Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Масляк

Тема 5. Рослинність

§ 45. Різноманітність рослинності та рослинних угруповань на території України

Пригадайте, яке значення рослини мають у житті та господарській діяльності людини. Назвіть типові рослини листяного і хвойного лісів, степу, плодові та декоративні рослини.

1. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ В УКРАЇНІ. Відмінності у ґрунтах, режимі зволоження, освітлення, тепла створили в Україні різноманітні рослинні асоціації (угруповання). У їхніх межах співіснують дерева, кущі, трав’яні та водні рослини, мохи, лишайники, гриби тощо. Найбільш поширені в Україні лісові, степові, лучні та болотні рослинні угруповання, видовий склад яких у різних частинах країни також різний.

На рівнинній частині України рослинний покрив поширюється переважно зонально, у широтному напрямку (широтна зональність). У напрямку з північного заходу на південь і південний схід мішані дубово-соснові ліси поступово змінюють діброви, лучні степи переходять спочатку в різнотравно-типчаково-ковилові, потім у типчаково-ковилові та, нарешті, у злаково-полинові степи. У горах рослинність змінюється за вертикальними поясами: передгірний лісостеп у Карпатах змінюється лісами — від широколистих до хвойних. Вони переходять у субальпійський пояс: полонини — у Карпатах і яйли — у Кримських горах (мал. 1).

Сучасний рослинний світ України сформувався після зледеніння, наприкінці антропогену. Тоді майже вся територія була вкрита листяними лісами з бука, дуба, каштана, берези, граба, клена тощо. Зараз у межах території України росте понад 7,5 тис. видів вищих судинних рослин (папороті, хвощі, псилофіти, плауноподібні та насінні рослини з урахуванням культурних та екзотичних): близько 80 видів дерев, 280 чагарників, 985 однорічних трав’яних рослин. Зі складу вищих рослин 600 видів є ендемічними. Особливо багато їх у Криму та Карпатах. Майже стільки ж рідкісних рослин, що зникають. Понад 826 видів флори занесено до Червоної книги України. Природна рослинність збереглася лише на близько 19 млн га (менше 1/3 території країни).

Інтерактивна карта рослинності України: geomap.land.kiev.ua/vegetation.html

2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИННОСТІ ТА РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ. У межах території України виділяють чотири геоботанічні зони.

За мал. 1 назвіть геоботанічні зони, що виділяють у межах України. Знайдіть їх на карті.

Мал. 1. Рослинні угруповання: а) Дніпровські плавні; б) полонини Карпат; в) ковиловий степ.

Мал. 2. Видовий склад рослинності України: рослинні асоціації (фітоценози).

Лісова геоботанічна зона займає західну й північну частини України та представлена трьома провінціями: Центрально- і Східноєвропейська та Карпатсько-Альпійська гірська. Східноєвропейська провінція охоплює Полісся та відроги Середньоруської височини з грабово-дубовими, дубово-сосновими та сосновими лісами. Нині після масового вирубування та штучного лісонасадження тут переважають вторинні ліси із сосни, граба, липи, берези. На північному заході України в деяких місцях зустрічаються вторинні ялинові ліси. На Поліссі відносно висока заболоченість території, а в річкових заплавах поширені вільшаники.

За допомогою схеми на с. 158 поясніть, чим відрізняються оліготрофні, евтрофні та мезотрофні болота.

На суходольних луках, що утворилися на місці лісових вирубок Полісся, переважають булавоносець сіруватий, біловус, костриця червона, мітлиця собача, а на заплавних луках — злаки: костриця лучна, лучний і болотний тонконоги, осоки, ситники.

У межиріччі Сейму й Десни, де більш розчленований і підвищений рельєф, розкинулася Середньоруська підпровінція листяних лісів. Там ростуть здебільшого ясен, клен гостролистий, дуб, липа. У Центральноєвропейській лісовій провінції переважають грабово-дубові, дубові та букові ліси, на Малому Поліссі та Розточчі через поширення карбонатних ґрунтів із цими породами дерев співіснує сосна. Евтрофні болота поширені в заплавах річок. Лучні зволожені степи вкриті осоками, зустрічається вівсюнець Бессера, сеслерія Гейфлера. Суходільні луки також займають відносно великі площі.

Проаналізуйте мал. 3 та вкажіть породи дерев, які найбільше поширені в Україні. Які з них ростуть у вашій місцевості?

Мал. 3. Діаграма розподілу площі лісів України за переважаючими деревними породами.

За даними geomap.land.kiev.ua/vegetation.html з'ясуйте, які саме ліси і на яких територіях України поширені. Які породи дерев їх складають?

За картами в атласі простежте зміни у видовому складі деревної рослинності лісів у напрямку з півночі на південь уздовж 30-го меридіана та із заходу на схід уздовж 49-ї паралелі. Зробіть висновки.

Карпатсько-Альпійську гірську провінцію характеризує вертикальна поясність. Склад рослинності на південних і північних схилах відрізняється, а висота поясів залежить від їхнього складу (мал. 4).

Ліси займають близько 13% площі Лісостепової геоботанічної зони, яка також складається із трьох провінцій. У межах Паннонської провінції (Закарпаття) є ліси з дуба скельного в поєднанні з буком, грабом і вільхою. Справжні луки та болота трапляються фрагментарно заплавами річок, зустрічаються дуже деградовані лучні степи та остепнені луки. У межах Української провінції поширені грабово-дубові, дубові, грабові та липово-дубові широколисті ліси з вкрапленнями різних видів клена (гостролистий, польовий, татарський), ясена й вільхи, як і на Поліссі, уздовж водотоків. На піщаних заплавах річок ростуть осокори, верба, лох вузьколистий, терасами річок трапляються соснові та дубово-соснові ліси. На лучних степах, зайнятих нині сільськогосподарськими угіддями, на ділянках, непридатних для агровиробництва, зустрічаються тонконіг, типчак, ковила та інші злакові. У заплавах є луки (костриця лучна та східна, пирій повзучий, тонконіг лучний) та евтрофні осоково-очеретові болота. Ліси Середньоруської провінції кленово-липово-дубові, ясенові, вільхові ліси та вільхові болота з трав’яним покривом (осока волосиста, яглиця звичайна, маренка запашна).

Альпійський пояс — вище 1800 м — представлений фрагментарно всюди, крім Чорногірського масиву — полонини — низькорослі трави, чагарнички та чагарники (ситник трироздільний, наскельниця лежача, осока вічнозелена, костриця карпатська, костриця аметистова)

Субальпійський пояс — від 1500 до 1800 м — криволісся — високотрав'я, зарості сосни гірської, душекії зеленої

Верхній лісовий пояс — північно-східний макросхил від 900 до 1450 м, південно-західний — від 1200 до 1600 м — ялинові ліси, на місці зведених лісів формуються луки біловуса стиснутого, мітлиці звичайної, костриці червоної, куничника тростинового. Вище (до 1200—1300 м) розташований нижній пояс букових лісів, а на північному макросхилі — ще і ялиці білої

Передгірний пояс — до 400—500 м — дуби звичайний і скельний, грабові й букові ліси

Мал. 4. Вертикальна поясність Карпат.

Найбільшу частину території України (близько 40 %) займає Степова геоботанічна зона, природна рослинність якої збереглася лише на окремих ділянках. Північна її частина була представлена різнотравно-типчаково-ковиловими степами на звичайних чорноземах із заростями чагарників по балках (терен, дереза, степова вишня, шипшина) та дібровами.

Південніше на південних чорноземах і темно-каштанових ґрунтах була підзона типчаково-ковилових степів із повною відсутністю чагарників і лісової рослинності. Її на безстічних ділянках замінили водозбірні блюдця (поди) та западини з лучною і лучно-солончаковою рослинністю.

На солонцюватих каштанових ґрунтах Причорномор’я та Присивашшя були поширені опустелені полиново-злакові степи в комплексі із солонцями та солончаками. Долинами великих річок (Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Інгулець) трапляються високотравні угруповання плавнів. Солончаки морського узбережжя та приморські коси відзначаються специфічними солянковими, полиновими й молочайними угрупованнями.

Субсередземноморська геоботанічна зона займає Кримські гори, де існує вертикальний поясний розподіл рослинності, що завершується гірськими лучними степами (яйли). Тут відрізняється рослинність південного та північного макросхилів (мал. 5).

Мал. 5. Вертикальна поясність Кримських гір.

Вражає різноманіття деревної рослинності Південного берега Криму, де зростають кипариси, пальми, магнолії, лаври, суничне дерево, олеандри, секвої, ліванський кедр, мигдаль, хурма, інжир, мушмула тощо.

За допомогою мал. 4 та 5 порівняйте особливості вертикальної поясності в Карпатах і Кримських горах.

Через господарську діяльність людини природний вигляд рослинності країни істотно змінився. Ліси вирубано, болота осушено, степи розорано — між ними насаджено полезахисні лісові смуги на півдні країни з акації, ясена, клена, до яких північніше додаються дуб, волоський горіх, бузок, глід тощо. Лише подекуди залишилися невеликі площі майже незмінених земель. Це переважно незручні для господарського освоєння місця: гори, яри, балки, заболочені та пересушені ділянки.

Багато видів рослин зникло, але з’явилися нові, завезені з інших країн. Цей процес триває й поширюється з потеплінням клімату. Сьогодні вже звично побачити на присадибних ділянках лісостепової і лісової зон України колись екзотичні для цих кліматичних умов рослини: юку, ківі, хурму, інжир, мигдаль, лавр вічнозелений, актинідію, мушмулу, а різноманітні види та сорти винограду успішно визрівають навіть у північних і північно-східних регіонах країни.

Поясніть, чому природна рослинність збереглася в непридатних для господарського освоєння місцях.

Більше про різноманіття рослинності України дізнайтеся з Національного атласу: wdc.org.ua/atlas/

Видатний вчений, природознавець, геолог і ґрунтознавець В. Докучаев писав: «Перш ніж витрачати мільйони на осушення боліт, необхідно довести, що річки, які беруть свій початок у болотах, можуть обійтися без них. Інакше нам доведеться ще більше витратити праці та коштів на обводнення осушених місць».

ВИСНОВКИ

  • Рослинні угруповання утворюють рослини, які ростуть на певній території, пристосувавшись до умов її клімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунтів.
  • Україна розташована в межах Лісової, Лісостепової, Степової та Субсередземноморської геоботанічних зон.
  • Лісова геоботанічна зона займає західну та північну частини України. У межах Лісостепової геоботанічної зони ліси становлять близько 13% площі. Степова геоботанічна зона охоплює близько 40% території України. Природну рослинність тут було майже повністю знищено.
  • Кримські гори входять до складу Субсередземноморської геоботанічної зони. Рослинність у Карпатах та Кримських горах змінюється від підніжжя до вершин за законами вертикальної поясності.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Укажіть основні чинники, відповідно до яких змінюються рослинні угруповання.
  • 2. Поясніть, чому природна рослинність збереглася лише на незначних ділянках території нашої країни.
  • 3. Які рослинні угруповання найбільш характерні для території вашої області? Укажіть назви найбільш поширених представників місцевої флори.
  • 4. Обґрунтуйте необхідність охорони рослинного світу України.
  • 5. Спрогнозуйте подальші зміни рослинного світу України, які пов'язані зі змінами клімату на планеті.