§ 17. США в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст.

Актуалізація знань. Складіть логічні пари зі слів у хмаринці.

1. Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Кінець XIX - початок XX ст. характеризувалися небувалим зростанням американської економіки. У 1871-1913 рр. національний дохід США збільшився в п’ять разів, а національне багатство країни - у сім. Особливо швидкими темпами зростало промислове виробництво: за цей період воно збільшилося в дев’ять разів. У 1913 р. США виробляли понад третину світової промислової продукції, залишивши далеко позаду інші країни.

Перемога промислової Півночі у громадянській війні, ліквідація рабовласницьких латифундій і ухвалений 1862 р. гомстед-акт відкрили шлях до ринкового освоєння південних штатів і земель Заходу. У США створили такі сприятливі умови для підприємництва, яких не знала жодна західноєвропейська країна.

Важливу роль в індустріалізації відіграв потік емігрантів. Лише за останні 30 років XIX ст. до США прибуло 14 млн переселенців, переважно з Італії і східноєвропейських країн. Здебільшого це були сміливі, енергійні люди, серед яких було чимало кваліфікованих робітників.

1 - словачка; 2 - румуни; 3 - українка.

Фото Августа Шермана - американця, який допомагав іноземцям переїжджати та облаштовуватися у США. Він створив серію знімків, на яких переселенців було зображено в їхніх національних костюмах. У 1907 р. ці фотографії опублікували в журналі National Geographic.

У промисловості з’явилися нові галузі - нафтовидобувна й нафтопереробна, хімічна, автомобільна, електроенергетика. На великих заводах упроваджувалися потокові методи виробництва з конвеєрним складанням вузлів, агрегатів і машин. Завдяки цим нововведенням компанія Генрі Форда, що стала символом масового виробництва в Америці, зуміла знизити вартість автомобіля з 950 до 290 доларів і зробити його доступним масовому покупцеві.

Перша теплова електростанція та Г. Форд на своєму першому автомобілі

Особливо швидко будували залізниці, що заохочувалося федеральними кредитами й наданням землі залізничним компаніям. Швидко розвивалися засоби зв’язку - телефон і телеграф. У Нью-Йорку й Бостоні відкрилися перші лінії метро. Період бурхливого розвитку переживало й сільське господарство. США перетворилися на провідного виробника та експортера харчових продуктів.

Подумайте!

Визначте чинники бурхливого економічного зростання США в останній третині XIX ст.

Проте розвиток ринкової економіки США відбувався в умовах безжалісної конкурентної боротьби. Великі корпорації поглинали розорених конкурентів, створювали монополістичні об’єднання - трести, встановлюючи фінансовий контроль над цілими галузями промисловості й транспорту. Серед могутніх монополістів особливо виокремлювалися нафтовий трест Дж. Рокфеллера, сталева компанія Е. Карнегі, електротехнічна фірма «Дженерал Електрик», залізничні «імперії» Вандербільта і Хантінгтона. Монополізація охопила й банківську справу. Банки Рокфеллера, Моргана, Меллона фінансували найбільші комерційні проєкти у країні.

Подумайте!

Наскільки процес монополізації характерний для індустріального суспільства?

2. Політичне життя. Становлення антимонопольного законодавства. Глибокі зміни, що відбувалися в економіці країни, помітно вплинули на політичне життя США. Непримиренна ворожнеча республіканців і демократів залишилася в минулому, тепер обидві партії вирізнялися рідкісною одностайністю в підтримці інтересів великих корпорацій, стримуванні соціальних рухів у країні й фактичному схваленні расизму й сегрегації на Півдні. Примирення партій відбулося в 1877 р. внаслідок досягнутого політичного компромісу. Демократи погодилися визнати явно сфальсифіковані результати президентських виборів 1876 р. в обмін на припинення реконструкції південних штатів.

Тривалий час у США існувала негідна практика роздачі державних посад за партійною приналежністю. Кожний новий президент, вступаючи на посаду, міг звільнити всіх федеральних чиновників і призначити на їхнє місце членів своєї партії. Але робив він це не зі своєї волі, а за вказівкою впливових партійних босів (керівників). Міністерські портфелі служили платою за фінансову підтримку, надану під час виборчої кампанії. Ця система ставала джерелом корупції в державному апараті, спричиняла жахаючу некомпетентність посадових осіб. Лише після ухваленого 1883 р. закону про громадянську службу частина федеральних посад стала заміщуватися на підставі конкурсних іспитів.

З моменту появи перших великих корпорацій федеральний уряд й адміністрація окремих штатів прагнули забезпечити їм максимально сприятливі умови для діяльності. Для захисту монополій від європейських конкурентів вони підвищили мита на ввезення іноземних товарів до 57 % від їхньої вартості.

Однак засилля монополістів в економіці викликало невдоволення широких верств населення. У 1890 р. Конгрес США був змушений ухвалити антитрестівский закон Шермана, за яким будь-яке об’єднання на зразок тресту чи в іншій формі, а також угода з метою обмеження торгівлі чи комерції оголошувалися незаконними. Однак перший антимонопольний закон було складено так, що створювалася можливість для різного його тлумачення. У боротьбі проти зловживань «великих корпорацій» (так відтепер стали називатися трести) він виявився малоефективним, проте з успіхом використовувався владою проти страйкового руху. Страйкарів звинувачували в обмеженні «свободи торгівлі» робочою силою, а профспілка, що організувала страйк, прирівнювалася до тресту.

3. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Хоча 14-та і 15-та поправки до конституції США надавали й гарантували чорношкірому населенню країни громадянські права, повної рівноправності колишні раби так і не домоглися. Ухвалені в багатьох південних штатах «чорні кодекси» узаконили режим расової сегрегації - окремого користування правами афроамериканців і білих громадян. У лікарнях для чорношкірих і білих створювали різні палати; у поїздах, ресторанах, театрах - окремі місця. У деяких штатах було заборонено змішані шлюби.

Дискримінації зазнавали також корінні мешканці Америки - індіанці. Уцілілим індіанським племенам відвели спеціальні території в окремих районах - резервації. Але незабаром і ці землі знадобилися федеральній владі. У 1887 р. ухвалили закон Дауеса, унаслідок якого індіанців позбавили кращих земель, що залишалися в них.

Подумайте!

У чиїх інтересах упроваджувалася політика сегрегації і до яких наслідків вона могла призвести?

4. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. Наприкінці XIX - на початку XX ст. в США значного впливу набув рух за реформи й соціальний прогрес, що об’єднав інтелігенцію, службовців і дрібних підприємців. Прибічники реформ - «прогресисти» - вимагали демократизації виборчої системи, контролю за діяльністю великих корпорацій, впровадження податкової реформи та соціального страхування. Потребу змін стали усвідомлювати й панівні кола США, про що свідчила реформаторська діяльність президентів Т. Рузвельта і В. Вільсона.

Теодор Рузвельт

Теодор Рузвельт став президентом США в 1901 р. після вбивства свого попередника Мак-Кінлі (доти він виконував обов’язки віце-президента). Уперше за довгі роки президентську посаду обійняв освічений, здібний і гнучкий політик. Саме він поклав початок реформаторській діяльності американської адміністрації, завдяки чому початок XX ст. увійшов в історію країни під назвою «прогресивна ера». Перетворення Рузвельта на господаря Білого дому консервативна верхівка республіканської партії зустріла з тривогою: 42-річний президент вирізнявся незалежністю і вважався прихильником реформ. Дійсно, у 1901-1908 рр. уряд організував понад 20 судових процесів проти великих корпорацій, за порушення закону Шермана. Частину компаній - монополістів за ухвалою суду було розпущено або розділено на дві-три корпорації. Тому Рузвельт зажив слави «руйнівника трестів». Однак президент аж ніяк не прагнув знищити корпорації, прекрасно розуміючи їхнє значення в економіці країни. Його ідея полягала в державному регулюванні великих компаній, контролі за їхньою діяльністю, обмеженні спроб монополізувати ринок. Переконуючи американських олігархів у доцільності державного нагляду й контролю за діяльністю великих корпорацій, президент неодноразово попереджав їх про небезпеку народного невдоволення монополіями. У ділових колах повторювали його слова: «Ми повинні розвиватися шляхом еволюції, а не революції».

«Справедливий курс» (реформи Т. Рузвельта)

Здійснено кроки, спрямовані на обмеження діяльності трестів.

Уряд виступав у ролі третейського судді в конфліктах робітників з підприємцями (часом стаючи на бік страйкарів).

Уряд здобув право встановлювати граничну межу підвищення тарифних ставок на залізницях.

Ухвалено закони про контроль над виготовленням харчових продуктів і ліків, над умовами праці робітників на м’ясобойнях.

Ухвалено низку екологічних законів (про охорону лісів, про меліорацію посушливих земель), збільшено площі державного земельного фонду, створено природні заповідники.

5. «Нова демократія» Вудро Вільсона. Розкол у лавах республіканців у 1912 р. дозволив здобути перемогу на президентських виборах кандидатові від демократичної партії Вудро Вільсону. У минулому професор історії і права Принстонського університету, Вільсон завоював довіру виборців, перебуваючи на посаді губернатора штату Нью-Джерсі. Свою передвиборчу програму він назвав «новою свободою», або «новою демократією». Схематично вона вкладалася у три пункти: індивідуалізм, свобода особи і свобода конкуренції, які, на думку нової адміністрації, і мала захищати держава. Уряд В. Вільсона не прагнув жорстко контролювати діяльність великих корпорацій, а лише намагався боротися проти «нечесної конкуренції» і її наслідку - монополізації ринку.

Вудро Вільсон

Загалом новий президент продовжив курс реформ, розпочатий Рузвельтом. Зокрема, в інтересах споживачів уряд зменшив мита на ввезені до країни товари, до того ж низку продуктів харчування звільнили від них цілком. У 1913 р. згідно з ухваленою 16-ю поправкою до конституції, у країні запровадили систему прогресивного оподаткування, створили Федеральну резервну систему, покликану забезпечити контроль над грошовим обігом і фінансовими установами країни. Закон Клейтона, який ухвалили в 1914 р., заборонив використовувати антимонопольне законодавство проти профспілок і страйкарів-робітників.

Перевіряємо знання

1. Які переваги в порівнянні з європейськими країнами мали США наприкінці XIX - на початку XX ст.?
2. Схарактеризуйте процес монополізації американської промисловості і банківської сфери.
3. Схарактеризуйте політику американських урядів щодо афроамериканців та індіанців.
4. Чому початок XX ст. увійшов в історію США як «прогресивна ера»?

Удосконалюємо вміння

1. У зошитах складіть порівняльну таблицю «Справедливого курсу» Т. Рузвельта та «Нової демократії» В. Вільсона за схемою: мета, заходи, наслідки.

2. Візьміть участь в інтелектуальних онлайн-перегонах «США в останній третині XIX - на початку XX ст.»

https://cutt.ly/0WsvxpG

3. Виконайте онлайн-вправу «Історичні особистості США в останній третині XIX - на початку XX ст.».

https://cutt.ly/PWsvciw

Діємо творчо

Виконайте творчий проєкт. Заздалегідь визначте три пари «емігрантів» з різних країн Європи, наприклад, італійці, українці, ірландці. Використовуючи додаткові джерела, складіть «сімейні» історії про причини еміграції, свій шлях до США та умови перебування на новому місці проживання. Решта учнів/учениць оцінює виступи «емігрантів». Щоб зануритися в атмосферу тогочасного американського життя, перегляньте відновлене документальне відео «Нью-Йорк в кольорі. 1911 рік».