Всесвітня історія. 9 клас. Ладиченко

Розділ 5. Розвиток культури і повсякденне життя (кінець XVIII — початок XX ст.)

§ 25-26. Наукові та літературно-мистецькі надбання людства

Актуалізація знань. Які галузі науки були найбільш розвинуті в XVIII - на початку XIX ст.?

1. Розвиток науки і техніки. У першій половині XIX ст. всі держави світу залишалися сільськогосподарськими країнами. Проте поступово у провідних державах індустріальне суспільство замінювало аграрне. Робота машин, нові швидкі засоби пересування стали повсякденною реальністю для населення Європи й США.

З кінця XIX ст. в розвинутих країнах світу починається «доба сталі, електрики, рідкого палива». Електроенергія використовувалась у виробництві, поступово витісняючи енергію, що давали парові двигуни. Згодом її почали застосовувати в технологічних процесах промисловості, на транспорті та у зв’язку. У 1863 р. в Лондоні було побудовано першу лінію метро (яке згодом з’явилося в Нью-Йорку, Відні, Парижі), у 1881 р. в Німеччині відкрилася перша трамвайна лінія, а у Швейцарії було пущено перший пасажирський електропотяг.

Автомобіль з бензиновим двигуном

Дізнайтесь!

Коли було побудовано трамвайну лінію в Києві?

Використання енергії рідкого палива та винайдення двигунів внутрішнього згоряння сприяли виникненню автомобільного й повітряного транспорту. Перший автомобіль сконструювали німецькі інженери Г. Даймлер і К. Бенц. А в 1903 р. американські винахідники та авіаконструктори брати Райт здійснили перший політ на літаку, який самі сконструювали.

Промисловість стала виробляти штучні барвники, добрива, у виробництві й військовій справі використовувалися вибухові речовини. Зрушення відбувались і в будівництві: широко стали застосовуватися залізобетонні конструкції і сталеві перекриття. Це дозволило будувати висотні споруди (зокрема, знамениті американські хмарочоси), великі мости та прокладати довгі тунелі.

Символом нової конструкторської думки й архітектури стала Ейфелева вежа, побудована для Всесвітньої виставки до століття Французької революції. Споруджена з 15 тисяч металевих деталей, вагою у 7 тисяч тонн, вона стала справжнім дивом і символом французької столиці.

Ейфелева вежа. Сучасний вигляд

Завдяки винаходам Томаса Едісона на виробництві та в побуті стали широко використовуватися електричні лампочки, а дослідження Генріха Герца щодо електромагнітних хвиль дало можливість винайти радіо. Наприкінці XIX ст. з’явився і телефонний зв’язок. У 1876 р. американець А. Белл запатентував телефонний апарат, а вже через рік у США, а згодом і в Європі було побудовано перші телефонні станції.

Оригінал фонографа Едісона. 1878

Кінець XIX ст. - це час видатних відкриттів у науці, що змінювали наукову картину світу, впливали на розвиток техніки і технологій, докорінно змінювали життя людей. Провідна роль у цьому належала вченим Англії, Франції, Німеччини та Росії. У 1897 р. англійський фізик Джозеф Томсон відкрив першу елементарну частинку - електрон.

У 1911 р. англійський фізик Ернест Резерфорд висунув нову, планетарну теорію будови атома, яку згодом доповнив датський фізик Нільс Бор. Ідеї Бора започаткували новий розділ сучасної фізики - квантову механіку. Квантова механіка та теорія відносності, яку в 1905 р. розробив німецький фізик Альберт Ейнштейн, докорінно змінили традиційні уявлення про фізику.

Перша публічна операція під наркозом у 1846 р.

Дізнайтеся з додаткових джерел, хто перший у світі у хірургії використав наркоз.

Нові дані про побудову матерії сприяли появі фізичної хімії, електрохімії, біохімії і хімічної фармакології.

