Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

ТЕМА 6. БЕЗРОБІТТЯ ЯК НАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ НАВЧИТЕСЬ:

• пояснювати сутність безробіття та його причини;
• розрізняти економічно активне та економічно неактивне населення;
• наводити приклади різних видів безробіття;
• визначати рівень безробіття;
• оцінювати втрати від безробіття.

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Що являє собою робоча сила?
• 2. Що відбувається на ринку праці в разі порушення рівноваги?

§ 29. Безробіття як результат порушення рівноваги на ринку праці

Безробіття є центральною економічною та соціальною проблемою суспільства, оскільки може негативно позначатися не тільки на житті конкретної людини та її сім'ї, але й на функціонуванні національної економіки.

Безробіття — тимчасова незайнятість економічно активного населення, такий стан ринку праці, за якого величина пропозиції робочої сили перевищує обсяг попиту на неї.

Згідно з міжнародними стандартами, розробленими Міжнародною організацією праці (МОП), усе населення країни можна представити як економічно активне й економічно неактивне (пасивне) населення.

Щоб визначити кількість економічно активного населення, необхідно із загальної кількості населення відняти економічно неактивне населення, а саме: 1) дітей віком до 16 років; 2) осіб пенсійного віку; 3) людей, що утримуються у спеціальних закладах (психіатричних лікарнях, в'язницях, колоніях, виправних закладах тощо); 4) людей, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботу з певних причин (особи, що займаються домогосподарством, учні та студенти денної форми навчання, особи без певного місця проживання тощо). Решта і є економічно активною частиною населення, яка за офіційною статистикою становить робочу силу країни. Таким чином, економічно активне населення, або робоча сила, — це населення працездатного віку, яке складається із зайнятих і безробітних.

Зайнятість — діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, що приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які працюють за наймом або самостійно забезпечують себе роботою, тобто зайняті підприємницькою, індивідуальною трудовою або творчою діяльністю, особи, які перебувають на оплачуваних посадах в органахдержавної влади, управління та громадських об'єднаннях, особи, які проходять службу в Збройних Силах України тощо.

Безробітними в Україні визнають громадян працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів та обов'язково зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

ЗАУВАЖИМО!

Під час розрахунку рівня безробіття виникають певні труднощі. Цей показник може бути завищеним через зайнятість населення в тіньовій економіці. З іншого боку, рівень безробіття може бути заниженим, оскільки показник не враховує частково зайнятих (тих, хто працює неповний робочий день, перебуває в неоплачуваних відпустках тощо), а також тих, хто зневірився в пошуках роботи й тому вже не шукає її. Саме тому існує розбіжність між показниками офіційного рівня безробіття та рівня безробіття за даними МОП.

Офіційний рівень безробіття в Україні за період 1996—2008 рр. коливався між 1,3 та 4,3%, у той час коли, за даними МОП, рівень безробіття становив у 2001 р. — 10,9 %, 2002 р. — 9,6 %, 2003 р. — 9,1 %, 2004 р. — 8,6 %, 2005 р. — 7,2 %, 2006 р. — 6,8 %, 2007 р. — 6,4 %, 2008 р. — 6%, 2010 р. — 8,8%. За останні роки розбіжність збереглася. Так, рівень зареєстрованого безробіття у 2016 р. дорівнював 2,4 %, у 2017 р. — 2,1%, за даними ж МОП, рівень безробіття становив відповідно 9,7 та 9,9 %.

Рівень використання робочої сили можна проілюструвати за допомогою показників рівня зайнятості, рівня безробіття та коефіцієнта участі в робочій силі.

Рівень зайнятості визначається відношенням кількості зайнятих до загальної кількості працездатних:

Рівень безробіття вимірюється шляхом порівняння кількості безробітних із наявною робочою силою:

Коефіцієнт участі в робочій силі обчислюють як відношення робочої сили до дорослого населення країни.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Населення одного з регіонів становить 15 млн осіб. Серед них: діти віком до 16 років — 1,9 млн осіб, причому 10 % із них працюють влітку та восени на збиранні врожаю, а 5 % — регулярно миють машини, продають газети тощо; особи пенсійного віку — 1,6 млн осіб; робітники різних підприємств та установ, які перебувають у декретній відпустці, — 800 тис. осіб; особи, що займаються домогосподарством, — 205 тис. осіб; особи, які перебувають у виправних спеціальних закладах, — 408 тис. осіб; особи, які перебувають на лікарняному, — 18 тис. осіб; зайняті неповний робочий день — 550 тис. осіб; особи, які перебувають у психіатричних лікарнях, — 186 тис. осіб; безробітні — 1,1 млн_Ро_івс_еіб_н._ь Визначте: 1) кількість робочої сили; 2) рівень безробіття в регіоні.

Розв'язання. Щоб визначити кількість робочої сили, необхідно від загальної кількості населення регіону відняти кількість економічно неактивного населення. Зауважимо, що особи, які перебувають у декретній відпустці, так само, як і особи, які перебувають на лікарняному, а також ті, що працюють неповний робочий день, є зайнятими.

Робоча сила = 15 - 1,9 - 1,6 - 0,205 - 0,408 - 0,186 = 10,701 млн осіб.

Рівень безробіття в регіоні визначаємо за формулою:

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

• 1. Чому, на вашу думку, офіційний рівень безробіття відрізняється від аналогічного показника, підрахованого МОП?
• 2. Населення регіону становить 4,5 млн осіб. Частка працездатного населення становить 70%, причому 15% із них — економічно неактивне населення. Кількість безробітних у регіоні — 135,25 тис. осіб. Визначте рівень безробіття в регіоні.
• 3. Знайдіть в Інтернеті статистичні дані, що характеризують: 1) основні показники ринку праці України за останні 5—10 років; 2) рівень безробіття в різних країнах. Проаналізуйте інформацію.