Мистецтво. 6 клас. Масол
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Від камерного портрета до камерної музики
4. ПАРАДНИЙ І КАМЕРНИЙ ПОРТРЕТИ
За характером зображення в усіх видах образотворчого мистецтва виділяють дві основні групи портретів: парадні та камерні.
Які портрети знатних осіб — королів чи принцес, полководців чи гетьманів — вам доводилося бачити у книжках, картинних галереях чи художніх музеях? Чим ці зображення відрізнялися від камерних портретів?
Карл Брюллов. Портрет графині Юлії Павлівни Самойловой, яка залишає бал разом із прийомною дочкою
Призначення парадного портрета — прославляти особу, її бойові подвиги, засвідчити знатність походження, високе соціальне становище, достаток. Як правило, це — монархи, знатні вельможі, видатні особистості, полководці. Тому ці портрети урочисті, святкові, помпезні, статичні. Вони зазвичай показують людину на повний зріст (стоячи, сидячи або верхи на коні), нерідко в інтер’єрі чи на тлі мальовничого краєвиду, архітектурних споруд. У парадному портреті ми бачимо чоловіків, жінок і навіть дітей у підкреслено театральних позах і з досить пишним антуражем (колони, драпірування, святковий одяг, регалії, коштовності тощо). Тобто важливу роль у парадних портретах відіграють майстерно виконані деталі. Проте навіть на таких офіційних портретах, де основним була персона, великі художники схоплювали важливі риси характеру людини.
Коли метою митця є насамперед відтворення внутрішнього світу людини, він звертається до жанру камерного портрета. Адже саме в ньому більше можливостей приділити увагу емоційному стану та настрою людини, її душевним поривам, почуттям.
Найбільше можливостей для створення камерного образу людини, відображення її зовнішності й характеру надає живопис. Для живописного камерного портрета (найчастіше погрудного) художник добирає потрібний колорит. Щоб не відволікати увагу глядача від головного — обличчя людини, та краще виявити її особистість, тло картини часто залишають нейтральним. Для підкреслення професійних інтересів, захоплень людини додають деталі інтер’єру.
За ілюстраціями визначте характерні ознаки парадних і камерних портретів.
1 — Невідомий художник XVII ст. Парадний портрет Богдана Хмельницького; 2 — Олександр Мурашко. Дівчина з таксою; 3 — Володимир Боровиковський. Портрет М. І. Лопухіної; 4 — Дієго Веласкес. Кінний портрет Бальтазара Карлоса
Цілу галерею портретів своїх сучасників створив Володимир Боровиковський. У камерних портретах він намагався втілити ідеал жіночої краси, одухотвореність і поетичність натури, здатної на глибокі переживання. У величних парадних портретах відомих діячів художник передає їхні характери.
Портрет митця
Іван Бугаєвський-Благодатний. Портрет Володимира Боровиковського
Володимир Лукич БОРОВИКОВСЬКИЙ (1757—1825) — український і російський живописець, портретист, іконописець. Народився в місті Миргороді на Полтавщині. Навчався малювати спочатку в батька, майстра-іконописця. Удосконалював свою майстерність у Петербурзі під керівництвом австрійського живописця І. Б. Лампі. Користувався професійними порадами земляка — художника-портретиста Д. Г. Левицького. Був удостоєний звання академіка. Жив самотньо, віддаючи перевагу творчості, а не світському життю. В останні роки заснував приватну художню школу.
«Фігура людини — найдосконаліше творіння Всесвіту», — говорив видатний митець Леонардо да Вінчі. Проте люди, маючи спільну будову, дуже різняться пропорційними особливостями, індивідуальними й віковими якостями тощо. Складність у зображенні фігури портретованого полягає ще й у тому, що кожна людина може здійснювати велику кількість різноманітних рухів і поз.
Дотримуючись пропорций фігури людини та використовуючи прості геометричні фігури (кола, прямокутники, трапеції), виконайте аплікацію за мотивами вокального циклу Ф. Шуберта «Прекрасна мірошниця».
Мистецькі поради
1. Варто пам’ятати, що пропорції фігури людей різного віку не однакові. Довжина голови підлітка 10-12 років укладається в постаті 6 разів, а довжина голови дорослої людини становить 1/7 (а у високих — 1/8) її зросту.
2. Основні пропорційні співвідношення окремих частин фігури майже однакові для всіх людей:
- довжина тулуба разом із головою дорівнює довжині ніг;
- довжина ступні людини приблизно дорівнює висоті голови;
- лікоть перебуває на рівні талії, він умовно є серединою руки, а коліно — серединою ноги;
- відстань між простягнутими в різні боки руками приблизно дорівнює висоті постаті людини.