У 1855 р. французький бактеріолог Луї Пастер уперше ввів сироватку від сказу молодій людині і врятував їй життя. Він винайшов засіб знищення мікробів у рідинах і продуктах, названий пастеризацією. Продовжуючи його досліди, співробітники Пастерівського інституту в Парижі розробили щеплення проти сибірської виразки й сказу, а німецький бактеріолог Роберт Кох та його учні винайшли ліки проти збудників туберкульозу та дифтерії. У 1895 р. після того, як Вільгельм Рентген відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання, відоме нині як рентгенівське проміння, було започатковано рентгенологію.

Дізнайтесь!

Ознайомлення з інформацією про Флоренс Найтінгейл, яка зажила слави соціальной реформаторки, статистки й засновниці сучасної сестринської справи.

https://cutt.ly/iTBwOUA

Дізнайтеся з додаткових джерел, які відкриття зробила М. Склодовська-Кюрі.

Марія Склодовська-Кюрі - перша в історії двократна лауреатка Нобелівської премії (у галузі фізики в 1903 р., у галузі хімії - у 1911 р.).

Міжнародне визнання здобули також праці українських і російських учених І. Сєченова, І. Павлова, І. Мечникова, Д. Менделєєва, К. Тимірязєва і В. Вернадського. Так, І. Павлов, вивчивши вплив вищої нервової діяльності на перебіг фізіологічних процесів, розробив теорію умовних рефлексів. Д. Менделєєв у 1869 р. відкрив періодичний закон хімічних елементів. Було встановлено, що порядковий номер елемента в періодичній системі має не тільки хімічний, а й фізичний сенс.

Альберт Ейнштейн

Дмитро Менделєєв

Дізнайтесь!

Серед визначних учених XIX ст. були Софія Ковалевська, Ада Лавлейс, Мері Еннінг. У яких галузях науки вони виявили свої здібності?

2. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Бурхливий розвиток науки і техніки у провідних промислових країнах породив потребу у кваліфікованих інженерних і робітничих кадрах. Суспільство поступово починає усвідомлювати необхідність письменності для широких верств населення, і початкова освіта, що протягом століть перебувала у віданні церкви, переходить під управління держави. У 70-80-х роках XIX ст. у Англії, Франції і майже у всіх штатах США запроваджують обов’язкову безкоштовну початкову освіту. Рівень грамотності в Європі сягнув 80-90 %.

Середня школа в європейських країнах не зазнала суттєвих змін. Основним її типом залишалася школа класична, гуманітарна: гімназії в Німеччині і Росії, ліцеї і коледжі у Франції, граматичні школи в Англії тощо. Лише наприкінці XIX ст. стали вивчати дисципліни природничого циклу - фізику, хімію, біологію, що наблизило школу до потреб реального життя, сприяло донесенню до масової свідомості наукових уявлень про процеси, які відбуваються у природі. Водночас здійснюються енергійні кроки для розвитку жіночої освіти, що, безумовно, стало наслідком руху за емансипацію жінок.

Розширилася мережа вищих навчальних закладів, передусім інженерно-технічних. У підготовці наукових кадрів велику роль стали відігравати науково-дослідні центри й лабораторії. Розвиткові науки сприяла автономія, яку здобули університети, можливість самостійно обирати напрями досліджень, поширення академічної свободи в межах навчальних центрів. Найповажнішими й найвідомішими університетами у світі стають Гарвардський і Стенфордський університети в США, Кембриджський у Великій Британії, Сорбонна у Франції, Гейдельберський університет і Мюнхенський технічний університет у Німеччині та деякі інші. Академічна свобода в університетах виявлялася в тому, що керівний склад навчального закладу - ректора і деканів - обирав безпосередньо професорсько-викладацький склад цього закладу на певний термін, а по закінченню визначеного терміну керівники мали звітувати колективу про свою діяльність. Найвидатніших вчених обирали академіками, Академії наук вже існували у провідних європейських країнах.

