячених тваринам і птахам. Образи неповторного світу живої природи завжди приваблювали митців різних творчих професій, зокрема й композиторів. Навіть одна із симфоній Йозефа Гайдна має назву «Ведмідь». У музиці можна передати певні ознаки тварин — особливості їхніх рухів (плавних або різких), ходи (важкої, повільної чи швидкої, стрибкоподібної).

Пригадайте, які твори, присвячені тваринам, ви слухали в попередні роки. До яких жанрів вони належать? Які тварини стали персонажами симфонічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф’єва? Які інструменти оркестру використав композитор для створення цих образів? Хто автор цього музичного твору?

У деяких музичних творах ми можемо почути імітацію «голосів» птахів — спів солов’я чи зозулі. Як вам уже відомо, пташиний спів усе життя вивчав французький композитор Олів’є Мессіан, імітуючи його у своїх численних творах. Італійський митець Отторіно Респіґі створив сюїту для малого оркестру — «Птахи», у якій використав обробки тем старовинних композиторів: після невеликої прелюдії розташовані п’єси «Голуб», «Курка», «Соловей», і нарешті, завершує твір токата «Зозуля».

Отже, музичні твори про тварин і птахів існують у різних інструментальних жанрах. Зазвичай композитори використовують різноманітні за змістом і формою програмні п’єси-мініатюри. За жанром це можуть бути невеликі прелюдії, інколи — віртуозні, ритмічні токати чи жартівливі жваві скерцо (гуморески). Спільною рисою цих жанрів є особлива фактура, що відображає переважно рухливий характер п’єс.

Тетяна Пата. Зозуля на калині

Для допитливих: з історії жанру

Прелюдія (або прелюд) — надзвичайно поширений камерно-інструментальний жанр. Він виник у клавірній та органній музиці епохи Ренесансу. У композиторів-романтиків, насамперед у Ф. Шопена, прелюдія перетворюється на самостійну п’єсу. Збірки прелюдій, різноманітних і глибоких за образним змістом, написали Сергій Рахманінов, Олександр Скрябін, Дмитро Шостакович, Василь Барвінський.

Іван Марчук. Із серії «Кольорові прелюдії»

Клавесин

Луї Клод Дакен. «Зозуля» (клавесин).

Отторіно Респіґі. Прелюдія, Токата («Зозуля»).

Василь Барвінський. Прелюдія № 2, Гумореска.

Порівняйте музичні образи зозуль — оркестровий і клавесинний. Охарактеризуйте тембри, фактуру. Чи можливо назвати ці п’єси по-іншому?

Доберіть до прослуханих п’єс-мініатюр В. Барвінського живописні композиції, споріднені за настроями.

Портрет митця

Володимир Одрехівський. Меморіальна дошка В. Барвінському у Львові

Василь Олександрович БАРВІНСЬКИЙ (1888—1963) — український композитор, учений, піаніст-виконавець, педагог Народився в Тернополі в сім’ї вчителів. Невдовзі родина переїхала до Львова, де розпочався шлях майбутнього композитора у світ музики. Першою вчителькою хлопчика стала його мати — піаністка й співачка. Професійну музичну освіту він здобув у Празькій консерваторії. Також навчався на філософському факультеті Карлового університету.

Після повернення до Львова В. Барвінський очолив Вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка (з 1940 р. став першим директором Львівської державної консерваторії ім. Миколи Лисенка). Він керував хором львівського товариства «Боян», концертував як піаніст, досліджував історію української музики.

Доля композитора й громадського діяча склалася трагічно. Унаслідок наклепу його і дружину Наталю (доньку відомого вченого-фізика І. Пулюя) у 1948 р. було заарештовано й засуджено на 10 років ув’язнення в Мордовських таборах. Рукописи його творів були знищені. Після повернення із заслання композитор усі свої сили зосередив на тому, щоб відновити з пам’яті ці твори. В. Барвінського було реабілітовано (посмертно) у 1964 р., але тривалий час його ім’я замовчувалося. Це була велика втрата для української культури.

Музична спадщина В. Барвінського охоплює різні жанри: твори для фортепіано (концерт, соната, збірки п’єс «Прелюдії», «Колядки та щедрівки» та ін.); для віолончелі і фортепіано («Соната», «Варіації», «Сюїта», «Ноктюрн», «Думка»), для камерного ансамблю («Струнний квартет для молоді»), оркестрові та хорові композиції, романси. Характерною особливістю стилю композитора-лірика є нахил до інструментальної мініатюри.

