Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Масляк

§ 50. Природні зони України. Зона мішаних і широколистих лісів

Пригадайте, які породи дерев належать до хвойних та листяних і чим вони відрізняються.

1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРИРОДНОЇ ЗОНИ МІШАНИХ І ШИРОКОЛИСТИХ ЛІСІВ. Зону мішаних лісів в Україні ще називають Українським Поліссям. Колись ця територія була суцільно вкрита лісом, а нині лісистість території коливається від 10 до 60%. Вона простяглася на півночі держави від кордону з Польщею на заході до кордону з Росією на сході. На півдні межа зони приблизно проходить по лінії населених пунктів із заходу на схід: Рава Руська — Жовква — Львів — Золочів — Кременець — Ізяслав — Шепетівка — Полонне — Чуднів — Житомир — Корнин — Київ — Ніжин — Батурин — Кролевець — Глухів, а на півночі збігається з державним кордоном Білорусі (мал. 1).

За мал. 1 та картою адміністративно-територіального поділу України в атласі назвіть адміністративні області країни, у межах яких розташована лісова природна зона.

Зона широколистих лісів розташована на південний захід від зони мішаних лісів. Сама її назва вказує на те, що ці ліси помірного поясу утворені листопадними деревами. Сучасні палеоботанічні дослідження довели, що широколисті ліси не є корінною природною системою. Їх формування є результатом зміни мішаних лісів під тиском тривалого антропогенного впливу. Це яскравий приклад саморозвитку антропогенного ландшафту. Людина донині не здатна до кінця розуміти наслідки своїх дій із перетворення природи.

Мал. 1. Лісова зона України та її межі.

2. ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ ТЕРИТОРІЇ. На формування рельєфу зони мішаних лісів великий вплив мало Дніпровське зледеніння. Льодовики, які то наступали, то знову танули й відступали, неначе бульдозери, насунули з півночі та залишили після себе пісок і кам’янисті відклади, принесли валуни й гальку, відклали їх на місцевості у вигляді валів. У наш час тут поширені довгі піщані вали ози, моренні горби, лесові останці тощо.

Ви вже знаєте, що серед боліт і лісів Житомирщини височить Словечансько-Овруцький кряж — скелястий виступ північної частини Українського щита. Поєднання ґрунтів, рослинності й тваринного світу тут відрізняється від сусідніх ділянок Полісся. На сірих лісових ґрунтах ростуть не характерні для зони мішаних лісів рослини, наприклад, скельний дуб, субтропічний рододендрон жовтий, або азалія понтійська.

Рододендрон жовтий на Житомирщині звуть дряпоштаном. Досі ніхто не може пояснити, як він потрапив сюди із субтропічних територій Закавказзя й Малої Азії та зберігся впродовж багатьох тисяч років, ще з того часу, коли клімат тут був набагато теплішим.

Рельєф зони широколистих лісів більш височинний, ніж на Поліссі. Окремими масивами тут здіймаються Кременецькі гори (найвища точка — гора Драбаниха, 408 м), Гологори (найвища точка — гора Камула, 671 м) та Вороняки (найвища точка — гора Високий Камінь, 440 м) — частина Гологоро-Кременецького кряжу, на навітряних, західних схилах яких випадає більше опадів, ніж на майже сусідніх територіях. А Вороняки є ще й північною межею природного поширення буків. На кордоні з Польщею простягнулося Східне (Українське) Розточчя — мальовниче ерозійне низькогір’я з нагромадженнями лесу, яругами та балками льодовикового походження. На крайньому півдні природної зони в межиріччі Пруту та Дністра розкинулася незначна за площею, але найвища з височин України — Хотинська (найвища точка рівнинної частини України — гора Берда, 515 м). Тут поширені корінні букові ліси.

На Поділлі (Тернопільщина) у вапнякових і гіпсових породах поширений карст. Це явище утворило понад 100 зазвичай склепінчастоподібних печер із вузькими проходами між ними, які лежать на глибині від 10 до 60 м.

Тут розташована найдовша гіпсова печера у світі — Оптимістична (240,5 км), а також інші печери — Озерна (120 км), Попелюшка (80 км), Млинки (27 км), Кришталева (22 км), Славка (9 км), Перлина, Опільська, Жолоби, Музейна, Голубі Озера тощо. Поділля багате на каолін, вапняки, гіпс, суглинки.

За картами в атласі назвіть корисні копалини, родовища яких знайдено в межах лісової зони.

Більше про печери України читайте на сайті: speleo.land.kiev.ua/.

Прикрасою лісостепової Тернопільщини є печера Кришталева завдовжки майже 22 км. У промінні світла на її стінах переливається й дивовижно виблискує різними кольорами веселки гіпсовий кришталь.

3. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА ВОДИ СУХОДОЛУ. Континентальність клімату зон мішаних і широколистих лісів зростає із заходу на схід. Середня температура січня знижується із заходу на схід від -4 до -8 °С. Натомість середня температура липня в цьому ж напрямку зростає від +17 до +20 °С. На захід зони тепле й вологе повітря з Атлантики приносить більше опадів. Зима на сході Полісся довша, ніж на заході, на 20 днів (мал. 2).

Оскільки в природі все взаємопов’язане, то зміни температури повітря й зволоження із заходу на схід спричиняють зміну й інших компонентів природи. Наприклад, у зоні широколистих лісів у цьому ж напрямку зменшуються густота річкової мережі, повноводність річок, заболоченість місцевості. Із деревної рослинності спочатку зникає бук, а потім і граб, для яких стає вже надто холодно.

Мал. 2. Кліматодіаграми природної зони мішаних і широколистих лісів.

За рік на Поліссі випадає до 700 мм опадів. Це найвологіша природна зона рівнинної частини України. Коефіцієнт зволоження змінюється із заходу на схід від 2,7 до 1,9, а отже, опадів тут випадає більше, ніж випаровується вологи. Більшість опадів випадає на початку літа (70% у теплий сезон), спостерігаються затяжні дощі. Узимку частими є відлиги, які в західній частині супроводжуються зимовими повенями.

Надлишкове зволоження, неглибоке залягання ґрунтових вод, рівнинний рельєф та геологічна будова території Полісся призвели до накопичення тут чималих запасів вологи, формування густої річкової мережі, утворення озер і боліт.

Проаналізуйте за мал. 2, як змінюються особливості клімату природної зони мішаних і широколистих лісів у напрямку із заходу на схід. Зробіть висновки.

Значна кількість опадів сприяла утворенню добре розвиненої річкової мережі з озерами-старицями. Незначний похил рівнинної поверхні викликає меандрування річок із їхніми широкими долинами. Тут розташований також вододіл між річками басейну Чорного та Балтійського морів, який проходить Розточчям. Танення снігового покриву та збільшення (починаючи з березня-квітня) опадів викликає тривалу весняну повінь і широкі розливи річок після зимової межені. Річки Полісся не пересихають навіть у найбільш посушливі роки, адже мають додаткове джерело живлення — підземні води.

Пригадайте, що таке повінь та межень. У який час і чому вони настають на річках Полісся?

Долини річок на Подільській височині мають вигляд каньйонів, прорізаних в осадових породах на глибину 50—250 м. Головні річки: праві притоки Прип’яті (Стир, Горинь, Случ, Уборть, Уж), Десна, Дністер із численними притоками (Стрий, Золота Липа, Стрипа, Серет, Збруч та інші). Дніпро перетинає лісову зону незначною ділянкою, на якій було створене Київське водосховище (площа 922 км2). Найдовшою річкою зони лісів України є права притока Прип’яті Горинь. Її загальна довжина — 659 км (у межах України — 577 км). Річка бере початок на висоті 345 м у межах масиву Вороняки та впадає в Прип’ять на території Білорусі. Її сильно звивисте русло частково заболочене.

Полісся багате на озера, найвідоміші з яких — Шацькі — мають карстове походження, а озеро Світязь є унікальним за хімічним складом води. Найзаболоченішими є західні й північні райони Полісся, де поширені різні типи боліт, але переважають низинні з річковим живленням. У 60—80-х рр. XX ст. тут було проведено масштабні меліоративні роботи з осушення значних площ боліт. На Поділлі також зустрічаються маленькі карстові озера.

4. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ. У зоні мішаних лісів, на рівнинній території з її супісками, в умовах перезволоження та близько до підземних вод виросли соснові й дубово-соснові ліси. Під ними утворилися дерново-підзолисті, а під болотами — болотні ґрунти. У зоні широколистих лісів на підвищених ділянках типовими ґрунтами є сірі, темно-сірі й бурі лісові ґрунти, рідше чорноземи (мал. 3).

Для дерново-підзолистих ґрунтів цієї природної зони характерний невеликий вміст гумусу (до 1,5%), чітко виражений так званий підзолистий горизонт, із якого поживні речовини вимиваються вглиб. Сірі лісові ґрунти утворюються на лесоподібних покривних суглинках, карбонатних моренах та інших материнських породах, багатих на кальцій, в умовах надмірно вологого клімату та промивного водного режиму.

5. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ. У соснових і дубово-соснових лісах зони мішаних лісів знайшли притулок тварини, для яких це середовище є найкращим: лісова куниця, білка, заєць, дика свиня, лось тощо.

Своєрідний рослинний і тваринний світ сформувався на численних заболочених ділянках зони. Утворення боліт тут відбувалося шляхом заростання озер водяною рослинністю з подальшим заболочуванням і заторфуванням суходолу. Переважають низинні болота, поширені в долинах річок та на межиріччях. Тут ростуть тростина, півники, ряст, рогіз, латаття, тілоріз тощо. Весняною прикрасою боліт є калюжниця й білокрильник. На болотах, у річках та озерах мешкають видри, бобри, кулики, качки тощо.