3. Зміни в побуті та повсякденному житті суспільства. Індустріальна доба змінила обличчя міст і сіл, побут людей. До того ж ці зміни стосувалися не лише розвинутих країн, а й традиційних суспільств Азії та Африки. Завдяки транспорту та новим видам зв’язку - телефону і телеграфу - змінювалось уявлення людей про відстані. Розширився обсяг інформації, читання газет стало звичним заняттям. Прогрес зумовив поліпшення умов життя людей. У міських будинках з’явились електрика й газ, ванні й туалетні кімнати. Зростання вартості землі зумовило появу багатоповерхових будинків, у США почали споруджувати величезні хмарочоси.

Дізнайтеся з додаткових джерел, де і коли побудували цей хмарочос, скільки часу він проіснував, хто автор проєкту, які новаторські технології було використано під час будівництва.

Home Insurance Building - перший у світі хмарочос

Відбувалися зміни у способі життя, звичними ставали благоустрій вулиць, розвиток міського транспорту, мережі крамниць та універсальних магазинів. Змінювався й одяг. Чоловіки остаточно перейшли на звичні для сучасників брюки, жилети, костюми, а у жінок ознакою консервативної моди залишався корсет. Проте у зв’язку з поширенням моди на спорт наприкінці XIX ст. модельєри створили для жінок новий тип одягу із спідницею кльош та рукавами в обтяжку, який однаково підходив і для світських прийомів, і для спорту. Згодом з’явилися дамські жакети, що повторювали фасон чоловічого піджака.

Виникають нові види дозвілля. Тепер можна було не лише послухати оперу, подивитися драму чи балет, а й відвідати оперету. У США та Європі стали популярними блюз і джаз - нові жанри музики, створені афро-американцями в Новому Орлеані. У Франції брати Луї й Огюст Люм’єри винайшли кінематограф і в 1895 р. в Парижі відкрили перший кінотеатр.

Спорт стає масовим. За пропозицією французького громадського діяча П’єра де Кубертена в 1896 р. в Афінах було проведено перші Олімпійські ігри.

Дізнайтесь!

Перегляньте перші у світі фільми, який зняли брати Люм’єри, «Прибуття потягу», «Вихід робітників з фабрики». Визначте жанр фільмів (художній чи документальний).Чому в цих фільмах персонажі не розмовляють? Що таке німе кіно?

https://cutt.ly/3WsmQQE

https://cutt.ly/dWsmzoZ

(загальна тривалість 02 хв 43 с)

4. Література та мистецтво. На початку XIX ст. в Європі на зміну класицизму та сентименталізму приходить романтизм. Він породжений буревієм Французької революції та наполеонівськими війнами. Герой романтизму - пристрасна людина, яка прагне перебудувати життя, зруйнувати старе й побудувати нове. Романтичний герой завжди діяв у надзвичайних обставинах, де треба було виявити духовну міць.

Людвіг ван Бетховен

Романтичних героїв-одинаків оспівували відомі поети, зокрема англієць Персі Біші Шеллі, класики російської поезії Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов. В основі романтизму - зіткнення особистості, яка прагнула свободи, з буденною реальністю, чинними суспільними порядками. Заклик «Боротьба з долею» став девізом Третьої (Героїчної) симфонії видатного композитора Людвіга ван Бетховена. У Німеччині твори видатних романтиків - Генріха Гейне, Фрідріха Шиллера, Йоганна Вольфганга Гете - називали поезією бурі і натиску. Романтики цінували неповторність природи, унікальність людини, винятковість подій, що відбувалися.

Михайло Лермонтов

Митці романтизму вважали, що зло вічне й вічною є боротьба з ним. Так, іспанський художник Франсіско Гойя і французький Оноре Дом’є нещадно критикували сучасне суспільство. Гойя затаврував на своїх полотнах самовпевнених аристократів, служителів церкви, а Дом’є зображував пихаті обличчя буржуазії, що домагалися багатства й влади.

