Хімія. Повторне видання. 7 клас. Лашевська

§ 9. Проаналізуймо, підсумуймо

Я ПРАГНУ

проаналізувати здобутки, виявити й усунути прогалини в знаннях і навичках, застосувати їх.

ВИЗНАЧАЮ ПРОБЛЕМУ

Катерина. Які ваші враження від занять хімією? Я, наприклад, у захваті, почуваюся справжньою дослідницею!

Петро. А в мене не такий райдужний настрій. Адже експеримент не вдався. І я не можу зрозуміти, де схибив. Треба було відразу точно й чітко фіксувати спостереження. А я...

Валентина. Не засмучуйся! На майбутнє візьмеш за правило ретельніше планувати та протоколювати експеримент.

Петро. Дякую за підтримку. Однак почуваюся винним. Через мою недбалість група не змогла вчасно завершити проєкт.

Ашанті. Тобі треба зрозуміти, що на помилках навчаються. Проаналізуй свою діяльність, вияви і виправ помилки. Це допоможе не повторити їх у майбутньому.

Андрій. Досить про помилки, поговорімо про здобутки. Я, наприклад, задоволений, що навчився виготовляти просте обладнання для домашньої хімічної лабораторії. Тепер можу під наглядом дорослих досліджувати речовини вдома.

Лейла. А мені до вподоби, що так багато нового дізналися за цей час! А як ефективно ми співпрацювали!

Григір. І такого цікавого досвіду набули! Нульові відходи! Апсайклінг! Це важливі життєві навички.

Катерина. А скільки інформації опрацювали! Я тепер критичніше сприймаю повідомлення ЗМІ, рекламні статті та відео. І дуже уважно роздивляюся й читаю етикетки на товарах.

Андрій. А мені припало до душі навчання під час екскурсії! Я відкрив для себе новий світ музеїв і віртуальних виставок.

Валентина. Для мене важливо, що я не лише виготовила власноруч апельсинову запашну есенцію, а й змогла з користю застосувати її в побуті!

Ашанті. Маєш рацію! Я теж захопилася виготовленням парфумів і косметичних засобів. Виявляється, що можна створити свої аромати й засоби для догляду за шкірою.

Григір. Так! Вивчати хімію цікаво й корисно. Головне — бути обачними, дбати про безпеку, не шкодити довкіллю.

Катерина. Слушно! Та є проблема — треба узагальнити й упорядкувати все, що зробили, чого навчилися. Без цього немає сенсу рухатися далі.

Петро. Авжеж! Обговоримо все, поділимося досвідом, виявимо прогалини й знайдемо способи поліпшити наші навички й знання. Я пропоную після обговорення виконати завдання!

Катерина. Так і зробимо! А потім презентуємо й обговоримо свої портфоліо навчальних досягнень.

ШУКАЮ ВІДПОВІДІ

Як аналізувати й узагальнювати здобуті знання?

Аналізування власного досвіду й виявлення помилок є важливим складником ефективного навчання хімії. Ось кроки, які можуть допомогти тобі в цьому:

1. Визнач мету аналізування: зрозумій, чого ти хочеш досягти, аналізуючи свій досвід. Це виправлення конкретних помилок? Поліпшення розуміння теми? Удосконалення спеціальних хімічних чи загальних життєвих навичок?

2. Систематизуй інформацію: спробуй зорганізувати свій досвід у вигляді конкретних кроків чи пунктів. Напиши перелік того, чого навчався, виокрем питання, які виникли під час навчання.

3. Аналізуй свої сильні та слабкі сторони: оціни, у чому тобі вдалося досягти успіху та що було складним. Спробуй визначити чинники, які вплинули на твій успіх або невдачу.

4. Ідентифікуй помилки: ретельно проаналізуй, у чому саме схибила / схибив. Це може бути неправильне розуміння інформації, поспіх, недостатньо ретельна підготовка, недотримання кроків наукового методу чи інженерного дизайну, нехтування правилами безпеки, принципами академічної доброчесності тощо.

