Всесвітня історія. 9 клас. Ладиченко
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 17. США в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст.
Актуалізація знань. Складіть логічні пари зі слів у хмаринці.
1. Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Кінець XIX - початок XX ст. характеризувалися небувалим зростанням американської економіки. У 1871-1913 рр. національний дохід США збільшився в п’ять разів, а національне багатство країни - у сім. Особливо швидкими темпами зростало промислове виробництво: за цей період воно збільшилося в дев’ять разів. У 1913 р. США виробляли понад третину світової промислової продукції, залишивши далеко позаду інші країни.
Перемога промислової Півночі у громадянській війні, ліквідація рабовласницьких латифундій і ухвалений 1862 р. гомстед-акт відкрили шлях до ринкового освоєння південних штатів і земель Заходу. У США створили такі сприятливі умови для підприємництва, яких не знала жодна західноєвропейська країна.
Важливу роль в індустріалізації відіграв потік емігрантів. Лише за останні 30 років XIX ст. до США прибуло 14 млн переселенців, переважно з Італії і східноєвропейських країн. Здебільшого це були сміливі, енергійні люди, серед яких було чимало кваліфікованих робітників.
1 - словачка; 2 - румуни; 3 - українка.
Фото Августа Шермана - американця, який допомагав іноземцям переїжджати та облаштовуватися у США. Він створив серію знімків, на яких переселенців було зображено в їхніх національних костюмах. У 1907 р. ці фотографії опублікували в журналі National Geographic.
У промисловості з’явилися нові галузі - нафтовидобувна й нафтопереробна, хімічна, автомобільна, електроенергетика. На великих заводах упроваджувалися потокові методи виробництва з конвеєрним складанням вузлів, агрегатів і машин. Завдяки цим нововведенням компанія Генрі Форда, що стала символом масового виробництва в Америці, зуміла знизити вартість автомобіля з 950 до 290 доларів і зробити його доступним масовому покупцеві.
Перша теплова електростанція та Г. Форд на своєму першому автомобілі
Особливо швидко будували залізниці, що заохочувалося федеральними кредитами й наданням землі залізничним компаніям. Швидко розвивалися засоби зв’язку - телефон і телеграф. У Нью-Йорку й Бостоні відкрилися перші лінії метро. Період бурхливого розвитку переживало й сільське господарство. США перетворилися на провідного виробника та експортера харчових продуктів.
Подумайте!
Визначте чинники бурхливого економічного зростання США в останній третині XIX ст.
Проте розвиток ринкової економіки США відбувався в умовах безжалісної конкурентної боротьби. Великі корпорації поглинали розорених конкурентів, створювали монополістичні об’єднання - трести, встановлюючи фінансовий контроль над цілими галузями промисловості й транспорту. Серед могутніх монополістів особливо виокремлювалися нафтовий трест Дж. Рокфеллера, сталева компанія Е. Карнегі, електротехнічна фірма «Дженерал Електрик», залізничні «імперії» Вандербільта і Хантінгтона. Монополізація охопила й банківську справу. Банки Рокфеллера, Моргана, Меллона фінансували найбільші комерційні проєкти у країні.
Подумайте!
Наскільки процес монополізації характерний для індустріального суспільства?
2. Політичне життя. Становлення антимонопольного законодавства. Глибокі зміни, що відбувалися в економіці країни, помітно вплинули на політичне життя США. Непримиренна ворожнеча республіканців і демократів залишилася в минулому, тепер обидві партії вирізнялися рідкісною одностайністю в підтримці інтересів великих корпорацій, стримуванні соціальних рухів у країні й фактичному схваленні расизму й сегрегації на Півдні. Примирення партій відбулося в 1877 р. внаслідок досягнутого політичного компромісу. Демократи погодилися визнати явно сфальсифіковані результати президентських виборів 1876 р. в обмін на припинення реконструкції південних штатів.