Нерідко, осмислюючи сучасність, романтики прагнули порівнювати її з минулим, знайти в ньому втрачені ідеали та моральні устої. Англійський письменник Вальтер Скотт оспівував середньовічну Англію і Шотландію, американець Фенімор Купер - свободу і гордість індіанців під час освоєння Америки європейцями.

Заперечуючи класицизм з його орієнтацією на грецькі й римські зразки, представники романтизму більше тяжіли до народних традицій. У XIX ст. посилився інтерес до народних звичаїв, фольклору, зокрема казок. Знаменитими на весь світ стали німецькі казкарі брати Якоб і Вільгельм Грімм. Видана в 1812 р. збірка «Дитячі й родинні казки» мала надзвичайну популярність у всій Європі.

Які твори, написані братами Грімм, ви знаєте? Які є досі популярні у світі?

Брати Грімм

Композитори-романтики Людвіг ван Бетховен, Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фредерік Шопен, Ріхард Вагнер, Гектор Берліоз, Михайло Глінка створювали емоційну й виразну музику. У ній відчувалися народні мотиви, звучали казкові мелодії. У цей час з’являється і жанр «героїчної опери» («Фіделіо» Бетховена).

У 20-30-х роках XIX ст. набирає силу реалізм - мистецтво, у центрі якого - суд автора над суспільними порядками. Мистецтво реалізму - це вивчення суспільних явищ і процесів, людської психології, зображення побуту й життя пересічних людей. Явища особистого й суспільного життя людини зображувалися у всій складності і багатоманітності.

Французький письменник Стендаль (Анрі-Марі Бейль) сформулював головні принципи реалізму: правдивість та історичність зображення життя, об’єктивна соціальна значущість твору, типовість характерів і обставин. Наприклад, американська письменниця Гаррієт Бічер-Стоу описувала темношкірих рабів у Південних штатах як цікавих і гуманних особистостей.

Олоф Йоганн Седермарк. Портрет Стендаля. 1840

Видатними представниками реалізму в літературі були Стендаль, Чарльз Діккенс, Гюстав Флобер, Оноре де Бальзак, Лев Толстой, Микола Некрасов, Михайло Салтиков-Щедрін, Гі де Мопассан; у живопису - О. Дом’є, Г. Курбе. Представники реалізму відстоювали гуманістичні ідеали та стверджували особистість як вищу цінність.

Гюстав Курбе. Вранішній сніданок на полюванні. 1858

Опишіть зображене на картині.

Наприкінці XIX ст. реалізм переростає в натуралізм, що намагався ввести в літературу методи наукового дослідження, документальності, точності опису. Французький письменник Еміль Золя досліджував психологічні й соціальні риси сучасників. Італійські композитори, зокрема Джакомо Пуччіні, прагнули показати життя таким, яким воно є, без прикрас, обирали героями простих людей - селян і бідних містян.

Новаторським напрямом у розвитку мистецтва став модернізм, зокрема одна з його гілок, що виникла наприкінці XIX ст., - символізм, де головне не зовнішня видимість, а внутрішня сутність речей. У літературі, живописі, музиці представники символізму не надавали значення сюжету й опису. Внутрішню сутність передавали за допомогою відтінків кольору, через рух ліній. Основою їхньої художньої творчості був образ - символ - багатозначний вираз прихованого внутрішнього змісту творів. Великої виразності в передачі внутрішнього світу людини досягали письменник Оскар Уайльд, поети Артюр Рембо і Шарль Бодлер, композитор Клод Дебюссі.

Подумайте!

Що сприяло виникненню символізму саме наприкінці XIX ст.?

У цей самий час у мистецтві виникає новий напрям - імпресіонізм (від франц. «враження»). Представники імпресіонізму в живописі - Клод Моне, Едуард Мане, П’єр Ренуар, Едгар Дега - намагалися зобразити світ у його змінності й рухливості, передати найменші миттєвості життя. Художники втілювали в життя один із принципів імпресіонізму: «Художник має зображувати те, що він бачить». Імпресіонізм виявився також у музиці й літературі.

Едуард Мане. В оранжереї. 1878-1879 рр.

Едгар Дега. Танцювальний клас. 1873-1875 рр.

Дізнайтесь!

Відвідайте відеогалерею художників-імпресіоністів. Чиї картини вам сподобалися найбільше і чому?

https://cutt.ly/pWgTNVu

(тривалість 06 хв 57 с)

На початку XX ст. в Німеччині виникає новий художній напрям - експресіонізм, що став реакцією на гострі протиріччя епохи, відбив суспільне розчарування, став виразом протесту проти деформованого життя. Експресіонізм був проникнутий почуттям безвихідності, стверджував, що світ ворожий особистості, а єдиний зв’язок людини зі світом - це жах. У дусі експресіонізму писали Бертольд Брехт, Генріх і Томас Манни, австрійський письменник Франц Кафка.

Томас Манн

Ще одним напрямом модернізму став абстракціонізм - кольорова фантазія, миттєве відтворення настрою художника, відмова від реалістичного зображення. Гаслом абстракціоністів стали слова Поля Сезанна: «Трактуйте природу за допомогою циліндра, кулі, конуса». В абстракціонізмі простежувалися два напрями - кольоровий (психологічний) і геометричний (інтелектуальний). Згодом Пабло Пікассо засновує у живописі кубізм, що розкладав зображувані об’єкти на прості геометричні форми.

5. Культура народів Азії та Африки. У країнах Азії та Африки з давніх часів існувала багатоманітна та самобутня культура. Проте залежне становище, у яке потрапили ці країни, що стали колоніями чи напівколоніями, не сприяло жвавому розвитку літератури та мистецтва. Наприклад, у Китаї в XIX ст. протягом багатьох років ішла активна боротьба за реформування літературної мови, якою писали поетичні та прозові твори. Застаріла мова була абсолютно незрозумілою широким масам населення. Передові діячі культури наполегливо прагнули узгодити літературну мову з розмовною, зробити літературні твори доступнішими для широкого загалу, однак уряд не зважав на необхідність реформ і не впроваджував їх.

В Індії, народи якої розмовляли багатьма мовами, національна культура в XIX ст. набула найбільшого розвитку в Бенгалії. Бенгальська література отримала велике визнання на батьківщині та стала відома в усьому світі завдяки визначному поету й прозаїку Рабіндранату Тагору. Перший вірш Тагора було надруковано, коли йому виповнилося лише 13 років. У подальшому з’явилися його численні вірші, поеми, розповіді, романи, у яких він порушив важливі соціальні проблеми Індії. У 1913 р. Рабіндранат Тагор став лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури.

Рабіндранат Тагор

Його небіж Обоніндронат Тагор, відомий художник, разом зі своїми товаришами звернувся до національної техніки живопису аквареллю, на противагу європейському живопису олією, і досяг у цьому неабияких успіхів. Твори, переважно присвячені релігійно-міфологічній та історичній тематиці, були популярні в різних куточках Індії.

В Японії, яка була єдиною азіатською країною, що не потрапила під колоніальну залежність, у добу Мейдзі відбувалися реформи, які позитивно вплинули на розвиток національної культури. Японська молодь отримала можливість навчатися в європейських та американських університетах. З досягненнями європейської культури стали знайомитися широкі верстви населення Японії. Проте ставлення до європеїзації в суспільстві було неоднозначним: одні, зокрема відомий публіцист Іітіро Токутомі, вітали цей процес, вбачали в ньому засіб політичного й культурного прогресу, інші висловлювали застереження, що європеїзація негативно вплине на розвиток національної культури й свідомості та країни в цілому.

Жен Сюн. Роздуми про велику Мейську поезію. Малюнок XIX ст.

Хосода Eйci. Нічна прогулянка

Утім з роками японці навчилися прилаштовувати досягнення сучасної науки й техніки до своїх потреб, використовувати найцінніше, водночас розвиваючи національну культуру, дотримуючись національних традицій. Так, один з найвідоміших тогочасних письменників Рока Токутомі отримав визнання завдяки своїм соціальним романам, де засуджував феодальні пережитки в суспільних і сімейних відносинах («Куросіво», «Краще не жити»).