5. Розроби стратегію виправлення помилок: для кожної помилки придумай спосіб виправлення. Це можуть бути додаткове опрацювання матеріалу, виконання експерименту, вправи, консультування з учителем / учителькою тощо.

6. Виправляй: використовуй самоаналіз для вдосконалення свого навчання і досягнення бажаних результатів. Покроково виправляй помилки, наполегливо просувайся до поставленої мети.

7. Мисли позитивно й конструктивно: намагайся дивитися на помилки й невдачі як на можливість навчитися чогось нового. Усвідомлення власних помилок — це крок до саморозвитку, підвищення рівня знань і вмінь.

8. Постав мету на майбутнє: сформулюй конкретно, чого хочеш досягти, навчаючись хімії. Наприклад, зрозуміти певну хімічну технологію, поліпшити свої дослідницькі навички чи вдосконалити вміння співпрацювати.

9. Користуйся різноманітними джерелами: бери до уваги не лише власні враження, а й поради вчителя / вчительки, думки однокласників й однокласниць, рекомендації з підручників і додаткових джерел.

10. Систематизуй інформацію в паперовому щоденнику чи блозі: записуй свої спостереження, враження від занять хімією, плани на майбутнє. Це дасть тобі змогу краще зорганізувати свої думки й знайти способи поліпшити навчання, досягти очікуваних результатів.

11. Постійно вдосконалюй себе: сприймай аналізування і виправлення помилок як процес, що триває протягом усього навчання. Будь напоготові щомиті навчатися та вдосконалювати свої навички.

Помиляються лише учні й учениці?

Науковці й науковиці теж помилялися та навчалися на помилках — своїх і чужих. І не лише вони. У художній літературі, фільмах, рекламних повідомленнях можна натрапити на інформацію, пов’язану з хімією. Наприклад, мистецькі твори (мал. 9.1) містять достовірну візуальну інформацію, яка стосується щойно опрацьованої тобою теми. А у творі Патріка Зюскінда «Парфуми» є докладні й точні описи обладнання, технологій виготовлення запашної продукції. Варто зазначити, що інформація з мистецьких, літературних джерел може бути правдивою і корисною, утім помилки в ній також трапляються. Автори чи авторки припускаються їх через брак хімічних чи інших спеціальних знань. Ось чому знати й розуміти основи хімії та інших наук важливо всім.

Мал. 9.1. 1. Рудольф Ернст, «Виробник парфумів». 2. Ян Коллаерт І, «Нові винаходи сучасності. Винахід дистиляції»

НАВЧАЮСЯ ДОСЛІДЖУЮЧИ

Здійсни віртуальні чи реальні екскурсії в музеї, на виставки парфумів чи в крафтові парфумерні майстерні. Завітай на офіційні сайти музеїв і вируши з ними у 3D-тури. Опиши, використовуючи наукову термінологію, побачені пристрої й поясни їхнє призначення. Підготуй і презентуй звіт про екскурсію. Наголоси, презентуючи свій доробок, що тобі було вже відомо до відвідин закладу, а що виявилося новим, розширило уявлення про світ хімії та парфумів.

ЗАСТОСОВУЮ

Валерій. Ми багато говорили про те, як аналізувати свій досвід навчання хімії. І я дійшов висновку, що вміння здійснювати самоаналіз знадобиться мені в майбутній професії.

Шерон. Поділяю твою думку. Та мене непокоїть інше питання. У чому сенс навчання хімії, чи є воно самоціллю?

Валерій. Думаю, ні, навчання хімії — це не самоціль, а інструмент для досягнення певної мети чи реалізації ідей.

Шерон. Згодна! Хімія — це базова наука, яка стосується багатьох аспектів нашого життя. Наприклад, вона допомогла мені зрозуміти, чому треба аналізувати етикетки на товарах, не використовувати електрогенератори в закритих приміщенням тощо.

Валерій. Так! Окрім того, хімія пов’язана з виробництвом ліків, косметики, засобів для миття й чищення. Розуміння її основ дає змогу вибирати найбезпечнішу продукцію. І не переплачувати!

