Географія (поглиблений рівень). Повторне видання. 9 клас. Масляк

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 5. Суспільна та просторова організація національної економіки

  • 1. Чи впливають на розвиток світової економіки сучасні міграційні потоки?
  • 2. Спрогнозуйте проблеми економіки України у зв’язку з депопуляцією населення держави.

1. ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА. Форма суспільної організації виробництва — це певний спосіб проектування та організації роботи підприємства, який дає змогу підвищити його ефективність, концентрація, комбінування, спеціалізація, кооперування та агломерування (мал. 1, с. 25).

Мал. 1. Форми суспільної організації виробництва.

СЛОВНИК

Концентрація виробництва — зростання числа великих підприємств і зосередження на них більшої частини наявних у суспільстві коштів виробництва, робочої сили й продукції, яку вони виготовляють.

Concentration of production is an increase in the number of large enterprises and the concentration on them of all the greater part of the available means of production in society, labor and the products they produce.

Комбінування — модель організації виробництва, за якою на одному підприємстві поєднуються і функціонують різні виробництва, продукція яких є сировиною, напівфабрикатами й допоміжними матеріалами для інших виробництв.

Combination is a model of organization of production, according to which different enterprises combine and operate different productions, the products of which are raw materials, semi-finished products and auxiliary materials for other productions.

Спеціалізація — зосередження діяльності підприємства на випуску певних видів продукції, збільшення однорідності виробів, що супроводжується широкою стандартизацією виробів і деталей, уніфікацією деталей, вузлів, типізацією технологічних процесів, що сприяє зростанню продуктивності праці, а також скороченню витрат праці на проектування, створення й ремонт машин.

Specialization is the focus of the enterprise on the production of certain products, increasing the homogeneity of products, accompanied by extensive standardization of products and parts, unification of parts, components, typification of technological processes, which increases productivity and reduces labor costs for design, creation and repair machines.

Кооперування — форма економічних зв’язків між підприємствами, які спеціалізуються на виготовленні окремого товару. Воно зумовлене поділом господарства на галузі й підгалузі та спеціалізацію їх на випуску однорідних виробів, деталей, напівфабрикатів тощо.

Cooperation is a form of economic relations between enterprises that specialize in the manufacture of a particular product. It is due to the division of the economy into industries and subsectors and their specialization in the production of homogeneous products, parts, semi-finished products and more.

Агломерування — процес утворення тісних господарських зв’язків між підприємствами на основі спільної інфраструктури в межах певної міської агломерації.

Agglomeration is the process of forming close economic ties between enterprises on the basis of a common infrastructure within a certain urban agglomeration.

За даними мал. 1 і словника поясніть причини утворення та існування основних форм суспільної організації виробництва.

Спеціалізація є важливою передумовою підвищення економічної ефективності господарської діяльності кожного підприємства та окремих його складових — цехів, відділів, бригад, яка, зазвичай, супроводжується ширшим застосуванням нових, прогресивних технологій та обладнання. Разом із використанням кваліфікованої робочої сили це підвищує якість і збільшує обсяги виробництва кінцевого продукту (мал. 2).

Окрім переваг, спеціалізація має й певні недоліки. Наприклад, значні надлишки виробленої спеціалізованої продукції створюють проблему її реалізації, що потребує додаткових логістичних послуг, або монотонність роботи працівників, якої уникають (частково) за допомогою автоматизації виробництва, впровадженню промислових роботів (автоматизованих виробничих ліній) (мал. 3).

Мал. 2. Основні види спеціалізації.

Кооперування виробництва, з одного боку, безпосередньо зумовлено його спеціалізацією, з іншого — сприяє поглибленню самої спеціалізації виробництва. Форми кооперування залежать від специфіки виробництва, техніки й технології виробництва. Основною умовою кооперування є наявність широкої мережі подетально, технологічно спеціалізованих та територіально відокремлених виробництв — підприємств-суміжників. Розрізняють три основних види кооперування: агрегатне (попредметне, коли головний завод отримує від інших агрегати), подетальне (отримує від інших підприємств деталі й вузли) та технологічне (одне підприємство постачає іншому окремі напівфабрикати чи виконує окрему операцію). Кооперування вимагає чіткого дотримання підприємствами-суміжниками відповідних техніко-технологічних вимог до замовлень підприємств, які випускають готові до споживання вироби.

Мал. 3. а) Спеціалізація на швейній фабриці у В’єтнамі; б) автоматизована лінія на підприємстві з виробництва ліків; в) робототехніка на китайському автомобілескладальному заводі.

Спеціалізація та кооперування набули значного поширення у машинобудуванні, де для випуску автомобіля, трактора або літака взаємними поставками об’єднано тисячі спеціалізованих підприємств з виробництва скла, шин, двигунів, електронних засобів, які, у свою чергу, також складаються із значної кількості деталей та вузлів.

