§ 8. Послідовність виконання технічного рисунка

Ви дізнаєтесь

Як побудувати аксонометричну проекцію нескладного виробу.

Пригадайте

Що таке фронтальна диметрична проекція й ізометрична проекція.

Як на практиці застосувати правила виконання технічного рисунка? Уявімо, що вам треба виконати технічний рисунок деталі призматичної форми (мал. 43).

Мал. 43. Деталь призматичної форми

Спочатку потрібно вибрати вид аксонометричної проекції, на основі якої будемо виконувати технічний рисунок. Вибір залежить від форми зображуваного предмета. Насамперед враховують простоту побудови рисунка та можливість якнайповніше передати форму предмета.

Технічний рисунок зручно виконувати на папері в клітинку. Це полегшує проведення ліній і виконання побудов. На мал. 44 показано побудову аксонометричних осей на папері в клітинку. Щоб отримати кут 45°, осі проводять по діагоналі клітинок (мал. 44, а). Відношення відрізків завдовжки 3 і 5 клітинок відповідає нахилу осі X під кутом 30° (мал. 44, б).

Мал. 44. Побудова аксонометричних осей на папері в клітинку

На малюнку 45, а подано кресленик деталі призматичної форми, на основі якого ми будемо виконувати технічний рисунок. Для побудови фронтальної диметричної проекції цієї деталі скористаємося показаними на кресленику трьома габаритними розмірами (мал. 45, б). Згадаємо, що довжину відкладають по осі X, висоту — по осі Z, ширину — по осі Y.

Мал. 45. Кресленик і побудова деталі призматичної форми

Починаємо побудову, як показано на малюнку 45, б, із зображення аксонометричних осей. Позначаємо їх і відкладаємо по осях указані розміри. Далі проводимо з визначеної точки на осі Х вертикальну пряму, паралельну осі Z, а з визначеної точки на осі Z — пряму, паралельну осі Х (мал. 45, в).

За розмірами, вказаними на кресленику 45, а, будуємо вирізи; відповідні розміри відкладаємо відносно осі симетрії зображення деталі. У результаті отримуємо контур фронтального вигляду (мал. 46).

Мал. 46. Контур фронтального вигляду

Тепер паралельно осі Y відкладаємо ширину деталі (зменшену в два рази) з усіх вершин фронтальної проекції (мал. 47).

Мал. 47. Побудова ширини деталі

Послідовно з'єднуємо кінці відкладених відрізків і отримуємо шукану проекцію (мал. 48).

Мал. 48. Проекція деталі

Обводимо видимі контури суцільною товстою лінією, невидимі лінії контуру видаляємо, наносимо розміри (мал. 49).

Мал. 49. Технічний рисунок деталі

ВИКОНАЙМО ЗАВДАННЯ РАЗОМ

Для побудови ізометричної проекції деталі (мал. 50) спочатку побудуємо під кутами 120° аксонометричні осі (мал. 50, б). Після чого відкладемо розміри по осях X = 60, Y = 30, Z = 80.

Проводимо з позначеної точки на осі Х вертикальний відрізок, рівний 80 мм, паралельний осі Z; із відповідної точки на осі Z — пряму, паралельну осі Х до перетину з побудованим раніше відрізком; із вершин чотирикутника відкладаємо ширину деталі (30 мм) паралельно осі Y (мал. 50, б). При цьому не слід забувати, що розмір по осі Y не зменшується.

Мал. 50. Побудова ізометричної проекції деталі

Добудовуємо паралелепіпед (мал. 50, в).

Завдання: добудувати вирізи на деталі, обвести контур і нанести розміри.

ПОГЛИБ СВОЇ ЗНАННЯ

На мал. 51 показано, як побудувати коло та еліпс від руки по клітинках. Для побудови кола по осьових лініях на відстані від центра, що дорівнює радіусу кола, наносять чотири штрихи. Між ними симетрично від центра на відстані, що дорівнює радіусу кола, наносять ще кілька допоміжних штрихів. Потім їх сполучають і проводять коло.

Мал. 51. Побудова кола (а) та еліпса (б) від руки по клітинках

На аксонометричних зображеннях досить часто кола мають спотворений вигляд: вони набувають форми еліпсів. Для побудови еліпса спочатку через точку перетину осі Z із горизонтальною лінією, яка буде центром еліпса, проводять вісь X, користуючись правилом, показаним на малюнку 44. Після цього від центра на осі Z і горизонтальній лінії з обох боків відмічаємо точки на відстані, що дорівнює радіусу кола. Через точки на горизонтальній лінії проводимо вертикальні лінії паралельно осі Z, а через точки на осі Z — лінії, паралельні осі X, які разом утворюють допоміжний паралелограм. Додержуючись центральної симетрії, вписуємо в нього від руки еліпс, спочатку штриховою, а потім — суцільною лінією.

Чи добре засвоїли?

1. Від чого залежить вибір виду аксонометричної проекції під час виконання технічного рисунка?
2. З чого починають побудову зображення в аксонометричній проекції?
3. Яка відмінність між виконанням побудови у фронтальній диметричній та ізометричній проекціях?

Поясніть