Узагальнення до курсу

§ 27. Основні ідеї здобутки, виклики «Довгого ХІХ ст.»

Актуалізація знань. Яка особливість цього періоду є, на вашу думку, найважливішою? Чому? Свою точку зору доведіть.

«Довге XIX ст.» - це умовна назва певного періоду історії, який розпочався Французькою революцією кінця XVIII ст. і завершився Першою світовою війною. Для нього характерні певні особливості, що відмежовують цей період світової історії від інших епох.

Зокрема, у XIX ст. у провідних державах світу відбулося становлення індустріального суспільства, завдяки чому змінився їхній соціально-економічний устрій: прискорився процес урбанізації, збільшилася кількість найманих робітників, що працювали на промислових підприємствах, та буржуазії.

Процес модернізації - переходу від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального - тривав понад півтора століття. Його утвердження супроводжувалося ліквідацією феодально-абсолютистських установ, знищенням станової нерівності й спадкових привілеїв дворянства, проголошенням громадянського рівноправ’я і поступовим обмеженням соціальної нерівності. Проте ключову роль в його розвитку відігравали економічні чинники - випереджальне зростання промисловості, упровадження у виробництво нових технічних засобів і джерел енергії. Саме ці процеси зумовили докорінні зрушення в соціальній структурі суспільства й значно вплинули на еволюцію громадсько-політичного життя.

На початку XX ст. у провідних європейських країнах і США здебільшого завершується формування основних економічних ознак індустріального суспільства. Індустріалізація означала подальше випереджальне зростання машинної промисловості та створення на цій основі індустріальної структури господарства. Із завершенням індустріалізації досягалася перевага промисловості над сільським господарством, а згодом і важкої індустрії над галузями легкої промисловості.

Схожі процеси відбувалися й на теренах України, яка в той час була розділена між двома імперіями - Російською та Австро-Угорською. У Російській імперії після відміни кріпосного права було здійснено буржуазні реформи, завдяки яким зменшилися привілеї дворянства, стали формуватися нові стани - буржуазії та найманих робітників, а згодом і вільних селян-фермерів. Проте найбільші зміни відбулися у промисловості: завдяки значним інвестиціям, зокрема зарубіжним, у південних і південно-східних українських губерніях було побудовано потужні підприємства гірничо-видобувного спрямування. На них працювали тисячі робітників, тобто поступово змінювалася соціальна структура міського населення.

В економіках провідних держав промислове виробництво стає панівним, частка сільського населення та виробництво сільськогосподарської продукції значно зменшується. Водночас у східноєвропейських країнах процес індустріалізації тільки-но розпочався і більше ніж половина населення працювала в сільському господарстві, а у країнах Азії та Африки індустріалізація ще не розпочалася.

Для «Довгого XIX ст.» характерні дві тенденції в розв’язанні суспільних проблем: революційна та еволюційна. Перша притаманна Франції, де відбулися три революції, друга - Великій Британії, де, завдяки реформам і діяльності профспілок та інших громадських організацій, було вирішено більшість соціально-економічних проблем. Загалом у XIX ст. у провідних країнах зміцнів конституційний лад, розширилися виборчі права, подальшого розвитку набули принципи демократії та парламентаризму.

Ці процеси на початку XX ст. поширились і країнами Східної Європи та Азії. Зокрема, після революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії розпочав роботу парламент, до якого обирали делегатів від різних народів, що населяли імперію, також мали невелике представництво й українці. У Росії під час революції 1905-1907 рр. було створено Державну думу як представницький орган із законодавчими правами. Революції часів пробудження Азії, реформи Мейдзі розхитали підвалини абсолютизму та сприяли становленню конституційних режимів у найбільших державах континенту.

У XIX ст. в Європі з’явились і поступово оформились у політичні партії нові ідеологічні течії: консерватизм, лібералізм, націоналізм, соціалізм. Значного розмаху набули демократичні рухи: боротьба за емансипацію жінок, міські реформи, світський характер закладів освіти, соціальне законодавство, пацифізм. Велике значення для демократизації суспільства мало зменшення ролі церкви в житті людини.

Голосування у Великій Британії

Як ви вважаєте, чи можна назвати таке голосування повністю демократичним?

В останні десятиріччя XIX ст. європейські держави стали приділяти більше уваги соціальному законодавству. Під тиском профспілок було ухвалено закони про обов’язкове страхування від нещасних випадків на виробництві, пенсійне законодавство тощо.

Як у Наддніпрянській Україні, так і на західноукраїнських землях процес формування політичних партій і громадських організацій теж відбувався прискореними темпами. Зокрема, на Галичині діяли як науково-культурні товариства, так і військово-спортивні організації.