Європейські традиції вплинули на японський театр. У виставах національного театру брали участь лише чоловіки, які за потреби переодягалися в жіночий одяг і виступали безпосередньо перед глядачами, які сиділи на циновках. У 70-80-х роках XIX ст. в Японії починають будувати театри європейського зразка, де існувала глядацька зала з рядами стільців, стаціонарна сцена, куліси. Водночас розвивається і національний театр, зокрема кабукі.

В африканських країнах вплив європейської культури був менш значним, тому там здебільшого розвивалися традиційні види мистецтва.

6. Масова культура та масове виробництво. Важливим новим явищем початку XX ст. стало народження масової культури. Це відбулося внаслідок тих різноманітних змін, що розпочалися наприкінці XIX ст. Більша частина населення європейських країн стала писемною, а відтак - «споживачем» культурної продукції. Майже всім став доступний головний жанр художньої творчості XIX ст. - роман. Однак ледве навчившись читати, маси «замовили» свою літературу: детектив Ната Пінкертона та популярну белетристику, а пізніше комікси, які стрімко завойовували ще не обжиті культурою території.

ПОДРОБИЦІ

Комікси у вигляді газетних врізок вперше з’явилися в американській пресі в кінці XIX ст. Це були невеликі замальовки, зазвичай на 1-3 стрипи (стрип - коміксна смужка, стрічка), що розповідали читачеві коротку й цікаву історію. Одним з найвідоміших комікс-персонажів того часу був «Жовтий малюк» (1896) (Yellow Kid), на плащі якого автори писали діалоги й практично весь інший текст.

Сходинкою в подальшому розвитку масової культури стало кіномистецтво, адже кіно найчастіше не потребує навіть простої письменності. У цьому виді мистецтва є чимало шедеврів, якими насолоджуються маси людей, але найбільшу аудиторію мають саме розважальні жанри.

Під впливом індустріалізації руйнувався старий життєвий уклад, мільйони людей залишили село й стали мешканцями міста. На їхнє мислення і поведінку почали впливати вже не традиції, а інші фактори, зокрема нівелювання соціальних розмежувань, розвиток сфери послуг, розширення сфери відпочинку, розвиток засобів масової інформації і комунікації тощо. З появою радіо розпочалася епоха масової естрадної музичної культури. Завдяки виконанню по радіо, а згодом - тиражуванню на грамплатівках естрадні пісні ставали надбанням мільйонів, що перетворювало їхніх виконавців на «зірок».

Перевіряємо знання

• 1. Опишіть процес технічного вдосконалення промислового виробництва з кінця XVIII ст. - протягом XIX ст.
• 2. Поміркуйте, на якому історичному тлі виникає реалізм і яке його значення в XIX ст.
• 3. Поясніть на прикладах, який вплив мали європейська література і мистецтво на країни Азії та Африки.

Удосконалюємо вміння

1. У зошиті заповніть таблицю «Основні напрями розвитку літератури наприкінці XIX ст. - на початку XX ст.»

Напрям	Характерні риси	Видатні представники

2. Візьміть учать в онлайн-вікторині «Розвиток культури (кінець XIX - початок XX ст.)

https://cutt.ly/nWsvHlc

3. Виконайте онлайн-вправу «Мистецькі напрями XIX - початку XX ст.»

https://cutt.ly/tWsvJDY

Діємо творчо

1. Складіть таблицю з переліком фактів, які свідчили б про зародження в XIX ст. масової культури й масового виробництва.

2. Перегляньте документальні відео братів Люм’єрів і на основі матеріалів параграфа та інформації з відео створіть презентацію (за можливості в PowerPoint) «Повсякденне життя людей на початку XX ст.».

https://cutt.ly/BWsmdEz

(триваліть 05 хв 49 с)