Шерон. І ще важливий аспект — досягнення цілей сталого розвитку. Хімія дає людині інструменти для створення екологічно чистих технологій і матеріалів.

Валерій. Отже, ми дійшли спільної думки: навички аналізування своєї діяльності, розуміння основ хімії можуть бути корисними в багатьох сферах нашого життя.

Шерон. Безперечно! Я теж уважаю, що навчання хімії не лише цікаве, а й корисне для нашого сьогодення і майбуття.

ТЕСТУЮ НАВЧАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ

• Пояснюю • Застосовую • Аргументую • Творю

1. Дай відповіді на запитання щодо навчання хімії та саморозвитку.

1) Чи є навчання хімії самоціллю?
2) Для чого потрібно аналізувати свій досвід?
3) Чому в будь-якій справі важливо позитивно налаштувати себе?
4) Чому весь час потрібно прагнути постійного самовдосконалення?

2. Опрацюй карту пам’яті до теми 1, розміщену на форзаці, і деталізуй її з огляду на здобуті знання і досвід.

3. Добери до малюнку 9.2 (1-2) відповідний термін (А-В).

А мацерація
Б дистилювання
В анфлераж

Мал. 9.2. Добування запашних есенцій

Виконай інтерактивну вправу і перевір правильність своєї відповіді.

vse.ee/cfxj

4. Прокоментуй поданий текст із погляду безпечного виконання лабораторних операцій. Вибери й назви предмети, описані в цитаті, із-поміж зображень сучасного лабораторного посуду та приладдя (мал. 9.3).

Мал. 9.3. Приладдя і лабораторні операції

«Потому спокійними, але швидкими рухами з невеликої етажерки попереносив необхідне для досліду начиння: велику черевату пляшку для змішування, скляну лійку, піпетку, маленьку і велику мензурки. До піпетки, пробірки, мензурки, ложечки й палички для помішування — начиння, без якого не обходиться жоден парфумер, не доторкнувся ні разу». (За П. Зюскіндом, переклад І. Андрієнко-Фрідріх)

5. Зобрази схематично в зошиті лабораторний пристрій чи пристрої, подібні до описаних у поданому нижче тексті. Укажи його призначення і складники пристрою, користуючись науковою термінологією. Дай відповіді на запитання після ознайомлення з текстом.

«І поки подрібнював сировину, метушився біля вимуруваної плити, на якій вже стояв мідний казан, добряче наповнений водою, бо швидкість переробки була альфою й омегою цієї справи. Вкинувши у воду рослини, він щільно насаджував на патрубок подвійні покришки — «голову мавра», — після чого приєднував дві гумові рурки для притоку і відтоку води. Потім він роздував вогонь. Поступово в кубі закипало. І через кілька хвилин, спершу ніби неохоче, по краплі, потім тоненькою цівкою, дистилят витікав із третьої рурки в підставлену флорентійську флягу. Спочатку він мав досить непринадний вигляд — як рідкий, каламутний суп. Але згодом, коли наповнену пляшку вже замінили іншою, відставивши її вбік, відвар розділявся на дві різні рідини: внизу відстоювалась квіткова чи трав’яна вода, а зверху плавав товстий шар олії. Тепер лишалось тільки обережно, через нижню шийку флорентійської фляги злити воду з ніжним запахом цвіту, щоб на дні залишалася чиста оліїста есенція, запахуща суть рослини. Час від часу, коли дистилят ставав водяво-прозорим, знімали перегінний апарат з вогню і, відкривши його, витрушували розварений мотлох. Потім закладали свіжі рослини і, доливши води, знову ставили апарат на вогонь. І знову в перегінному кубі починало кипіти, і знову стікав руркою у флорентійську флягу живильний сік рослин» (мал. 9.4). (За П. Зюскіндом, переклад І. Андрієнко-Фрідріх)

1) Як зараз називають пристрої, описані в тексті?
2) Які органи рослини переробляли в описаних у тексті пристроях?
3) У чому відмінність між квітковою водою й есенцією?
4) Яким способом розділяли дві рідини у флорентійській флязі?
5) Для чого персонаж дистилював складники рослин?
6) Як можна підвищити ефективність дистиляційного апарата?
7) Як можна використати квіткову воду й есенцію в повсякденному житті?