Усі індустріальні країни збільшили витрати на освіту, науку, охорону здоров’я. На ці цілі витрачалося приблизно 2-2,7 % валового внутрішнього продукту. Завдяки цьому в індустріально розвинених країнах Заходу грамотними були 80-90 % дорослого населення, а середній рівень освіти становив 8 років. Тож на початок XX ст. в розвинених індустріальних державах відбулися якісні зміни в структурі суспільства та сформувалась індустріальна цивілізація.

Упровадження обов’язкового загального безкоштовного навчання

Значні зміни відбулися і в демографічній сфері: населення Європи лише за 1870-1914 рр. збільшилося з 300 млн до 450 млн. Значно зріс життєвий рівень окремих верств населення. Водночас певна частина працездатного населення, яку «виштовхнули» із сільського господарства без надання можливості отримати роботу у промисловості, була змушена емігрувати, переважно до США й Канади. За вказаний період з Європи виїхало 26 млн осіб, зокрема й з територій сучасної України. Активні та підприємливі емігранти зробили свій внесок у зростання економічної могутності північноамериканських держав.

Величезні зміни відбулися і в науковій та культурній сферах. Завдяки науковим відкриттям значно змінилося повсякденне життя людей. Вони стали їздити на потягах, в метро і трамваях, плавати на величезних пароплавах, а згодом і літати літаками, використовувати телеграф, телефон, радіо. В Україні теж було прокладено залізниці, які з’єднали різні частини країни, у великих українських містах побудовано трамвайні лінії, Дніпром та іншими річками плавали вантажні та пасажирські пароплави.

На теренах України, як і в інших країнах, активно розвивалася система освіти. Існувала мережа початкових шкіл, гімназій і реальних училищ. У багатьох містах діяли університети, а також вищі жіночі курси. Незважаючи на всілякі обмеження й заборони, досить потужно розвивалась й культура. Якщо в західноєвропейських країнах і США в культурній сфері відбувається розмежування на масову культуру та елітарну, на українських теренах розвивається національна за змістом і формами культура.

Отже, формування індустріальної цивілізації мало свою специфіку в різних куточках світу. Проте загальні тенденції урбанізації, переважного розвитку промисловості, зменшення соціальної нерівності, поступового формування громадянського суспільства, боротьби жінок за свої права, інтенсивний розвиток науки та освіти розповсюджувалися багатьма країнами.

У другій половині XIX ст. набуває розмаху процес колонізації європейськими країнами народів Азії та Африки. До 80-х років XIX ст. до рук колонізаторів потрапила лише десята частина території африканських країн, а на 1900 р. уже майже всю територію Африки поділили між сімома європейськими державами. Найбільші колоніальні володіння в Африці мала Велика Британія, далі йшли Франція, Італія, Бельгія, Португалія, Іспанія, Німеччина. Остання на початку XX ст. розпочала боротьбу «за місце під сонцем», що призвело до початку переділу колоніального світу. Більшість країн Азії, за винятком Японії, теж стали колоніями або напівколоніями європейських держав.

На заваді прогресивному розвитку людства могла стати світова війна. Існувало декілька питань, що могли призвести до зіткнення військових коаліцій в недалекому майбутньому. І першою чергою, це боротьба за колонії, які були джерелами сировини для європейської промисловості й ринками збуту їхніх товарів, У перше десятиліття XX ст. провідні європейські країни інтенсивно готувалися до війни

Удосконалюємо вміння

1. Візьміть участь в інтелектуальних онлайн-перегонах «Основні ідеї, здобутки, виклики “довгого XIX ст.”»

https://cutt.ly/UWsvLyY

2. Історичний сторітелінг. Спираючись на матеріали підручника та подані нижче фотоілюстрації, розкажіть про типові явища й процеси, що відбувалися в європейській та українській історії в XIX - на початку XX ст.

1 - Ланцюговий міст у Києві; 2 - Equitable Life Building, Нью-Йорк; 3 - трамвай на Хрещатику; 4 - Київський вокзал; 5 - Станція метро в Лондоні; 6 - Київський машинобудівний завод; 7 - Токарні станки на заводі Круппа; 8 - Київський оперний театр; 9 - Київський університет св. Володимира; 10 - «Гранд-кафе» на бульварі Капуцинів, де пройшов перший сеанс синематографа братів Люм’єр. Фото XIX - початку XX ст.

3. Ви дізналися багато цікавого про видатних людей, які творили історію наприкінці XVIII - на початку XX ст. З’ясуйте, кого зображено на ілюстраціях.