Географія. Профільний рівень. 11 клас. Масляк

§ 75. Система розселення. Міста та міські агломерації України. Уповільнення темпів урбанізації. Субурбанізація і джентрифікація

1. Пригадайте визначення понять «міська агломерація», «урбанізація», «субурбанізація», «джентрифікація». 2. Поясніть причини уповільнення темпів урбанізації в розвинених країнах та збільшення їх у країнах, що розвиваються.

1. СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ. Система розселення є результатом процесів розподілу й перерозподілу населення мережею населених пунктів країни. Вона оцінюється як елемент інтегральної територіальної структури господарства, основний чинник формування соціально-економічного простору держави. Територіально цілісна й функціонально взаємопов’язана сукупність поселень формується з розвитком господарства.

Назвіть основні чинники, які впливають на заселення людьми певних територій та густоту населення в них.

Системи мережі населених пунктів певної території з різноманітними зв’язками, що існують між ними, складають населені пункти, які мають певне адміністративне й господарське значення, значні розміри й велику зону впливу. У безпосередній близькості до них розташовані невеликі населені пункти, які тісно пов’язані з головним містом і називаються поселеннями-супутниками (мал. 1—3).

На прикладі мал. 2 поясніть, чому так багато новобудов розташовано саме в передмістях Києва.

За допомогою географічних карт наведіть приклади міст-супутників (населених пунктів-супутників) Києва та вашого обласного центру.

Опорним каркасом, який у системі розселення поєднує головний населений пункт із населеними пунктами-супутниками, є транспортна мережа. Завдяки її розвитку, а також збільшенню числа міст і кількості їх жителів у системі розселення зростає значення міських населених пунктів. А сама система розселення ускладнюється і стає більш ефективною.

На сайті електронної газети «Вечірній Київ» прочитайте та обговоріть статтю «Столична агломерація: Києву немає сенсу й надалі працювати на міста-супутники». Чи погоджуєтеся ви з її автором?

2. МІСТА УКРАЇНИ. Під час перепису населення 2001 р. в Україні було п’ять міст-мільйонерів — Київ, Харків, Одеса, Дніпро (Дніпропетровськ) і Донецьк. Станом на 1 січня 2017 р. в країні налічувалося три міста-мільйонери, 4560 міст, 885 селищ міського типу, понад 28 тис. сільських населених пунктів.

За допомогою карти адміністративно-територіального устрою України назвіть міста-мільйонери та найбільші міста країни.

Мал. 1. Типи поселень.

Міста України різняться між собою за часом та історією утворення, площею й кількістю населення, зовнішнім виглядом, функціями та значенням (мал. 4, 5).

  • 1) За допомогою мал. 1 назвіть групи міст за кількістю населення. За картою атласу наведіть приклади таких міст.
  • 2) За допомогою мал. 4, 5 наведіть приклади міст України за їх функціями.

Тіра, Офіуза, Алба Юлія, Туріс, Білгород, Левкополь, Ак-Ліба, Аспрокастро, Мальвокастро, Монкастро, Маврокастро, Аккерман і Четатя-Албе — усе це назви одного й того самого міста, визнаного ЮНЕСКО в 1999 р. одним із найстаріших у світі (2500 років), — Білгород-Дністровський.

3. МІСЬКІ АГЛОМЕРАЦІЇ, СУБУРБАНІЗАЦІЯ І ДЖЕНТРИФІКАЦІЯ. СПОВІЛЬНЕННЯ ТЕМПІВ УРБАНІЗАЦІЇ. Найбільші міські агломерації України мають моноцентричний характер. Утворення міських агломерацій у країні відбувається переважно за рахунок концентричного зростання поселень навколо найбільших міст (Київська, Харківська, Одеська) та внаслідок екстенсивного злиття декількох населених пунктів (Донецьк та Макіївка, Дніпро і Кам’янське, див. таблицю).

Таблиця

НАЙБІЛЬШІ МІСЬКІ АГЛОМЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

Назва агломерації

Населення на початок 2017 р., тис. осіб

Площа, км2

Густота населення, осіб/км2

Головні міста у складі

Обслуговуючий міжнародний аеропорт

Київська

3740,7

13593

275,2

Київ, Бориспіль, Бровари, Васильків, Ірпінь, Обухів

Бориспіль, Жуляни

Харківська

2076,2

11847

175,2

Харків, Чугуїв, Люботин

Харківський

Донецько-Макіївська

1840,7

8093

227,4

Донецьк, Макіївка, Харцизьк, Авдіївка, Ясинувата, Докучаєвськ, Вугледар

Дніпровська

1731,2

12887

134,3

Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ, Вільногірськ, Синельникове

Дніпровський

Одеська

1585,2

9780

162,0

Одеса, Білгород-Дністровський, Біляївка, Чорноморськ, Теплодар, Южне

Одеський

Львівська

1239,2

9096

136,2

Львів, Новояворівськ, Винники, Городок

Львівський

Назвіть країни світу, де найбільш поширена субурбанізація, та вкажіть її причини.

