Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Масляк

Розділ IV. Населення України та світу

  • Тема 1. Демографічні процеси й статево-віковий склад населення світу та України
  • Тема 2. Розселення людей
  • Тема 3. Етнічний склад населення
  • Тема 4. Релігійний склад населення України та світу
  • Тема 5. Зайнятість населення

Тема 1. Демографічні процеси й статево-віковий склад населення світу та України

§ 63. Кількість населення в Україні й світі та її зміни. Демографічні процеси

Які материки світу заселені найбільше? У яких їх частинах є майже безлюдні території?

1. ДЕМОГРАФІЯ ЯК НАУКА. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ. Точна кількість населення країни може бути визначена лише шляхом перепису. Останній перепис населення в Україні відбувся у грудні 2001 р., тому лише на його основі можна робити висновки. Нині йдеться лише про приблизну цифру в 41,8 млн осіб. Засновником української демографії є Микола Птуха (мал. 1).

СЛОВНИК

Демографія (грец. — народоопис) — наука, що вивчає кількість, склад і рух населення та закономірності його розвитку.

Demography — a science that studies the composition and movement of the population and patterns of its development.

Природний рух населення — співвідношення між кількістю народжених і кількістю померлих на певній території за певний час (за рік).

Natural population movement — the ratio between the number of births and the number of deaths in a given area, for a certain time (per year).

Основними категоріями статистики населення в період між переписами є різні демографічні події — народжуваність та смертність і співвідношення між ними — природний рух населення та міграційні процеси.

index.minfin.com.ua/ua/reference/people/ — інформація про кількість населення країни.

Кількість українців, які живуть у межах України, постійно зменшується. Натомість зростає кількість осіб українського походження, які виїхали до інших країн на тимчасове (навчання, робота) або постійне проживання.

За матеріалами ЗМІ назвіть країни Європи, кількість населення яких змінюється через вплив міграційних процесів.

Уперше оцінити кількість населення Землі спробували в другій половині XVII ст. Тоді ця цифра складала близько 550 млн осіб. Зараз на Землі проживає майже 7,8 млрд осіб. Щорічно ця цифра зростає на 82 млн осіб, щосекунди народжується дві-три дитини.

Мал. 1. М. Птуха (1884—1961) — видатний демограф, статистик та економіст, засновник і керівник (до 1938 р.) Інституту демографії Академії наук України (1918 р.). Його праці про наслідки Голодомору й війни 1941—1945 рр. досі не втратили актуальності.

Лідерами за кількістю населення є Китай та Індія — 1,4 та 1,38 млрд осіб відповідно. Це понад третини всього людства.

Населення розміщено територією планети дуже нерівномірно через природні умови, екологію, війни, поширення хвороб тощо.

За мал. 2 визначте різницю між темпами зростання кількості населення в різні історичні етапи життя людства.

2. ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗМІНИ КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ. У 1960 р. на Землі проживало лише 3 млрд осіб. За прогнозами, до 2050 р. кількість населення збільшиться до 10—12 млрд осіб, а потім почне зменшуватися. У країнах Африки, Азії та Латинської Америки впродовж другої половини XX ст. умови життя населення значно поліпшилися. Раніше тут була висока народжуваність за високої смертності. Нині народжуваність залишається високою, а смертність різко зменшилася. Почалося бурхливе зростання кількості населення (табл.).

Мал. 2. Динаміка кількості населення світу.

За даними німецького фонду «Населення Землі» (DSW), однією з причин зростання народонаселення є велика кількість небажаних вагітностей, оскільки в багатьох регіонах, особливо в найбідніших країнах, жінки не можуть вільно розпоряджатися своїм тілом. Найбільш тривожна ситуація, за даними DSW, склалася в Африці на південь від Сахари, де на кожну жінку припадає четверо-п'ятеро дітей (у середньому у світі — дві-три дитини). Згідно з прогнозами ООН, кількість жителів цього регіону до 2050 р. зросте з 1,3 до 2,5 млрд осіб.

Сповільнення природного приросту населення світу пов’язане з багатьма причинами. Триває процес урбанізації. Усе більше людей переселяється до міст, де дорожче й важче утримувати багатодітні родини, а екологія спричиняє хронічні хвороби.

Таблиця

КРАЇНИ-ЛІДЕРИ ЗА НАРОДЖУВАНІСТЮ, СМЕРТНІСТЮ ТА ПРИРОДНИМ ПРИРОСТОМ НАСЕЛЕННЯ (2017 р.)

Народжуваність (кількість осіб на 1000 жителів за рік)

Смертність (кількість осіб на 1000 жителів за рік)

Лідери

Аутсайдери

за показниками природного приросту населення (кількість осіб на 1000 жителів за рік)

Ангола, 44,3

Лесото, 15

Ангола, +35,0

Болгарія, -5,8

Нігер, 44,2

Литва, 14,6

Малі, +34,1

Латвія, -4,8

Малі, 43,9

Латвія, 14,5

Малаві, +33,1

Литва, -4,7

Уганда, 42,9

Болгарія, 14,6

Уганда, +32,7

Сербія, -4,6

Замбія, 41,5

Україна, 14,7

Бурунді, +32,5

Україна, -4,1

3. ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ДЕМОГРАФІЧНА ПОЛІТИКА. Демографічні процеси — сукупність демографічних подій, що відбуваються з населенням країни, світу, певного регіону (народжуваність, смертність, шлюбність, розлучуваність та міграційний рух населення). Сучасні регіональні відмінності демографічних процесів намагається пояснити теорія демографічного переходу, суть якої полягає у зміні типів відтворення населення в різних регіонах Землі.