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Камерний портрет — різновид жанру портрета, який відтворює внутрішній світ людини, її настрої, почуття.
Парадний портрет — різновид жанру портрета, який створюють із представницькою метою або для звеличування зображеної особи.
- 1. Порівняйте на конкретних прикладах особливості зображення людини в камерному і парадному портретах.
- 2. Поцікавтеся, які портрети переважають у вашому родинному фотоальбомі — камерні чи парадні.
- 3. Творче завдання. Поміркуйте, які музичні жанри споріднені за настроями з камерними й парадними портретами. Доберіть музичні твори, які можна використати як тло для глибшого сприймання портретів, розміщених на с. 32-33 підручника.
- 4. Які основні пропорції фігури людини? Поміркуйте, для чого художнику потрібно вивчати і знати пропорції фігури людини.
- 5. Самостійний пошук. Дослідіть пропорції фігури людини, спостерігаючи за особливостями представників своєї родини (дітей, дорослих).
Від камерного портрета до камерної музики
4. КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ: ЧАРІВНІ МЕЛОДІЇ РОМАНСІВ, СЕРЕНАД
Відповідно до літературного змісту вокальні твори можуть бути ліричні, тобто розкривати почуття й переживання героїв, комічні, у сюжетах яких когось або щось висміюють, епічні, основою яких є оповіді про події минулого, і нарешті, — драматичні, що розкривають певний конфлікт.
Одним із поширених жанрів музичної лірики є романс — твір для голосу з інструментом. Романс дуже подібний до пісні, але, на відміну від неї, його не співають хором і не виконують без інструментального супроводу. Романсові мелодії бувають не тільки наспівного характеру, але й декламаційного. Романс став улюбленим жанром багатьох композиторів, тому що в ньому можна відобразити внутрішній світ людини в усьому його розмаїтті, втілити широку палітру людських емоцій, глибоких почуттів.
Існують жанрові різновиди романсу — серенада, баркарола, елегія. Ці жанри з вокальної музики перейшли в інструментальну: виникли п’єси для фортепіано, скрипки, гітари тощо.
Для допитливих: з історії жанру
Жанр романсу розвинувся з пісні, яку виконували народною («романською») мовою на противагу поширеним у ті часи релігійним гімнам, що їх співали латиною. Термін «романс» виник в Іспанії понад шість століть тому (у XV ст.). Згодом романси, якими стали називати пісні про кохання, поширилися різними країнами Європи.
Серенада зародилася під синім небом сонячних країн Італії та Іспанії. Вечорами їх наспівували під вікнами красунь, акомпануючи на гітарі чи мандоліні. Подібно до романсу, вони втілюють переважно ліричні образи. Закоханий лицар сам складав вірші, у яких оспівував даму серця. Згодом серенадами стали називати оркестрові сюїти, котрі виконувалися просто неба. Найвідоміші твори цього жанру — вокальна серенада Ф. Шуберта, струнні серенади В.-А. Моцарта, П. Чайковського. Часи лицарів минули, а серенади продовжують зачаровувати своїми ніжними мелодіями.
Антуан Ватто. Серенада
Що може бути романтичнішим за подорож у гондолі під музику баркароли? Цей вокальний жанр народився в італійському місті Венеції, де вулицями їздять не в автомобілях, а пересуваються на гондолах. Мелодії баркарол плавні, наспівні, їх своєрідний ритм ніби передає рівномірне погойдування човна на хвилях.
Елегія виникла як жанр ліричної поезії в Давній Греції. Згодом жанр став музичним втіленням вірша елегійного змісту в романсовій ліриці. Камерно-інструментальним елегіям притаманні задумливі, сумні настрої.
Михайло Глинка. Романс «Не щебечи, соловейку».
Яків Степовий. Серенада або Франц Шуберт. Серенада.
Жуль Массне. Елегія або Євген Станкович. Елегія.
Охарактеризуйте музику кожного твору, порівняйте їх. Доберіть відповідні слова-характеристики почуттів, утілених у різних жанрах.
Мистецька скарбничка
Баркарола (від італ. — човен) — поширена у Венеції наспівна пісня або інструментальна п’єса з характерним ритмічним малюнком, який створює відчуття колисання на воді.
Елегія (від грец. — жалоба, журба) — жанр камерної вокальної та інструментальної музики задумливого характеру з мотивами смутку.
Романс (ісп. від лат. — романською) — музично-поетичний твір ліричного змісту для голосу з інструментальним супроводом.
Серенада (від франц., ісп., італ. — вечір) — вечірня віншувальна пісня, яка виконується просто неба.
- 1. Які камерно-вокальні жанри ви знаєте?
- 2. Назвіть жанрові особливості романсу, серенади, баркароли, елегії.
