Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Масляк

§ 61. Національна екологічна мережа. Моніторинг навколишнього середовища

Пригадайте, які природоохоронні території існують у межах різних природних зон України. Із якою метою вони створені?

1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА МЕРЕЖА. Національна екологічна мережа (НЕМ) — це стратегія управління та розвитку природоохоронних територій у межах усієї України. Для забезпечення ефективного збереження біологічного й ландшафтного різноманіття вона інтегрує ці території в єдину територіальну систему та гарантує екологічно збалансований розвиток навколишнього природного середовища.

Створена відповідно до Закону України «Про екологічну мережу України» у 2004 р. (зі змінами та доповненнями у 2012 і 2018 рр.), НЕМ України є частиною Загальноєвропейської екологічної мережі. Відповідно до цього закону екологічна мережа — єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття тощо.

Об’єктом екологічної мережі є окрема складова частина екологічної мережі, що має ознаки просторового об’єкта — певну площу, межі, характеристики тощо. До об’єктів екологічної мережі належать території та об’єкти природно-заповідного фонду, водного фонду, лісового фонду, сільськогосподарські угіддя екстенсивного використання (пасовища, сіножаті) тощо. До структурних елементів екомережі належать ключові, сполучні, буферні та відновлювані території. Ключові території забезпечують збереження найбільш цінних і типових для певного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття. Сполучні території (екологічні коридори) поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу. Буферні території забезпечують захист ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів. Відновлювані території забезпечують формування просторової цілісності екологічної мережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану (мал. 1, 2).

Сполучні території екологічної мережі включають території, що забезпечують зв’язки між ключовими територіями та цілісність екомережі. В Україні це три широтні природні коридори, які мають зональний характер:

  • 1) Поліський екокоридор (широтний, лісовий), на якому збереглося порівняно багато незмінних ландшафтів. Він охоплює регіони головного водозбору Дніпра з притоками та частково — водозбори Західного та Південного Бугу, Дністра, Сіверського Дінця, основні болотні масиви;
  • 2) Галицько-Слобожанський екокоридор (широтний, лісостеповий). Він охоплює ділянки басейнів усіх найбільших річок, пралісові букові та смерекові ділянки в Карпатах, зони Карпатської та Подільської ендемічності, діброви Поділля і Слобожанщини, сосняки Слобожанщини, грабові ліси Розточчя, степові ділянки Опілля, Придніпров’я, ділянки крейдових реліктів Сіверського Дінця, реліктові угруповання Карпат, Опілля, Поділля;
  • 3) Південноукраїнський екокоридор (широтний, степовий) найбільш деградованої та зміненої людиною природи. Він охоплює окремі степові ділянки.

2. МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Економічні, соціальні, політичні та інші проблеми України відсунули екологічні проблеми на другорядний план. Чим ми дихаємо, що ми їмо, яку воду п’ємо? Яким є стан довкілля та рівень його забруднення в населених пунктах? Наскільки високим є вплив забруднюючих речовин на здоров’я і якість життя людей? Яким є стан природних ресурсів — землі, води, надр? Які умови життєдіяльності отримають у спадок від нас майбутні покоління українців? На ці та багато інших запитань має давати відповідь державна система екологічного моніторингу довкілля.

Мал. 1. Структура екологічної мережі.

За додатковими джерелами дізнайтеся, що таке мобільна лабораторія екологічного контролю, де і як вона працює.

Серйозно про стан довкілля в межах території України почали говорити в 1970-х рр. Тоді комплексної державної системи моніторингу довкілля не існувало. Після аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 р. першими почали бити на сполох країни Скандинавського півострова. Готовими визначати рівень радіоактивного забруднення тоді були лише метеостанції, розташовані на території всієї країни. Проте й сьогодні гідрометеорологічна служба залишається єдиною державною системою спостережень за станом довкілля, рівнем забруднення навколишнього середовища. Однак вона має дуже застаріле обладнання.

Український гідрометеорологічний центр є одним із підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Мал. 2. Складові структурні елементи екологічної мережі.

Залежно від об’єктів спостереження розрізняють моніторинг:

  • геофізичний (спостереження за землетрусами);
  • атмосферний (за станом повітря);
  • кліматичний (за погодою, несприятливими метеорологічними явищами, зміною клімату);
  • гідрологічний (за станом малих річок, інших поверхневих та підземних вод);
  • ґрунтовий, біологічний (за рослинністю і тваринним світом);
  • біосферний (за природними процесами і явищами в географічній оболонці);
  • геоекологічний (за впливом людської діяльності на природне середовище);
  • санітарно-гігієнічний (за умовами життя й діяльності людини).

У 2020 р. мережею спостережень Українського гідрометеорологічного центру було здійснено оцінку стану забруднення атмосферного повітря в містах України. Дані, отримані в 39 містах на 129 стаціонарних постах за перші пів року, свідчать, що загалом для України середні концентрації шкідливих речовин перевищували середньодобові гранично допустимі концентрації з формальдегіду у 2,3 разу, із діоксиду азоту — у 1,5 разу.

Комплексна науково-інформаційна система спостережень (періодичних, довгострокових, безперервних), оцінки і прогнозу змін стану природного середовища з метою виявлення негативних процесів і вироблення рекомендацій із їх усунення або ослаблення називається екомоніторингом, або моніторингом навколишнього середовища (довкілля). Вона створюється з дотриманням міжнародних вимог і є сумісною з аналогічними міжнародними системами (мал. 3).

Мал. 3. Модель моніторингу навколишнього середовища.

Мал. 4. Рівні моніторингу навколишнього середовища.

Моніторинг навколишнього природного середовища в Україні здійснюється на природоохоронних територіях (мал. 4, 5).

Поясніть, чому гідрометеорологічна служба України є одним із підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Мал. 5. Рівні функціонування державної системи моніторингу довкілля.

Розвиток господарства, туризму та рекреаційної сфери призвів до інтенсивної експлуатації природного середовища та виснаження ресурсів. Техногенне навантаження на природне середовище має ґрунтуватися на його здатності до самовідновлення. У межах багатьох ландшафтів України дуже послаблена система самовідновлення компонентів природного середовища, тому подальше використання природно-ресурсного потенціалу за таким зразком стає неможливим. Надзвичайно важливим завданням є перехід до раціонального природокористування — використання природних ресурсів в обсягах і способами, які компенсуються заходами щодо їх відновлення й охорони. Сучасний рівень техногенного навантаження на природне середовище є дуже високим, а стан природокористування — нераціональним. Він призводить до виснаження природних ресурсів, посилює рівень забруднення довкілля, що спричиняє зниження рівня життя та підвищення захворюваності населення.

Інформацію на тему «Моніторинг довкілля — захист від екологічної сліпоти» читайте на сайті Українського товариства охорони природи: ukrpryroda.org.

ВИСНОВКИ

  • Національна екологічна мережа України є частиною Загальноєвропейської екологічної мережі. Це стратегія управління та розвитку природоохоронних територій у межах усієї України.
  • Екологічна мережа України створена для забезпечення ефективного збереження біологічного й ландшафтного різноманіття. Вона інтегрує ці території в єдину територіальну систему та гарантує екологічно збалансований розвиток довкілля.
  • Моніторинг навколишнього середовища в Україні відбувається з дотриманням міжнародних вимог.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Доведіть, чому необхідно володіти інформацією про стан навколишнього середовища.
  • 2. Обґрунтуйте необхідність створення Національної екологічної мережі України. Чому вона є частиною Загальноєвропейської екологічної мережі?
  • 3. Чому саме система метеорологічних станцій займається моніторингом довкілля?