У зоні широколистих лісів добре виражена ярусна структура рослинності. Деревний ярус із граба, дуба, бука, липи, клена, ясена, в’яза сягає 30 м. Під ним розкинувся чагарниковий підлісок — ліщина, черемха, польовий і татарський клени, бересклет і трав’яно-чагарниковий покрив — пролесник, медунка, копитняк, снить, зеленчук тощо.

Листопадні широколисті ліси не пристосовані до суворих зим. До того ж і коефіцієнт зволоження тут дорівнює 1, тобто води випаровується стільки, скільки випадає у вигляді опадів — до 550 мм на рік.

Тваринний світ тут представлений великою кількістю ссавців, серед яких багато копитних: олені, лосі, козулі, кабани. Із гризунів — білки, ондатри, бобри, нутрії. Багатим є світ хижаків: лисиці, вовки, тхори, куниці. Зустрічаються кажани. Із птахів мешкають сичі, пугачі, сови, тетеруки, глухарі, кулики, журавлі, вальдшнепи, качки, чаплі тощо.

За картою тваринного світу України в атласі назвіть рослини й тварин природної зони мішаних і широколистих лісів, що занесені до Червоної книги України.

6. ЗМІНА ПРИРОДНОЇ ЗОНИ ЛЮДИНОЮ ТА ОХОРОНА ЇЇ ПРИРОДИ. Зверніть увагу, як добре в зоні мішаних лісів усі компоненти природи пов’язані між собою. На пісках чудово ростуть сосна, підлісок із ліщини, глоду та інших кущів, що дають їжу білці, яка живе в затишному дуплі старих дерев. Дуб годує жолудями дику свиню. Для рисі доброю поживою є заєць, який знаходить собі їжу на галявинах і поблизу боліт. Рись призвичаїлася лазити по деревах. Вовк чатує на лося чи козулю. Доброю здобиччю для хижаків є й птахи: рябчик, глухар, тетерук. Чудовими є умови для життя на болотах, у річках і в озерах серед лісів для видр, бобрів, куликів, качок тощо. У річках водиться різноманітна риба. Однак варто висушити болото або вирубати ліс — і все зміниться. Опуститься рівень ґрунтових вод, вітер почне здувати, а дощі — розмивати закріплений у минулому корінням дерев пісок, зникнуть зайці й козулі, а з ними й вовки та рисі. У багатьох місцях так і сталося.

Замглай — болотна система в Чернігівській області в межиріччі Дніпра й Десни. Її загальна площа становить близько 10 тис. га. Це одна з найбільших в Україні болотних систем. Тут розташований один із найпотужніших у світі відкладів торфу — близько 8 м.

Зона широколистих лісів зазнала великих антропогенних змін. Більшість лісів було вирубано для здійснення господарської діяльності, будівництва міст, прокладання транспортних магістралей, ведення сільського господарства та випасання худоби. Природа цієї зони сьогодні сильно порушена, багато видів рослин і тварин перебувають на межі вимирання.

Важливе природне багатство зони мішаних лісів — ягоди та гриби.

Мал. 3. Ґрунтові розрізи: а) дерново-підзолисті ґрунти; б) сірі лісові ґрунти.

Великої шкоди природі цієї зони завдала Чорнобильська катастрофа. Радіоактивні елементи потрапили в ґрунт, воду, а звідти — у рослини. Постраждали люди і тварини. Нині Полісся — найзабрудненіша радіонуклідами територія України та світу.

У зоні мішаних лісів виділено кілька природоохоронних територій, де зберігаються типові та унікальні ландшафти, рідкісні види рослин і тварин. Це Поліський і Рівненський природні заповідники, Шацький і Деснянсько-Старогутський національні природні парки тощо. Також є багато заказників, заповідних урочищ і заповідних лісомисливських господарств.

Проаналізуйте причини необхідності подальшого створення заповідних територій на Поліссі.

За картою природно-заповідного фонду України назвіть природоохоронні території зони мішаних і широколистих лісів. Підготуйте коротке повідомлення про одну з них і презентуйте його на наступному уроці географії.

ВИСНОВКИ

  • Українське Полісся займає понад 17% території України.
  • Сучасна природа зони мішаних лісів сформувалася під впливом Дніпровського зледеніння, помірно континентального клімату з надмірним зволоженням і господарської діяльності людини.
  • Природа зони широколистих лісів сильно порушена людиною й потребує охорони та відновлення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Доведіть, що всі компоненти природи в зоні мішаних лісів взамопов'язані.
  • 2. Спрогнозуйте подальші зміни природного комплексу в Чорнобильській зоні.
  • 3. Порівняйте рослинний світ мішаних і широколистих лісів України. Зробіть висновки.