Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Масляк

§ 53. Дослідження, використання, значення та охорона рівнинних ландшафтів України

Пригадайте, які природоохоронні території існують в Африці й Америці. Які ландшафти вони досліджують та охороняють?

1. КОМПЛЕКСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНИХ ЗОН УКРАЇНСЬКИМИ ВЧЕНИМИ. Комплексні дослідження природних зон України здійснюються вже понад століття. Вони були започатковані ще в працях В. Докучаева, який детально описував природу українських степів. Саме тоді вчений висунув ідею єдності та взаємозв’язку всіх компонентів природи ландшафтів. Пізніше цю ідею розвинули Г. Танфільєв і Г. Висоцький. Зокрема Г. Висоцький зробив значний внесок у розробку принципів фізико-географічного районування. П. Тутковський і С. Рудницький започаткували комплексні фізико-географічні дослідження території України.

У другій половині XX ст. ландшафтознавчі дослідження поєднувалися з розробкою принципів і методів фізико-географічного районування. Вони проводилися в найбільших університетах України та наукових установах Академії наук. У цьому напрямі працював і відомий географ-геоморфолог, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, член-кореспондент ПАН України О. Маринич (мал. 1). Він відомий працями з фізичної географії Полісся, ландшафтознавства, фізико-географічного районування України тощо.

Мал. 1. О. Маринич (1920—2008).

У незалежній Україні вчені (М. Гродзинський, Г. Денисик, В. Пащенко, П. Шищенко, О. Топчієв, В. Гриневецький та інші) розробили нові напрями ландшафтознавства. У наш час у дослідженні природних зон України відбувається поєднання сучасних дистанційних методів дослідження з використанням ГІС-технологій. Розширюються польові дослідження, особливо антропогенних ландшафтів.

2. ВИКОРИСТАННЯ РІВНИННИХ ЛАНДШАФТІВ ЛЮДИНОЮ. Рівнинні ландшафти України за своїми природними характеристиками та якостями належать до найсприятливіших у світі для господарського використання. Як уже зазначалося, в Україні антропогенні ландшафти, тобто перетворені господарською діяльністю людини, переважають над природними. Особливо це простежується в межах рівнинних ландшафтів. Фактично в нашій державі вже не залишилося суто природних ландшафтів. Усі вони тією чи іншою мірою змінені людьми. Іноді така зміна повністю суперечить природним процесам, наприклад, розвиток зрошувального землеробства в посушливих умовах, що призводить до засолення ґрунтів, тощо.

Напрями й рівень господарського перетворення ландшафтів у різних рівнинних природних зонах України неоднакові. Прикладами формування змінених людиною ландшафтів у лісостепу є вирубування лісів, розорювання ґрунтів, прокладання автомагістралей та залізниць, будівництво промислових підприємств, житлове будівництво тощо.

Мал. 2. Розораність території та сільськогосподарських угідь.

Господарське освоєння території України є дуже значним. Наприклад, до 90% розорювання території (в окремих регіонах країни) під сільськогосподарські культури є найбільшим у світі. У межах рівнинної території України виділяють різні за виробничим призначенням промислові, агро-, лісогосподарські, сельбищні, гідротехнічні, меліоровані, рекреаційні ландшафти.

Проаналізуйте дані мал. 2 та зробіть висновки.

На рівнинній території України проживає більшість населення. За тривалий історичний проміжок часу люди збудували багато міст і сіл із різноманітною інфраструктурою. Формування сельбищних, тобто антропогенних, ландшафтів — населених пунктів із будівлями й вулицями, з одного боку, залежить від історичних обставин, а з іншого — пов’язане з природними умовами. Сельбищні ландшафти зазвичай поєднуються з промисловими.

СЛОВНИК

Сельбищна територія — територія, до якої входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у тому числі навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожня і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Settlement area — which includes areas of residential buildings, public institutions, buildings and structures, including educational, design, research and other institutes without research production, intra-settlement street and transport network, as well as squares, parks, gardens, squares, other objects of green construction and places of common use.

Мал. 3. Природно-гідротехнічні ландшафти: а) гребля ДніпроГЕС, Запоріжжя; б) морський вокзал Одеси.

Багатопрофільна промисловість та інтенсивне ведення сільського господарства створюють різноманітні природно-виробничі комплекси, які постійно вимагають рекультивації. Тобто потрібно проводити комплекс заходів із метою відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

Природно-гідротехнічні ландшафти — це греблі електростанцій, мости, портові споруди, розташовані на узбережжях озер, річок, водосховищ і акваторій морів України (мал. 3).

На перетворені ландшафти впливають також несприятливі природні явища та процеси, до яких належать вторинне засолення ґрунтів на меліорованих землях, водна й вітрова ерозія тощо.

3. ЗНАЧЕННЯ ТА ОХОРОНА РІВНИННИХ ЛАНДШАФТІВ. Рівнинні ландшафти є головним природним багатством нашої держави. Вони вимагають постійної охорони та фізико-географічного моніторингу їхнього стану. Розвиток промисловості й сільського господарства супроводжуються негативним впливом на ландшафти, забрудненням атмосфери, ґрунтів, водойм.

