Загальна біологія. 11 клас. Кучеренко

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ

ЛЮБІ ДРУЗІ!

Ви продовжуєте вивчати курс «Загальна біологія». В 10-му класі ви вже ознайомилися з молекулярним, клітинним і організмовим рівнями організації живої матерії, дізналися про ‘хімічний склад та будову клітин, основні процеси пластичного та енергетичного обмінів, особливості будови багатоклітинних організмів, механізми регуляції їхніх життєвих процесів тощо. Ви навчилися проводити елементарні біохімічні досліди, розв’язувати задачі з молекулярної біології.

В 11-му класі ви дізнаєтесь про основні способи розмноження живих істот, спадковість і мінливість організмів, основні закони генетики, вищі рівні організації живої матерії (популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний), історичний розвиток органічного світу тощо. Ви зрозумієте, чому людині важливо зберігати видове різноманіття живих істот на нашій планеті, вивчати закони живої природи та не порушувати їх. Тобто ми намагатимемося прищепити вам екологічне мислення, для того щоб отримані у школі знання ви могли застосувати у своїй повсякденній практичній діяльності. Ви також дізнаєтесь про сучасні досягнення таких перспективних галузей біології, як генна та клітинна інженерія, біотехнологія, їхнє значення для подальшого прогресу людського суспільства. Ми сподіваємось, що вам буде цікаво вивчати біологію, адже недарма її вважають наукою XXI століття. Від досягнень біології залежить вирішення таких важливих проблем, як забезпечення людства продовольством, розробка нових лікарських препаратів, заходів охорони навколишнього природного середовища, збільшення середньої тривалості життя людини тощо.

Нагадаємо вам, що матеріал підручника поділено на розділи та параграфи, які ви можете знайти, скориставшись «Змістом». Після назви кожного розділу наведено перелік ключових питань, які розглядатимуться у відповідних параграфах. Кожен параграф, крім основного тексту, має такі рубрики:

У тексті параграфа основні положення, поняття і терміни, на які потрібно звернути особливу увагу, виділено іншим шрифтом. Текст, набраний дрібнішим шрифтом, містить додаткову інформацію для тих із вас, хто хоче знати більше. Щоб краще засвоїти матеріал, навчайтесь виділяти головне і підтверджувати його прикладами, спираючись не лише на текст підручника, а й на розповідь учителя та рекомендовану ним додаткову літературу. Обов’язково звертайте увагу на малюнки та схеми, що ілюструють і доповнюють текст параграфа. Вони значно полегшать вам роботу з текстом.

Після кожної теми під рубрикою «Про що ми дізналися з цього розділу» у стислій формі узагальнено матеріал відповідного розділу, наведено підсумкові завдання, а також тематичну перевірку знань різних рівнів складності. Вони допоможуть вам перевірити свої знання з відповідних розділів підручника, а короткий словник - краще засвоїти основні терміни.

Наведені після кожного розділу лабораторні роботи дадуть вам змогу застосувати на практиці набуті теоретичні знання.

Отже, успіхів вам у вивченні складного і цікавого світу живих істот!

Розділ 1. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів

Вивчаючи цей розділ, ви дізнаєтесь про:

- основні форми розмноження організмів та їхнє біологічне значення;

- типи запліднення у різних груп організмів;

- основні етапи зародкового розвитку організмів;

- типи післязародкового розвитку організмів.

Навчитесь:

- розрізняти різні форми розмноження.

§ 1. Типи розмноження організмів

ПРИГАДАЙТЕ

  • Яке біологічне значення процесу розмноження організмів? Які є форми розмноження організмів?

Вам уже відомо, що завдяки розмноженню забезпечується безперервність поколінь організмів різних видів. Унаслідок розмноження батьківські особини передають нащадкам певну спадкову інформацію. В одних випадках спадкова інформація передається майже повністю і особини дочірнього покоління є точною генетичною копією батьків. Це, зокрема, спостерігається при нестатевому і вегетативному розмноженні чи партеногенезі. В інших випадках (при статевому розмноженні) нащадки певним чином відрізняються від батьків за набором спадкової інформації, що зумовлює мінливість виду.

Які особливості притаманні нестатевому розмноженню? Нестатеве розмноження організмів відбувається за допомогою окремих нестатевих клітин (їхнім поділом навпіл, множинним поділом, брунькуванням) або за рахунок утворення спор. Нестатеве розмноження спостерігають в одноклітинних і деяких багатоклітинних організмів (водорості, гриби, вищі спорові).