Перегляньте на каналі YouTube відео «Загальна будова легкового автомобіля» і спробуйте порахувати хоча би приблизну кількість деталей та вузлів, із яких складається сучасний автомобіль.

  • 1) Поясніть, чи можна всі деталі та вузли, із яких складається сучасний автомобіль, виготовляти на одному підприємстві. Чому?
  • 2) Чи задавалися ви запитанням, чому окремі підприємства називають не заводами чи фабриками, а комбінатами?

Найбільше поширення комбінування отримало в металургії, нафтопереробці, хімічній, деревообробній, харчовій промисловості. Металургійні комбінати характеризуються різноманіттям різних виробництв, які, крім виробництва самого металу, включають виробництво азотних добрив із коксового газу й азоту, що надходить з кисневого цеху, переробку металургійних шлаків на будівельні матеріали тощо.

У кольоровій металургії поширене комбінування на основі комплексного використання сировини — поліметалічних руд та переробки відходів виробництва, наприклад, свинцевого й мідного виробництва із попутним одержанням рідкісних металів (сурми, кадмію молібдену, кобальту) та розсіяних елементів (германію, телуру, індію, вісмуту).

Виробництва в складі комбінатів настільки технологічно та організаційно взаємопов’язані, що функціонувати самостійно вони не можуть, хоч і мають вже відому нам чітку виробничу спеціалізацію. Також комбінат має єдину систему управління (мал. 4).

Економічно комбінування — одна з найпрогресивніших форм просторової організації виробництва, що сприяє найповнішому використанню ресурсів, створює безвідходні виробництва та безперервність технологічного процесу, зменшує транспортні, сировинні та енергетичні витрати і відходи. Резерви комбінування в Україні використано недостатньо.

Однією з форм концентрації виробництва, що ґрунтується на територіальному поєднанні виробництв різних типів в одному великому підприємстві, є комбінування. Наприклад, у чорній металургії це ланцюжок: видобуток руди — виплавка чавуну — виробництво сталі — виробництво прокату — виготовлення цементу зі шлаків — виробництво азотних добрив.

Концентрація проявляється у зосередженні засобів виробництва, виробничих процесів, робочої сили на підприємствах-гігантах, тобто у збільшенні розмірів підприємств. Наприклад, окремі металургійні комбінати настільки великі, що на їх території навіть існує транспорт, який розвозить працівників. Укрупненню підприємств сприяють як зростання потреби в окремих видах продукції, так і інформаційно-технологічний прогрес. В економіці існує закон концентрації виробництва, яка здійснюється у межах підприємств, фірм, компаній, корпорацій. На певному етапі розвитку процесу концентрації виробництва створюються об’єктивні передумови для виникнення монополій (мал. 5, с. 28).

Подальший розвиток економіки неминуче призводить до того, що відбувається все більше агломерування (зосередження) людей і фірм у великих містах, оскільки при дисперсному (розсіяному, розосередженому) розміщенні виробництва й споживачів продукції і послуг зростають транспортні витрати.

Мал. 4. Основні чинники поширення комбінування.

Мал. 5. Найвідоміші монополії світу.

Скоротити транспортні витрати, які в ціні товарів нерідко складають 50%, можливо за умов, коли виробництво й всі споживачі розташовувалися б в одному місці, але такого не буває. Транспортні витрати скорочуються з розвитком постіндустріальної економіки, коли процес територіальної концентрації доповнюється процесами агломерування. Населення і виробництво все більше концентруються у великих міських агломераціях, які складаються із близьких територіально міст і селищ. Агломерування полягає в зосередженні незалежних одне від одного підприємств і установ у межах окремих населених пунктів або промислових зон, які ще можна назвати індустріальними парками.

Знайдіть на карті адміністративно-територіального устрою України ваш населений пункт (або найближчий). До складу якої агломерації його можна віднести?

2. ФОРМИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ. Суспільство зацікавлене у високій ефективності виробництва, що визначається відношенням корисного результату (ефекту) до витрат (вартість праці та матеріалів) на його одержання. Чим менші витрати на виготовлену продукцію, тим ефективнішим є виробництво. Показником ефективності є собівартість, яка є витратами підприємства (у грошах) на виробництво і реалізацію одиниці продукції. На собівартість продукції впливають всі розглянуті вище форми організації виробництва, а також їх розміщення територією країни.

Підприємства не завжди розміщені територією рівномірно, як і населення та природні ресурси. На певній території формуються виробництва, що найбільше відповідають її особливостям. Серед них виділяють основні види економічної діяльності, на яких спеціалізується певна територія, що виробляють продукцію, значна частина якої призначена для міжрайонного і міжнародного обміну. Обслуговуючі підприємства, наприклад, ремонтні, допомагають ефективно працювати основним виробництвам. Допоміжні підприємства відіграють другорядну роль, наприклад, сприяють повній зайнятості місцевих жителів.

