Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Масляк

§ 8. Елементи змісту карти

Пригадайте, якими картами ви користувалися. Вони були різними за тематикою? Які основні відмінності у відображенні змісту цих карт ви побачили?

1. ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ IX ЗМІСТУ. Картографічне зображення на карті формує її зміст.

СЛОВНИК

Зміст карти — зображені на карті об'єкти та інформація про них.

Map contents — objects depicted on the map and information about them.

Карти відрізняються об’єктами, їхньою кількістю та обсягом інформації на них, тобто змістом. Зміст карти передає відомості про навколишній світ, про процеси, які відбуваються в ньому. Змістом можуть бути події, зміни стану об’єктів і явищ. Усі вони мають свої ознаки та властивості. Зміст формується окремими об’єктами або групами об’єктів, які мають назву елементи змісту. Наприклад, вулкан — це окремий об’єкт, рельєф регіону складається групою об’єктів (височини, низовини, плато). Деякі з елементів змісту ми можемо бачити в реальності — річку, озеро, будинок, дерево тощо. І є такі, яких ми безпосередньо не спостерігаємо — геологічна будова, корисні копалини. Часто вони є результатом обчислень або спостережень (наприклад, температура повітря, кількість опадів, родючість ґрунтів). Елементами змісту можуть бути об’єкти і властивості, яких не існує в реальності, наприклад, фізико-географічне районування, густота населення. Зміст визначається тематикою карти та її призначенням.

Мал. 1. Приклади об'єктів картографування за характером поширення.

2. ОБ'ЄКТИ ТА ПОКАЗНИКИ КАРТОГРАФУВАННЯ. Елементи змісту карти, які картограф подає на карті, називаються об’єктами картографування.

За характером поширення на території, що картографується, розрізняють об’єкти: точкові, лінійні та площинні (мал. 1).

Точкові об’єкти мають невеликі розміри та розміщуються в конкретних точках простору. Це водні джерела, вулкани, окремі дерева, колодязі, позначки висот тощо. Точковими є також об’єкти, у яких на дрібних масштабах не відображається площа. Наприклад, населені пункти показані пунсонами. У лінійних об’єктів ширина не відображається в масштабі карти, тому на картах показують тільки їхню довжину. Лінійні об’єкти, як правило, мають велику протяжність, наприклад, річки, шляхи сполучення. Лініями передають і уявні об’єкти — кордони, атмосферні фронти, фізико-географічні межі. Площинні об’єкти поширені по території. Вони можуть мати обмежену площу, наприклад, озера, льодовики, пустелі. Є об’єкти суцільного поширення, такі як рельєф, клімат, ґрунт. Кожен із них має відмінні ознаки, за якими їх розрізняють. Такі ознаки формують показники картографування та умовні позначення.

СЛОВНИК

Об'єкт картографування — представлені на карті об'єкти та явища різного просторового поширення.

Object mapping — objects and phenomena of different spatial distribution represented on the map.

Показники картографування — ознаки, за якими на карті подається об'єкт картографування або його складові.

Mapping metrics are the characteristics by which a mapping object or its components are represented on a map.

Умовні позначення — змістові символи для позначення на карті об'єктів та їхніх характеристик.

Symbols are semantic symbols used to indicate objects and their characteristics on a map.

Показники картографування бувають якісними та кількісними. Якісні показники відображають характерні риси, сутність об’єкта. Наприклад, течії холодні й теплі, ґрунти сірі й опідзолені. Кількісні показники передають масу, міру, висоту об’єктів тощо, наприклад, кількість населення, висота вулкана, кількість опадів. Показники записуються в легенді як назви об’єктів або явищ (мал. 2). Умовні позначення створюються різними зображувальними засобами, такими як колір, штрихи, точки, лінії.

Мал. 2. Приклад легенди карти з різними показниками картографування.

Знайдіть у легендах карт атласу для 8 класу якісні та кількісні показники картографування.