У разі поділу клітини навпіл (мал. 1) утворюються дві дочірні клітини, удвічі дрібніші за материнську. При цьому органели материнської клітини більш-менш рівномірно розподіляються між ними. Якщо ж певна органела наявна в материнській клітині в однині, то вона потрапляє в одну з дочірніх клітин, а в іншій формується заново (наприклад, довгий джгутик у евглени зеленої). Дочірні клітини, що утворилися, живляться, ростуть і, досягнувши певних розмірів, також починають розмножуватись.

Мал. 1. Нестатеве розмноження. Поділ клітини навпіл

Під час множинного поділу спочатку багаторазово ділиться ядро материнської клітини, завдяки чому вона стає багатоядерною, а вже потім ділиться її цитоплазма й утворюється відповідна кількість дочірніх клітин (мал. 2). Така форма нестатевого розмноження притаманна, наприклад, паразиту крові людини малярійному плазмодію.

Клітини певних організмів (наприклад, дріжджів, деяких інфузорій) можуть розмножуватись брунькуванням: при цьому від більшої клітини (материнської) відокремлюється менша (дочірня) (мал. 3).

Мал. 2. Множинний поділ клітини малярійного плазмодія:

1 - клітини паразита; 2 - еритроцити

Розмноження спорами відомо у багатьох еукаріотів: грибів, водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей. Їхні спори - це окремі спеціалізовані клітини, оточені, зазвичай, захисними оболонками. Вони слугують для розмноження і розповсюдження організмів. Деякі спори мають джгутики, за допомогою яких вони здатні активно пересуватись у вологому середовищі (наприклад, у певних видів водоростей і грибів) (мал. 4). У таких спор немає щільної оболонки, тому тривалість їхнього життя незначна. Спори, які не мають джгутиків, зазвичай, вкриті щільною оболонкою і здатні зберігати життєздатність протягом кількох десятків років. Вони поширюються вітром, водою, іншими організмами. В одних випадках спори утворюються шляхом мітозу (певні види грибів і водоростей), в інших - мейозу (мохи, хвощі, плауни, папороті).

Мал. 3. Брунькування дріжджів:

1 - брунька; 2 - материнська клітина

У деяких паразитичних одноклітинних тварин (наприклад, споровиків) спори - це одноклітинні або багатоклітинні утвори, оточені щільною оболонкою. Ці спори не є формою нестатевого розмноження, оскільки вони слугують лише для переживання несприятливих періодів і поширення (наприклад, для зараження нових хазяїв). Те саме стосується і спор, які утворюють деякі групи бактерій.

Що характерне для вегетативного розмноження? Вегетативне розмноження, на відміну від нестатевого, здійснюється багатоклітинними частинами, які відокремлюються від материнського організму.

У багатоклітинних водоростей, грибів і лишайників вегетативне розмноження може відбуватися у вигляді фрагментації, тобто відокремленням певних багатоклітинних частин тіла або ж за допомогою спеціалізованих утворів (у лишайників).

Вищі рослини можуть розмножуватись вегетативними органами, їхніми частинами або видозмінами (кореневищами, стебловими бульбами, цибулинами, вусами, вивідковими бруньками) (мал. 5).

До різноманітних способів вегетативного розмноження тварин належать: брунькування, впорядкований або невпорядкований поділ тіла та інші (мал. 6). За невпорядкованого поділу кількість і розміри частин, на які розпадається організм, непостійні. Цей вид вегетативного розмноження відомий серед різних груп безхребетних тварин (губки, кишковопорожнинні, плоскі та кільчасті черви, голкошкірі). Натомість за впорядкованого поділу кількість і розміри фрагментів, що утворилися, більш-менш постійні (морські зірки, поліпи кишковопорожнинних тощо).

Здатність до поділу (фрагментації) у деяких видів тварин може бути вражаючою. Наприклад, багатощетинковий черв’як додекацерія може розпадатись на окремі сегменти (мал. 6). Кожен з них на передньому кінці починає відновлювати передній кінець тіла, а на задньому - хвостовий. Згодом ці відновлені ділянки відокремлюються від материнського сегмента і перетворюються на самостійних дочірніх особин. Через деякий час материнський сегмент відокремлює від себе ще пару дочірніх особин, і після цього гине внаслідок виснаження поживних речовин.

