Величні собори України епохи Середньовіччя. 7 клас. Секиринський

Собор в Галичі – пам’ятка романської архітектури в Україні

Знову ми на землях колишньої Галицько-Волинської держави - славетного Королівства Руського. Відвідаємо першу столицю - старовинний Галич. Та найбільше цікавить нас село Шевченкове, що в передмісті Галича. Там стоїть храм святого Пантелеймона - пам’ятка архітектури національного значення. Це єдиний та найдавніший з храмів Королівства Руського, що зберігся донині.

Що ж відомо про цю церкву? Храм зазвичай датують 1194 роком. Тоді до Галича приїхав князь Роман Мстиславич, який і профінансував будівництво. Назвали храм на честь діда Романа - київського князя Ізяслава, хрещеного Пантелеймоном.

Про закладення храму інформації мало. Фактично, єдине джерело - кириличні написи-графіті на стінах церкви. Саме там можна прочитати, що закінчили будівництво храму святого Пантелеймона в 1194 році. Тоді він стояв у центрі великого городища - може, це був монастир, а може, князівське подвір’я.

Однак церква може бути і старішою. В іншому графіті читаємо, що в 1194 році церква вже була духовним осередком Галичини. Якщо так, - то засновником храму міг бути син Ярослава Осмомисла князь Володимир Ярославич. Ще в кількох надписах є натяк на те, що в підземеллях церкви похований князь Роман Мстиславич. Щоправда, розкопки та дослідження не підтвердили цього поки що...

Церкву звели на високому правому березі Дністра, де в нього впадає річка Ломниця.

Храм святого Пантелеймона

Графіті на стінах храму

Архітектор розповідає

Церква святого Пантелеймона - це хрестово-купольний храм з центральною круглою банею. Найцінніша і найбільш декорована західна частина будівлі. Вона виступає за фасад і схожа на романські споруди Західної Європи. Оздоблена колонами з тесаного каменю. Білокам’яна церква майже квадратна (15,26 х 15,26 м) з трьома напівкруглими апсидами. Апсиди також прикрашені колонами з різьбленими капітелями, уся церква оперезана цоколем, стіни розчленовані гладкими пілястрами та карнизами - виступами вгорі на стінах. Загальна довжина будівлі з пілястрами й апсидами - 19,88 м, ширина - 17,69 м, товщина стін - 1,04 м.

Різблений західний портал

В інтер’єрі церкви зберігся орнаментальний живопис XII ст. жовтою і червоною вохрою: традиційні фрески з промальовуванням по сухій штукатурці. На ясно-жовтому тлі намальовані жовті переплетені кола, жовта лінія скраю доповнена червоною. У колах на ясно-жовтому тлі зображені хрести - сполучені між собою трипелюсткові стилізовані квітки.

Якщо церква святого Пантелеймона з трьома нефами та трьома апсидами традиційна для Русі, то архітектурний декор - суто романський, хоча і гармонійно поєднаний з візантийським. Та й побудовано церкву з тесаного каменю - за класичною традицією романської архітектури. Найбільше церква святого Пантелеймона схожа на будівлі ХІ-ХІІ ст. у Реґенсбурзі над Дунаєм, зокрема на тамтешню церкву святого Якова.

Словник

Романський стиль - архітектурний стиль, що панував у Європі Х-ХІІ ст. та вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд (храми-фортеці, монастирі-фортеці, замки-фортеці). Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь.

Храм святого Пантелеймона. Інтер’єр

Запитання і завдання

• Розгляньте ілюстрації. Розкажіть про оздоблення інтер’єру храму.

Припускають, що на початку XIII ст. в храмі зберігалась одна з найзначніших християнських святинь - фрагмент Животворного Хреста, який тепер у соборі Паризької Богоматері в Парижі.

Поруч з головною будівлею зведена квадратна двохярусна вежа-дзвіниця. Її нижній ярус був вхідною брамою, а верхній виконував оборонну функцію та був саме дзвіницею. Церква була ще й фортецею: була обнесена валами та фортечним ровом, через який до брами був перекинутий підйомний міст.

Занепад церкви почався так само раптово, як і період розквіту. Після XIII ст., коли Галич втратив статус столиці, святиню закинули. Ще через століття, коли Галичину приєднали до Польського королівства, будівлю передали католикам. Храм було пересвячено на кафедральний собор святого Станіслава, що став головним костелом католицького архієпископства. Така назва храму зберігалася аж до 1912 року.

У XV ст. центр єпископства перенесли до Галича, а костел святого Станіслава залишився літньою резиденцією архієпископа. З джерел XVI ст. відомо, що храм «стоїть одинокий на полях...». Коли єпархію перенесли до Львова, служби в костелі правилися тільки двічі на рік.

Церква святого Пантелеймона із вежею-дзвіницею

Після нападу татар у 1575 році храм простояв занедбаним 20 років.

Відбудова розпочалася аж тоді, коли король Речі Посполитої Сигизмунд III передав споруду монахам-францисканцям. Вони в 1598-1611 рр. перебудували церкву на базиліку в стилі бароко. Поблизу звели монастирський комплекс і відновили оборонні вали. Дещо пізніше - дзвіницю. Монастир знову став фортецею.

Однак це не вберегло храм від навали османів в 1676 році. Будівлю знову було частково зруйновано. Та найбільше шкоди завдала масштабна пожежа в 1802 році. Згоріли костел, монастир і багато цінного майна. Основну будівлю частково відновили. Але вона знову постраждала під час Першої світової війни.

Після війни церкву відбудували, у 1926 році почалася реконструкція - будівлі майже повністю повернули первісний вигляд. Саме тоді знайшли сліди фрескового розпису та графіті на стінах храму. За часів радянської влади церкву було закрито.

Подальше відродження храму розпочалося тільки після 1991 року в незалежній Україні. У 1998 році споруду разом із прилеглою територією реставрували, повернувши їй характерні елементи галицької архітектури Княжої доби. Церкву було пересвячено на греко-католицький храм. Тепер ця велична пам’ятка українського середньовіччя тішить око на мальовничих берегах Дністра.

Запитання і завдання

• 1. Дослідження яких джерел допомогло науковцям визначити дату будівництва собору в Галичі?
• 2. На честь кого назвали храм? Чому?
• 3. Розкажіть про особливості архітектури будівлі собору.
• 4. Порівняйте екстер’єр будівлі Спасо-Преображенського собору в Чернігові, Успенського собору у Володимирі-Волинському та церкви святого Пантелеймона в Галичі. Які спільні та відмінні риси в архітектурі соборів ви помітили? Про що це може свідчити?
• 5. Обговоріть у класі, які заходи потрібно здійснювати для популяризації видатних пам’яток давньої Русі-України.