3. СПОСОБИ КАРТОГРАФІЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ НА ТЕМАТИЧНИХ КАРТАХ ТА ЇХ ПРИКЛАДИ. Об’єкти і явища на тематичних картах подаються розробленими для цього способами картографічного зображення.

Прийоми і правила визначають вибір умовних позначень, підбирання зображувальних засобів (колір, штрихування), відображення на території (суцільне, обмежене, у межах контурів). Основними способами зображення є: спосіб значків, лінійних знаків, якісного фону, ізоліній, ареалів.

СЛОВНИК

Способи картографічного зображення — сукупність прийомів і правил для відображення на карті показників картографування.

Methods of mapping — a set of techniques and rules for displaying mapping indicators on the map.

Мал. 3. Приклад способу значків.

Способом значків передають точкові об’єкти картографування. Площа таких об’єктів не відображається на карті. Точковими об’єктами є населені пункти, залізничні станції, річкові та морські порти, заклади освіти тощо. На мал. 3 подано фрагмент карти, на якій способом значків подано центри промисловості з різними виробництвами, які відображено сектором кола різного кольору. Значки можуть бути дуже різноманітними за своєю формою, розміром, кольором.

Спосіб лінійних знаків використовують для зображення лінійно витягнутих об’єктів картографування. Способом лінійних знаків показують річки, канали, шляхи сполучення, кордони, межі районування тощо. Основний зображувальний засіб — лінія різної довжини, ширини, кольору (мал. 4).

Мал. 4. Приклад способу лінійних знаків.

Спосіб якісного фону відображає якісні відмінності між об’єктами картографування. Він використовується для об’єктів суцільного поширення на території. Поділ території відповідає межам розподілу об’єкта на складові. Межами можуть бути природні або адміністративні кордони. Часто в основу поділу покладено наукові класифікації, наприклад, класифікація ґрунтів, кліматичні пояси, національний склад населення тощо. Основний зображувальний засіб — колір або штрихування (мал. 5).

Спосіб ізоліній використовується для відображення явищ та об’єктів суцільного поширення за допомогою спеціальних ліній, які називаються ізолініями. Вони проводяться по точках з однаковими значеннями обраного кількісного показника. Таких ізоліній на карті декілька. Кожна з них має своє числове значення, яке зображується на карті. Проміжки між ізолініями для виразності зафарбовують різними кольорами. Легенда відображається у вигляді безперервної кольорової шкали. Спосіб ізоліній часто використовують для показу природних явищ, таких як температура, опади, висота земної поверхні (мал. 6).

Мал. 5. Приклад способу якісного фону.

Мал. 6. Приклад способу ізоліній.

Спосіб ареалів застосовують для відображення на карті об’єктів з обмеженою площею поширення, тобто з деяким ареалом. У межах такого ареалу розміщення об’єктів може бути суцільним або з розривами. Наприклад, ареали поширення тварин, площа залягання корисних копалин, ділянка вирощування соняшнику тощо. Зображувальні засоби дуже різноманітні. Це і кольорове забарвлення, і окремі підписи, і значки, і обмежувальні лінії різного рисунку тощо (мал. 7). Ареали частіше передають якісні характеристики об’єктів. Характерною особливістю способу ареалів є несуцільна (вибіркова) характеристика території картографування.

Мал. 7. Приклад способу ареалів.

ВИСНОВКИ

  • Елементи змісту формують картографічне зображення.
  • Об'єкти картографування поділяються на точкові, лінійні та площинні.
  • Показники картографування та умовні позначення — основні складові легенди карти.
  • Об'єкти і явища на тематичних картах подаються спеціально розробленими способами картографічного зображення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Дайте визначення об'єкта картографування.
  • 2. Якими способами передають якісні характеристики об'єктів?
  • 3. Яким способом можна передати найбільше відмінностей об'єкта?
  • 4. Який спосіб указує на місце розташування об'єкта в точці на лінії?