Мал. 9.4. Запашна сировина

6. Запиши в зошиті назви приладдя, лабораторних і/або технологічних операцій, про які йдеться в поданих текстах. Дай відповіді на запитання, наведені після уривків, скориставшись науковою термінологією.

а) «Квіти привозили рано-вранці, десятками тисяч висипали з кошиків на підлогу ательє, згортаючи у величезні духмяні купи. Розігрівали у великому казані смалець та яловичий лій, і в розігріту сметаноподібну бовтанку лопатами засипали в казан свіжі квіти. Що більше квітів розмішували в казані, то сильніше пахнув жир, що присвоїв собі пахощі квітів. Поступово вариво гусло, мусили процідити його крізь сито. Відходи — аби нічого не пропадало — ошпарювали окропом і вичавлювали під гвинтовим пресом до останньої краплі, добуваючи в такий спосіб ще й ніжно-духмяну олію. Проте основна частина запаху, душа цієї гори квітів, лишалася в полоні непривабного сіро-білого жиру, що починав повільно холонути.

Наступного дня мацерація, як називали цю процедуру, тривала. Знову розігрівали казан, розплавляли жир і наповнювали його новими квітами. Це повторювалося багато днів поспіль із ранку до вечора. Нарешті жир насичувався пахощами. Тоді гасили вогонь, востаннє цідили важке вариво й виливали його в кам’яний тигель, де воно перетворювалось на запашну помаду». (За П. Зюскіндом, переклад І. Андрієнко-Фрідріх)

1) На яких фізичних процесах ґрунтується виготовлення запашної помади з квітів і жиру?
2) Як впливає кількість квітів у казані на духмяність виготовленої олії?
3) Що відбувається із запашними речовинами квітів під час мацерації в олії?
4) Як впливає температура на процеси мацерації та формування аромату запашної помади?

б) «Але на цьому операція не закінчувалася. Після старанного проціджування крізь тканину, у якій затримувалися наймізерніші часточки жиру, заливали ароматизований алкоголь у невеличкий перегінний апарат і повільно дистилювали на слабкому вогні. Те, що лишалося після звітрювання спирту, було крихітною кількістю безбарвної рідини. Аромат цієї променистої квіткової олії був сконцентрований тисячократно до малесенької калюжки. Ця есенція вже не пахла приємно. Вона пахла до болю інтенсивно, гостро й дошкульно. Та разом із тим досить було розчинити одну краплю есенції в спирті об’ємом із літр, щоб оживити знову й відродити запах цілого квіткового лугу.

Видобуток був мізерний: три маленькі пляшечки. Від аромату сотень тисяч квітів не лишилося нічого, крім цих трьох пляшечок. Але вони варті були цілого багатства навіть тут, у Грассі. І значно більше, якщо їх відправити до Парижа, Ліона, Гренобля, в Геную чи Марсель! Щоб і після закриття ані найменша молекула не випарувалася, вона запечатувала пробки розрідженим воском, обтягувала риб’ячим міхуром і міцно обмотувала шийку. Потім ставила їх у вимощені ватою скриньки й зберігала в погребі під сімома замками». (За П. Зюскіндом, переклад І. Андрієнко-Фрідріх)

1) На яких фізичних процесах ґрунтується описана технологія?
2) Як можна поліпшити методи зберігання й паювання помади, щоб забезпечити тривале збереження аромату?
3) Які економічні причини спонукали до перероблення запашної помади на есенцію?
4) Для чого надписували тару з помадою, зазначали якість і кількість продукції?
5) Чому в Грассі запашні есенції коштували дешевше, ніж в інших містах, назви яких зазначено в тексті?