Чи є у вашому регіоні підприємства, що виготовляють продукцію для продажу іншим країнам?

Формами просторової організації національної економіки, у першу чергу, є елементи її адміністративно-територіального поділу. У межах певних адміністративних областей, під впливом багаторічного їх існування та управління сформувалися певні особливості поєднання господарських об’єктів. Тут основну роль відіграли особливості географічного положення, їх площа й природно-ресурсний потенціал.

СЛОВНИК

Просторова (просторово-територіальна) структура — поділ національної або світової економіки на окремі, чітко виражені територіальні частини (елементи).

Territorial (spatial-territorial) structure is the division of the national or world economy into separate, clearly defined territorial parts (elements).

Підприємства територіально здебільшого зосереджуються в промислових районах, пунктах, центрах і вузлах. На територіях декількох областей із цих форм просторової організації національної економіки утворюються економічні райони (мал. 6).

Господарський пункт — це місто або селище, у якому розташоване лише одне підприємство чи фірма. Господарський центр — це населений пункт, де зосереджено кілька підприємств, що спеціалізуються на певному виробництві чи наданні послуг. Прикладами їх в Україні можуть бути Дрогобич, Ковель, Коростень, Лубни, Ізюм та ін.

Прикладом господарських вузлів в Україні може бути Київський, до складу якого входять Київ, Бровари, Бориспіль, Вишгород, Боярка, Васильків, Вишневе та інші господарські центри.

СЛОВНИК

Господарський вузол — сукупність близько розміщених господарських центрів, що пов’язані між собою інфраструктурою і трудовими ресурсами.

A business hub is a collection of closely spaced business centers that are interconnected in infrastructure and manpower.

Вільна економічна зона — частина території країни, виділена із загального митного кордону, у межах якої діє особливий режим управління й пільгові умови діяльності, а також податкові преференції для місцевих підприємців та іноземних фірм.

A free economic zone is a part of the country’s territory separated from the common customs border, within which there is a special management regime and preferential conditions of activity, as well as tax preferences for local entrepreneurs and foreign companies.

Економічні райони, які складаються з декількох адміністративних областей, включають в себе усі форми просторової організації й відрізняються один від одного своєю господарською спеціалізацією.

У сільському господарстві нашої країни та інших країн світу, наприклад США, Китай, Франція, виділяють певні зони з притаманною їм спеціалізацією рослинництва і тваринництва. Відокремлюють вільні економічні зони, у яких створюють спеціальні умови оподаткування для іноземних інвесторів, щоб прискорити розвиток певних територій. Для залучення науки до розвитку господарства на основі найбільших університетів і науково-дослідних установ формують спеціальні технопарки. Відомою просторово-територіальною формою поєднання науки і виробництва є Силіконова долина у США.

Мал. 6. а) Основні форми просторової організації виробництва; б) форми просторової організації національної економіки в окремих сферах господарювання.

У торгівлі й сфері розваг набули поширення торговельно-розважальні центри і комплекси, як просторова форма інтеграції різних видів послуг в одному місці.

Івано-Франківськ належить до міст України, які швидко розбудовуються. Тут створюються нові житлові райони, зростає кількість населення. Як наслідок, виникає проблема забезпечення економічно активного населення роботою. Тому з’явилася необхідність і можливість формування на базі міста й навколишніх населених пунктів господарського вузла на нових засадах територіальної організації виробництва та обслуговування.

Київ, як столиця України і потужний господарський вузол, перетворюється на одне з так званих світових міст. Київ дуже швидко включається в загальносвітову систему міст — організаторів сучасного глобалізованого світу, які визначають стратегію розвитку людства на найближчий період.

ВИСНОВКИ

  • Сучасне виробництво певної продукції або надання послуг здійснюється на основі різних, але взаємопов’язаних форм суспільної організації виробництва: концентрації, комбінування, спеціалізації і кооперування та раціонального розміщення виробництва.
  • Елементи адміністративно-територіального поділу є основними формами просторової організації національної економіки, тому що в межах певних адміністративних областей, під впливом багаторічного їх існування і управління сформувалися певні поєднання господарських об’єктів.
  • Виокремлюють такі форми просторової організації національної економіки: промислові (пункти, центри, вузли, агломерації, райони); сільськогосподарські (зони й райони); лісогосподарські й лісопромислові (райони та ділянки); рибопромислові (зони й райони); гірничодобувні (басейни, райони, ареали).

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Доведіть, що територіальне зосередження господарства в містах створює додаткові переваги для розвитку економіки та нові робочі місця.
  • 2. Обґрунтуйте необхідність державного регулювання росту промислових вузлів.
  • 3. Спрогнозуйте подальший розвиток Києва (або свого обласного центру).
  • 4. Створіть просторову модель формування вашого населеного пункту як господарського вузла.
  • 5. Проаналізуйте зміст понять та наведіть приклади концентрації, комбінування, спеціалізації.