Трудове навчання (технічні види праці). 8 клас. Лебедєв

Обпилювання заготовок із сортового прокату та листового металу

§ 21. Прийоми обпилювання деталей виробу із сортового прокату та листового металу напилками

Ви дізнаєтесь

Про правила добору напилка залежно від виду виконуваних робіт та їх поділ за номерами. Про правильне положення тулуба при виконанні операції обпилювання та зміну постави в залежності від важкості виконуваних трудових дій.

Пригадайте

Класифікацію напилків за формою їх поперечного перерізу та кількістю насічок на 1 см довжини. Прийоми тримання та розподіл зусиль на напилок під час обпилювання. Що таке припуск?

Людина в процесі своєї життєдіяльності завжди постає перед вибором (професія, особисті переконання, вчинки). Для трудових процесів вибір інструмента та послідовності їх виконання мають першочергове значення. Для певного виду робіт (обпилювання листового металу, сортового прокату) обирають напилок певного типу, його довжину та номер насічки.

Тип напилка визначається за формою оброблюваної поверхні. З 6 класу ви пам'ятаєте, що найбільш застосовуваною формою напилків за їх перерізом є: прямокутні, тригранні, квадратні, круглі та напівкруглі. Цей перелік можна доповнити ще двома типами напилків: ромбічними і ножівковими (мал. 118, а, б).

Мал. 118. Типи напилків за формою перерізу: а — ромбічні; б — ножівкові

Ромбічні напилки застосовують для обпилювання деталей зі складною конфігурацією, зокрема у тих місцях, де кут між оброблюваними поверхнями менший за 60° (зубчасті колеса та зірочки велосипедів). За їх допомогою з цих деталей також знімають заусіння після обробки на металорізальних верстатах.

Ножівкові напилки дістали таку назву тому, що вони використовуються для обпилювання деталей із заглибленнями клиновидної форми, зокрема відновлення форми зубців у полотнах ножівок для обробки деревини (тому напилок такого перерізу і дістав цю назву).

Вибір напилка за довжиною зумовлений розмірами оброблюваної поверхні (це здебільшого стосується обробки деталей із сортового прокату). Обирають напилок, на 150-200 мм довший за оброблювану поверхню. Коли обпилюють деталі з листового металу товщиною до 2 мм, беруть невеликі напилки з дрібною насічкою. Якщо треба зняти великий припуск із бічної поверхні сортового прокату, то працюють напилками довжиною 300-400 мм з великою насічкою.

Напилки, призначені для слюсарних робіт, за числом насічок на 1 см довжини поділяються на шість груп.

• Напилки № 0 і 1 (драчові) мають найбільш крупні насічки і слугують для грубого обпилювання, коли треба зняти великий шар металу — 0,1-0,5 мм. Точність обробки таким напилком не перевищує 0,1-0,2 мм.

• Напилки з насічкою № 2 і 3 (лицьові) застосовують для чистового обпилювання виробів із точністю 0,02-0,05 мм. Шар металу, який знімається такими напилками, не перевищує 0,02-0,06 мм.

• Напилки з насічкою № 4 і 5 (оксамитові) слугують для остаточної обробки виробів. Вони знімають шар металу не більше 0,01-0,03 мм і забезпечують точність обробки до 0,01 мм.

Для зручності у використанні напилка на його хвостовик насаджується ручка, виготовлена з твердих порід деревини (бук, береза, клен). Поверхня ручки має бути гладенькою та відполірованою.

Виконуючи операцію обпилювання, ви повинні самостійно контролювати справність свого робочого інструмента (напилка). Тому розглянемо прийоми насадження (закріплення) та зняття (для заміни несправної) ручки напилка.

Щоб насадити напилок, його хвостовик вставляють в отвір ручки і, узявши напилок за насічку, несильно вдаряють кінцем ручки по будь-якій твердій поверхні (кришці верстака) (мал. 119, а); повернувши напилок ручкою догори, несильно вдаряють молотком по кінцю ручки (мал. 119, б). Для того щоб зняти ручку з напилка, лівою рукою міцно охоплюють ручку, а правою рукою завдають несильного удару молотком по частині ручки з кільцем. Зазвичай після цього хвостовик напилка легко виходить із ручки (мал. 119, в). Також для зняття ручки можна використати лещата. Розводять їх губки на величину, яка дає змогу вільно проходити тілу напилка, але є меншою за діаметр металевого кільця ручки. Взявши напилок за насічку, роблять різкий рух униз, у результаті чого ручка, затримана губками лещат, знімається з хвостовика напилка (мал. 119, г). Варто зауважити, що кожного разу, коли треба утримувати напилок за насічку, необхідно користуватися робочими рукавичками.

Мал. 119. Насаджування та зняття ручок напилка: а — насаджування ударом об верстак; б — насаджування ударом молотка; в — зняття ударом молотка; г — зняття за допомогою лещат

Прийоми обпилювання сортового прокату та листового металу мало відрізняються від таких самих дій з обробки тонколистового металу (мал. 120, а-в) і формуються такими чинниками, як положення тулуба, ніг, рук (хватка напилка) та координація зусиль. Однак слід ураховувати більшу площу оброблюваної поверхні листового металу та сортового прокату. Зі збільшенням цієї площі збільшуються і зусилля, яких треба докласти для обпилювання заготовки.

Мал. 120. Постава при обпилюванні: а — тулуба (умова забезпечення горизонтального руху напилка); б — правильне положення площини тулуба відносно губок лещат; в — правильне положення ніг відносно губок лещат

Отже, збільшення зусиль, яких треба докласти до інструмента, змушують нас приймати більш стійке положення тулуба. При знятті напилком великого припуску з поверхонь деталі доводиться сильніше натискати на напилок, змінюючи при цьому положення ніг. Праву ногу відставляють на півкроку назад від лівої (мал. 120, в). Вона в цьому випадку відіграє роль основної опори. При малих зусиллях на робочий інструмент (робота оксамитовим напилком при остаточній обробці деталі) стопи ніг розташовуються майже поряд (також цю робочу дію можна виконувати сидячи).

Положення рук (охоплення ручки та утримання носка напилка) є незмінним у порівнянні з тими прийомами, які було вивчено у 6 класі (мал. 121, а, б).

Мал. 121. Положення правої руки на ручці (а) та лівої на носку напилка (б)

Ліва рука не підтримує, а притискає носок напилка. Права рука від ліктя до кисті має становити з напилком пряму лінію.

Координація зусиль під час виконання операції обпилювання листового металу та сортового прокату має важливе значення. При обпилюванні тонколистового металу у 6 класі товщину матеріалу (0,5-0,75 мм) порівняно з його лінійними розмірами (ширина, довжина) можна було не враховувати, тому основна увага приділялась розмірам та прямолінійності контурів деталі й відповідності кутів.

Обпилюючи деталі із сортового прокату, слід ураховувати, що поверхня, по якій обпилюється деталь, має довжину і ширину, тому дуже важливе значення має чітке горизонтальне переміщення напилка.

Найчастішими дефектами під час обпилювання є такі:

• нерівності поверхонь (горби) і завали країв заготовки як наслідок невміння координувати зусилля на ручку та носок напилка;
• ум'ятини або пошкодження поверхні заготовки внаслідок неправильного затискування її у лещатах;
• неточність розмірів обпиляної заготовки внаслідок неправильного розмічання, зняття надто великого або малого шару металу, а також неправильного вимірювання або неточності вимірювального інструмента;
• заусіння, подряпини на поверхні деталі, що виникають унаслідок недбалої роботи і застосування неправильно дібраного напилка.

ПОГЛИБ СВОЇ ЗНАННЯ

Людина завжди прагне полегшити трудові процеси, які є занадто трудомісткими і забирають багато часу. Тож і обпилювання зазнало певних змін, викликаних появою нових технологічних пристосувань та механізованих інструментів.

Універсальна шліфувальна машинка (мал. 122) з гнучким валом і прямою шліфувальною головкою, що працює від асинхронного трифазного електродвигуна, має шпиндель, до якого прикріплюють гнучкий вал із державкою для закріплення робочого інструмента. Машинка має змінні прямі й кутові головки. Змінні державки дають змогу здійснювати обпилювання та шліфування у важкодоступних місцях і під різними кутами.

Мал. 122. Обпилювальна зачисна машина (а): 1 — робочий інструмент, 2 — тримач для інструмента, 3 — електродвигун, 4 — гнучкий вал; змінний інструмент (б)

Стрічково-шліфувальний верстат. На мал. 123 наведено схему верстата з нескінченною абразивною стрічкою, у якому обертання від електродвигуна 1 пасовою передачею 2 передається валику з ведучим роликом. Нескінченна абразивна стрічка 4, до якої притискується деталь 5, проходить через ролик 3, ведений 6 і натяжний 7 ролики.

Мал. 123. Стрічково-шліфувальний верстат: 1 — електродвигун; 2 — пасова передача; 3 — ролик; 4 — нескінченна абразивна стрічка; 5 — деталь; 6 — ведений ролик; 7 — натяжний ролик

Отже, використання наведених вище прикладів механізації операції обпилювання дало змогу зменшити трудомісткість цієї важкої слюсарної операції. На сучасних виробництвах водночас із заміною напилка надміцною абразивною стрічкою автоматизують також і процес підведення та пересування деталі вздовж неї.

Цікаво знати

У Японії випускають напилки, виготовлені з дешевої незагартованої вуглецевої сталі, які за довговічністю перевищують звичайні у 5-6 разів. Насічка цих напилків вкрита надтвердою керамікою — карбідом ванадію, котра, окрім довговічності, надає інструменту і корозійної стійкості.

Чи добре засвоїли?

• 1. Назвіть типи напилків за формою поперечного перерізу.
• 2. Яка відмінність у положенні ніг під час обпилювання драчовим напилком та оксамитовим?
• 3. Як закріпити ручку на напилку?

Поясніть

• 1. До яких дефектів під час обпилювання поверхні може призвести неправильна координація зусиль на ручку та носок напилка?
• 2. Назвіть наслідки неправильного розміщення пальців лівої руки на носку напилка (зокрема підгинання їх під поверхню напилка).