в) «Як дистилювання рослин і виготовлення запашної помади пов’язані з культурою та історією людства? Наприкінці липня почалася пора жасмину, у серпні — нічних гіацинтів. Ці квіти мали такий витончений і разом з тим нестійкий аромат, що їх не тільки треба було зривати до сходу сонця, а взагалі обробляти найобережніше. Теплота послабляла їхній запах, а раптове занурення в гарячий мацераційний жир могло зовсім знищити. В особливому приміщенні їх розстеляли на змащених холодним жиром плитах підлоги або замотували в проолієні простирадла. Десь аж на третій чи на четвертий день квіти в’янули, видихаючи свій аромат. Тоді їх обережно збирали, натомість розсипали свіжий цвіт. Цей процес повторювався десять, а може, двадцять разів, аж доки помада вдосталь насичувалася, а запашну олію можна було вичавлювати з простирадл. Здобутого було ще менше ніж після мацерації. Зате якість такої жасминової пасти, виготовленої методом холодного анфлеражу чи старовинної туберозової олії своєю вишуканістю і вірністю оригіналові перевершувала будь-який продукт парфумерного мистецтва. У всякому разі, холодний анфлераж був найрафінованішим і найдієвішим способом отримування ніжних ароматів. Кращого не було. Треба було купувати найпридатніші для роботи жири, потім очищати їх, витоплювати, фільтрувати й визначати пропорцію змішування. А ще — добирати відстань між жировими плитами в ароматизувальному приміщенні, час зміни цвіту, ступінь насичення помади тощо». (За П. Зюскіндом, переклад І. Андрієнко-Фрідріх)

1) Чим анфлераж подібний до мацерації, а чим вони різняться?
2) Як впливає температура на стійкість аромату?
3) Як можна визначити пропорцію змішування жирів для виготовлення найліпшої помади?
4) Якими мають бути властивості жиру, щоб його можна було використати для виготовлення запашної помади?
5) Які переваги й недоліки холодного анфлеражу порівняно з іншими способами виготовлення запашних есенцій?
6) Чому в промисловості в 1930-х відмовилися від використання холодного анфлеражу, але досі практикують його в крафтових парфумернях?

7. Знайди в інтернеті за ключовими словами Tunisia, postage stamp, distillation, flowers світлини поштових марок Тунісу й порівняй конструкцію зображених на них пристроїв. Оформ наочно результат порівняння. Вислови припущення, чому померанець або бігарадію в Тунісі образно називають білим золотом.

8. Прочитай поданий текст. Чи поділяєш думку персонажа? Оціни відповідність ілюстрації (мал. 9.5), створеної штучним інтелектом, тексту.

«Решта його парфумів — то давно відомі суміші. Він ніколи нічого не винаходив. Він не був винахідником. Він був старанний виробник випробуваних запахів — мов ото кухар, який, маючи добрі рецепти й досвід, робить чудову кухню, але який так ніколи й не приготував власної страви. А весь цей фокус-покус із лабораторією, експериментами, натхненням і таємничістю він демонстрував тільки тому, що такий мав бути професійний портрет метра парфумерії. Парфумер — це пів алхіміка, що творить дива. Так вважають люди, ну й нехай собі! Те, що його мистецтво було ремеслом, як і решта ремесел, знав тільки він і пишався цим. Він зовсім не хотів бути винахідником. Винахід здавався йому надто підозрілим, бо завжди означав порушення правила». (За П. Зюскіндом, переклад І. Андрієнко-Фрідріх)

Мал. 9.5. Виконавець? Творець?

Долучися до дискусії.

Ашанті. Будь-яка людина, яка працює в галузі хімії чи парфумерії, має бути винахідливою. Це творчі професії.

Петро. Людині, яка працює в галузі хімії чи парфумерії, цілком досить досконало відтворювати розроблене іншими. Ці професії — для вправних виконавців і виконавиць.

9. Дізнайся з додаткових джерел інформації про Living Flower Technology (технологія «Жива квітка»). Підготуй і презентуй повідомлення про неї.

10. Підготуй інформацію про парфумерне виробництво минулого, якої, на твою думку, бракує в підручнику. Подай цю інформацію як часоряд і поділися нею в класі.

Підсумуй

Чого корисного вдалося навчитися, опрацювавши матеріал і виконавши завдання? Долучи здобуток, оформивши його на власний розсуд, до особистого портфоліо досягнень.

Зміст