Наприкінці XIX ст. вчені зрозуміли, що рівень народжуваності й смертності людей визначаються не біологічними законами, а соціальними умовами. Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн безпосередньо впливає на демографічні процеси. Згідно з теорією демографічного переходу, людство в різний час і на різних територіях проходить чотири його фази (мал. 3).

На першій фазі, що тривала із кінця XIX ст. до 20-х рр. XX ст., у промислово розвинених країнах Європи та Північної Америки зниження смертності випереджало зниження народжуваності. Кількість населення, необхідного для здійснення промислової революції, швидко зростала. У другій фазі (після 20-х рр. XX ст.) у цих самих країнах темпи народжуваності стрімко зменшувалися разом зі зниженням смертності. Тому приріст населення сповільнився. У той самий час в інших регіонах світу все залишилося незмінним: висока смертність на тлі високої народжуваності. Для третьої фази характерне підвищення коефіцієнта смертності, обумовлене старінням населення, з одночасним сповільненням зниження народжуваності. До кінця третьої фази коефіцієнт народжуваності залишається дещо вищим за коефіцієнт смертності. У четвертій фазі коефіцієнт смертності зрівнюється або дещо перевищує коефіцієнт народжуваності. Процес демографічної стабілізації закінчується.

У більшості економічно розвинених країн світу четверта фаза триває з 80-х рр. XX ст. Проте більша частина світу представлена країнами, що розвиваються, які продовжують перебувати на першій — на початку другої фази демографічного переходу.

Мал. 3. Фази демографічного переходу.

СЛОВНИК

Депопуляція — систематичне зменшення абсолютної кількості населення країни як наслідок звуженого відтворення населення, коли наступні покоління кількісно менші за попередні (смертність перевищує народжуваність), існує висока еміграція та обставини (наприклад, війна), які спричиняють великі втрати людей.

Depopulation — a systematic decrease in the absolute population of a country as a result of narrow population reproduction, when subsequent generations are smaller in number than previous ones (mortality exceeds birth rate), there is high emigration and circumstances (eg war) that cause great losses.

Демографічна криза — сукупність проблем, які зазвичай пов'язані з кількістю населення (скорочення або різке зростання кількості населення, старіння населення).

Demographic crisis — a set of problems that are usually associated with the population (reduction or sharp increase in population, population aging).

Демографічний вибух — різке збільшення темпів зростання народонаселення через зниження дитячої смертності за збереження високої народжуваності, досягнення медицини в боротьбі з інфекційними хворобами (винайдення антибіотиків, масове щеплення населення), збільшення середньої тривалості життя, захист населення від дії більшості екстремальних чинників довкілля завдяки технічному прогресу.

Demographic explosion — a sharp increase in population growth due to reduced infant mortality while maintaining a high birth rate, advances in medicine in the fight against infectious diseases (invention of antibiotics, mass vaccination), increasing life expectancy, protection of the population from most extreme environmental factors due to technological progress.

Нерівномірність соціально-економічного розвитку все більше загострюють проблему переселення людей із бідних і густозаселених до заможних держав, де населення зростає повільно або зменшується. Ці люди мають інші світогляд, культуру, релігію, освіту, що загострює проблеми їх ефективної інтеграції в країнах нового місця проживання. Це спричиняє так звані «війни цивілізацій», екстремізм і тероризм, (США, Франція, Німеччина, Швеція, Австралія тощо).

Уряди багатьох країн здійснюють демографічну та міграційну політику, яка полягає в регулюванні кількості та переміщенні населення територією. У Китаї, Індії усіляко стимулюють зменшення народжуваності. У країнах, де вона низька, навпаки, прагнуть її збільшити (сплачують кошти за народження дітей, будують житло для багатодітних, забезпечують безкоштовним харчуванням тощо).

В Україні через депопуляцію, яка спричиняє старіння населення, також намагаються стимулювати його народжуваність. Щороку все менша кількість населення працездатного віку змушена утримувати все більшу кількість непрацездатних. Тому держава зацікавлена в зростанні народжуваності. Однак причини депопуляції в України здебільшого не лише економічні, а й історико-генетичні, тому звичайні методи не дають бажаних результатів.

  • 1. Обґрунтуйте необхідність проведення в багатьох країнах світу ефективної демографічної та міграційної політики.
  • 2. Спрогнозуйте розвиток демографічної ситуації в Україні в найближчі десятиліття.

Швидкі темпи зростання кількості населення в Латинській Америці призвели до «скидання» популяційного надлишку до США й Канади. Обсяги переселення, зокрема мексиканців, до багатих США набули такого розмаху, що почали загрожувати їх національній безпеці. Вирішення проблеми в США знайшли в спорудженні величезної стіни уздовж південного кордону США та Мексики.

Через агресію Росії щодо України та окупацію нею Криму й деяких територій Донбасу тисячі людей виїхали із цих частин країни. Вимушені переселенці втратили житло, роботу, соціальне забезпечення й почали конкурувати за робочі місця. Це створило додаткові соціально-економічні та політичні проблеми на територіях, де вони опинилися.

ВИСНОВКИ

  • Населення України у 2020 р. становило близько 42 млн осіб.
  • В Україні відбувається депопуляція населення.
  • Демографічні процеси в Україні продовжують відчувати наслідки геноциду населення протягом усього XX ст.
  • Уряди багатьох країн світу здійснюють демографічну та міграційну політику.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Доведіть, що причини депопуляції населення в Україні є не тільки економічними.
  • 2. Порівняйте ситуацію щодо народжуваності, смертності та природного приросту населення в окремих областях України.
  • 3. Складіть картосхему міграційних потоків населення у світі.