Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Масляк

Тема 3. Води суходолу та водні ресурси

§ 38. Води суходолу

Пригадайте, що таке гідросфера, який вона має склад. Які водойми належать до вод суходолу, а які є частиною Світового океану?

1. ВОДИ СУХОДОЛУ, ЇХНІЙ СКЛАД, РІЗНОМАНІТТЯ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН. Води суходолу — це поверхневі води, що постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у вигляді різних водних об’єктів у рідкому (водотоки, водойми) та твердому (льодовики, сніговий покрив) станах. Однією з характерних форм поверхневих вод є поверхневий стік — процес переміщення вод атмосферного походження над земною поверхнею під дією сили тяжіння. Він є складовою частиною кругообігу води на Землі.

Пригадайте схему великого кругообігу води на Землі. Яке його значення для підтримання життя?

Розрізняють три форми поверхневого стоку. Періодично, під час танення снігу або сильних злив, спостерігаються схиловий (широкий, але мілкий стік води по схилу) та тальвеговий (потік зосереджений певною мірою у виробленому руслі) стоки. Результатом поєднання схилового і тальвегового стоків із підземним притоком води є річковий стік у виробленому руслі. Негативна дія всіх цих видів поверхневого стоку полягає в тому, що він призводить до ерозії ґрунтів.

Мал. 1. Води суходолу України.

Здавна води суходолу є шляхами сполучення, джерелом харчування, питної води, зрошення полів, промислового виробництва та виробництва електроенергії.

Україна має досить широку мережу вод суходолу, густота якої в різних частинах країни неоднакова. Проте Україна за запасами місцевих водних ресурсів вважається однією з найменш забезпечених країн Європи — 1 тис. м3 на одну особу. Для порівняння: у Швеції та Німеччині — 2,5 тис., Франції — 3,5 тис., Великої Британії — 5 тис. м3.

Наявність і розподіл певною територію вод суходолу залежать від місцевих кліматичних умов, рельєфу, ґрунтів, характеру рослинності тощо. Основну роль у формуванні поверхневих вод відіграють кількість опадів і випаровування, а також господарська діяльність людини (меліоративні роботи: осушення, зрошення, будівництво каналів та водосховищ на річках, створення ставків).

Проаналізуйте дані схеми на мал. 1. Знайдіть у межах території України найбільші річки, озера, водосховища та канали, скориставшись картою в атласі.

Води суходолу, що постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у вигляді різних водних об’єктів у рідкому та твердому станах, формують гідрографічну мережу України. Вони займають понад 4% її загальної площі. Уся вода стікає тільки до морів басейну Атлантичного океану. На Чорне та Азовське моря припадають річки з 96%, на Балтійське море — із 4% території держави, це праві притоки Вісли: Західний Буг, Сян, Вепш.

Зростання масштабів господарської діяльності посилюють антропогенний тиск на довкілля, що спричиняє порушення рівноваги в навколишньому природному середовищі. У поверхневі водні об’єкти країни скидають великі обсяги недостатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод. Як наслідок відбувається деградація річок, водосховищ, озерних систем, погіршується якість води, що негативно впливає на здоров’я людей. Головною причиною виникнення кризового стану довкілля є низький пріоритет екологічної політики в Україні.

2. БУДОВА РІЧКОВОЇ ДОЛИНИ. Річкова долина складається з певних елементів: русло (річище), заплава, тераси, корінний берег (мал. 2). Русло річки зазвичай має звивисту форму, його плавні вигини називаються закрутами, або меандрами. Найбільші глибини русла мають назву фарватер. Русло річки характеризується чергуванням глибших ділянок (плесо) із більш мілкими. У руслі річки можуть утворюватися пороги та водоспади (мал. 3).

Частина річкової долини, яка заповнюється водою в періоди повеней, — заплава — у рівнинних річок може досягати 40 км завширшки. Над нею піднімаються схили долини річки, які за крутизною бувають однаковими, асиметричними, високими або низькими, крутими або пологими. Під дією сили Коріоліса долини річок Північної півкулі частіше мають крутий правий берег. Частину твердого матеріалу, який річка постійно змиває на своєму шляху, вона несе із собою вниз за течією та відкладає в руслі, формуючи при цьому піщані пляжі. Іншу частину річка несе із собою до самого гирла, утворюючи там дельту із численних островів. Під час розливів річки виходять із берегів і відкладають у межах заплави мул, що підвищує родючість навколишніх земель.

СЛОВНИК

Річкова долина — лінійно витягнуте зниження, по дну якого тече річка.

River valley — a linearly elongated depression, the bottom of which flows into the river.

Русло річки — поглиблення в річковій долині, у якому води річки течуть постійно.

The riverbed is a deepening in the river valley, in which the waters of the river flow constantly.

Фарватер — безперервна смуга води певної глибини, що сполучає водні простори річки, затоки, протоки або на відкритому плесі.

Farvater is an uninterrupted smog of a watery mountain, as a result of which there is a wide range of rivers, inflows, channels, or on an open reach.

Плесо — відносно широка та глибока ділянка русла рівнинної річки зі спокійною течією між двома перекатами, вільна від заростей.

Pleso is a section plain of the riverbed with a calm flow between two gullies, relatively wide, deep and free of thickets.

За мал. 2 охарактеризуйте будову річкової долини та поясніть, що таке дельта.

На формування річкових долин впливає багато чинників: рельєф місцевості, склад гірських порід, ерозійні процеси тощо, тому їхні форми можуть бути різними. Сильно розрізняються між собою гірські й рівнинні долини. Гірські долини мають значну глибину за відносно невеликої ширини та нерівномірне падіння подовжного профілю. Рівнинні — широкі долини з незначною глибиною та крутизною схилів і невеликим ухилом. Кожна річка має певні характеристики: довжину, режим живлення, річковий стік, площу водозбірного басейну, максимальну й середню витрати води, швидкість течії.

Мал. 2. Будова річкової долини.

3. МЕАНДРИ ЯК ОДНА З ФОРМ РУСЛА. На території України на багатьох річках переважно рівнинної частини, зокрема в заплавах Дніпра з притоками, Дністра, Сіверського Дінця, Кальміусу спостерігаються меандри — плавні, але помітні вигини русла річки.

Меандри утворюються в результаті руслових процесів — розмиву ґрунтів одних ділянок русла й акумуляції їхніх відкладів на інших ділянках. Поверхневі потоки річки спрямовуються до зовнішнього, переважно крутого краю берега, поступово розмиваючи його. Донні потоки, насичені наносами, спрямовуються до внутрішнього пологого краю берега, де внаслідок зменшення швидкості течії ці продукти розмиву відкладаються. Поступово меандр перетворюється на петлеподібну звивину, найвужчу частину якого (шийку) річка може прорвати, проклавши новий більш короткий шлях. Залишене потоком річки русло перетворюється на старицю (мал. 4).

Розрізняють два види меандрів — вільні та врізані. Вільні меандри слабо заглиблені в поверхню заплави, оточені невисокими берегами й можуть легко пересуватися в межах річкової долини. Врізані (вимушені) меандри обмежені вигинами корінних берегів річкової долини та можуть мати значне заглиблення в первинну поверхню (мал. 5).

Мал. 3. Річкове русло.

Між Буковиною і Тернопільщиною, створюючи природний кордон, в'ється змійкою красень Дністер. В одному місці він вигинається майже на 360° і формує 3-кілометровий меандр. Посеред нього лежить колишній польський курорт, а сьогодні один із районних центрів Тернопільської області — місто Заліщики.

Великі меандри, наприклад, величезний підковоподібний вигин русла Сіверського Дінця біля міста Ізюм, називають луками (ландшафтний парк «Ізюмська лука»).

4. ОСНОВНІ РІЧКОВІ СИСТЕМИ ТА БАСЕЙНИ УКРАЇНИ. В Україні налічується понад 73 тис. річок і водотоків загальною довжиною понад 248 тис. км. Щонайменше 4 тис. річок мають довжину від 10 км кожна. Згідно з Водним кодексом України, усі ці річки за площею басейну поділяються на малі (менше 2 тис. км2), середні (2—50 тис. км2) і великі річки (понад 50 тис. км2). Найбільш розвиненою є річкова мережа Карпат, найменш розвиненою — на півдні країни між Дніпром та затокою Сиваш, де поверхневих водотоків немає зовсім.

Поясніть ці особливості річкової мережі України за допомогою фізичної та кліматичної карт в атласі.

Мал. 4. а) Меандр; б) утворення нового русла; в) озеро-стариця.

СЛОВНИК

Річкова система — сукупність усіх водотоків у межах певного річкового басейну.

A river system is the totality of all watercourses within a given river basin.

В Україні виділяють дев’ять основних річкових систем, найбільші з яких — Дніпра (із Прип’яттю і Десною), Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця та Дунаю (із Тисою і Прутом). Останній на кордоні з Румунією утворює велику дельту. Річкова система характеризується порядком річкових приток. У головну річку впадають притоки першого порядку, у них — притоки другого порядку тощо (мал. 6).

Дніпро — головна річка України, що була відомою ще стародавнім грекам як Борисфен, римлянам — як Данапріс, тюркським народам — як Озу. Здавна Дніпро умовно ділить Україну на Лівобережну і Правобережну.

Користуючись знаннями з української літератури та історії, наведіть приклади описів Дніпра.

За довжиною Дніпро є третьою річкою Європи після Волги (3530 км) і Дунаю (2961 км). На Україну припадає 1155 км його довжини з 2285 км природної довжини або, після випрямлення фарватеру через будівництво каскаду ГЕС із водосховищами, — 2201 км. У середньому за рік Дніпро — річка з найдовшою течією в Україні, виносить у Чорне море близько 54 км3 води. У межах країни вище від Києва у Дніпро впадають найбільші притоки: права — Прип’ять і ліва — Десна. Близько 80% річкового стоку Дніпра припадає на верхню частину його басейну, де спостерігається багато опадів за низького випаровування. На Дніпрі збудовано шість гідроелектростанцій, які утворили каскад водосховищ, що докорінно змінило не тільки його водний режим, а й довжину фарватеру. Дніпро впадає в Дніпровський лиман Чорного моря, утворюючи дельту.

Мал. 5. Врізані меандри (річка Увац, Сербія).

Мал. 6. Річкова система.

Південний Буг бере початок на Подільській височині та всі свої 806 км тече територією України. Це найдовша з річок, що повністю розташована в Україні. Вона впадає в Дніпровсько-Бузький лиман, мілководну найбільшу затоку Чорного моря, відділену від нього Кінбурнською косою. На межі річки й лиману, у місті Миколаїв, збудовано Варварівський міст завдовжки понад 750 м (довжина з насипом близько 2 км). Південний Буг приймає фактично лише одну велику притоку — річку Синюха. Протікаючи Придніпровською височиною, він розмиває пухкі осадові породи, оголюючи місцями граніти та гнейси Українського щита. У результаті утворюються численні пороги, де щороку проходять змагання з водного туризму, каякінгу, рафтингу. У басейні річки створено понад 8,5 тис. штучних водойм.

Давні греки називали Південний Буг Гіпаніс, турки-османи — Аксу, слов'яни — Бог (від слова «багатий»), на картах Г. Л. де Боплана річка позначена як Бог Руський.

Однією з найбільш повноводних і найдовших річок нашої держави є Дністер. Довжина річки становить 1362 км, в Україні — 705 км. Русло річки розрізає Подільську височину, а між містами Галич і Хотин утворює каньйон. Тут подекуди до 70—80 м заввишки видно оголені відклади палеозойської ери, пам’ятки силурійського періоду, яким понад 300 млн років. Дністер починається в Карпатах, у верхній течії це типова гірська річка, у яку вливається багато повноводних приток із паводковим режимом. Праві притоки Дністра — Стрий, Лімниця, Луква, Бистриця, Тлумач, Реут, Бик; ліві: Стривігор, Верещиця, Золота Липа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч, Смотрич та інші. Рівень води різко коливається за сезонами. На стрімких берегах Дністра та його приток збереглися фортеці й залишки стародавніх печерних поселень. Впадає річка у Дністровський лиман Чорного моря.

Найбільшою річкою на сході країни, яку давні греки називали Танаїс, є Сіверський Донець — права притока Дону. На правому її березі на краю Донецького кряжу, де на поверхню виходять крейдові відклади, утворилися мальовничі краєвиди з білими скелями. Із 1053 км загальної довжини річки близько 718 км протікає в межах України. На річці створено Печенізьке водосховище для забезпечення водою міста Харків. Майже 20 % стоку річки (у кілька разів більше, ніж інших великих річок України) забруднюється або втрачається через господарську діяльність.

Від вирубування вікових дубових лісів у долині Дністра (XVIII ст.) до початку видобутку тут корисних копалин (XIX ст.), а згодом і будівництва на її берегах ГЕС та інших промислових підприємств річка втратила значну частку своєї фауни й отримала статус однієї з найбільш забруднених.

Головна річка Європи — Дунай — протікає в Україні своєю нижньою течією завдовжки 174 км і впадає в Чорне море окремими рукавами — гирлами. На Україну припадає 17% дельти річки. Кілійським гирлом до Чорного моря Дунай віддає понад 60% свого стоку, решта припадає на Тульчинське гирло (поділяється на Сулинське та Георгіївське). Дельта Дунаю болотиста зі значною кількістю окремих водотоків та озер. Водність Дунаю формується переважно в гірських районах Альп, Карпат і Балкан. Завислі частки в нижній течії обумовлюють високу каламутність води. Дунай є міжнародним водним шляхом для України та інших європейських країн.

До найбільших приток Дунаю належить Тиса, яка бере початок в Україні за 4 км від міста Рахів. Із 977 км загальної довжини Тиси лише 207 км припадає на територію України. Річка має різкі, іноді катастрофічні коливання водності через швидке танення снігу в Карпатах навесні, сильні дощі влітку, а останнім часом ще незаконне масове вирубування лісу у водозбірному басейні річки. У межах української ділянки басейну Дунаю розташовані десятки озер, найбільші з яких — Ялпуг, Кагул, Картал, Кугурлуй, Катлабух, Китай.

Площа дельти Дунаю постійно змінюється. Через накопичення тут твердого стоку вона просувається на схід у середньому майже на 40 м/рік, тому ряд поселень, які на момент їх заснування були розташовані в безпосередній близькості від Чорного моря, тепер опинилися на значній відстані від нього. Наприклад, місто Вилкове, засноване в 1746 р. майже на березі моря, уже більш ніж на 6 км віддалене від нього (на Очаківському гирлі). Його називають «Українською Венецією», оскільки вулиці міста є водними каналами, якими пересуваються на човнах. Це відомі Дунайські плавні.

Один із найбільших історичних транспортних шляхів — «із варягів у греки» — пролягав територією України. Система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км пов'язувала північні землі Русі-України з південними руськими землями, Балтійське море із Чорним. Русь-Україна була своєрідним мостом між світами — Європою античною, візантійською і латинською та давнім і середньовічним Сходом.

Державне агентство водних ресурсів України: monitoring.davr.gov.ua/

ВИСНОВКИ

  • Здавна води суходолу були шляхами сполучення, джерелом харчування, забезпечували людину водою для пиття, зрошення полів, промислового виробництва та виробництва електроенергії.
  • В Україні налічується понад 73 тис. річок і водотоків.
  • На формування поверхневих вод впливають: кількість опадів, випаровування, господарська діяльність людини (осушення, зрошення, створення ставків, каналів і водосховищ на річках).
  • Річкова долина складається з певних елементів: русло, заплава, тераси, корінний берег. На її формування впливає багато чинників: рельєф місцевості, склад гірських порід, ерозійні процеси тощо.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Доведіть значення річок для подальшої людської діяльності в Україні.
  • 2. Обґрунтуйте необхідність захисту екології річок України.
  • 3. Складіть короткий довідник статистичної характеристики найбільших річок України (витік, гирло, довжина, ліві та праві притоки, режим, живлення, падіння, об'єм стоку). Використайте для цього атлас та інші джерела, у тому числі дані Державного агентства водних ресурсів України (розділ «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України»).
  • 4. Проаналізуйте дані мал. 6 і дайте визначення понять, які складають річкову систему.