Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

ТЕМА 8. РОЛЬ УРЯДУ В РЕГУЛЮВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ НАВЧИТЕСЬ:

  • пояснювати необхідність і сутність державного регулювання економіки;
  • розрізняти приватні та суспільні блага;
  • наводити приклади позитивних і негативних зовнішніх ефектів;
  • характеризувати державу як власника, виробника та споживача в системі економічного кругообігу.

ПРИГАДАЙТЕ

  • 1. Якими є переваги та недоліки ринкової економіки?
  • 2. Який вигляд має схема кругообігу в ринковій економіці?

§ 35. Невдачі (обмеження) ринку як причина державного регулювання економіки

Ринкова економіка — одна з найбільш ефективних економічних систем. У її умовах ринок спрямовує ресурси на виробництво тих товарів, які найбільш потрібні суспільству, примушує підприємства застосовувати найефективніші комбінації використання обмежених ресурсів, сприяє розробці та впровадженню нових технологій. Проте ринковий механізм забезпечує системну ефективність лише за умов досконалої конкуренції, у реаліях змішаної економіки ринки не є досконало конкурентними.

Сучасний ринок не спроможний розв'язати багатьох важливих проблем економічного розвитку через наявність притаманних йому обмежень, а саме:

  • неможливість ринку позбутися циклічного характеру економічного розвитку;
  • монопольна влада, недостатня інформованість суб'єктів ринку;
  • неспроможність забезпечити виробництво суспільних благ;
  • зовнішні ефекти економічної діяльності;
  • нерівномірний розподіл благ і доходів.

Ці невдачі ринку зумовлюють необхідність державного втручання в його функціонування. Найбільш глибоке та всебічне обґрунтування необхідності державного впливу на економіку зробив Дж. М. Кейнс. історія розвитку країн із розвиненою ринковою економікою характеризується неоднозначністю рішень щодо втручання держави в економіку (посилення або послаблення його). Водночас у жодній країні з розвиненою ринковою економікою держава не припинила діяльності з її цілеспрямованого розвитку. Сьогодні держава не тільки визначає загальні межі та правила функціонування ринкового господарства, а й сама діє насамперед через ринковий механізм, доповнюючи його.

Об'єктивні причини необхідності державного регулювання сучасного ринкового господарства:

• Відсутня досконала конкуренція. У багатьох галузях існують переваги для великого виробництва, що призводить до виникнення монополій або олігополії.

• Для певної категорії товарів ціновий механізм не працює. Наприклад, національна оборона — це «товар», ціну на який не можна визначити, а отже, продавати його на ринку. Із цих причин держава бере на себе відповідальність за виробництво такого «колективного» товару та змушує громадян водночас оплачувати продукцію.

• Ціни й витрати деяких виробництв не відбивають суспільного ефекту продукції. Це виробництва з так званим зовнішнім ефектом (виробництва, які несуть великі витрати на охорону навколишнього середовища, розвиток освіти, охорону здоров'я). Держава в таких випадках втручається в механізм ціноутворення або виділяє дотації на виробництво таких товарів і послуг.

• Наявні ринки, де адаптація здійснюється повільно й складно порівняно з класичною моделлю саморегулювання. Наприклад, таким є ринок робочої сили. У сучасному суспільстві, де відносини між роботодавцями та продавцями робочої сили визначаються трудовими договорами, рівень заробітної плати не може стрибати вгору та вниз так, як це визначається простими моделями попиту та пропозиції. Відплив робочої сили з однієї галузі до іншої потребує організації гнучкої системи освіти й перепідготовки кадрів.

• Державні та міждержавні інститути покликані зберігати та відтворювати середовище існування народів — природне, національно-історичне, культурне, такі цінності, як стабільність і гармонійність суспільства.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Визначте, чи правильним є твердження: «Усі сучасні економічні школи однаково оцінюють необхідність та роль державного регулювання економіки». Відповідь обґрунтуйте.

Відповідь. Згадаймо, що кейнсіанство виникло в 1930-х рр. Як відповідь на потреби Великої депресії. Заслугою Дж. М. Кейнса є те, що він, виступивши проти традиційної класичної теорії, обґрунтував об'єктивну необхідність і роль державного регулювання ринкової економіки, з'ясував основні засоби та інструменти державного впливу: стимулювання сукупного попиту шляхом заохочення інвестиційної діяльності, а отже, зменшення ціни кредиту (рівня облікової ставки), розширення державних закупівель; підвищення рівня зайнятості як чинника зростання доходів населення; проведення раціональної фіскальної політики тощо. Монетаризм — економічна школа неокласичного напряму, яка пропагує відмову від широкого втручання держави в економіку, віддає перевагу непрямим методам, а саме — регулюванню грошового обігу. Теорія «економіки пропозиції» — неоліберальна економічна теорія, яка, на відміну від кейнсіанства, пропагує необхідність стимулювання

пропозиції, а також зростання ефективності виробництва на основі зниження витрат виробництва, скорочення прибуткових податків, стимулювання інноваційного підприємництва, скорочення соціальних витрат тощо. Теорія раціональних очікувань — неокласична теорія, яка стверджує, що заходи держави зі стабілізації економіки є неефективними. Це обумовлено тим, що суб'єкти господарювання (підприємці, споживачі, наймані робітники) поводяться раціонально: приймають оптимальні рішення, які максимізують їх добробут. Заслуговує на увагу й теорія суспільного вибору, засновником якої є американський економіст, лауреат Нобелівської премії, Дж. Б'юкенен. Прихильники цієї теорії доходять висновку, що існує політична нерівність, можливість прийняття нераціональних із суспільної точки зору рішень. Тому вони, не заперечуючи ролі держави, усе-таки вбачають розв'язання проблеми у вільному розвитку ринкових відносин на цивілізованих правових засадах.

Таким чином, єдиного погляду на державне регулювання економіки не існує, тому твердження є неправильним.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Охарактеризуйте невдачі (обмеження) ринку.
  • 2. Обґрунтуйте необхідність державного втручання в економіку.