СОЙКА

На вершечку дуба Сойка

Цілий день сидить і ойка:

— Караул! Іде зима,

В мене валянок нема.

Каже Дятел: — Тітко Сойко,

Менше треба айкать, ойкать.

Голку із сосни хапайте,

Теплий мох хутчій зшивайте!

МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Прелюдія (від лат. — перед і гра) — вступна частина до якого-небудь великого музичного твору або невелика самостійна п’єса переважно для клавесина, фортепіано чи органа.

Токата — віртуозна музична п’єса для фортепіано або органа, у швидкому темпі, чітко ритмізована.

Скерцо (від італ. — жарт) — жанр камерно-інструментальної музики, твір жартівливо-гумористичного змісту.

  • 1. Що таке «програмна музика»? Поясніть.
  • 2. Проведіть паралелі між виразними можливостями музичного й образотворчого мистецтва у відображенні світу тварин.
  • 3. Охарактеризуйте особливості музичних жанрів прелюдія, токата.
  • 4. Самостійний пошук. Дослідіть самостійно, хто з композиторів звертався до жанру скерцо, які гумористичні «портрети тварин» вони створювали.
  • 5. Завдання за бажанням. Перегляньте мультфільми, зокрема, за мотивами українських казок про тварин, прислухайтеся та опишіть, яка музика звучить у різних епізодах.

16. ТВАРИНИ В МИСТЕЦТВІ СКУЛЬПТУРИ

Світ образотворчого мистецтва «населяють» знайомі нам із дитинства тварини, яких ми можемо зустріти в довкіллі, — котики, песики, кролики, зайчики, коні, корови, вівці та багато інших. Твори анімалістичного жанру поширені в круглій скульптурі та рельєфі, станковому, монументальному і декоративному мистецтві.

Тварини в українській народній іграшці: 1 — опішнянська кераміка; 2 — свищик; 3 — косівська кераміка

Українські народні майстри з давніх-давен виготовляють скульптурки, розписані кольоровими візерунками: глиняні свистунці, коники й баранці — це окраса опішнянської та косівської кераміки.

Будь-яка творчість в анімалістичному жанрі передбачає поєднання природничо-наукового і художнього поглядів на тварин. Адже завданням художника-анімаліста є, зберігаючи точність зображення тварини, вносити в образ певні художні риси, щоб надати йому яскравої емоційності. Митці нерідко наділяють ту чи іншу тварину властивими людям рисами, вчинками і переживаннями (наприклад, героїв байок). У круглій скульптурі завдяки її засобам художньої виразності ми можемо побачити об’єм тварини, відчути фактуру поверхні, розглянути її з усіх боків.

Назвіть основні засоби художньої виразності скульптури. Пригадайте, якими матеріалами користуються скульптори.

Усі тварини різняться за своїм зовнішнім виглядом і характером. А ще вони різні за пропорціями — співвідношенням між розмірами частин тіла.

Для того щоб правдиво відтворити образ тварини в скульптурі, митець має уважно розглянути її форму, визначити пропорції (розміри голови відносно тулуба, розміри вух і хвоста, довжину шиї, лап), а також особливості пластики. Адже одна тварина струнка, у неї довгі лапи і шия, високо посаджена голова з довгастою або витягнутою мордою. Інша — невисока, міцної статури або громіздкої кулеподібної форми з маленькими чи навпаки — великими широкими вухами тощо.

Проаналізуйте окремі фігури тварин щодо пропорційності.

1 — рельєф на давньоіндійському храмі; 2 — Гійом Кусту. Коні Марлі; 3 — Георг Август Гауль. Качки на фонтані; 4 — Андрій Марц. Мірабу, що біжить

Секрети майстерності

Скульптури тварин виготовляються з різних матеріалів: дерева, металу, мармуру, кістки тощо. Скульптори-початківці найчастіше ліплять із пластиліну або глини.

Глина — це природний матеріал. Вона пластична, добре формується. Просушений виріб має достатню міцність, зберігає форму, легко фарбується різними видами фарб. Глину зберігають і в сухому, й у вологому вигляді. Якщо глина пересохла, то її заливають водою на 5-6 годин або на добу. Перед замішуванням воду зливають і вимішують глину, щоб вона легко відставала від рук.

Пластилін — це штучний матеріал, який виготовляють із глини, змішаної з воском і фарбувальними речовинами. На відміну від глини, пластилін не засихає, а завжди перебуває в пластичному стані. Він не боїться води, але за низьких температур стає твердим.

Для виготовлення дрібних деталей скульптори використовують стеки, різноманітні різці.

Для допитливих: з історії жанру

Топіарі — старовинне мистецтво декоративної стрижки дерев і кущів із метою надання їм форми тварин, птахів, людей тощо. Історія декоративної стрижки бере початок із садів Римської імперії. Один із підлеглих Цезаря здивував його химерно підстриженим деревцем. Після цього й інші садівники стали створювати різні фігури для прикрашання садів і парків. Поступово ця традиція поширилася по всій Європі. Сьогодні фігури з дерев і чагарників, зокрема й із зображеннями фантастичних істот, з успіхом використовуються в ландшафтній архітектурі для надання ділянці оригінальності.

Декоративні композиції в анімалістичному жанрі

Намалюйте ескіз фриза для рельєфної композиції із зображенням екзотичної тваринки — «Кенгуру» (кольорові олівці). Продумайте, де можна використати цю композицію в оформленні зоопарку, музею природи, живого куточка в школі.

  • 1. Якими матеріалами й інструментами користується скульптор?
  • 2. Наведіть приклади застосування анімалістичного жанру в монументальній, станковій і декоративній скульптурі.
  • 3. Підготуйте віртуальну екскурсію для молодших школярів, присвячену образам тварин у парковій скульптурі.
  • 4. Самостійний пошук. Дослідіть творчість майстрів українського мистецтва, які захоплювалися зображенням тварин.
  • 5. Мистецький проект. Орієнтовні теми: «Образи тварин у мистецтві української народної іграшки», «Незвичайні скульптури тварин», «Тварини у дрібній пластиці».

16. КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЖАНРИ: СЮЇТА

Нерідко композитори створюють сюїти, які складаються з багатьох частин — п’єс, що, як правило, пов’язані за змістом спільною програмою чи єдиною темою. Найчастіше частини сюїти дуже відрізняються одна від одної, будуються за контрастом. Наприклад, одна частина може бути написана в жанрі танцю, інша — в пісенному жанрі; одна із частин може бути мінорною (сумною, тужливою, жалісною), а інша — мажорною (веселою, радісною, бадьорою). У цьому полягає головна відмінність сюїти від інших жанрів інструментальної музики (сонати, симфонії, концерту), де кожна наступна частина доповнює і продовжує попередню, а переходи між ними — плавні, ледь помітні.

Пригадайте, які твори в жанрі сюїти ви слухали. Назвіть частини сюїти «Карнавал тварин».

Для допитливих: з історії жанру

Жанр сюїти зародився в XVI ст. Спочатку сюїти складалися тільки з чотирьох частин — старовинних танців: алеманди, куранти, сарабанди і жиги. Із часом до складу сюїти почали додавати й інші елементи, переважно танці (менует, гавот), арію (невелику п’єсу наспівного характеру) та інші.

Незважаючи на самостійність кожної частини, сюїта сприймалася як єдиний музичний твір, адже всі її частини об’єднувалися тональністю. Не менше значення має й розташування танців: помірні й повільні чергуються зі швидкими.

Сюїти писали для різних інструментів та ансамблів. Наприклад, у Йоганна Себастіана Баха є клавірні сюїти, сюїти для віолончелі або скрипки — соло, для клавіру і скрипки, для оркестру.

Найвідомішим музичним твором, що присвячений тваринам, є сюїта «Карнавал тварин» французького композитора Шарля Каміля Сен-Санса.

Вважається, що персонажі цього музичного карнавалу, окрім лебедя, зображені в жартівливому, а часом навіть і карикатурно-сатиричному вигляді. Причому в деяких випадках композитор мав на увазі не стільки власне тварин, скільки людські характери, які вони уособлюють.

Сюїта написана для камерного ансамблю і складається із чотирнадцяти частин, більшість з яких — різноманітні образи тваринного світу — ніжні, величні, поважні, кумедні, метушливі тощо.

Сцена з вистави «Карнавал тварин» у Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва

Зміст сюїти «Карнавал тварин»

«Вступ і Королівський марш лева» (фортепіано). Після невеликого вступу починається марш, у якому звучать фанфари, і грубуваті ходи, що імітують гарчання лева.

«Кури та півні» (кларнет, скрипки, альт, фортепіано) — настирливо повторювані звуки імітують квоктання курей, перемежовуються з мотивом півнячого кукурікання.

«Антилопи» (два фортепіано) — швидкі пасажі передають рух антилоп.

«Черепахи» (струнні і два фортепіано) — танець канкан у повільному темпі. «Слон» (контрабас і два фортепіано) — вальсоподібна мелодія звучить у низькому регістрі контрабаса, зображуючи слона, який танцює.

«Кенгуру» (два фортепіано) — гострі стакатні звучання з форшлагами зображують стрибки кенгуру.

«Акваріум» (флейта, скляна гармоніка (у наш час її партія виконується на дзвіночках або челесті), струнні, фортепіано) — звучання флейти, що грає мелодію, відтіняється «бульботінням» скляної гармоніки і глісандо фортепіано, створюючи «картину» води в акваріумі.

«Персонажі з довгими вухами» (скрипки) — чергування дуже високих і дуже низьких звуків, що ніби передають крик віслюка.

«Зозуля в хащі лісу» (кларнет і два фортепіано) — на тлі розмірених акордів у фортепіано, що зображують ліс, кларнет (який, згідно з вказівкою автора, розміщується за лаштунками) періодично грає два звуки, подібні до кування зозулі.

«Пташник» (флейта, струнні і два фортепіано) — на тлі «шелестіння» струнних флейта грає мелодію з трелями і стрибками, імітуючи пташиний спів.

«Піаністи» (два фортепіано, струнні) — звучать гами і вправи. Ця частина без перерви переходить у наступну.

Партитура сюїти «Карнавал тварин»

«Скам’янілі» (кларнет, ксилофон, два фортепіано і струнні) — Ш.-К. Сен-Санс цитує власну симфонічну поему «Танець смерті», дитячі пісеньки «Ah! Vous dirai-je, maman» і «Au clair de la lune», а також каватину Розіни з опери Дж. Россіні «Севільський цирульник».

«Лебідь» (віолончель і два фортепіано) — співуча мелодія віолончелі зображує плавний рух лебедя по поверхні води, а варіації у фортепіано — бризки та хвильки на ній.

«Фінал» — виконує весь ансамбль. Весела і легка головна тема перемежовується мотивами з попередніх частин.

Шарль Каміль Сен-Санс. Сюїта «Карнавал тварин» (п’єси за вибором).

Поміркуйте, чи допомагає тембр інструмента створити відповідний музичний образ. Поясніть. Які ще засоби музичної виразності є провідними в кожній із прослуханих частин сюїти? Наведіть приклади.

Портрет митця

Олександр Кручина. Портрет Ш.-К. Сен-Санса

Шарль Каміль СЕН-САНС (1835—1921) — французький композитор, органіст, піаніст, диригент. Писав музику в різних жанрах: симфонії, опери, балети, кантати, ораторії, інструментальні твори, духовну музику.

Сен-Санс закінчив Паризьку консерваторію, працював церковним органістом, концертував як піаніст і диригент у багатьох країнах світу.

Композитор був надзвичайно талановитою людиною і водночас великим жартівником. Сюїту «Карнавал тварин» композитор ніколи не розцінював серйозно, вважав її жартівливою і називав «великою зоологічною фантазією». Дбаючи про репутацію «французького Бетховена», а саме так казали про нього сучасники, Сен-Санс категорично заборонив публічне виконання твору, дозволивши опублікувати його лише після своєї смерті, що і було зроблено в 1922 р. Знаменита п’єса із сюїти — «Лебідь», завдяки майстерності постановника Михайла Фокіна та виконавиці Анни Павлової, здобула безсмертя на балетній сцені.

Лебідь, що вмирає, у виконанні Анни Павлової (світлини 1916 року)

МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Сюїта (від франц. — ряд, чергування, послідовність) — жанр інструментальної музики, музичний твір, що складається із самостійних контрастних частин, об’єднаних спільним художнім задумом або програмою.

  • 1. Як музика може створювати образи тварин?
  • 2. Доведіть, що «Карнавал тварин» Ш.-К. Сен-Санса — сюїта. Які ознаки жанру сюїти простежуються в цьому творі?
  • 3. Пригадайте, що таке «карнавал». Які карнавали існують?
  • 4. У вільний час перегляньте анімаційні фільми, створені за музикою сюїти. Чи подобаються вам музичні мультфільми? Чим саме?
  • 5. Колективна робота. До запропонованих віршів створіть вокальний або театральний «Карнавал тварин» (придумайте мелодії або театральні етюди відповідно до змісту віршів).

Я, маленьке кенгуру,

Скачу вправно, тру-ру-ру.

У Австралії живу

І жую смачну траву.

Леся Космовська

Котик вибіг за ворота,

А на вулиці — зима!

Білий сніг і білий котик —

І кота немов нема!

Лиш на кінчику хвоста

Видно плямку у кота.

Володимир Бондаренко

Спав ведмедик до весни

Біля стовбура сосни.

Наче ковдра, білий сніг

Укривав його барліг.

Світлана та Юрій Ходоси

По дорозі зайчик скаче,

Сніг глибокий, зайчик плаче,

Змерз він дуже, і тремтить,

І не знає, що робить.

Де спочити, де присісти

Щось поїсти?

Треба швидше у лісочок,

Де стоїть старий пеньочок.

Сніг лапками розгрібати

І корінці там шукати.

Аби кори трохи згризти...

Ой, як хоче зайчик їсти!

Катерина Перелісна

Танцювали зайчики у гайку,

На сніжку біленькому,

на сніжку.

Вибивали лапками гопака,

Хоч мела хурделиця,

ще й яка.

Гарно побігайчики

Стриб та скік —

Зустрічали зайчики Новий рік.

Леонід Куліш-Зіньків

17. АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР У ГРАФІЦІ

Зображення тварин нерідко можна побачити у творах мистецтва графіки: на сторінках книжок, газет і журналів, плакатах, марках, календарях, етикетках товарів тощо.

В анімалістичному жанрі працювали художники-графіки різних епох і країн, зокрема, Альбрехт Дюрер. Ци Бай-ші. Василь Ватагін, Яків Гніздовський та ін.

1 — Ци Бай-ші. Креветки; 2 — Василь Ватагін. Тигр; 3 — Альбрехт Дюрер. Носоріг; 4 — Ян Макартур. Метелик

За ілюстраціями пригадайте і назвіть основні засоби художньої виразності графіки. Порівняйте форму тварин, характер ліній.

Портрет митця

Фото Міри Гніздовської

Яків Якович ГНІЗДОВСЬКИЙ (1915—1985) — український і американський художник-графік, скульптор, кераміст, мистецтвознавець. Народився в селі Пилипче Борщівського повіту на Галичині. Навчався в гімназії й духовній семінарії у Львові, мистецьких академіях Варшави та Загреба, жив у Мюнхені, Парижі, США. З успіхом проходили його численні виставки в Африці та на Близькому Сході, в Англії, Німеччині, Чехії, Японії. Його дереворізи стали темою окремого документального фільму «Вівці в дереві», який отримав нагороду на кінофестивалі в Нью-Йорку.

Природа, світ тварин — ось основні теми його картин, скульптур. Графічним роботам майстра притаманні майже ювелірні лінії рисунка, продуманість кожного елемента композиції, лаконізм і виразність образів.

Для допитливих: з історії жанру

Альбрехт Дюрер. Заєць

Одного разу, прогулюючись лісом, Дюрер підібрав крихітне зайченя. Звір оселився в будинку видатного німецького художника-графіка, і він вирішив його намалювати. Живописець «усадовив» свою полохливу модель на стільці біля вікна. Проте далеко не відразу Дюреру вдалося почати писати картину, тому що заєць тікав геть при будь-якому підозрілому шерехтінні. Художникові так і не вдалося повністю перемогти недовірливість звіра. Але, напевно, це і краще, адже заєць на картині виглядає, мов живий. А до його пухнастого хутра навіть хочеться ніжно доторкнутися.

Нерідко образи тварин ми можемо спостерігати у творах книжкової графіки, зокрема ілюстраціях до казок і байок.

Пригадайте, що таке книжкова ілюстрація, заставка, буквиця. До якого виду образотворчого мистецтва вони належать?

У народних казках тварин часто «олюднюють», тобто наділяють людськими рисами, навіть зображують у костюмах. Художники-ілюстратори відтворюють основні моменти змісту літературного твору, передають зовнішність і настрій головних персонажів. «Портрети» казкових звірів допомагають краще уявити їхні характери, адже головне в цих ілюстраціях — не зовнішня «подібність», а яскравий образ, який влучно передає істотні й найприкметніші риси кожного героя.

Австралійський письменник, ілюстратор і дизайнер Луіс Еліот створив образи тварин з різних країн і континентів. Він використав невичерпні можливості художньої виразності лінії, щоб кожна з тварин виглядала оригінальною і неповторною.

Вікторія Ковальчук. Ілюстрація до книжки Дмитра Павличка «Пригоди кота Мартина»

Тварини Луіса Еліота

Роздивіться і проаналізуйте композицію кожного твору, форму тварин, характер ліній. Якими прийомами стилізації користується художник? Як змінює природне середовище персонажів відповідно до країни?

Намалюйте улюблену домашню тваринку «Мій вірний друг», використовуючи один із засобів художньої виразності графіки (графічні матеріали за вибором).

МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Ілюстрація — це малюнок у книжці, що передає зміст літературного твору, настрій героїв.

  • 1. Якими графічними матеріалами користуються художники-графіки?
  • 2. Поміркуйте, чим відрізняються зображення тварин у художній і науково-популярній літературі.
  • 3. Поспостерігайте, де можна зустріти графічні зображення тварин у сучасному житті.
  • 4. Рольова гра «Анімалістичний образ». Імітуйте по черзі пластику рухів і поз різних тварин так, щоб однокласники змогли відгадати, хто це (наприклад, кішка, мавпа, журавель, ведмідь тощо).
  • 5. Мистецький проект «Образи тварин у книжковій графіці». Проаналізуйте ілюстрації до ваших улюблених казок про тварин. Оберіть художника-ілюстратора, манера якого вам найбільше запам’яталась.

17. КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЖАНРИ: СОНАТА

Анімалістичні образи втілюються в музиці різних камерно-інструментальних жанрів: від п’єс-мініатюр до творів великої форми — сонат. Деякі композитори, як і деякі художники, «малюючи» музичні портрети тварин, ставилися до цього з гумором. Наприклад, Ігор Стравінський створив «Циркову польку для Молодого Слона», Клод Дебюссі — «Колискову слоника». А соната італійського композитора Доменіко Скарлатті соль мінор відома як «Котяча фуга».

Володимир Куш. Африканська соната

За легендою композитор записав мелодію твору «з лап» свого кота, який полюбляв «прогулянки» клавіатурою.

Інструментальна музика здавна супроводжувала наше повсякдення, дозвілля, відображаючи світ навколо нас. Деякі інструментальні твори мають конкретну назву — це програмні твори, зміст яких нам підказує автор. Інші — непрограмні — безсловесної підказки зрозумілі й цікаві. Адже музика звертається насамперед до людського серця, глибоких почуттів, нашої душі. Вона дає змогу насолоджуватися красою, незалежно від того, чи є у творі конкретний зміст — картини природи чи портрети людей, героїчна боротьба чи народне свято. Слухаючи музику, ми разом з нею переживаємо, страждаємо, радіємо, сумуємо.

Найцікавіше в непрограмній музиці те, що вона здатна викликати в кожного слухача свої власні переживання, які вільно народжуються під враженням від почутого. Кожен шукає в музиці щось особисте й переносить у власний світ думок, ідей, емоцій.

Непрограмна музика — це твори, характеристика яких визначається назвою жанру, як-от, балада, прелюдія, елегія тощо.

Наведіть приклади непрограмних музичних творів різних жанрів.

Для допитливих: з історії жанру

Слово «соната» виникло дуже давно й означало в ті далекі часи будь-яку інструментальну музику. Потім термін набув іншого значення, а самі сонати розділилися на два види: церковні, які звучали на богослужіннях, і камерні, котрі виконувалися на концертах одним або двома музикантами-інструменталістами.

Соната в сучасному розумінні — як камерно-інструментальний жанр циклічної форми — сформувалася у творчості композиторів-класиків: Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетховена.

В українській музиці перші зразки сонат створили Максим Березовський (соната для скрипки і чембало) та Дмитро Бортнянський (клавірні сонати).

У чому ж полягають особливості жанру і форми сонати? Соната — музичний жанр, який за будовою складається переважно з трьох частин (інколи — чотирьох або ін.). Крайні частини зазвичай виконуються у швидкому темпі, а середня — в повільному. Відповідно вони різняться і характером музики. Отже, основний принцип побудови циклу — контраст протиставлення частин і окремих музичних тем. Кожна частина має свої особливості, але разом вони створюють велику гармонійну композицію — сонатний цикл. Тобто для жанру сонати важливим є наскрізний розвиток музики і в окремих частинах, і загалом у межах циклу.

Такі особливості сонати дають змогу відображати в музиці різні грані людського життя, зокрема драматичні події, а не лише певні емоційні стани, як у п’єсах-мініатюрах. Ймовірно, саме тому для багатьох композиторів, особливо класиків Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Л. Бетховена, соната стала улюбленим жанром, у якому вони могли втілювати свої музичні задуми.

Побудова і драматургія сонатного циклу

Дмитро Бортнянський. Соната для фортепіано до мажор.

Охарактеризуйте музику кожної частини сонати. Які види музичного розвитку використовує композитор? Порівняйте музику сонати Д. Бортнянського з циклом картин М. Чюрльоніса.

Миколаюс Чюрльоніс. Соната Сонця

Алегро

Анданте

Скерцо

Фінал

ЗАЙЦІ ТА ВЕДМІДЬ

Музика і слова Ф. Фінкльштейна

Український текст М. Познанської

Темним лісом зайчик біг

Та й натрапив на барліг.

Бачить зайчик — спить ведмідь:

— Гей, зайці, сюди ходіть!

Це почув ведмідь —

І давай ревіть:

— Хто посмів мене будить?

Зараз по сліду я того знайду

І в барліг свій поверну.

Бідний зайчик затремтів,

Спершу він втікать хотів,

Та злякався — і не зміг,

Заховався весь у сніг.

А ведмідь іде,

По снігу бреде:

Зайчика от-от знайде.

Тут ведмідь блукав, поки з ніг не впав...

Тут ведмідь і задрімав.

Зайчики як зарегочуть,

Зав’язали звірю очі,

Почали йому кричать:

— Спробуй нас тепер спіймать!

МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Соната — жанр камерно-інструментальної музики, твір циклічної форми, що складається переважно з трьох контрастних частин.

  • 1. Які ознаки притаманні жанру «соната»?
  • 2. Доведіть, що соната — це камерно-інструментальний твір циклічної форми.
  • 3. Поміркуйте, чим жанр сонати відрізняється від інструментальних і вокальних циклів, які ви слухали (наприклад, «Пори року», «Карнавал тварин», «Прекрасна мірошниця» тощо).
  • 4. Самостійний пошук. Дослідіть, при виконанні якої знаменитої фортепіанній сонати Л. ван Бетховена український композитор М. Леонтович намагався використати засоби кольоромузики.
  • 5. Мистецький проект. Підготуйте музично-художню презентацію «Сонати Миколаюса Чюрльоніса».

18. АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР У ЖИВОПИСІ

Образи тварин — такі різноманітні за розмірами, формами, кольорами — захоплюють, дивують, заворожують, примушують художників-анімалістів постійно самовдосконалюватися. Вони завжди намагалися не тільки зобразити тварину реалістично, передати її зовнішню схожість із натурою (для цього вивчали її анатомію), а й пізнати всю складність її характеру. Спостережлива людина помітить і впевненість мужнього лева, і «благородність» вірного собаки, і гордовитість степового орла.

Анімалістичний жанр живопису, завдяки багатству кольорів і відтінків, дає можливість художнику передати особливості середовища, у якому існує та чи інша тварина.

Які образи втілено в анімалістичних творах?

1 — Мельхіор де Гондекутер. Птахи; 2 — Киріак Костанді. Гуси; 3 — Валерій Франчук. Небесні гони

Проаналізуйте живописні твори анімалістичного жанру. Охарактеризуйте кольорову гаму картин. У яких творах застосовано прийоми контрасту, а в яких — нюансу?

Портрет митця

З глибоким почуттям поваги й любові дивлюсь я на тваринний світ. Зневажати таке ставлення може лише той, хто не знайомий із цим світом, не звертав уваги на нього.

Василь Ватагін

Василь Олексійович ВАТАГІН (1883—1969) — відомий російський художник-анімаліст, скульптор, учений-зоолог, дійсний член Академії мистецтв. Він створив понад 400 живописних, а також близько 100 скульптурних робіт, присвячених тваринам.

Після навчання в університеті художник здійснив кілька поїздок до зоологічних садів Західної Європи, відвідав Середню Азію, Індію, Північ Росії, де виконав велику кількість начерків тварин і птахів, які в подальшому стали незамінними помічниками в роботі над зоологічними ілюстраціями, у станковому живописі, книжковій ілюстрації, скульптурі.

Порівняйте ілюстрації різних художників до твору «Мауглі» Р. Кіплінга.

Ілюстрація Роберта Інгпена

Ілюстрація Василя Ватагіна

Особливої уваги заслуговують художники-анімалісти, що працюють в анімації, вдихаючи життя в різнопланові образи мультиплікаційних героїв.

Пригадайте образи героїв ваших улюблених мультфільмів. Спробуйте визначити особливості зображення тварин в анімації.

Кадри з мультфільмів «38 попуг» і «Жив-був пес»

Подібно до тричастинної форми в музичному мистецтві, в образотворчому існують триптихи. Зазвичай художник продумує єдину композицію, яка складається з трьох відносно самостійних частин, об’єднаних спільним задумом.

Микола Мишуков. Триптих «Олені»

Проаналізуйте частини триптиху, поясніть особливості його композиції. Вона статична чи динамічна? Придумайте міні-розповідь за сюжетом.

Намалюйте оленя (гуаш або акварель). Намагайтеся створити образ шляхетної і гордої тварини. Передайте плановість при зображенні в композиції.

МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Триптих — твір живопису, графіки, рідше скульптури (рельєф), який складається із трьох частин, поєднаних спільною тематикою.

  • 1. Наведіть приклади застосування анімалістичного жанру в живописі.
  • 2. Як за допомогою кольору художники-анімалісти досягають реалістичності в зображенні тварин та середовища їхнього існування?
  • 3. Самостійний пошук. Дослідіть особливості зображення тварин у мистецтві художньої фотографії та порівняйте їх із живописними анімалістичними образами.
  • 4. Створіть тематичні колекції з творів різних видів мистецтва на тему «Образи тварин» (доберіть музичні твори до картин анімалістичного жанру, і навпаки — картини до прослуханих музичних творів).
  • 5. Мистецький проект. Підготуйте комп’ютерну презентацію «Моя улюблена тварина в різних видах мистецтва».

18. КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЖАНРИ: ВАРІАЦІЇ, РОНДО

Світ музичного мистецтва нас постійно захоплює, дивує, вражає. Музика, не маючи кольорів, без допомоги слів здатна виражати найпотаємніші почуття або різноманітні характери й настрої. Інколи вона може «зображати» — імітувати спів птахів, звуки й рухи звірів, а іноді — й переносити нас у далекі світи, знайомити з різними культурами.

Наприклад, широковідомий «Турецький марш» В.-А. Моцарта. Композитор створив цей твір у стилі традиційної оркестрової турецької військової музики, тобто здійснив стилізацію — наслідування рис, характерних для музики певного народу. У даному випадку — маршу яничар (турецьких піхотинців). Але, коли ми його слухаємо, то нам, європейцям, незрозуміло, чому це — марш. Адже під таку музику можна робити все, що завгодно, але тільки не марширувати по плацу. І справді, яничари ніколи під музику строєм не ходили. Музика звучала перед боєм, під час бою і після бою, щоб відсвяткувати перемогу, а також під час урочистих заходів.

Петро Фролов. Турецький марш стукотить дахами

«Турецький марш» В.-А. Моцарта — це третя частина його Сонати ля мажор для фортепіано, що має авторську назву «Rondo alia turca». Отже, зрозуміло, що частина написана у формі рондо. Ця музична форма передбачає такий тип композиції, у якій головна тема — рефрен — звучить неодноразово (не менше трьох разів). Рефрен чергується з кількома епізодами, що різняться один від одного. Походження цієї форми пов’язано з традицією народної пісні, у якій мелодія заспіву зазнає змін, а мелодія приспіву залишається незмінною.

Композитори використовують форму рондо не лише як частину циклічної форми, зокрема сонати, а також як самостійний жанр музики, зазвичай інструментальної.

Рондо часто пишуться в рухливому темпі, мають чіткий ритм і світлий, бадьорий характер тем.

Варіаційна форма також побудована на зіставленні частин, але, на відміну від форми рондо, у варіаціях спочатку звучить основна тема, а потім — її ж видозміни, а не контрастні епізоди, побудовані на інших темах. Прийоми варіювання можуть бути різноманітні: розвиток мелодії, її гармонічне і фактурне збагачення, зіставлення звучання теми в різних регістрах, динамічні, ладові, темпові, ритмічні зміни тощо.

Варіації, як і рондо, бувають і самостійним музичним твором, і частиною циклу. Наприклад, у формі варіацій В.-А. Моцарт написав першу частину Сонати ля мажор для фортепіано. Нерідко композитори створюють варіації на народні темп, а також популярні темп з творів інших митців.

Вольфганг Амадей Моцарт. Соната для фортепіано ля мажор №11.

Це програмна чи непрограмна музика? Порівняйте форму різних частин сонати. Поміркуйте, чому ця соната стала одним із найвідоміших творів композитора.

МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Рефрен (від франц. — приспів) — у формах рондо і рондо-сонати — розділ, який чергується кілька разів з основною темою.

Рондо (від франц. — коло, рух колом) — музична форма, у якій неодноразово (тричі або більше) проводиться головна тема твору — рефрен, що чергується з епізодами.

  • 1. Порівняйте програмну та непрограмну музику.
  • 2. Наведіть приклади інструментальних жанрів непрограмної музики.
  • 3. Поясніть власне розуміння явища стилізації в музичному й образотворчому мистецтві.
  • 4. Самостійний пошук. Використовуючи інтернет-джерела, послухайте Сонату № 11 В.-А. Моцарта в різних інтерпретаціях, зокрема в мультфільмах.
  • 5. Творче завдання. Створіть вокальне рондо «Зима».

buymeacoffee