- 3. Поміркуйте, чи можна створити «весняну» або «святкову елегію». У яких жанрах живопису можна краще втілити елегійні настрої?
- 4. Пригадайте «Баркаролу» П. Чайковського із циклу «Пори року», охарактеризуйте її мелодію, ритм. Чи можна авторську назву п’єси «Червень» замінити на «Грудень» чи «Лютий»? Чому? Аргументуйте відповідь.
- 5. Творче завдання. Наспівайте зімпровізовану мелодію на слова Грицька Бойка і придумайте такий ритмічний супровід, щоб створювалося враження погойдування на хвилях, як у баркаролах:
Пливе, пливе річкою зовсім новий
Саморобний човник мій паперовий,
Я очей із човника не спускаю,
Я іду по берегу і співаю:
— Пливи, пливи, човнику, за водою,
Подружися з хвилею голубою.
Амвросій Ждаха. Із серії листівок, присвячених українським народним пісням і романсам
5. ГРУПОВИЙ ПОРТРЕТ
Антоніс ван Дейк. Сімейний портрет
Якщо на картині зображено більш як дві особи, то її можна віднести до жанру групового портрета. Персонажів таких картин об’єднують родинні стосунки, спільна професійна діяльність або дозвілля, історична подія тощо. При розташуванні фігур людей на груповому портреті, зокрема, при виборі їхніх поз, важливо дотримуватися гармонії в композиції.
Малюючи груповий портрет, живописці часто зображували серед інших персонажів себе, як, наприклад: Антоніс ван Дейк, Дієго Веласкес.
Дієго Веласкес. Меніни
Розкажіть про те, що відбувається на картині. Роздивіться уважно всіх персонажів на передньому і дальньому планах, знайдіть зображення художника. Кого, на вашу думку, він малює? Подумайте, яка роль дзеркала на картині.
Анрі Матісс. Сімейний портрет
У «Сімейному портреті» Анpi Матісса, що нагадує скоріш побутову сцену, художник намалював дружину Амелі за вишиванням, дочку Маргеріт із книжкою та синів П’єра і Жана, які грають у шахи. І фігури, й обстановка кімнати представлені лаконічно, площинно, спрощено. Відомий майстер колориту домагається виразності твору завдяки сміливому поєднанню кольорів, які випромінюють особливу енергію. У зображенні спокійної «оази щастя» митець вірний своєму принципу: мистецтво повинно приносити людям радість.
Який настрій передає А. Матісс за допомогою насиченості кольорів?
Цікавим зразком групового портрета в мистецтві скульптури є пам’ятник «Тисячоліття Русі» в Новгороді, виконаний скульптором Михайлом Микешиним та ін., що його називають симфонією з бронзи. На нижньому горельєфі — портрети представників російської культури, з-поміж яких є українці: просвітитель князь Острозький, письменник Микола Гоголь і композитор Дмитро Бортнянський.
Проаналізуйте композицію групового портрета у скульптурі. Які варіанти розташування портретованих використовують митці?
Горельєф «Письменники і художники» на пам’ятнику «Тисячоліття Русі»
Реалістичний тип групового портрета започаткував Франс Халс. У своїх портретах стрільців художник зобразив сильних, енергійних людей, які брали активну участь у визвольній боротьбі проти іспанських завойовників і святкують перемогу. Урівноваженість композиції досягнуто вільним розташуванням фігур у різних позах, об’єднаних хвилею руху, що надає полотну динамічності.
Франс Халс. Груповий портрет стрільців гільдії Св. Адріана
Портрет митця
Франс Халс. Автопортрет
Франс ХАЛС (бл. 1580—1666) — голландський художник, основоположник голландського реалістичного портрета. Халс народився в Антверпені в родині ткача, потім переїхав у Харлем, де і прожив усе життя. Він був людиною веселої вдачі, добрим і товариським, здобув популярність як портретист Портрети живописця — найрізноманітніші за темами й образами. Він зображував дворян, бюргерів, військових, проповідників, ремісників, бродячих музикантів. Усі вони показані без прикрас у невимушених позах, з ніби миттєво схопленими жестами, мімікою, посмішками.
У старості художника спіткали злидні й самотність. Його портрети втратили колишню життєрадісність, їхній колорит став темнішим.
Колективна робота (у групах). Зліпіть груповий портрет (пластилін, глина). Орієнтовні теми: «Гуцули-трембітарі», «Рок-гурт», «Тріо».
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Композиція (від лат. — складання, упорядкування) — взаємозв’язок та узгодженість усіх елементів художнього твору.
- 1. Що нового ви дізналися про груповий портрет? Який із них вас найбільше зацікавив? Розкажіть про його жанрові особливості.
- 2. Яке значення композиції у груповому портреті? Поясність на прикладах.
- 3. Поцікавтеся, чи є у вашому рідному краї пам’ятники або меморіальні дошки відомим митцям. Розкажіть про них однокласникам.
- 4. Колективна робота (у групах). Створіть «живі сценки» за сюжетами представлених у підручнику групових портретів (за вибором).
- 5. Творче завдання. Створіть фотоколаж із світлин однокласників, продумайте різні варіанти композиції.
5. БАЛАД СУМНИХ МОТИВИ Й РАПСОДІЙ ПОРИВАННЯ
На відміну від переважно ліричних вокальних жанрів, таких як романс, елегія, баркарола, серенада, що мають наспівні мелодії, жанри рапсодії та балади найчастіше передають драматичні події в житті людини, епічні картини з життя народу. Саме тому вони потребують більше розгорнутих і вільних музичних форм, складнішого музично-інтонаційного розвитку основних мотивів і тем.
Для допитливих: з історії жанру
Балади спочатку танцювали під хоровий спів. Згодом поети починають писати вірші, називаючи їх баладами. Під впливом цих поетичних творів композитори створюють вокальні й інструментальні балади героїчного, інколи навіть трагічного характеру, нерідко з елементами фантастики.
Жанр рапсодії зародився у Стародавній Греції з декламації рапсода, що супроводжував свій спів інструментальним награванням.
Поширення рапсодії як самостійного інструментального жанру пов’язане з творчістю Ференца Ліста.
Володимир Івасюк. «Балада про мальви» у виконанні автора або Софії Ротару.
Ференц Ліст. Угорська рапсодія № 6 для фортепіано.
Порівняйте два варіанти виконання вокальної балади. Яка роль темпоритмічного розвитку в авторській трактовці музичного образу матері? Чи посилюють драматизм балади епізоди-вокалізи співачки?
Як фортепіанними засобами імітується декламаційний спів і віртуозні награвання на цимбалах угорського рапсода у творі Ф. Ліста?
Йозеф Данхаузер. Музичний вечір (за роялем — Ференц Ліст; зліва направо: стоять — Віктор Гюго, Нікколо Паганіні, Джакомо Россіні; сидять — Александр Дюма, Жорж Санд, Марі д’Агу)
Отже, інструментальні твори вокального походження, виникнення яких пов’язане з літературними жанрами-попередниками, мають важливу спільну властивість: вони здатні глибоко передавати різні емоційні стани і настрої людини. З огляду на це їх можна порівняти з творами живопису. Ліричні пісні, романси, елегії мають дещо спільне з камерним портретом або пейзажем, а віртуозні декламаційні рапсодії й балади — з парадним портретом.
Портрет митця
Анрі Леман. Портрет Ф. Ліста (фрагмент)
Ференц ЛІСТ (1811—1886) — угорський композитор, піаніст, педагог, диригент. Батько рано почав учити сина музики, співу. У вісім років хлопчик уперше виступив у публічному концерті. Юний музикант викликав сенсацію в багатьох європейських містах, де він гастролював.
Віртуозною грою видатного піаніста захоплювалися й у містах України (Києві, Чернівцях, Житомирі, Львові, Одесі, Миколаєві тощо). Під час гастролей у Києві в лютому 1847 р. композитор познайомився з Кароліною Вітгенштейн, близька дружба з якою тривала протягом усього подальшого життя. Перебуваючи в її маєтку на Поділлі, Ф. Ліст написав п’єси для фортепіано «Українська балада» і «Думка». У цих творах він використав теми українських народних пісень «Ой, не ходи, Грицю» та «Віють вітри, віють буйні».
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Балада (від італ. — танцювати) — жанр вокальної або інструментальної музики, лірико-епічний твір, зміст якого навіяний давніми легендами, часто насичений фантастичними образами.
Рапсодія (від грец. — епічна пісня, декламація) — жанр вокальної та інструментальної музики драматичного характеру з розгорнутою формою і вільним розвитком.
- 1. Коротко охарактеризуйте музичні жанри рапсодії та балади.
- 2. Поміркуйте, де виконуються камерно-вокальні твори в повсякденні. Чи актуальні вони сьогодні? Доведіть свою думку.
- 3. Визначте, який із камерних жанрів відповідає сумному настрою, який — лірико-мрійливому, а який — натхненно-енергійному.
- 4. У вільний час поцікавтеся, герої яких мультфільмів, кінофільмів співають романси, серенади та інші камерно-вокальні твори.
- 5. Творче завдання. Створіть мистецьку жанрово-тематичну колекцію «Осінні мотиви». Доберіть до неї свої улюблені поетичні, музичні і живописні твори.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України