Тривалий час у США існувала негідна практика роздачі державних посад за партійною приналежністю. Кожний новий президент, вступаючи на посаду, міг звільнити всіх федеральних чиновників і призначити на їхнє місце членів своєї партії. Але робив він це не зі своєї волі, а за вказівкою впливових партійних босів (керівників). Міністерські портфелі служили платою за фінансову підтримку, надану під час виборчої кампанії. Ця система ставала джерелом корупції в державному апараті, спричиняла жахаючу некомпетентність посадових осіб. Лише після ухваленого 1883 р. закону про громадянську службу частина федеральних посад стала заміщуватися на підставі конкурсних іспитів.
З моменту появи перших великих корпорацій федеральний уряд й адміністрація окремих штатів прагнули забезпечити їм максимально сприятливі умови для діяльності. Для захисту монополій від європейських конкурентів вони підвищили мита на ввезення іноземних товарів до 57 % від їхньої вартості.
Однак засилля монополістів в економіці викликало невдоволення широких верств населення. У 1890 р. Конгрес США був змушений ухвалити антитрестівский закон Шермана, за яким будь-яке об’єднання на зразок тресту чи в іншій формі, а також угода з метою обмеження торгівлі чи комерції оголошувалися незаконними. Однак перший антимонопольний закон було складено так, що створювалася можливість для різного його тлумачення. У боротьбі проти зловживань «великих корпорацій» (так відтепер стали називатися трести) він виявився малоефективним, проте з успіхом використовувався владою проти страйкового руху. Страйкарів звинувачували в обмеженні «свободи торгівлі» робочою силою, а профспілка, що організувала страйк, прирівнювалася до тресту.
3. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Хоча 14-та і 15-та поправки до конституції США надавали й гарантували чорношкірому населенню країни громадянські права, повної рівноправності колишні раби так і не домоглися. Ухвалені в багатьох південних штатах «чорні кодекси» узаконили режим расової сегрегації - окремого користування правами афроамериканців і білих громадян. У лікарнях для чорношкірих і білих створювали різні палати; у поїздах, ресторанах, театрах - окремі місця. У деяких штатах було заборонено змішані шлюби.
Дискримінації зазнавали також корінні мешканці Америки - індіанці. Уцілілим індіанським племенам відвели спеціальні території в окремих районах - резервації. Але незабаром і ці землі знадобилися федеральній владі. У 1887 р. ухвалили закон Дауеса, унаслідок якого індіанців позбавили кращих земель, що залишалися в них.
Подумайте!
У чиїх інтересах упроваджувалася політика сегрегації і до яких наслідків вона могла призвести?
4. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. Наприкінці XIX - на початку XX ст. в США значного впливу набув рух за реформи й соціальний прогрес, що об’єднав інтелігенцію, службовців і дрібних підприємців. Прибічники реформ - «прогресисти» - вимагали демократизації виборчої системи, контролю за діяльністю великих корпорацій, впровадження податкової реформи та соціального страхування. Потребу змін стали усвідомлювати й панівні кола США, про що свідчила реформаторська діяльність президентів Т. Рузвельта і В. Вільсона.
Теодор Рузвельт
Теодор Рузвельт став президентом США в 1901 р. після вбивства свого попередника Мак-Кінлі (доти він виконував обов’язки віце-президента). Уперше за довгі роки президентську посаду обійняв освічений, здібний і гнучкий політик. Саме він поклав початок реформаторській діяльності американської адміністрації, завдяки чому початок XX ст. увійшов в історію країни під назвою «прогресивна ера». Перетворення Рузвельта на господаря Білого дому консервативна верхівка республіканської партії зустріла з тривогою: 42-річний президент вирізнявся незалежністю і вважався прихильником реформ. Дійсно, у 1901-1908 рр. уряд організував понад 20 судових процесів проти великих корпорацій, за порушення закону Шермана. Частину компаній - монополістів за ухвалою суду було розпущено або розділено на дві-три корпорації. Тому Рузвельт зажив слави «руйнівника трестів». Однак президент аж ніяк не прагнув знищити корпорації, прекрасно розуміючи їхнє значення в економіці країни. Його ідея полягала в державному регулюванні великих компаній, контролі за їхньою діяльністю, обмеженні спроб монополізувати ринок. Переконуючи американських олігархів у доцільності державного нагляду й контролю за діяльністю великих корпорацій, президент неодноразово попереджав їх про небезпеку народного невдоволення монополіями. У ділових колах повторювали його слова: «Ми повинні розвиватися шляхом еволюції, а не революції».
«Справедливий курс» (реформи Т. Рузвельта)
Здійснено кроки, спрямовані на обмеження діяльності трестів. |
Уряд виступав у ролі третейського судді в конфліктах робітників з підприємцями (часом стаючи на бік страйкарів). |
Уряд здобув право встановлювати граничну межу підвищення тарифних ставок на залізницях. |
Ухвалено закони про контроль над виготовленням харчових продуктів і ліків, над умовами праці робітників на м’ясобойнях. |
Ухвалено низку екологічних законів (про охорону лісів, про меліорацію посушливих земель), збільшено площі державного земельного фонду, створено природні заповідники. |
5. «Нова демократія» Вудро Вільсона. Розкол у лавах республіканців у 1912 р. дозволив здобути перемогу на президентських виборах кандидатові від демократичної партії Вудро Вільсону. У минулому професор історії і права Принстонського університету, Вільсон завоював довіру виборців, перебуваючи на посаді губернатора штату Нью-Джерсі. Свою передвиборчу програму він назвав «новою свободою», або «новою демократією». Схематично вона вкладалася у три пункти: індивідуалізм, свобода особи і свобода конкуренції, які, на думку нової адміністрації, і мала захищати держава. Уряд В. Вільсона не прагнув жорстко контролювати діяльність великих корпорацій, а лише намагався боротися проти «нечесної конкуренції» і її наслідку - монополізації ринку.
Вудро Вільсон
Загалом новий президент продовжив курс реформ, розпочатий Рузвельтом. Зокрема, в інтересах споживачів уряд зменшив мита на ввезені до країни товари, до того ж низку продуктів харчування звільнили від них цілком. У 1913 р. згідно з ухваленою 16-ю поправкою до конституції, у країні запровадили систему прогресивного оподаткування, створили Федеральну резервну систему, покликану забезпечити контроль над грошовим обігом і фінансовими установами країни. Закон Клейтона, який ухвалили в 1914 р., заборонив використовувати антимонопольне законодавство проти профспілок і страйкарів-робітників.
Перевіряємо знання
- 1. Які переваги в порівнянні з європейськими країнами мали США наприкінці XIX - на початку XX ст.?
- 2. Схарактеризуйте процес монополізації американської промисловості і банківської сфери.
- 3. Схарактеризуйте політику американських урядів щодо афроамериканців та індіанців.
- 4. Чому початок XX ст. увійшов в історію США як «прогресивна ера»?
Удосконалюємо вміння
1. У зошитах складіть порівняльну таблицю «Справедливого курсу» Т. Рузвельта та «Нової демократії» В. Вільсона за схемою: мета, заходи, наслідки.
2. Візьміть участь в інтелектуальних онлайн-перегонах «США в останній третині XIX - на початку XX ст.»
https://cutt.ly/0WsvxpG
3. Виконайте онлайн-вправу «Історичні особистості США в останній третині XIX - на початку XX ст.».
https://cutt.ly/PWsvciw
Діємо творчо
Виконайте творчий проєкт. Заздалегідь визначте три пари «емігрантів» з різних країн Європи, наприклад, італійці, українці, ірландці. Використовуючи додаткові джерела, складіть «сімейні» історії про причини еміграції, свій шлях до США та умови перебування на новому місці проживання. Решта учнів/учениць оцінює виступи «емігрантів». Щоб зануритися в атмосферу тогочасного американського життя, перегляньте відновлене документальне відео «Нью-Йорк в кольорі. 1911 рік».
https://cutt.ly/vWsRelS
(тривалість 08 хв 05 с)
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України