Мал. 4. Спороутворення в улотрикса: 1 - спори

Бульба (картопля):

1 - вічка; 2 - молодий пагін

Поширеним способом вегетативного розмноження тварин є брунькування, під час якого від материнського організму відокремлюється один або кілька багатоклітинних утворів - бруньок, що згодом розвиваються в самостійні організми (наприклад, поліпи кишковопорожнинних, деякі кільчасті черви) (мал. 6). Коли ж бруньки залишаються на все життя зв’язаними з материнським організмом, виникають колонії (наприклад, губки, коралові поліпи).

Особливими способами розмноження організмів є поліембріонія і партеногенез.

Що таке поліембріонія і партеногенез? Поліембріонія (від грец. поліс - численний і ембріон - зародок) - процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини. Поліембріонія досить поширена серед різних груп тварин (війчасті та кільчасті черви, іноді у членистоногих, риб, птахів і ссавців). Як постійне явище вона притаманна деяким комахам (наприклад, їздцям) і ссавцям (наприклад, броненосцям). У людини у разі поліембріонії народжуються однояйцеві близнята, які мають ідентичний набір спадкової інформації.

Трапляється поліембріонія і у рослин. При цьому в одній насінині розвивається кілька зародків (тюльпани, лілії, латаття, суниці тощо). Додаткові зародки в насінині можуть розвиватись не тільки із заплідненої яйцеклітини, а й з інших клітин насінини.

Партеногенез (від грец. партенос - дівчина і генезіс - походження) - розвиток нового організму з незаплідненої яйцеклітини. Як і у випадку поліембріонії, за партеногенезу дочірні організми мають ідентичний з материнським набір спадкової інформації. Є організми, в яких партеногенез - єдиний спосіб розмноження (деякі комахи - паличники, дибки). А, наприклад, у ящірок існують роздільностатеві та партеногенетичні популяції. У життєвому циклі попелиць і дафній закономірно чергуються покоління, які розмножуються статевим способом і партеногенетично (мал. 7).

Цибулина (цибуля ріпчаста)

Кореневище (конвалія):

1 - молодий пагін

Мал. 5. Вегетативне розмноження рослин

Мал. 6. Вегетативне розмноження тварин

Мал. 7. Партеногенетичне розмноження рачка дафнії:

1 - материнська особина; 2 - дочірня особина; 3 - яйце

Партеногенез за своїми особливостями займає ніби проміжне положення між нестатевим і статевим способами розмноження. З одного боку, новий організм розвивається зі спеціалізованої статевої клітини - яйцеклітини, з іншого - розвитку дочірньої особини не передує запліднення.

Яке біологічне значення нестатевого і вегетативного розмноження та партеногенезу? Нестатеве і вегетативне розмноження, поліембріонія та партеногенез у деяких груп організмів є єдиними способами розмноження. У видів, здатних до статевого розмноження, переліченими способами розмножуються особини, які за тих чи інших причин опинилися ізольованими від інших. Види з короткими життєвими циклами завдяки цим формам розмноження за незначний проміжок часу можуть значно збільшувати свою чисельність. Наприклад, унаслідок поліембріонії у броненосців з однієї зиготи розвивається до 12 зародків, а у їздців - до 3 000. Крім того, за нестатевого або вегетативного розмноження нова особина, зазвичай, розвивається швидше, ніж за статевого.

У результаті нестатевого і вегетативного розмноження, поліембріонії або партеногенезу дочірні особини за набором спадкової інформації здебільшого є точними копіями батьків. Людина використовує цю особливість при розмноженні культурних рослин, підтримуючи з покоління в покоління властивості певних сортів.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке розмноження? Яке його біологічне значення? 2. Які ви знаєте основні форми розмноження організмів? 3. Які особливості притаманні нестатевому розмноженню? 4. Які форми нестатевого розмноження вам відомі? 4. Чим вегетативне розмноження відрізняється від нестатевого? Охарактеризуйте його основні форми. 5. Що спільного та відмінного між партеногенезом і нестатевим розмноженням? 6. Що таке поліембріонія? 7. Яке біологічне значення нестатевого і вегетативного розмноження, партеногенезу та поліембріонії?

ПОМІРКУЙТЕ

Чим відрізнятимуться однояйцеві близнята від різнояйцевих? Популяцію комах складають лише самки. Які можливі способи розмноження цих тварин?

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст