Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Масляк

§ 40. Озера та лимани

Пригадайте, як розрізняють озера за походженням їхньої улоговини.

1. ОЗЕРА. Озера — це природні водойми, утворені в заглибинах суходолу (улоговинах). За водним балансом розрізняють стічні й безстічні; за хімічним складом води — прісні та мінеральні, або мінералізовані (солоні) озера.

В Україні налічується близько 20 тис. озер, проте вони займають лише 0,3% її загальної площі. Озера часто розташовані групами. Більшість із них невеликі за розмірами. Лише 13 озер мають площу понад 50 км^{1 2}, а 30 озер — понад 10 км². Малі озера найчастіше розташовані в річкових заплавах, переважно на Поліссі. Багато озер є й на узбережжях морів. Усі вони розрізняються за походженням, типом живлення, формою, глибиною, розмірами (мал. 1).

Мал. 1. Типи озерних улоговин.

Наведіть приклади озер, різних за походженням улоговини, водним балансом та хімічним складом води, які ви вже знаєте з курсу географії 7 класу.

Знайдіть та покажіть на карті озера, указані у схемі (мал. 1). Поясніть, чому деякі з них неможливо показати навіть на стінній карті України.

Більшість озер України лежать у заплавах річок і тісно з ними пов’язані. У межиріччі Західного Бугу й Прип’яті, на крайньому північному заході Волині, розташовані карстові Шацькі озера. Найбільше серед них — Світязь площею понад 27 км² (мал. 2). Це найглибше озеро України (58,4 м). Протоками воно з’єднане з озерами Пулемецьке (16,3 км²) і Лука (6,8 км²).

Мал. 2. Озеро Світязь кілька років тому (а) і зараз (б).

Усього на Волині близько 30 озер, які утворилися внаслідок розчинення водою крейди. Озера живляться підземними водами й атмосферними опадами та завжди повноводні завдяки протокам, які їх об’єднують. В озерах водяться цінні види риб: в’юн, вугор, судак, сазан амурський, форелеокунь, канадський сом, окунь, щука, лящ, короп, лин та інші. За останні 20—30 років озера дуже обміліли, що пов’язують з інтенсивними розробками родовищ крейди на території сусідньої Білорусі та розвитком лохинових ферм на Волині.

Велика група заплавних і лиманних озер виникла поблизу нижньої течії Дунаю на Одещині. Серед 26 озер найбільше за площею Ялпуг (149 км²). Із півночі в озеро впадає однойменна невелика річка. Уся група озер, до якої входять ще й Кугурлуй (94 км²), Кагул (90 км²), Катлабух (67 км²), Китай (60 км²) та інші, живиться переважно дощовими водами. Місцеві озера мають заплавне походження. Вони з’єднуються протоками з Дунаєм.

Крім заплавних, поблизу дельти Дунаю багато плавневих озер та озер-стариць, оскільки ще кілька тисяч років тому дельти Дунаю, створеної твердим стоком річки, тут не існувало. У придунайських водоймах водяться плоскирка, краснопірка та верховодка звичайні, лящ, судак, в’юн, йорж, окунь, щипавка.

Сасик (Кундук) — солоне озеро завглибшки до 3,3 м — є найбільшим серед озер України за площею водного дзеркала (210 км²). Це одне з лиманних озер на лінії Дунай — Дністер, що утворилося в результаті перегороджування гирла річок піщаними косами. Воно розташоване нижче рівня моря на 0,3 м. На озері гніздяться лебідь-шипун, малий баклан, сірий гусак, біла чапля, звичайна колпиця, орлан-білохвіст, білощокий крячок.

Чимало солоних озер є в західній частині Криму — Сасик (Сиваш), Саки, Кизил-Яр, Ойбурське, Майнацьке тощо. Солоність води в них сягає до 200 %о. Озера виникли в результаті відокремлення морських заток від моря піщаними відкладами або затоплення морем прибережних балок. На дні озер утворився чорний в’язкий мул, який має лікувальні властивості.

Солоне озеро Донузлав — друге в Україні та найглибше в Криму — зараз більше схоже на техногенну затоку, оскільки з будівництвом тут військово-морської бази колишнього СРСР (1961 р.) його об'єднали із Чорним морем. Озером проходить шлях сезонної міграції птахів — куликів, качок та інших, які зупиняються тут на відпочинок. В озері водиться морська (бичок, кефаль, ставрида, барабулька) та прісноводна риба (у верхів! товстолобик, короп).

Понад 30 невеликих солоних озер розташовані на Керченському півострові. Ті з них, що виникли на узбережжі Чорного й Азовського морів, мають морське походження. У Марфівському озері солоність води досягає 300 %о. У минулому з багатьох озер видобували сіль.

Серед гірських озер Карпат розрізняють загатні, карові та вулканічні. Останні зустрічаються в межах Вулканічного хребта Українських Карпат. У двох кратерах давнього вулкана на схилах гірського масиву Синяк на висоті 600 м лежить озеро Синє. Берегами озера розкидані уламки скельної породи. Вони вкриті очеретом та іншою болотною рослинністю, яка все більше перетворює озеро на звичайне болото. Живиться воно сірководнево-сульфатно-кальцієвими підземними джерелами.

Біля міста Хуст на Закарпатті на висоті 526 м розташоване Липовецьке озеро площею 0,18 км². Лійкоподібна улоговина на місці бічного кратера згаслого вулкана заповнена холодною прозорою водою глибиною до 5—7 м. Озеро, яке живиться підземними водами, узимку не замерзає і влітку не пересихає.

На Закарпатті туристів приваблює найбільше й найглибше (24 м) високогірне загатне озеро Синевир. Воно утворилося в післяльодовиковий період (близько 10 тис. років тому) унаслідок перекриття річкової долини зсувами на висоті 989 м на схилах гірського масиву Горгани. Через значну висоту над рівнем моря та достатню глибину вода в озері прогрівається слабо — від +9 до +14 °С. Озеро живиться поверхневими та атмосферними водами. Із нього витікає невеликий струмок, який несе чисту, прозору, слабомінералізовану воду до річки Теребля й далі в Тису. Тут водяться три види форелі — озерна, райдужна, струмкова.

Через те що Карпати не досягають снігової лінії, тут немає льодовиків. Проте в часи останнього зледеніння в міжгірні долини з гір сповзали льодовики, які утворили заглибини. Ті згодом заповнилися водою, і виникли льодовикові карові озера, які сьогодні охороняються в Карпатському біосферному заповіднику, — Бребенескул, Марічейка, Несамовите.

Озеро Бребенескул — найбільш високогірне озеро в країні — розкинулося між двох гір на висоті 1801 м на дні льодовикового кару. У холодній воді озера, що нагрівається лише до +9 °С, немає риби, але водяться два види тритонів — карпатський і гірський. Живиться озеро атмосферними опадами та підземними водами.

Озеро Марічейка лежить у льодовиковому карі на висоті 1510 м над рівнем моря. Тонкий шар чистої прозорої води невеликого й неглибокого (0,8 м) озера дозволяє побачити рівне замулене дно. Озеро оточують хвойні ліси з ялини й сосни.

Озеро Несамовите розташоване в льодовиковому карі на висоті 1750 м над рівнем моря. Площа озера становить близько 400 м², глибина — 1—1,5 м. Живиться воно переважно атмосферними опадами. Узимку озеро замерзає. На дні є моренні валуни та піщано-мулисті відклади. Береги вкриті луками, серед яких трапляються похилені від сильного вітру гірські сосни та ялівець.

Кояське лиманне солоне озеро, розташоване в Опуцькому природному заповіднику, — найсолоніше озеро Криму. Концентрація солі в ньому становить у середньому 36%о (удвічі більше, ніж у Чорному морі), наприкінці липня мінералізація збільшується до 390%о. Від Чорного моря озеро відокремлене вузьким піщаним насипом. Озеро має незвичне рожеве забарвлення через водорість, що виробляє бета-каротин, який і надає воді такого кольору.

2. ЛИМАНИ. Унаслідок незначного опускання суходолу узбережжя Чорного й Азовського морів на півдні України утворилися лимани — затоплені морем пригирлові частини річкових долин або балок (мал. 3). Лимани поділяються на відкриті (сполучені з морем) і закриті (відокремлені від моря косами, пересипами).

Відкриті лимани мають постійний зв’язок із морем і досить велику площу. Закриті лимани змінюють свої розміри залежно від випаровування й надходження води. Рівень води в них нижчий за рівень моря. Живлення відбувається завдяки стоку малих річок, а також просочуванню морської води та опадів.

Відкриті лимани поступово замулюються, закриті — заболочуються. В умовах посушливого клімату через незначне надходження прісних вод лимани швидко засолюються.

Мал. 3. Лимани України.

За мал. 3 і фізичною картою України в атласі визначте географічне положення лиманів нашої країни.

Дніпровсько-Бузький лиман за останні десятиліття перетворився з дуже солоного на майже прісноводний. Куяльницький лиман іноді називають українським Мертвим морем. Тилігульський лиман є однією з найчистіших водойм України. Проте проблемою лиману є обміління через надмірне використання води єдиної річки, яка в нього впадає. Березанський лиман, на відміну від Хаджибейського, Куяльницького і Тилігульського, завжди відкритий у бік Чорного моря й фактично є його затокою.

Озера й лимани активно використовуються в господарській діяльності як шляхи сполучення, джерела водопостачання та риби. Деякі озера України містять лікувальні грязі. У солоних озерах видобувають сіль та іншу мінеральну сировину.

Озера, лимани, як і інші водойми, потребують охорони від забруднення продуктами нафтопереробки, отрутохімікатами, промисловими водами, побутовими та іншими відходами. Зміна клімату й водного режиму призвели до висихання озер України та багато з них поставили на межу зникнення. Для збереження природних комплексів озер окремі з них проголошено природними національними парками (Синевир, Шацькі озера).

ВИСНОВКИ

• Озера України різноманітні за походженням, типом живлення, величиною, формою та глибиною. Більшість із них невеликі. Найглибше озеро України — Світязь (58,4 м), найбільше за площею — Ялпуг (149 км²).
• У західній частині Криму є чимало солоних озер.
• На півдні України, біля узбережжя Чорного й Азовського морів, утворилися лимани — затоплені морем пригирлові частини річкових долин або балок.
• Озера й лимани активно використовуються в господарській діяльності людини, тому потребують охорони, як і інші водойми.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Спрогнозуйте подальші зміни природних водойм України під впливом кліматичних змін на планеті.
• 2. Порівняйте господарське значення лиманів та озер.
• 3. Проаналізуйте вплив господарської діяльності людини на екологічне становище озер та лиманів.
• 4. Складіть інструкцію поведінки для відпочивальників на березі водойми (озера, річки, лиману), обговоріть її на одному з уроків.