Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Масляк

§ 30. Географія рудних і нерудних корисних копалин

Пригадайте, які корисні копалини належать до групи рудних і нерудних. На які підгрупи вони поділяються?

1. РУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ: БАСЕЙНИ, РАЙОНИ ЗАЛЯГАННЯ ТА ВИДОБУТКУ. Розміщення родовищ рудних ресурсів, які поділяють на кілька груп, тісно пов’язане з геологічною будовою території. Більшість із них має магматичне або метаморфічне походження, тому скарбницею рудних ресурсів країни є Український щит. Надра країни мають унікальні поклади сировини для виробництва чорних металів (чавун і сталь): різноманітні залізні та марганцеві руди. Гірничо-металургійний комплекс України, який базується на наявності цих ресурсів, відіграє важливу роль у народному господарстві. Він забезпечує майже 27 % загального обсягу промислового виробництва країни; до 10 % податкових надходжень до бюджету; понад 40% валютних надходжень; майже 80% від загального обсягу експорту мінерально-сировинної продукції; близько 40% від усього експорту України.

СЛОВНИК

Експорт (у міжнародній торгівлі) — товар або послуга, вироблена в одній країні, які продаються до іншої країни.

An export in international trade is a good or service produced in one country that is sold into another country.

Мал. 1. Класифікація металів.

Українська чорна та кольорова металургія, що базуються на власній та частково імпортній (привізній) сировині, за сумою діючих потужностей посідає п’яте місце у світі після США, Японії, Китаю та Росії. У той самий час у країні недостатньо руд для кольорової металургії (мал. 1).

Нікопольський марганцеворудний басейн, розташований у Дніпропетровській і Запорізькій областях, є одним із найбільших у світі за підтвердженими запасами руди (2,1 млрд т, понад 42 % світових запасів). Потужність рудоносного шару — від 1,5 до 5 м, а глибина залягання — від 15 до 140 м. У межах басейну виділяють Нікопольське (найбільше, почали розробляти в 1886 р.), Інгулецьке та Великотокмацьке (законсервоване) родовища.

Марганець — це метал, без якого не можна виготовити високоякісну сталь. Використовують його також у кольоровій металургії, хімічній промисловості, керамічному та скляному виробництвах.

На території України зосереджено 20 % світових запасів залізної руди, і за її запасами країна посідає перше місце у світі, а за обсягом виробництва — сьоме. Частка України у світовому виробництві залізних руд становить близько 5 %.

В Україні відомо понад 80 родовищ залізних руд, основні запаси яких (70 %) і видобуток (понад 80 %) припадають на Криворізький залізорудний басейн, що утворився у складках протерозойських порід Українського щита (мал. 2).

Уперше про наявність залізної руди в районі злиття річок Інгулець та її приток Саксагань, Жовта і Зелена стало відомо у другій половині XVIII ст. Перша в науковій літературі згадка про поклади криворізьких залізних руд міститься у книзі «Подорожні записи Василя Зуєва від Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 і 1782 рр.». В. Зуєв називає руду «залізним шифером». Проте було знайдено артефакти, що свідчать про видобуток криворізької руди та виплавку з неї заліза, починаючи ще зі скіфських часів і до часів козацтва.

Кременчуцький залізорудний район (магнітна аномалія) є продовженням Криворізького басейну на північ. Він утворився в породах докембрійських часів, був відкритий у 20-х рр. XX ст. Розпочали його освоєння із 70-х рр. Разом із рудними районами Запорізької, Кіровоградської та Полтавської областей він утворює значну залізорудну провінцію — Великий Кривий Ріг.

Мал. 2. Залізні руди: а) магнетит, магнітний залізняк; б) гематит, червоний залізняк; в) лімоніт, бурий залізняк.

Таблиця

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАЛІЗОРУДНІ БАСЕЙНИ ТА РАЙОНИ УКРАЇНИ

Басейни та райони

Глибина залягання

Потужність шарів

Вміст заліза в руді, %

Примітка

Криворізький

Від поверхні до 2—3 км

Від 5 до 60 м

50—60

Кременчуцький

15—420 м

40—80 м

35—58

Білозерський

100 м

65

Не потребують збагачення

Керченський

0—180 м

від 0,5—2 до 40 м

30

Відкритий спосіб видобутку, який припинено

Перші ознаки наявності руди в Запорізькій області були помічені в середині XX ст. (Білозерське залізорудне родовище). Пізніше тут знайшли якісні залізні руди, запаси яких уточнюють. Шари залізистих кварцитів утворилися в метаморфізованих осадово-вулканогенних породах архейського часу.

У чохлі молодої Скіфської платформи є поклади залізних руд осадового походження Керченського залізорудного басейну — бурі залізняки. Їх утворення пов’язують із діяльністю залізобактерій на дні давніх мілководних лагун (табл.).

За картою мінерально-сировинних ресурсів в атласі знайдіть місце розташування марганцево- та залізорудних басейнів в Україні. Оцініть їх взаємне положення та положення щодо районів видобутку коксівного вугілля.

Поясніть наслідки агресії Росії на сході України (з основною базою коксівного вугілля) для економіки країни.

Україна має чималі запаси різних кольорових металів, провідним постачальником яких на світовий ринок вона може стати в майбутньому. За даними Державної служби геології та надр, Україна посідає перше місце у світі за кількістю окремих покладів (крім уже згаданих марганцевих руд). Наприклад, у Кіровоградській та Дніпропетровській областях є 12 родовищ нікелю та 11 силікатно-нікелевих родовищ, що містять кобальт. Перспективними для видобутку нікелю є мідно-нікелеві родовища в Житомирській області (Прутівське). Родовища літію розташовані в Кіровоградській (Полохівське та Добре), Донецькій (Шевченківське), Дніпропетровській та Житомирській областях. Обсяги запасів літію, відповідно до законодавства країни, становлять державну таємницю. Україна має достатньо високі перспективи створення власної мінерально-сировинної бази літію та перетворення з країни-імпортера на експортера літієвої продукції. Іноземні компанії активно проявляють інтерес до видобутку кольорових металів на території України (країни ЄС, Бразилія, Китай, Японія та інші).

В Україні видобувають й інші рудні копалини: титан, цирконій, германій, графіт, нікель, золото, скандій, уран, гафній. Знайдені родовища берилію, ніобію, танталу, міді, свинцю, цинку, молібдену.

В Україні є потужна мінеральна база титану, розвідані запаси ільменітових руд за сумарними ресурсами перевищують світові запаси ільменіту. Найбільші родовища — Іршавське, Стремигородське (Житомирська область) і Самотканське (Дніпропетровська область). Усього відомо 40 родовищ.

У 90-х рр. XX ст. поклади золота було знайдено на Закарпатті та Донбасі. Пізніше його родовища виявили й на півночі Одеської області та у вигляді піщаних відкладів на шельфі Чорного моря.

На Волині виявлено великі запаси самородної міді — металу, що нині є головним провідником електричного струму, і значення якого у світовому господарстві зростає. Україна має можливість частково забезпечити свої потреби у свинцю і цинку за рахунок Мужієвського та Біганського родовищ Закарпаття та Біляївського родовища Західного Донбасу.

Важливе значення для України мають родовища залізистих бокситів: Високопільське (Дніпропетровська область) та Смілянське (Черкаська область) — руди алюмінію, яка зараз імпортується. На Закарпатті та Донбасі є родовища кіноварі, з якої виробляють ртуть. Поліметалеві руди, які містять декілька руд кольорових металів, є на Закарпатті.

Знайдіть на карті корисних копалин України вказані в тексті родовища.

  • 1. Поясніть, чи екологічно доцільно Україні ставати експортером рудної сировини. Назвіть більш раціональні для країни та її населення шляхи використання власних мінеральних багатств.
  • 2. Поясніть необхідність переходу до використання ресурсозберігаючих технологій під час видобутку корисних копалин.

2. НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ: БАСЕЙНИ, РАЙОНИ ЗАЛЯГАННЯ ТА ВИДОБУТКУ. Родовища нерудних корисних копалин України дуже багаті й різноманітні: вогнетривкі глини, сірка, вапняки, кам’яна та калійна солі, різноманітні будівельні матеріали, кольорове й коштовне каміння, мінеральні води та лікувальні грязі. Зазвичай всю нерудну сировину поділяють на групи: хімічна, будівельна та технічна сировина.

Надра країни містять широкий набір родовищ сировини для хімічної промисловості. Найбільші в Європі запаси самородної сірки осадового походження є у Львівській області. Видобуток сірки ведеться як відкритим способом (Роздольське родовище), так і методом підземної виплавки (Яворівське родовище). Потужність покладів досягає 500 м.

Здавна в Україні видобували кам’яну сіль — сировину для виробництва соди та харчової промисловості. Кам’яна сіль Донбасу — це спадок прадавнього моря, адже протягом 40 млн років територія сучасного Донбасу була вкрита морськими водами близько 350 разів і аж до кінця пермського періоду. Із солоних озер поблизу Чорного й Азовського морів — затоки Сиваш — сіль везли славнозвісні чумаки.

На заході держави споконвіку використовували унікальні у світі солоні джерела Закарпаття. У Римській імперії сіль називали словом «гал», можливо, звідси походить і назва Галичина — «країна солоних озер».

Нині найбільші родовища кам’яної солі зосереджені на Донбасі (Бахмутське та Слов’янське) — потужні соляні куполи Дніпровсько-Донецької западини та Закарпаття (Солотвинське родовище). Поклади солі Бахмутського родовища утворилися приблизно 300 млн років тому. Унаслідок випаровування прадавнього моря утворилося п’ять шарів солі, три з них мають товщину понад 30 м і розташовані на глибині від 20 до 300 м. У соляній шахті Донбасу (Соледар — єдиний у країні діючий санаторій) створено спелеотерапевтичний заклад, де оздоровлюються люди із захворюваннями органів дихання (мал. 3).

На Прикарпатті є великі родовища калійних солей (район Калуша на Івано-Франківщині та Стебника на Львівщині). Калійна сіль — сировина для виробництва калійних добрив.

Важливою сировиною для виробництва фосфатних мінеральних добрив є фосфорити та апатити. Родовища фосфоритів українського Подністров’я, відомі ще з кінця XIX ст., уже вичерпані. Перспективні для розробки родовища є в межах Івано-Франківської, Харківської та Сумської областей. Апатити збереглися в Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.

Родовища вогнетривів розробляються на Донбасі та Придніпров’ї. У багатьох місцях, особливо на Житомирщині, є майже невичерпні родовища сировини для порцелянової промисловості (високоякісні каоліни, польовий шпат і кварцові піски) (мал. 4).

Мал. 3. Соляна шахта Соледара.

Практично невичерпні родовища будівельних матеріалів — від найпростіших піску і глини до мармуру, габро і лабрадоритів. Оздоблювальне каміння, у тому числі й унікальне, видобувають скрізь, де близько до поверхні підходять кам’яні породи Українського щита. Особливо славиться ними Житомирська область. Тут є унікальні родовища пірофіліту, який витримує температуру декілька тисяч градусів. Із давніх-давен українські будівельники для оздоблювання храмів, фортець, житлових будівель використовували облицювальне каміння Житомирщини, Київщини, Карпат і Криму.

Дуже поширені вапняки, піски, різні види глини. Їх використовують для виробництва будматеріалів і безпосередньо в будівництві. Каолін (біла глина) утворився в результаті вивітрювання поверхні Українського щита (близько 100 родовищ). Просянівське родовище на Дніпропетровщині — одне з найбільших у світі, потужність шарів високоякісного каоліну сягає тут 100 м. Значні родовища є також на Поділлі та Житомирщині. Каолін використовують для виробництва вогнетривких матеріалів, облицювальної плитки, сантехнічних виробів, декоративних скульптур, порцелянового та фаянсового посуду тощо.

Важливою сировиною є кристалічний графіт, основними районами залягання якого є Бердичівський, Побузький, Криворізький та Приазовський. Із графіту виготовляють прості олівці, штучні алмази, сповільнювачі нейтронів ядерних реакторів, електроди й нагрівальні елементи тощо.

Мал. 4. Мінерал польовий шпат, що складає майже 50 % земної кори.

Мал. 5. Бювет для подачі мінеральної води в санаторії міста Трускавець.

3. МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ ТА ГРЯЗІ, ЇХ ГОСПОДАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ. Мінеральні лікувальні води України мають практично будь-який відомий у світі склад і використовуються з лікувальною метою. Найвідомішими з них є «Нафтуся», «Куяльник», «Поляна Квасова», «Бермінводи», «Миргородська» тощо (мал. 5).

Ресурси мінеральних грязей для створення курортів міжнародного значення в державі необмежені. Їхня унікальність і лікувальні властивості пояснюються тим, що солоні озера-лимани України розташовані на крайній північній межі їх поширення та містять у собі, крім мінеральних речовин, ще й органічні. На їх основі працюють курорти Одеси, Євпаторії, Сак тощо.

У місті Хмільник (Вінницька область) є умови для радонотерапїі (радонова вода, радон — радіоактивний хімічний елемент групи інертних газів, найбільш рідкісний з тих, що зустрічаються на Землі), яка стимулює імунну систему людини.

Які мінеральні води є в межах вашої області? Дізнайтеся про їхній склад та лікувальні властивості.

4. КОШТОВНЕ ТА ВИРОБНЕ КАМІННЯ. У межах Українського щита, крім розсипів алмазів, знайдено родовища корунду, другого за міцністю коштовного каменя. В Україні є понад 120 перспективних проявів виробного каміння: родовища топазу (Рівненщина), гірського кришталю й аметисту (Придніпров’я та Приазов’я), бурштину (Полісся), яшми (Крим), берилу, чорного кварцу (моріону), цитрину, рожевого та димчастого кварцу (Житомирщина).

СЛОВНИК

Хвостосховище — гідротехнічна споруда, комплекс спеціальних споруд та обладнання, які призначені для складання або захоронения радіоактивних, токсичних та інших відвальних відходів збагачення корисних копалин.

A tailings pond is a hydraulic structure, a complex of special structures and equipment that are designed for storage or disposal of radioactive, toxic and other waste wastes from mineral beneficiation.

5. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИДОБУТКОМ КОРИСНИХ КОПАЛИН. У процесі видобутку корисних копалин загострюються екологічні проблеми. Під час кар’єрного видобутку залізної і марганцевої руди застосовують підривні роботи. Тисячі тонн найдрібніших часточок руди й пилу потрапляють у повітря та розносяться, отруюючи довкілля. Створення та експлуатація кар’єрів різко знижує рівень ґрунтових вод навколишньої місцевості. Села й міста позбавляються питної води, гинуть рослини. Це лише один із прикладів екологічних проблем, які виникають під час видобутку корисних копалин.

Підземний, шахтний видобуток корисних копалин нерідко супроводжується просіданням значних територій у населених пунктах. Така проблема виникла під час видобутку калійної солі, наприклад, у місті Калуш. Довкілля отруюють різноманітні відходи, відвали, так звані хвостосховища.

Головна золотоносна територія країни — Український щит — за прогнозами, містить 2,4 тис. т золота. З усіх його родовищ найбільше вивчено шість: Майське, Клинцівське, Юріївське, Сергіївське, Балка Золота та Балка Широка, у межах яких ресурси оцінені в понад 620 т золота.

Поблизу міста Калуш (Івано-Франківська область) існує сім підземних шахт із видобутку калійних солей. Їхня експлуатація спричиняє просідання ґрунту. У 2012 р. в Молдові забили тривогу через відстійник токсичних речовин, що утворився в Домбровському кар'єрі Калуша. Існує вірогідність того, що прорив дамби може спричинити екологічну катастрофу на Дністрі.

ВИСНОВКИ

  • Український щит містить у собі різноманітні руди металів.
  • В Україні зосереджені запаси різноманітної сировини для розвитку хімічної промисловості й практично невичерпні запаси природної сировини для виробництва будівельних матеріалів.
  • Видобуток корисних копалин в Україні, як і в будь-якій іншій країні світу, супроводжується екологічними проблемами.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Доведіть, що нині людство не може обійтися без видобутку корисних копалин.
  • 2. Спрогнозуйте подальшу долю залізо- і марганцеворудних кар'єрів.
  • 3. Проаналізуйте екологічні обмеження в подальшому розвитку гірничодобувної промисловості України.