Захист Вітчизни. «Основи медичних знань». Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Лелека

Розділ 1. Основи медичних знань і домедичної допомоги

Тема 1. Основи законодавства України щодо охорони здоров’я людини

Вивчивши цю тему, ми:

познайомимося з основними міжнародними та державними нормативноправовими актами, що визначають засади охорони здоров’я в Україні;
проаналізуємо показники, які відображають рівень здоров’я українців;
визначимо основні принципи, що складають систему охорони здоров’я України.

Діяльність нашої державної влади в галузі гарантій охорони життя та здоров’я громадян регламентується Конституцією України, державними законами, нормативними актами відповідних відомств, міжнародно-правовими стандартами. Розглянемо найголовніші з них.

1. Міжнародно-правові стандарти охорони здоров’я, прийняті Україною

Обов’язок різних країн здійснювати співробітництво щодо розвитку системи охорони здоров’я зафіксований в основоположних документах Організації Об’єднаних Націй (ООН), одним із засновників якої була Україна. Першим із ряду найважливіших універсально-правових актів стала прийнята 10 грудня 1948 року Загальна декларація прав людини, що проголосила цінність людського життя.

Згодом 1966 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права та Міжнародний пакт про громадянські й політичні права. Ці надзвичайно важливі міжнародно-правові акти заклали основу права людини на охорону здоров’я. Зокрема, Міжнародний пакт про громадянські й політичні права зобов’язує держави, які приєдналися до нього, забезпечувати, попереджувати та лікувати епідемічні, ендемічні, професійні та інші захворювання й боротися з ними; створювати умови, що забезпечують усім громадянам медичну допомогу та медичний догляд у випадку хвороби.

До міжнародних нормативно-правових актів щодо закріплення прав людини в галузі охорони здоров’я слід віднести Європейську Соціальну Хартію. Статті 11 і 13 цього документа зобов’язують держави-учасники піклуватися про здоров’я своїх громадян, надавати їм належні освітні та консультаційні медичні послуги, запобігати поширенню небезпечних захворювань, а також гарантувати належне медичне обслуговування незалежно від статків. Україна приєдналася до Хартії 9 вересня 2006 р., тим самим погодившись дотримуватися вимог цього документа.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

«Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичний догляд й потрібне соціальне обслуговування, які необхідні для підтримки здоров’я та благополуччя її самої та її родини».

Стаття 25

Європейський кодекс соціального забезпечення — ще один важливий міжнародний документ, який захищає право людини на отримання медичної допомоги профілактичного та лікувального характеру в разі втрати працездатності, виробничої травми або професійного захворювання, інвалідності, досягнення похилого віку. Приєднання України до Європейського кодексу соціального забезпечення відбулося 10 листопада 2016 р.

Державні нормативноправові документи України з охорони здоров’я

Конституція України посідає чільне місце серед нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини стосовно охорони здоров’я її громадян. Вона відображає відповідні вимоги міжнародних правових стандартів і не лише закріплює права українців на здорове та безпечне життя, а й визначає засоби реалізації цього права з боку держави.

Стаття 49 Конституції України присвячена безпосередньо охороні здоров’я і медичній допомозі, у ній зазначено, що держава зобов’язана піклуватися про надання її громадянам усіх належних медичних послуг та забезпечувати розвиток соціальних проєктів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я українців.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

«Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя».

Стаття 49

Визначну роль в системі охорони здоров’я нашої держави відіграє Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (від 19 листопада 1992 року № 2801-XII зі змінами), у ньому визначені правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні, суспільні відносини щодо забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності й довголітнього активного життя громадян. Цей закон також вказує на особисті обов’язки українців у галузі охорони здоров’я, а саме: піклуватися про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди й робити щеплення; надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які перебувають у загрозливому для їхнього життя й здоров’я стані.

Закон України «Про екстрену медичну допомогу» (від 5 липня 2012 року№ 5081-VI зі змінами) встановлює право будь-якої особи, яка є громадянином/громадянкою України або перебуває на території нашої держави (іноземного громадянина або особи без громадянства), отримувати необхідну екстрену медичну допомогу. Згідно статті 4 виклик такої допомоги здійснюється за єдиними телефонними номерами 103 або 112, а її надання є безкоштовним. Окрім того, цей документ зобов’язує кожного, хто виявить людину в невідкладному стані, вжити термінових заходів, що дозволять зберегти життя постраждалому.

Стаття 12 Закону надає перелік фахівців, до службових обов’язків яких входить надання домедичної допомоги: рятувальники, поліцейські, фармацевти, провідники залізничного транспорту, бортпровідники.