Околиці великого міста (англ. suburb) мають індивідуальний спосіб життя, комунікації та міжкультурні взаємодії — риси, відмінні від міста й села. Типовою зоною субурбанізації української столиці можна назвати її західні передмістя. Близькість до лісу, озера, річки впливає на ціну земельної ділянки для переселення в цей район. Це свідчить про потреби місцевих жителів у наявності рекреаційних зон поряд з обраним місцем проживання поза містом. Важливим чинником для розвитку в країні процесів субурбанізації є наявність транспортних комунікацій із великим містом, де можна знайти високооплачувану роботу. Іншим чинником є наявність у передмісті відповідної соціальної інфраструктури (школи, лікарні тощо).

Мал. 2. Кількість новобудов у містах-супутниках Києва.

Мал. 3. Завантаженість закладів дошкільної освіти Святошинського району Києва (на II квартал 2018 р.).

Мал. 4. Функції міст.

Мал. 5 Сучасний розподіл міст за функціями.

Чи є у вашому регіоні приклади субурбанізаційних процесів? Більше про проблеми субурбанізації читайте у статті О. Брайченка «Українське передмістя і процеси субурбанізації».

Джентрифікація — процес зміни жителів території, під час якого новоприбулі жителі належать до вищого соціально-економічного прошарку, ніж старожили. В Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах, що не створили бази соціального житла, цей процес пов’язаний із ринковим відновленням (неоліберальною регенерацією) міських територій. Найбільшою загрозою джентрифікації є витіснення місцевих жителів із територіальних громад унаслідок підвищення орендних платежів і відсутності доступного житла в тому ж районі.

Більше про джентрифікацію в Україні читайте у статті О. Ляшевої «Джентрифікація: красиве слово чи реальний процес» та Є. Власенка «Український ринок житла — створений державою неолібералізм?».

4. ОСОБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ. Особливості сільських населених пунктів України, як і більшості інших країн Європи, визначаються скороченням кількості сільського населення. В Україні близько 30,8% населення живуть у селах, ведуть сільський спосіб життя і зайняті переважно в сільському господарстві. За кількістю жителів села поділяють на малі (до 500 осіб), середні (500—1000) і великі (декілька тисяч осіб). Загалом на Поліссі переважають малі села (57%), у лісостепу — середні, у степу — великі, кількість яких у країні невпинно зменшується. У декількох областях сільські жителі становлять понад 50 % населення. В Україні села можуть мати індивідуальні адміністрації — сільські ради або спільне управління — об’єднання двох або більше сіл. Села також можуть бути під юрисдикцією міської адміністрації — міської ради.

За даними на 2011 р., у кожному другому українському селі не було жодного суб’єкта господарської діяльності. Тобто люди, які там жили, не мали, де працювати. Це одна з головних проблем сучасного українського села поряд із процесами більш швидкої, ніж у місті, депопуляції.

За допомогою карт атласу назвіть території України, де переважає сільське населення.

Головною проблемою столиці України та її агломерації є те, що в самому місті вже практично немає (із 2009 р.) місця для нового житлового будівництва, а сам Київ — єдина міська агломерація країни, що постійно збільшується. На думку фахівців, існують два шляхи виходу із ситуації: або за принципом великих європейських міст побудувати малий Київ, до складу якого увійдуть приміські території, або розширити житлову площу завдяки реконструкції «хрущовок».

ВИСНОВКИ

  • Система розселення населення оцінюється як елемент інтегральної територіальної структури господарства, основний чинник формування соціально-економічного простору держави.
  • Міста України різняться за історією утворення, площею, кількістю населення, зовнішнім виглядом, функціями та значенням.
  • Міські агломерації України мають переважно моноцентричний характер. їх утворення відбувається зазвичай за рахунок зростання поселень навколо найбільших міст і внаслідок злиття населених пунктів.
  • Головні проблеми сучасного українського села: відсутність суб'єктів господарської діяльності та швидкі процеси депопуляції.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Доведіть на прикладах, що міста України виконують різні функції.
  • 2. Обґрунтуйте об'єктивність процесів джентрифікації в Україні.
  • 3. Спрогнозуйте подальші проблеми українського села.
  • 4. Порівняйте процеси субурбанізації в Україні та інших країнах Європи.
  • 5. Створіть проект соціального розвитку сучасного українського села.