Теплові електростанції, металургійні та хімічні підприємства, транспорт, використання пестицидів і гербіцидів у сільському господарстві, ненормоване використання мінеральних добрив є джерелами токсичних речовин. Вони дуже шкідливі для людей, рослин і тварин. Ці токсини потрапляють до організму людини та спричиняють різні захворювання.

  • 1. Поясніть, як господарські токсини потрапляють до організму людини.
  • 2. Які промислові й сільськогосподарські підприємства забруднюють довкілля у вашій місцевості?

Промислове, сільськогосподарське та рекреаційне природокористування, змінюючи один або декілька із цих компонентів, перетворює природні ландшафти, які дедалі більше потребують охорони й захисту.

Справа охорони ландшафтів складається з декількох рівнів. Перший рівень — це повна охорона ландшафтів як комплексів біогеоценозів. Другий рівень передбачає часткову охорону природних об’єктів за можливості збереження цілісності або хоча б зовнішнього вигляду ландшафту. Третій рівень полягає у створенні й підтриманні оптимальних антропогенних ландшафтів.

Одними з основних проблем великих міст є забруднення довкілля вихлопними газами автомобілів і невпорядкована, хаотична забудова території житловими масивами. При цьому постійно скорочується площа зелених насаджень. Так, прискорення розширення меж Києва та деяких інших міст призводить до поширення на жителів впливу екологічного стресу. Збільшення такого навантаження на людину потребує її емоційного спілкування із живою природою.

СЛОВНИК

Екологічний стрес — результат негативного впливу на організм екологічних чинників.

Environmental stress is the result of the negative impact of environmental factors on the body.

Природні ландшафти, на відміну від антропогенних, мають високу здатність до саморегуляції. Натомість антропогенні ландшафти без втручання людини руйнуються. Наприклад, у межах територій гірничих виробок і великих водосховищ існує велика вірогідність розвитку несприятливих екологічних ситуацій.

Для малозмінених людиною природних ландшафтів, які не зазнали надмірного господарського навантаження (ліси, луки, заповідні території тощо), характерними є незначні зміни природних умов. Таким чином, внутрішні природні зв’язки компонентів у ландшафті майже не порушені, і тому природна система здатна до саморегуляції.

Питання охорони рівнинних ландшафтів в Україні постає дуже гостро. А приватизація землі не сприятиме розширенню мережі заповідних територій.

Економічний і культурний розвиток та природно-антропогенні чинники (наприклад, глобальне потепління) і надалі змінюватимуть рівнинні ландшафти. Ці зміни необхідно спрямовувати на досягнення сучасного якісного стану й зовнішнього вигляду ландшафтів. Вони мають стати результатом екологічно обґрунтованого проектування, а не безсистемного розвитку. Для цього треба знати й використовувати закони природи та закони існування ландшафтів.

Одним із найбільш відомих дендропарків України є Тростянецький у степовій частині Чернігівської області. У парку, що виник у 30-х рр. XIX ст., налічується понад 400 видів дерев і кущів. Багато тут рідкісних заморських дерев, наприклад, смерека Фразера, смерека каліфорнійська, ялина канадська, туя велетенська тощо. У дендропарку заготовляють насіння дерев різних порід, вирощують саджанці для озеленення населених пунктів країни.

Одним із найцікавіших природоохоронних територій рівнинної України є Дунайський біосферний заповідник, розташований у дельті Килійського рукава Дунаю. Вік дельти в контактній зоні річки й моря не перевищує 200 років. Це наймолодший суходіл Європи, що виник природним шляхом. Міжнародний статус заповідника визначається унікальними ландшафтами, де гніздяться понад 350 видів птахів. Цей рай для птахів збирає на своїй території велику кількість казарок, білолобих гусей, рожевих пеліканів тощо. За кількістю представників тваринного світу тут переважають комахи — майже 4,5 тис. із понад 5 тис. видів. Флора заповідника налічує 950 видів судинних рослин, багато з яких — ендеміки.

ВИСНОВКИ

  • Комплексні географічні дослідження природних зон здійснюються в Україні вже понад століття.
  • Господарське освоєння рівнинної території України є значним і подекуди надмірним.
  • Природні ландшафти, на відміну від антропогенних, мають високу здатність до саморегуляції.
  • На прискорену зміну рівнинних ландшафтів країни впливають антропогенні чинники та глобальне потепління.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Доведіть, що в межах рівнинної України антропогенні ландшафти переважають над природними.
  • 2. Обґрунтуйте необхідність постійного вивчення ландшафтів країни.
  • 3. Спрогнозуйте вплив глобального потепління на рівнинні ландшафти.
  • 4. Порівняйте рівнинні ландшафти північної та південної частин України.
  • 5. Проаналізуйте можливий вплив на ландшафти України масової приватизації землі.