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ»

«У разі виявлення людини у невідкладному стані та за відсутності медичних працівників на місці події громадянин України або будь-яка інша особа, які виявили таку людину, зобов’язані:

— негайно здійснити виклик екстреної медичної допомоги або повідомити про виявлену людину

— у невідкладному стані та про місце події працівників найближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу та знаходиться поблизу місця події;

— за можливості надати виявленій людині у невідкладному стані необхідну допомогу, у тому числі шляхом перевезення такої людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, у якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги».

Стаття 3

В українському законодавстві щодо охорони здоров’я громадян діють окремі нормативно-правові акти, що визначають додаткові права осіб з особливим соціальним статусом. Зокрема, це Закони України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Ці документи гарантують надання пільгових медичних послуг та обслуговування в спеціальних військово-медичних установах, санаторно-курортних та оздоровчих закладах Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

2. Аналіз стану здоров’я людей в Україні

Критерії стану здоров’я населення — це показники, за якими можна визначити, наскільки сприятливими є умови життя й високим рівень охорони здоров’я в державі. Розрізняють два основні показники: громадське здоров’я; здоров’я індивідуума.

Про здоров’я суспільства можна судити передусім за такими демографічними показниками, як коефіцієнт народжуваності, смертності, природного при росту населення, середня тривалість життя, а також за медико-статистичними показниками (якість життя, захворюваність, інвалідність, фізичний розвиток).

Наша держава нині переживає дуже складний період щодо стану громадського здоров’я. Найболючішим питанням є надзвичайне скорочення населення України.

Тривожними є вікові показники українців. Вони свідчать про так зване «старіння» суспільства. Смертність українців перевищує народжуваність, показник народжуваності залишається загрозливо низьким для України.

Головним чинником великої демографічної кризи в Україні нині, безумовно, є військові дії, що охоплюють близько 40 % території нашої держави. Потужні обстріли громадської інфраструктури призвели до численних жертв серед мирного населення. Не меншим трагізмом для нашого народу обертаються бойові дії на фронті.

Серед хвороб, які найчастіше вражають наше суспільство, є серцево-судинні (інфаркт, інсульт, гіпертонія), онкологічні, захворювання сечостатевої системи (безпліддя, ниркова недостатність). Також викликає небезпеку кількість випадків вроджених аномалій у дітей.

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

Згідно статті 4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» основними її принципами є:

— «визнання охорони здоров’я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним із головних чинників виживання і розвитку народу України;

— дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров’я та забезпечення пов’язаних із ними державних гарантій;

— рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг у галузі охорони здоров’я;

— попереджувально-профілактичний характер, комплексний;

— соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров’я;

— багатоукладність економіки охорони здоров’я і багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва і конкуренції;

— децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров’я на правовій і договірній основі».

3. Основні принципи охорони здоров’я в Україні

Визначаючи принципи охорони здоров’я на державному рівні, Україна також орієнтується на міжнародні стандарти, проголошені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Співпраця з цією організацією спрямована на забезпечення конституційного права кожного українця на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Здоров’я населення — важлива складова для розвитку та добробуту держави, запорука її надійного захисту. Сучасна система охорони здоров’я має піклуватися про людину й надавати їй якісну допомогу навіть у разі складного захворювання. Проте здоров’я населення залежить не лише від економічних, соціальних та медичних показників і рівня розвитку медичного обслуговування в країні. Важливий внесок у здоров’я нації робить кожна людина, яка усвідомлює власну відповідальність та створює умови для розвитку й підтримки здорового способу життя.

Контрольні запитання

1. Який перший найважливіший універсально-правовий акт прийняла ООН? Сформулюйте зміст його 25 статті.
2. До яких міжнародно-правових актів приєдналася свого часу Україна?
3. Як у Конституції України визначено право громадян на охорону здоров’я? Перелічіть права та обов’язки громадян щодо охорони здоров’я, встановлені відповідними Законами України.
4. Яке, на вашу думку, має значення Закон України «Про екстрену медичну допомогу» для збереження життя та здоров’я людини в надзвичайних ситуаціях? Поясніть чому.
5. Які, на вашу думку, серед основних принципів охорони здоров’я в Україні найважливіші? Поясніть свій вибір.
6. Що має робити держава для покращення стану здоров’я населення?

Виконайте тестові завдання із автоматичною перевіркою на освітній платформі ΙΖΖΙ.

Практична робота 1. Проведення анкетування «Шляхи покращення стану здоров’я населення в Україні»

Мета: визначення рівня обізнаності учнівства щодо покращення стану здоров’я населення України.

Обладнання: роздруковані аркуші анкети (за кількістю респондентів), аркуш протоколу результатів анкетування.

Зміст