Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Масляк

Тема 3. Етнічний склад населення

§ 69. Національний склад населення України

Чи важлива мова в житті нації? Укажіть характерні ознаки української нації.

1. ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. Процес формування національного, мовного, етнічного складу населення України триває. Багатовікове перебування українських земель у складі сусідніх держав (Росія, Польща, Угорщина, Румунія) не могло не позначитися на сучасному етнічному складі населення.

Упродовж століть у різних регіонах зростала частка поляків, росіян, євреїв, угорців, німців, румунів і зменшувалася частка українців (мал. 1). Після Другої світової війни становище змінилося. Зменшилася частка поляків і євреїв та зросла частка росіян. Після здобуття незалежності основною тенденцією зміни національного складу населення України є цілком природне постійне збільшення питомої ваги українців.

Великий внесок у дослідження етнічного складу населення України в XIX ст. зробили видатний географ і етнограф Павло Чубинський (мал. 2) і літератор Микола Костомаров (мал. 3).

П. Чубинський, один із засновників і керівників Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, відомий як автор тексту державного гімну України. Він досліджував звичаї та мову українців і в 1869—1871 рр. підготував до друку «Праці етнографічно-статистичної експедиції» (дев’ять книг): легенди, прислів’я, ворожіння, міфічні та побутові казки, обрядові й побутові пісні та описи національних характерів поляків, угорців, німців, чехів, євреїв, ромів. На основі цих досліджень у 1871 р. було складено карту «Південноруські наріччя та говірки», яка визначала територію домінування української мови в другій половині XIX ст. Дослідження вченого отримали світове визнання, він був нагороджений золотою медаллю Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875 р.).

Мал. 1. Ознаки етнічної нації.

Мал. 2. П. Чубинський (1839—1884).

Мал. 3. М. Костомаров (1817—1885).

М. Костомаров був членом українофільського Кирило-Мефодіївського братства, де разом із Тарасом Шевченком досліджував Україну й українців. До кінця життя він обстоював ідею різності «двох руських народностей», як він їх називав — українців (спадкоємців демократичних традицій Русі-України) і росіян (творців деспотичного Московського царства та Російської імперії). Наукові дослідження дали йому підстави заявити, що народ, який населяє Галичину, Буковину, Люблінську губернію Корони Польської, Подільську, Волинську, Київську губернії, частину Гродненської та Мінської губерній, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Катеринославську губернії, землі Війська Кубанського і Донського — це єдиний народ — українці, або русини (за відомостями руських літописців IX ст.). Однією з найвідоміших праць М. Костомарова була «Книга буття українського народу».

2. ЕТНОСИ. ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. Етносом називають історично сформовану стійку спільність людей (плем’я, народність, нація). Основними умовами виникнення етносу є спільність території та мови, які виступають потім і як ознаки етносу. Інколи етноси формуються з різних народів і навіть рас, об’єднаних спільною територією й державою (американці США).

Мал. 4. Типи країн за національним складом.

Мал. 5. а) Лемки; б) гуцули.

За мал. 4 покажіть на карті атласу різні за національним складом країни.

У ході розвитку всередині етносів складаються характерні риси матеріальної та духовної культури, психологічні характеристики, формується етнічна самосвідомість. Сформований етнос виступає як соціальний організм, який самовідновлюється з етнічно однорідних шлюбів через передачу новим поколінням мови, культури, традицій. Для найповнішої самореалізації як усього етносу, так і кожного його представника етнос прагне створити незалежну національну державу.

Проаналізуйте причини багаторічної боротьби курдів за створення незалежної держави.

Під етнографічною групою (субетносом) розуміють певну групу людей, що належить до конкретного етносу, зберігає традиційні елементи побутової культури, діалектні відмінності в мові й становить історико-культурну спільність.

Українська нація, як і інші великі й не дуже численні за кількістю народи, поділяється на етнографічні групи. На великій території завжди є характерні природно-кліматичні та історико-культурні особливості різних місцевостей. Населення змушене пристосовуватися до них своєрідністю одягу, форм житла, предметів побуту, особливостями харчування, назв тих або інших об’єктів і предметів. Найбільшу в світі своєрідність проявляли горяни, що призвичаїлися до складних умов життя в горах. Своєрідність одягу, побуту й мови мають і польські, німецькі, французькі та іспанські горяни. В Україні це лемки, бойки і гуцули (мал. 5).

Упродовж багатьох століть на українській етнічній території сформувалися різні етнографічні групи українського етносу: подоляни, волиняни, долиняни, поліщуки, литвини, полтавці, кирдани, севрюки, слобожанці, степовики, задунайці, кубанці, донці та інші етнолокальні групи з нечіткою етнічною самосвідомістю, але певними культурно-побутовими особливостями.

Економічний розвиток і процеси урбанізації активізували культурно-побутову інтеграцію цих груп із навколишнім населенням. Найкраще зберегли свої особливості етнографічні групи українського етносу горян Українських Карпат — бойки (на північних і південних карпатських схилах у долинах річок Лімниця, Сан і Уж), гуцули, лемки. Зберігають певну індивідуальність литвини на півночі Чернігівщини, поліщуки в центральній та пінчуки в західній частині Полісся.

3. УКРАЇНСЬКІ ЕТНІЧНІ ТА ЕТНОГРАФІЧНІ ЗЕМЛІ. Етнічні землі — це територія, яку займає або займала нація до вчинення проти неї геноциду, примусового виселення або денаціоналізації. Ще на початку XIX ст. етнографи чітко позначили на картах українські етнічні землі. Через розділення української нації між різними державами впродовж століть сучасна державна територія України й українські етнічні землі просторово не збігаються.

За оцінкою українського історика, географа та енциклопедиста В. Кубійовича, на 1933 р. площа українських етнічних територій становила 932 тис. км2, у тому числі: 728,5 тис. км2 — суцільна українська етнічна територія, 203,6 тис. км2 — мішана. До неї належить частина сучасної Польщі, звідки українці були примусово виселені під час операції «Вісла» (квітень—липень 1947 р.). Частина українських етнічних земель є у складі інших сусідніх держав: Словаччини, Румунії, Молдови, Росії та Білорусі. Найбільша їх площа перебуває у складі

Брянської, Курської, Бєлгородської, Воронезької, Ростовської областей, Краснодарського і Ставропольського країв Росії.

У кожній, навіть невеликій за площею країні виділяють історико-географічні землі (етнографічні області). Складна і трагічна історія України сформувала багаторівневу мережу етнографічних земель.

Основні етнографічні землі України — це Волинь, Галичина, Покуття, Буковина, Київщина, Поділля, Слобожанщина, Запоріжжя, Гетьманщина, Таврія, Бессарабія, Донщина, Кубань, Лемківщина, Бойківщина, Полісся, Гуцульщина.

За відповідною картою атласу порівняйте територію сучасної України та українські етнічні землі. Зробіть висновки.

4. УКРАЇНЦІ — ТИТУЛЬНА НАЦІЯ КРАЇНИ. За національним складом населення всі країни світу поділяються на моноетнічні

(однонаціональні) та поліетнічні (багатонаціональні). Моноетнічною є країна, де титульна нація складає не менше 67% (2/3) від загальної кількості населення (класифікація ООН). Назва держав походить від назви її титульної нації. Україна є моноетнічною державою, оскільки титульна нація — українці — складає близько 78% її населення на більшій території країни, крім Криму. Тут українці за кількістю посідають друге місце після росіян.

Найбільша питома вага українців (понад 90%) у Центральному Подніпров’ї та західних областях; найменша — у Криму, Донбасі та Одеській області.

Корінними народами в Україні є кримські татари, караїми та кримчаки.

Разом із близькими перегляньте фільм «Хайтарма» (режисер Ахтем Сейтаблаєв) про депортацію кримських татар. Поділіться своїми враженнями з однокласниками.

ВИСНОВКИ

  • П. Чубинський та М. Костомаров зробили великий внесок у дослідження населення України в XIX ст.
  • Для самореалізації будь-яка нація неодмінно намагається створити національну державу.
  • У науковому середовищі українську націю вважають однією з найдавніших у світі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Доведіть, що українська нація за походженням сягає глибин матріархату.
  • 2. Поясніть кількісне переважання росіян на території АР Крим.